Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило інформацію про установчу зустріч учасників ініціативи Data+, покликаної стимулювати діалог усіх зацікавлених у розвитку сфери відкритих даних.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило інформацію про установчу зустріч учасників ініціативи Data+, покликаної стимулювати діалог усіх зацікавлених у розвитку сфери відкритих даних.
Під час першої зустрічі учасники обговорили поточний стан відкритості даних; запропонували своє бачення основних потреб користувачів відкритих даних; окреслили питання, що потребують посиленої уваги, зокрема щодо пріоритезації відкриття наборів даних, стимулювання відповідних сервісів і посилення взаємодії на регіональному рівні. Основних мета комунікаційної платформи Data+ – стати для державних органів, міжнародних партнерів, розпорядників інформації, експертів у галузі відкритих даних, користувачів відкритих даних та представників громадянського суспільства площадкою, де формуються нововведення та пропонуються зміни до політики у цій сфері.
На сайті Clarivate опубліковані результати глобального звіту щодо трансформаційного впливу цифровізації сфери охорони здоров’я і медичної допомоги на суспільство та світову економіку, підготовленого Інститутом наукової інформації (ISI).
На сайті Clarivate опубліковані результати глобального звіту щодо трансформаційного впливу цифровізації сфери охорони здоров’я і медичної допомоги на суспільство та світову економіку, підготовленого Інститутом наукової інформації (ISI).
У ньому йдеться про використання цифрових технологій (мобільних додатків, переносних пристроїв, телемедицини) для покращення здоров’я і надання медичної допомоги. Експерти нещодавно створеного Центру досліджень інтелектуальної власності та інновацій Clarivate провели аналіз даних з Web of Science і Derwent World Patents. Звіт демонструє, які установи є найбільш активними учасниками відповідних досліджень щодо охорони здоров’я; як університетські наукові розробки впливають на розвиток інтелектуальної власності; як виглядає стратегічний ландшафт цифрових інновацій у сфері охорони здоров’я; як інтеграція дослідницьких, комерційних і медичних даних дозволяє визначати світові тренди.
Sorry, this entry is only available in Українська. У квітні-червні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись. База академічних текстів поповнилась на 1’504 академічних тексти: 442 звіти НДДКР і 1’062 дисертації.
Sorry, this entry is only available in Українська.
У квітні-червні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись. База академічних текстів поповнилась на 1’504 академічних тексти: 442 звіти НДДКР і 1’062 дисертації.
Наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 270’516 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 133’039 наукових звітів та 137’477 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.
Відбувається наповнення НРАТ від інституційних репозитаріїв (наразі у ЦР НРАТ представлено 3’934 академічних тексти від 7 університетів та видавництв).
Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювався у середньому 87’405 тис. разів на місяць відвідувачами з усього світу.
Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 368 таких інформаційних матеріалів, які отримали понад 134,6 тис. переглядів.
Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому вже біля 300 науковців, освітян, інноваторів, бібліотекарів у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи.
Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах – фейсбук, телеграм, вайбер. Постійно надається підтримка користувачам репозитарію.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних проектів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних проектів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.
Мета його – обрання закладів вищої освіти та наукових установ, на базі яких буде створено мережу з шести стартап-шкіл-інкубаторів-акселераторів. Відповідний наказ від 27 червня 2024 року № 929 оприлюднено на сайті МОН. Виконання проєктів розпочнеться у 2024 році та допоможе дієво сприяти комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів досліджень на початковому етапі розвитку, залучати інвесторів та допомогати у налагодженні бізнес-зв’язків. Основні критерії відбору: наявність комерційно перспективних наукових та науково-технічних проєктів та інноваційної інфраструктури; досвід співпраці з бізнесом; потенціал розвитку екосистеми стартапів з урахуванням державних пріоритетів. Проєкт фінансуватиметься за кошти спеціального фонду державного бюджету, отриманих як зовнішній інструмент допомоги ЄС для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі «Горизонт 2020». Заявку на участь можна подати до 31 липня 2024 року.
Посольство Канади в Україні оголосило конкурс на отримання грантів від Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.
Посольство Канади в Україні оголосило конкурс на отримання грантів від Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.
Він проводиться у рамках програми CFLI, спрямованої на підтримку проєктів, ініційованих переважно місцевими партнерами. Такі проєкти мають надавати підтримку канадського порядку денного «Жінки, мир, безпека», сприяти зміцненню української ідентичності та соціальної згуртованості (інформаційні кампанії, мова і культура). Грант складає від 30 до 50 тис. канадських доларів. Претендувати на отримання гранту можуть місцеві неурядові, громадські та неприбуткові організації; місцеві академічні установи, які працюють над місцевими проєктами; міжурядові, багатосторонні та регіональні установи, організації та агенції, муніципальні, регіональні або національні урядові установи які працюють над ініціативами з місцевого розвитку. Заявку на участь можна подати до 14 липня 2024 року.
Міністерство цифрової трансформації України презентувало Білу книгу «Регулювання штучного інтелекту в Україні».
Міністерство цифрової трансформації України презентувало Білу книгу «Регулювання штучного інтелекту в Україні».
Документ містить опис підходів до політики регулювання штучного інтелекту в Україні за умови урахування інтересів усіх зацікавлених сторін – громадян, бізнесу, держави. Мінцифри пропонує м‘який підхід до регулювання ШІ в Україні за принципом bottom-up: спочатку готуються вимоги, перевіряються компаніями (бізнес отримає від держави інструменти, які допоможуть завчасно підготуватися до майбутнього законодавства), а далі ухвалюється закон-аналог європейського AI Act. У результаті очікується створення безпечного цифрового середовища для громадян, де права людини будуть захищені від ризиків ШІ, а також для бізнесу (українські компанії стануть більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках) і держави (інтеграція з ЄС). Також планується створити добровільні кодекси поведінки, платформу юридичної допомоги бізнесу, регуляторну «пісочницю» для тестування високотехнологічних продуктів на відповідність майбутнім вимогам.
Робоча група Eurodoc, яка опікується питаннями працевлаштування та соціального забезпечення дослідників, оприлюднила інформацію про можливості отримання фінансування молодими науковцями з докторським ступенем, постдокторантів та молодших дослідників.
Робоча група Eurodoc, яка опікується питаннями працевлаштування та соціального забезпечення дослідників, оприлюднила інформацію про можливості отримання фінансування молодими науковцями з докторським ступенем, постдокторантів та молодших дослідників.
Йдеться про фінансування досліджень у таких країнах, як Австрія, Данія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Україна. Систематизовані відомості щодо грантової підтримки надають можливість пошуку за назвою країни, грантом, заявником, правилами для претендентів тощо. Інформація буде корисною для дослідників, які шукають додаткові стипендії, гранти та інші можливості для фінансування власних досліджень.
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence оприлюднив результати щорічного академічного рейтингу українських закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2024».
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence оприлюднив результати щорічного академічного рейтингу українських закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2024».
При складанні цьогорічного рейтингу експерти ураховували Берлінські принципи, затверджені учасниками другої наради IREG-2006 та рекомендації Guidelines 2023 for Stakeholders of Academic Rankings. Застосовано багатокритеріальні підходи до оцінювання ефективності діяльності університетів, опрацьовано великі масиви даних про діяльність ЗВО, отримані з відкритих джерел з відповідною перевіркою валідності. Базові принципи рейтингу: відкритість, прозорість, об’єктивність та незалежність ранжування університетів; врахування різних аспектів діяльності університетів; пріоритетність євроінтеграційних процесів. До топ-10 вітчизняних ЗВО у 2024 році увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Сумський державний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Харківський національний університет радіоелектроніки.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
Мета дослідження – зафіксувати стан інноваційної галузі та проаналізувати ключові виклики та можливості у сфері. Завдяки цим даним компанії можуть краще зрозуміти свої слабкі та сильні сторони, а держава – більш якісно формувати політику з розвитку ШІ. Дослідження базується на даних зі світових та українських рейтингів та коментарях від експертів галузі. Усього опитано 350 українських спеціалістів/ок, що працюють у сфері AI/ML, а також 42 представників освіти, топменеджерів IT-компаній, акселераторів, фондів і спільнот. У дослідженні наводиться огляд основних елементів екосистеми ШІ в Україні – від інвестицій і ринку праці до освіти та державної політики; визначені кількість спеціалістів та компаній, які працюють з AI-технологіями в Україні, внесок українських науковців, перспективи та виклики, які стоять перед українською AI-спільнотою, і думки експертів щодо їх вирішення. Ключові висновки дослідження: за десять років кількість AI/ML-спеціалістів зросла у 5 разів і становить 5200 професіоналів станом на січень 2024 року. 36% від усіх фахівців становить молодь віком 21-25 років; найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх спеціалістів в індустрії; зараз Україна посідає друге місце за кількістю AI-компаній серед країн Центральної та Східної Європи. Протягом десяти років кількість AI-компаній виросла більш ніж удвічі — з 97 до 243 станом на кінець 2023 року; порівняно з іншими європейськими країнами, Україна має вищу концентрацію AI-стартапів у сферах маркетингу, геймінгу та програмного забезпечення для бізнесу. Це свідчить про накопичену експертизу українців у цих сферах; в Україні активні 44 українські і світові венчурні фонди, які інвестують в AI-стартапи; у 42 університетах України існують програми, які частково або повністю присвячені AI/ML, — їх відповідно 174 та 106. Це майже в 12 разів більше, ніж десять років тому; найбільшими центрами розвитку сфери ШІ в Україні є Київ — 177 офісів компаній та Львів — 43 офіси. Також серед усіх міст виділяються Харків, Одеса, Дніпро з середнім показником у 21 компанію; ключові виклики AI-сфери в Україні на думку AI-спеціалістів: взаємодія з іншими галузями, конкуренція та етичні виклики для компаній, трансформація талантів і освіти.
Європейська Комісія через ініціативу MSCA4Ukraine надає фінансову підтримку 50 переміщеним докторантам і постдокторантам з України.
Європейська Комісія через ініціативу MSCA4Ukraine надає фінансову підтримку 50 переміщеним докторантам і постдокторантам з України.
Новий конкурс на підтримку дослідниць та дослідників у розмірі 10 млн євро фінансується дослідницькою програмою Horizon Europe і є частиною Заходів ім. Марії Склодовської-Кюрі (MSCA). Участь у конкурсі можуть взяти дослідники, які відповідають таким критеріям: кандидати є громадянами України з основним місцем проживання в Україні на 24 лютого 2022 року: кандидати були переселені з України 24 лютого 2022 року або пізніше; кандидати є постдокторські дослідники на дату кінцевого терміну виклику, тобто мають ступінь доктора філософії (PhD або кандидат наук): науковці, які 24 лютого 2022 року або пізніше були зараховані до докторантів вищого навчального закладу України; ступінь доктора медицини буде прийнято лише тоді, коли він відповідає докторському ступеню або якщо дослідник може продемонструвати своє призначення на посаду, яка вимагає докторської еквівалентності (наприклад, призначення професора); ступені лікаря, що відповідають базовій медичній підготовці, як визначено в Додатку V Директиви 2005/36/EC, не вважатимуться ступенем доктора. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 5 вересня 2024 року.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
