OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що рамкова політика допомагає регулюючим органам, особам, що приймають рішення та іншим учасникам цифрової екосистеми розробляти та упроваджувати ефективні цифрові стратегії задля розвитку інновацій, забезпечення економічного зростання та благополуччя. З моменту першої рамкової політики, підготовленої у 2017-2018 роках, цифрова трансформація неухильно прискорювалась, інтегруючись у всі аспекти повсякденного життя. Її нинішня версія базується на новітніх даних щодо впливу цифрових технологій на різні галузі політики усіх країн-членів ОЕСР. У документі подаються рекомендації щодо формування цифрової політики та її регулювання задля отримання максимального позитивного ефекту. Розглядаються сім взаємопов’язаних аспектів: доступ до комунікаційної інфраструктури, послуг та даних; ефективне використання цифрових технологій та даних; інновації, що базуються на цифрових технологіях та даних; гідні робочі місця для всіх; процвітаюче цифрове суспільство для всіх; довіра до цифрової ери; відкритість ринку в цифровому бізнес-середовищі. Разом усі названі аспекти забезпечують необхідні політичні основи для впровадження цифрових технологій для підтримки процвітаючих та інноваційних економік і суспільств. Розроблена з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін та міждисциплінарного підходу, пропонована концепція є гнучкою і визнає широкий спектр чинників, які впливають на політичне середовище.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-integrated-policy-framework-2026_0254ae07-en.html, https://doi.org/10.1787/0254ae07-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».

У ньому йдеться про те, що споживачі наразі мають справу зі складним та динамічним фінансовим ландшафтом, що здійснює тиск на вартість життя та збільшує ризики (включаючи шахрайство та обман). Вони у поєднанні з вразливістю споживачів, спричиненою низькою фінансовою грамотністю та високим рівнем заборгованості, загрожують фінансовому добробуту домогосподарств. Ризики, що виникають внаслідок дій фірм, такі як нечітке розкриття інформації або неналежні фінансові консультації, можуть посилити ці проблеми. У звіті розглядаються основні тенденції та аналізуються проблеми, що впливають на споживачів фінансових послуг у 60 країнах, а також пропонуються заходи реагування, які можуть вживати політики, регулятори та наглядові органи. Фінансові афери та шахрайство – найбільші ризики, з якими стикаються фінансові споживачі. Очікується, що ці ризики зростуть у 2026 році під впливом цифровізації, використання генеративного штучного інтелекту. Високий рівень споживчої заборгованості та її вартість є ключовими ризиками для домогосподарств, що робить нагальною необхідністю запровадження  відповідальних стандартів кредитування, ефективного нагляду та цілеспрямованої фінансової освіти. Цифровізація дає багато переваг, але також і несе з собою нові ризики, що посилюються зростанням складності фінпродуктів, поглибленням прогалин в знаннях (в контексті цифрових активів, таких як криптовалюти), розривами комунікації між постачальниками та споживачами. Найчастіше споживачі скаржаться на шахрайство, високу комісію, невідповідне співвідношення ціни та якості, складність врегулювання претензій, відсутність розкриття важливої інформації тощо. У документі надаються поради щодо зміцнення систем захисту прав споживачів фінансових послуг, посилення нагляду за поведінкою на ринку та правозастосування, розширення можливостей споживачів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/consumer-finance-risk-monitor-2026_61f7dbe0-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навчання навичкам побудови відносин: дані, отримані у класах, для формування політики».

У ньому зазначається, що  коли здобувачі освіти вміють чітко спілкуватися, слухати інших, співпрацювати та вирішувати конфлікти, вони краще беруть участь у процесі навчання. Ці навички міжособистісної взаємодії не лише  допомагають тим, хто навчається, а й впливають на загальну атмосферу в аудиторії, відносини між однолітками, дозволяють викладачам зосередитися на навчанні, а не на управлінні поведінкою.  Викладачі можуть спостерігати ці навички щодня: як учні реагують на зворотний зв’язок, працюють у групах або вирішують проблемні питання. Відсутність цих навичок також дає про себе знати: здобувачі освіти замикаються у собі, усуваються від комунікації або поводяться інакше по відношенню до однолітків та дорослих. Те, як викладачі реагують на ці прояви, може погіршити проблему  або навпаки допомогти у розвитку позитивних способів взаємодії. Щоб краще зрозуміти, як викладачі реагують на проблеми у взаєминах, у рамках «Міжнародного дослідження викладання та навчання» (TALIS) було проведене опитування викладачів щодо їх практичних дій у різних сценаріях: спостереження за поведінкою певний час, щоб побачити, чи покращиться вона; організація зустрічі з іншим колегою, щоб обговорити стратегії, які можна використати для заохочення більш позитивної поведінки здобувача освіти; залучення до співпраці та взаємодії та ін. Навички міжособистісного спілкування, такі як чітка комунікація, емпатія, співробітництво та управління конфліктами, мають важливе значення для залучення здобувачів освіти до процесу навчання та створення позитивної взаємодії у навчальній аудиторії.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/teaching-relationship-skills_d882368e-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини