OECD Архіви

ОЕСР: ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ЯКІСНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник передового досвіду в галузі якісної інфраструктури 2026: відновлення заради майбутнього».

Документ побудований на засадах Сендайської рамкової програми зі зниження ризику стихійних лих та програми PRR щодо стійкості інфраструктури та зосереджується на концепції відбудови після стихійного лиха. Йдеться перш за все про зменшення вразливостей інфраструктури від стихійних лих через оновлення і запровадження нових стандартів проектування, землекористування, управління та надання послуг. Розглядаються питання планування, фінансування та підвищення стійкості і готовності до майбутніх потрясінь за сприяння сталому розвитку. Звісно, такий підхід неминуче підвищує початкові витрати на відбудову, але він є ключем до розриву циклу «поганого» розвитку та обмеженої стійкості. Для відновлення критично важливої інфраструктури необхідно активувати, паралельно з реагуванням на надзвичайні ситуації, системний процес планування, щоб ресурси, мобілізовані для відбудови, вирішували вже існуючі прогалини розвитку, підвищували майбутню стійкість та розширювали можливості для трансформації, соціальної інтеграції, індустріалізації, інновацій та збільшення місцевої доданої вартості. При визначенні п’яти принципів кращого відновлення експерти спирались на передовий досвід Індонезії, Японії, Малаві, Перу та інших країн. Пропонується забезпечити перспективне планування (перехід від тимчасового вирішення проблем або втручання з відновлення до структурної модернізації, щоб підтримати довгостроковий сталий розвиток); передбачити готовність до відновлення (підвищення стійкості до майбутніх потрясінь, завчасне оцінювання ризиків різного роду небезпек); активізувати цільове фінансування та розвиток партнерств (для мобілізації довгострокового фінансування поза фондами відновлення); забезпечити ефективне управління часом (визначення оптимальної послідовності дій з відновлення); поставити людей у центр зусиль з відновлення (залучення громад, забезпечення соціальної згуртованості).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/compendium-of-good-practices-on-quality-infrastructure-2026_6981eda5-en/full-report.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/compendium-of-good-practices-on-quality-infrastructure-2026_dba9b174/6981eda5-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6981eda5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-19

ОЕСР: ВІДНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Відновлення реальної заробітної плати сповільнюється» із серії «Бюлетні ОЕСР щодо заробітної плати».

У ньому зазначається, що ринки праці країн ОЕСР продовжують демонструвати стійкість, однак нещодавно з’явились ознаки уповільнення зайнятості та уповільнення відновлення реальної заробітної плати, яка залишається наразі нижчою за показники початку 2021 року у половині країн ОЕСР. Річне зростання реальної заробітної плати було позитивним у 3 кварталі 2025 року, але залишалось нижчим за 2024 рік. У січні 2026 року реальна мінімальна заробітна плата була вищою, ніж роком раніше у більшості країн ОЕСР, у яких діє національний закон про мінімальну заробітну плату. Заробітна плата низькооплачуваних працівників виявилася стійкішою до зростання інфляції, ніж медіанна; законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата зросла більше, ніж медіанна (індекси Кайтца зросли), а реальна заробітна плата виявилася є стійкою у низькооплачуваних секторах ряду країн. Експерти встановили, що працівники з мінімальною заробітною платою стали менше наражатися на ризик бідності серед працюючого населення. У більшості країн ОЕСР питомі витрати на робочу силу продовжували зростати швидше, ніж питомий прибуток.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-real-wage-recovery-is-slowing-down_507d3cf8-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-real-wage-recovery-is-slowing-down_680b8b36/507d3cf8-en.pdf, https://doi.org/10.1787/507d3cf8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-18

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що вимірювання цифрових складових економіки одночасно є ключовим елементом діяльності з розроблення та впровадження політики, заснованої на фактичних даних та складним для реалізації завданням. Адже цифрові технології присутні всюди, що робить концепцію ізольованої «цифрової економіки» застарілою. Ключові проблеми вимірювання цифрової трансформації включають поліпшення міжнародної сумісності пріоритетних показників й забезпечення гнучкості та оперативності статистичних систем щодо впровадження нових концепцій, зумовлених прогресом у галузі цифрових технологій та даних. Перед професійною спільнотою статистиків стоїть завдання розроблення нових міждисциплінарних підходів до збору та аналізу даних, зміцнення можливостей інфраструктури даних, партнерство з приватним сектором та взаємодія з зацікавленими сторонами для забезпечення використання надійних і репрезентативних даних. Дорожня карта ОЕСР щодо переходу на цифрові вимірювання має на меті підтримувати й заохочувати скоординований підхід до діяльності у галузі цифрових вимірювань і включає десять дій щодо моніторингу цифрової трансформації та її впливу. Дорожня карта виходить із визнання того, що національні статистичні системи повинні адаптуватися та розширюватися, щоб адекватно відображати цифровізацію економіки та суспільства, а дезагреговані дані забезпечують відомості, на основі яких можна визначати «цифрові розриви» та ідентифікувати ризики технологічних змін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_b455e132-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_590c5900/b455e132-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b455e132-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-17

ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов’язань в умовах наростаючого тиску».

У ньому зазначається, що світові ринки боргових зобов’язань переживають складний період. Геополітична напруженість, торгові суперечки та невизначена макроекономічна ситуація ускладнюють і стан і без того перевантажених ринків, проте вони досі демонструють стійкість. Вартість довгострокових запозичень зросла, та, як наслідок, збільшуються ризики рефінансування. Роль інвесторів, чутливих до цінової пропозиції, – зростає, що може зробити ринки боргових зобов’язань більш уразливими до потрясінь. Очікується, що масштабування ШІ та зростання витрат на оборону додатково і доволі суттєво збільшать запозичення на ринках. Для забезпечення стабільного фінансування урядів та корпорацій на ринках суверенних та корпоративних облігацій, сукупний обсяг яких становить 109 трлн доларів США, необхідно ретельно керувати наявними та майбутніми ризиками. У 2025 році запозичення урядів та компаній на боргових ринках досягли історично високого рівня, склавши 27 трлн дол. США. Очікується, що у 2026 році борговий ринок зросте до 29 трлн дол. США. Цей документ покликаний підтримати зусилля із забезпечення стійкості ринків боргових зобов’язань та пропонує урядам заходи із забезпечення довгострокової стійкості їхнього боргу щоб вони могли упоратися з високим борговим тягарем, створити більше можливостей для інвестицій у довгострокове зростання, знизити ризик обмеження доступу корпорацій до фінансування, забезпечити безперебійне функціонування ринку корпоративних облігацій. По мірі ускладнення структур корпоративного фінансування підвищення якості розкриття інформації матиме важливе значення для того, щоб власники облігацій могли ефективно оцінювати та відстежувати пов’язані з цим ризики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/global-debt-report-2026_e9d80efd-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/global-debt-report-2026_59d2d627/e9d80efd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e9d80efd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-16

ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що у більшості країн ОЕСР зростання продуктивності праці має тенденцію до зниження з 1970-х років, що послаблює здатність економік забезпечувати зростання доходів та рівня життя населення. Уповільнення зростання багатофакторної продуктивності призвело до зниження зростання ВВП на душу населення на початку 2000-х років, а ослаблення накопичення капіталу стало важливим чинником стримування. Внесок накопичення капіталу в зростання ВВП на душу населення скоротився удвічі і тривалий час залишається стабільно низьким. До кінця 2023 року реальні бізнес-інвестиції в ОЕСР були на 23 відсотки нижчі за докризовий рівень. Нове дослідження ОЕСР вивчало причини цього дефіциту сукупних інвестицій підприємств, а також ефективність бізнес-інвестування, роль цифрових активів. Інвестування цифровізації призвело до швидшого накопичення цифрового капіталу, ніж інших типів активів, незважаючи на високу амортизацію, тоді як цифровий капітал у розрахунку на одного працівника значно варіюється за країнами ОНСР. У документі пропонується порядок денний подальшої роботи над вивченням і моделюванням структурних та політичних чинників цифрових інвестицій з огляду на швидке поширення технологій штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_4f89aa3e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_e10f8cdd/4f89aa3e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/4f89aa3e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-13

ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що здатність економіки забезпечити кожному повну реалізацію свого потенціалу є важливим каталізатором інновацій та продуктивності. Тому політика, яка впливає на соціальну мобільність та забезпечує рівні економічні можливості, тісно пов’язана з забезпеченням зростання. Соціальна мобільність між поколіннями стосується взаємозв’язку між соціально-економічним статусом батьків та статусом, якого їхні діти досягають у дорослому віці. Усунення перешкод для мобільності виправдане з міркувань справедливості та ефективності. Експерти ОЕСР дослідили закономірності міжпоколіннєвої соціальної мобільності у різних країнах, базуючись на матеріалах опитування щодо навичок дорослих. Майже в усіх країнах діти батьків з вищою освітою отримують премію до заробітку, тоді як діти батьків з низькою освітою стикаються з погіршенням заробітку. Участь жінок на ринку праці значно нижча, коли батьки (особливо – матері) мають нижчий рівень освіти. Виявлено значну міжпоколіннєву стійкість в освітніх результатах, які тим не менш різняться залежно від країни, що підкреслює складний багатогранний характер міжпоколінньої соціальної мобільності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_6d76ec2a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_c45c6be5/6d76ec2a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6d76ec2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені. Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-start-ups-database_be8e5317-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-start-ups-database_6b7828eb/be8e5317-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be8e5317-en

Фото: скріншот

2026-03-11

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financial-protection-against-catastrophic-risks_32a3acd7-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/financial-protection-against-catastrophic-risks_9aa93a38/32a3acd7-en.pdf, https://doi.org/10.1787/32a3acd7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що наукові знання є ключовим чинником довгострокового економічного зростання, а університети та дослідницькі інститути відіграють життєво важливу роль у генерації та розповсюдженні нових ідей. Однак шлях від наукових знань до економічного ефекту потребує проміжного етапу у вигляді інновацій – продуктів, послуг, процесів чи бізнес-моделей, які продукують соціальну цінність. Академічне підприємництво, у рамках якого дослідники комерціалізують свої ідеї через стартапи, є ключовим механізмом перетворення наукових відкриттів у суспільну та економічну практику. Незважаючи на свій потужний потенціал, академічні стартапи через тривалі цикли розробки та специфічну академічну спрямованість стикаються з унікальними проблемами в частині доступу до фінансування. У цьому дослідженні розглядається фінансування академічних стартапів, роль венчурного капіталу та альтернативних інструментів. Проведений експертами організації аналіз охоплює понад 81 тис. стартапів, заснованих у країнах ОЕСР у період з 1990 по 2022 рік, 8 тис. з яких було засновано саме академічними підприємцями. Розглядаються типи фінансування, які залучають ці компанії, їх галузева приналежність, патентна активність, наслідки першого залучення фінансування для довгострокових фінансових результатів. Показано, що академічні стартапи частіше отримують гранти та допомогу, але не залучають більше фінансування, ніж неакадемічні стартапи. Перші джерела фінансування сильно впливають на наступні шляхи отримання коштів, оскільки стартапи, які фінансуються за рахунок грантів, часто стикаються з перешкодами при переході до фінансування на основі пайової участі. Державний венчурний капітал не надає суттєвої підтримки академічним стартапам, які зазвичай орієнтуються на неакціонерне фінансування. Є необхідність у спеціальних інструментах підтримки, таких як акселератори та інкубатори, що надають академічним стартапам не лише фінансування, а й ділові навички та допомагають у налагодженні зв’язків, що полегшує доступ до венчурного капіталу та сприяє вирішенню унікальних проблем академічних стартапів на пізніх етапах, забезпечує комерціалізацію високоефективних інновацій, які приносять суттєву користь суспільству.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_9cf21625-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_b43303b0/9cf21625-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9cf21625-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики

2026-03-09

ОЕСР: РЕФОРМА АКАДЕМІЧНОЇ КАР’ЄРИ В ЛАТВІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».

У публікації узагальнюються результати реформування системи докторської освіти та академічної кар’єри в Латвії. Виклики, з якими зіткнулась Латвія, прагнучи створити привабливі умови для академічні кар’єри, знайомі багатьом іншим країнам ОЕСР. Це необхідність сприяння університетській докторській освіті; нестабільність значної частини посад академічного персоналу; надмірна залежність академічної кар’єри від короткострокового фінансування досліджень; невирішеність питань щодо ефективного оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу на всіх етапах їхньої кар’єри. У Латвії політики, керівники закладів вищої освіти та зацікавлені сторони співпрацювали задля того, щоб спрямувати на це більше ресурсів та вжити дієві заходи для покращення умов роботи академічного персоналу. Рамки академічної кар’єри тут реформуються одночасно з реформою кількох інших аспектів системи вищої освіти, створюючи динамічний контекст. Дорожня карта реформ докторської освіти та академічних кар’єр у Латвії містить три основні пріоритети для латвійського сектору вищої освіти та органів влади. Перший – постійне покращення умов праці академічного персоналу, включаючи дії щодо забезпечення плавного та ефективного переходу до нової моделі докторської освіти в усіх установах та просування науково обґрунтованих та узгоджених підходів до управління академічними кар’єрами. Другий – оновлення та узгодження політичних рамок, включаючи дії щодо забезпечення покращення умов праці академічного персоналу залишалося на передньому краї політики вищої освіти, досягнення належного балансу між стабільністю та ефективністю. Третій – обмін досвідом та спільна робота на благо академічного персоналу, включаючи створення міцної правової та фінансової основи для академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/academic-career-reform-in-latvia_cd46e69c-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/academic-career-reform-in-latvia_fe18e927/cd46e69c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cd46e69c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_ Освітянам_КращіПрактики

2026-03-06

National Repository of Academic Texts

The NRAT database:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

Materials from publications and local repositories

OECD

ОЕСР: ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ЯКІСНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ОЕСР: ВІДНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: РЕФОРМА АКАДЕМІЧНОЇ КАР’ЄРИ В ЛАТВІЇ