OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії  «Перспективи освітньої політики».

У ньому зазначається, що реформа навчальних програм є однією з найскладніших змін в освіті з політичної та інституційної точки зору. Зусилля з перепроектування та упровадження таких змін часто не виправдовують очікувань, що відбувається не через похибки загального бачення або технічного дизайну, а внаслідок складності екосистем, у яких реформи реалізуються. Тиск з боку соціальних, економічних та технологічних змін впливає на вимоги до навчальних програм (наприклад, вимагає включення таких компонент, як цифрова грамотність, глобальна компетентність, соціально-емоційні навички), але додавання нового контенту перевантажує навчальні програми без належного покращення освітніх результатів. Багато країн формують концепції, орієнтовані на майбутнє, які охоплюють  цифрові, персоналізовані, міждисциплінарні та гнучкі навчальні програми, але проблеми із їхнім упровадженням зберігаються. Відповідно відбувається відставання у впровадженні оновленні навчальних програм. Компетенції XXI століття, такі як критичне мислення, широко включені до навчальних програм, але зміни на практиці відбуваються повільніше, ніж очікувалось. Застосування екосистемного підходу означає розроблення та запровадження навчальних програм з використанням принципів якісного проектування з одночасною орієнтацією на поточний стан і своєчасним реагуванням на запит і підтримку усіх зацікавлених сторін. Екосистема – це мережа учасників, відносин, процедур, ресурсів та інфраструктур, що охоплює кілька рівнів. У документі описані екосистемні стратегії, які підвищують шанси на успіх: неупереджений багатосторонній діалог для забезпечення легітимності; зміцнення свободи дій; використання колективного впливу; узгодження педагогіки, оцінювання та стандартів. Екосистемний підхід не спрощує реформу, а підтримує взаємозалежності, зміцнює узгодженість, ретельність, цілеспрямованість, довіру та адаптивність, збільшуючи ймовірність того, що розроблені навчальні програми дадуть відповідний результат.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/ecosystems-approach-to-curriculum-change_df1310fd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/ecosystems-approach-to-curriculum-change_d8ddc141/df1310fd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df1310fd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Наскільки добре підготовлені учні старших класів середньої школи до успіху у вищий освіті?».

У ньому зазначається, що доступ до вищої освіти та попит на неї стали більшими та у середньому майже дві третини випускників шкіл в країнах ОЕСР вступають хоча б на одну з обраних ними програм вищої освіти. Проте частка абітурієнтів, яким пропонується принаймні одне місце у вищій освіті, значно варіюється залежно від країни: цей показник дуже високий у Франції (95%), Греції (90%), Словаччині (86%) та Чехії (83%) і значно нижчий у Фінляндії (41%), Швеції (39%), Шотландії (34%). Ці відмінності відображають різні моделі вступу. Країни з високими показниками  вступу зазвичай мають і кращий потенціал середньої освіти, широкий спектр короткострокових або професійно-технічних програм та менш вибіркові процедури вступу. Серед тих, хто вступає до вищої освіти, рівень завершення навчання є нерівномірним. У середньому лише 43% студентів бакалаврату завершують навчання вчасно. Цей показник зростає до 59% через один додатковий рік після завершення їхньої програми та 70% через три додаткові роки. Рівень відсіву на першому курсі значно відрізняється залежно від країни, а такі чинники, як вартість навчання та гнучкість навчальної програми, впливають на те, чи студенти завершують навчання вчасно і  чи завершують взагалі. Для багатьох учнів старших класів рішення щодо вступу на вищу освіту приймаються в умовах значної невизначеності: у 2022 році майже 39% 15-річних підлітків не були упевнені щодо своїх майбутніх кар’єрних планів. У цьому контексті підготовка учнів до закінчення старшої середньої освіти стала важливою для забезпечення їх плавного переходу до вищої освіти, що є поворотним етапом у житті молодих людей, знаменує їхній вступ у доросле життя і має велике символічне значення. У 2024 році близько 60% 25-34-річних без середньої освіти були працевлаштовані, порівняно з 79% тих, хто отримав таку освіту. Вища освіта необхідна для багатьох професій на сучасному ринку праці і такий попит швидко зростає, дедалі більша частка кожного покоління переходить на цей рівень для старту своєї кар’єри.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_8c3608e1-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_f5dd5ee7/8c3608e1-en.pdf, https://doi.org/10.1787/8c3608e1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».

У ньому зазначається, що перші п’ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими  вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей  (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html,  https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».

У ньому зазначається, що навички самоорганізації та співробітництва є найчастіше використовуваними навичками на сучасних робочих місцях. Майже у всіх країнах, які брали участь у дослідженні навичок дорослих, найчастіше мова йшла про свободу дій під час виконання завдань та про самоорганізацію, що полягає у самостійному плануванні завдань, організації робочого часу та коригуванні темпу роботи. Навички співробітництва широко використовуються, демонструючи центральну роль в організації командної роботи, забезпеченні комунікації та міжособистісної координації. Навпаки, завдання, які явно вимагають математичних навичок (обчислення, вимірювання, використання інфографіки), були найменш часто згадуваними в опитуваннях у більшості країн. Технології змінюють способи використання навичок на робочому місці. За останнє десятиліття використання навичок еволюціонувало під впливом  глибоких змін у технологіях, організації праці та економічній структурі. Завдання, пов’язані з навичками обробки інформації, особливо – з ІКТ, виконуються частіше в більшості країн та професій, тоді як фізичні завдання та завдання, що потребують спритності, – скоротилися. Ці зміни відбулися в основному всередині професій, а не за рахунок змін у професійній структурі, що підкреслює центральну роль перепроектування робочих місць, упровадження технологій та практики на робочому місці у формуванні вимог до навичок. За останнє десятиліття низькокваліфіковані працівники стали частіше використовувати широкий спектр навичок, скорочуючи розрив з найбільш кваліфікованими працівниками у багатьох країнах. Ця конвергенція відображає широке підвищення рівня складності завдань усередині робочих місць, а не перехід працівників до інших професії. У результаті робочі місця, які традиційно вважалися низькокваліфікованими, все частіше вимагають більшого використання навичок обробки інформації та загальних навичок, що наголошує на важливості навчання для всіх категорій працівників.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/putting-skills-to-work_84449b02-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/putting-skills-to-work_7e26c681/84449b02-en.pdf, https://doi.org/10.1787/84449b02-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини