OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як працівники використовують чи не використовують свої навички на робочому місці».

У ньому зазначається, що висококваліфікована робоча сила має вирішальне значення для зростання продуктивності та підвищення конкурентоспроможності. Проте наразі недостатньо уваги приділяється тому, як фактично використовуються на робочому місці навички, здобуті у процесі освіти та навчання дорослих. Це питання важливе, адже навіть працівники, що набули високого рівня кваліфікації завдяки освіті та навчанню, можуть не використовувати у повному обсязі ці навички на робочому місці. Дані «Обстеження навичок дорослих» (PIAAC) дозволяють виявити розрив між рівнем кваліфікації та використанням навичок. Країни з вищим за середній рівнем грамотності, навичок або адаптивного вирішення проблем не обов’язково повідомляють про використання цих навичок на роботі, а в кожній країні більшість висококваліфікованих працівників лише зрідка використовують свої навички. У Сінгапурі та Хорватії така ситуація з навичками третини працівників. Більш повноцінне використання навичок пов’язане з вищою продуктивністю праці, причому у високопродуктивних економіках (Ірландія, Норвегія) спостерігається більш часте використання набутих навичок на виробництві. На індивідуальному рівні частіше використання навичок тісно пов’язане з вищою заробітною платою: збільшення використання навичок впливає на зростання погодинної заробітної плати на 7% за інших рівних умов. На макрорівні нерівність у використанні навичок відображає нерівність у заробітній платі у різних країнах, що говорить про те, що нерівномірний розподіл навичок сприяє більшим відмінностям у доходах. Зв’язуючи використання навичок із заробітною платою, продуктивністю праці, нерівністю та задоволенням від роботи, експерти показують, чому ефективне використання навичок важливе як для економічних показників, так і для благополуччя працівників. Також у звіті подано огляд еволюції використання навичок за останнє десятиліття у розрізі країн, професій та демографічних груп. Цей аналіз може слугувати основою для формування політики подолання розриву між рівнем володіння навичками та їх застосуванням.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/eE65D, https://qrpage.net/qr/FulxL, https://doi.org/10.1787/0e7c6dc9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Порівняння інноваційного та нормативно-правового середовища для біотехнологій та біорішень у Європейському Союзі та Сполучених Штатах» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що застосування біотехнологій має перетворюючий соціальний та економічний потенціал і може сприяти вирішенню важливих проблем глобального масштабу. Зазвичай ці технології пов’язували із застосуванням в системі охороні здоров’я. Але їх упровадження в інших секторах («біорішення») також може принести значну економічну та соціальну вигоду. Для розвитку цього напрямку урядам необхідно створити сприятливі умови для інновацій та полегшити їх вихід на ринок. У документі порівнюються дві юрисдикції – Європейський Союз і Сполучені Штати. Наводиться порівняльна оцінка інноваційного потенціалу біотехнологій, а також нормативно-правового середовища. Обидві юрисдикції мають розвинену екосистему біотехнологічних досліджень та інновацій, але дотримуються різних підходів. Розуміння того, як ці відмінності впливають на біотехнологічні продукти, може показати, як країни формують політику, що сприяє інноваціям, використовує економічний потенціал біотехнологій та забезпечує їхнє проникнення на ринок для підвищення конкурентоспроможності. Ці питання розглядаються, зокрема, з позицій розвитку венчурного капіталу, патентування, фінансування, кваліфікації робочої сили та наявних виробничих потужностей. Експерти говорять про проблеми правової невизначеності, складності регулювання, обмеженої адаптивності, довготривалість процесів затвердження та високі супутні витрати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/QbWN4, https://qrpage.net/qr/BsRq0, https://doi.org/10.1787/1ec20342-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Огляд національних стратегій та політики у галузі імерсійних технологій».

У ньому зазначається, що імерсійні технології, такі як доповнена реальність, віртуальна реальність, змішана реальність, цифрові двійники та віртуальні світи швидко змінюють способи взаємодії суспільства з цифровим контентом, відкриваючи нові можливості у різних секторах, включаючи виробництво, охорону здоров’я, освіту, культуру. Незважаючи на їхню значущість, розроблення політики, специфічної для імерсійних технологій, залишається на початковій стадії. У цьому документі представлено огляд національних та регіональних стратегій та політик щодо імерсійних технологій, який базується на даних 53 політик із 23 країн та Європейського союзу в цілому. Експерти визначають п’ять основних політичних підходів: цільове фінансування (пряма фінансова підтримка розроблення та упровадження імерсійних технологій); нецільове фінансування (розширені програми цифрової трансформації, що включають імерсійні технології); підтримка екосистеми цифрових технологій (ініціативи у галузі інфраструктури, навичок та стандартів для забезпечення упровадження імерсійних технологій); стратегічні рамки (національні та регіональні стратегії, що визначають довгострокові перспективи розвитку імерсійних технологій); керівні принципи (добровільні рамки, що сприяють відповідальним інноваціям та безпеці). Відзначається, що розроблення політики у галузі імерсійних технологій прискорилось після 2020 року, що свідчить про зростаючі масштаби їх  упровадження та значний соціальний вплив у першу чергу віртуальної та доповненої реальності. Більшість політичних заходів спрямовані на прискорення розроблення та упровадження у першу чергу на малих та середніх підприємствах й державному секторі, а найбільш поширені  з них – цільове фінансування та стратегічні ініціативи. Необхідно ураховувати потенційні ризики щодо збереження конфіденційності та забезпечення цифрової безпеки, особливо коли досвід персоналізований на основі емоційних реакцій або висновків, зроблених на основі поведінкових та біометрії.  Ці та інші проблеми, включно зі психологічною безпекою та безпекою дітей, можуть бути вирішені виключно за допомогою керівних принципів або стратегій, які вказують на довгострокові наміри, тому у документі наголошується на важливості міжнародного співробітництва з огляду на транскордонний характер імерсійних технологій, необхідності забезпечення сумісності та загальних стандартів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/K3q6I, https://qrpage.net/qr/zOnH3, https://doi.org/10.1787/2da1d7da-en 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Створення системи зв’язаності економічних коридорів: приклад транскаспійського транспортного коридору» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».

У ньому зазначається, що економічні коридори мають життєво важливе значення для торгівлі, економічної інтеграції та підвищення стійкості ланцюжків поставок. Глобальні моделі економічної співпраці змінюються, зростає протекціонізм, виникають збої у поставках. За цих умов такі коридори допомагають знижувати витрати, оптимізувати логістику й підтримувати регіональний розвиток. У звіті представлена таблицю даних щодо зв’язаності економічних коридорів на прикладі Транскаспійського транспортного коридору, що з’єднує Центральну Азію та Південний Кавказ із Європою через Туреччину. Понад 40 індикаторів з різних джерел можуть допомогти політикам оцінити прогрес, виявляти проблеми та удосконалювати стратегії. Коридори оцінюються за трьома ключовими параметрами: жорстка зв’язність – фізична інфраструктура; м’яка зв’язність – політика, регулювання, ефективність кордонів та інвестиційний клімат; продуктивність та результати – потоки, економічна ефективність, терміни та надійність. Економічні коридори важливі для безперебійного функціонування глобалізованих економік, рушійною силою яких є міжнародна торгівля, тому вимірювання їхньої зв’язаності та ефективності має неабияке значення для визначення напрямків розвитку та можливих політичних рішень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2M7pc, https://qrpage.net/qr/hwqyn, https://doi.org/10.1787/9d0b3d66-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Витрати на дотримання нормативних вимог та продуктивність: нові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що за останні два десятиліття зростання продуктивності помітно сповільнилось у багатьох розвинених країнах на тлі загального зниження динаміки бізнесу (зменшення кількості стартапів, зниження частки молодих фірм та уповільнення перерозподілу ресурсів).  Одним із чинників такої динаміки є кумулятивне ускладнення нормативно-правового середовища в країнах ОЕСР. Жорсткі правила регулювання можуть збільшувати витрати на дотримання нормативних вимог, що, у свою чергу, обтяжує молоді фірми, перешкоджаючи виходу на ринок та масштабуванню.  Експерти проаналізували витрати на дотримання нормативних вимог у США, окремих європейських країнах та Австралії, для чого оцінювались трудові ресурси, що витрачаються на завдання, пов’язані з комплаєнсом. У Сполучених Штатах частка заробітної плати, що витрачається на завдання з дотримання нормативних вимог, збільшилась  з 4,0% у 2012 році до 4,2% у 2024 році, тоді як в Австралії вона залишається стабільною на рівні близько 4,5%, а в Європі зріс з 3,7% у 2011 році до 3,9% у 2023 році. Отримані результати вказують на важливість більш ефективної регуляторної політики для управління існуючим обсягом нормативних актів, а також на цінність «розумного регулювання», що зберігає соціальні вигоди та обмежує непотрібний тягар дотримання вимог.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/COusQ, https://qrpage.net/qr/7wK1U,   https://doi.org/10.1787/1c1da52e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини