OECD Архіви

ОЕСР: ПРАВОСУДДЯ МАЄ ОЦІНЮВАТИСЯ ЗА ТИМ, ЧИ ДОПОМАГАЄ ВОНО ЛЮДЯМ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Правосуддя як державна послуга: досягнення кращих результатів».

У документі містяться унікальні матеріали комплексного аналізу того, як країни упроваджують підходи до правосуддя, орієнтованого на потреби людей. Експерти дослідили правові проблеми громадян, доступ до допомоги та результати розв’язання цих проблем у контексті державної політики та організації систем правосуддя. Типовою є ситуація, коли не менше чотирьох людей з десяти стикаються щонайменше з однією суттєвою правовою проблемою упродовж двох років. Приблизно половина тих, кого це стосується, зазнає додаткових наслідків для фінансів, роботи, здоров’я або особистих стосунків. Водночас медіанний показник розв’язання проблем становить 70%: приблизно троє з десяти людей не вважають свою проблему повністю вирішеною після проходження відповідних процедур. Лише 60% опитаних повідомляють, що процес розв’язання проблеми був справедливим. Існує розрив між доступністю інформації та можливістю отримати реальну правову допомогу: лише 67% людей, які зіткнулися з правовими проблемами, знають, де знайти відповідну інформацію, а серед тих, хто потребує індивідуальної допомоги чи консультації, лише 38% її отримують. Таким чином проблема не лише у наявності інформації, а й можливості її знайти та отримати фахову підтримку. Суди, служби правової допомоги, адміністративні органи, омбудсмени та альтернативні механізми врегулювання спорів нерідко працюють у межах окремих процедур і систем управління. Через це людині доводиться самостійно з’ясовувати, куди звертатися, повторно подавати інформацію та шукати іншу установу, якщо перша не може допомогти. Система, орієнтована на потреби людей, має забезпечувати зрозумілий маршрут від первинної інформації до консультації та належного механізму розв’язання проблеми. Електронне подання документів, цифрові портали та дистанційні слухання вже поширені, однак технології часто лише переводять наявні процедури в онлайн, не спрощуючи самих послуг. За оцінкою ОЕСР, лише третина охоплених оцінюванням країн демонструє підхід, за якого цифрові рішення від початку проєктують з урахуванням потреб користувачів. Цифрові канали не повинні витісняти особисте спілкування та інші способи отримання допомоги для людей, яким складно користуватися онлайн-сервісами. ОЕСР рекомендує країнам більш системно використовувати дані про правові потреби громадян, узгоджувати роботу установ, пов’язувати фінансування з результатами та залучати людей до вдосконалення послуг.

Детальніше: https://www.oecd.org/e n/publications/justice-as-a-public-service_d002d5b4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/justice-as-a-public-service_184d93be/d002d5b4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d002d5b4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-27

ОЕСР: ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТРЕБУЄСПРОЩЕННЯ ПРАВИЛ ТА УЧАСТІ ГРОМАДЯН

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолати застій у державному управлінні: наступний рубіж трансформації уряду».

У ньому міститься аналіз чинників, які заважають урядам швидко адаптуватися до технологічних, економічних і суспільних змін, а також визначено напрями системної трансформації державного управління. Документ спирається на порівняльні дані країн ОЕСР та результати опитування 40 країн щодо трансформації урядів. Однією з проблем автори називають послаблення зв’язку між громадянами та державними інституціями. У 2025 році лише 31% опитаних вважали, що політична система дає таким людям, як вони, можливість впливати на урядові рішення. Тому необхідно розширювати змістовну участь громадян у формуванні політики, зокрема – через громадянські асамблеї та загальнонаціональні діалоги. Іншим бар’єром є накопичення регуляторних вимог, процедур і внутрішніх бюрократичних процесів. Надмірним регулювання та бюрократію вважають 72% опитаних представників урядових структур та бізнес-організацій. Серед запропонованих напрямів змін: спрощення регулювання, оцінювання ризиків, орієнтація послуг на потреби людей, скорочення зайвих внутрішніх процедур. Також необхідно посилювати спроможність урядів переглядати бюджетні рішення та визначати, які напрями потребують першочергового фінансування. Ключовий напрямок змін – перехід до більш підготовленого й проактивного державного управління. Цифрові технології, дані, штучний інтелект і прогнозування можуть допомагати виявляти ризики раніше та краще координувати роботу установ. Окрім сучасних технологій та сумісних інформаційних систем, необхідний чіткий розподіл повноважень, компетентні державні службовці та належні механізми відповідальності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/10/government-unstuck_dcbcbf9a.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/government-unstuck_dcbcbf9a/464c0cff-en.pdf, https://doi.org/10.1787/464c0cff-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-26

ОЕСР: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПРАВИЛ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У документі порівнюються законодавчі обмеження для прямих іноземних інвестицій у 106 економіках світу станом на кінець грудня 2025 року. Індекс дає змогу оцінити відмінності між країнами, регіонами та секторами, а також простежити зміни правил, які полегшують або ускладнюють доступ іноземних інвесторів до національних ринків. Загалом регуляторні умови у 2025 році залишалися майже незмінними. Середній показник індексу дещо зріс — із 0,1192 у 2024 році до 0,1194 у 2025-му, тоді як медіанне значення не змінилося. У 95 із 106 економік показник залишився на попередньому рівні. У семи економіках обмеження послабилися, а в чотирьох — посилилися. Отже, незначне зростання середнього показника було зумовлене змінами в невеликій кількості країн, де нові обмеження мали більшу вагу, ніж заходи з лібералізації в інших економіках. Найбільший вплив створюють вимоги щодо частки іноземного капіталу в підприємствах (61%), 26% припадає на інші операційні обмеження, 10% — на перевірку іноземних інвестицій за економічними критеріями, а 3% — на обмеження щодо залучення ключового іноземного персоналу. Таким чином правила володіння підприємствами залишаються основним чинником, який визначає вимірювану індексом обмеженість іноземного інвестування. Обмеження розподілені між секторами нерівномірно. Найвищі середні показники зафіксовано в медіа, нерухомості, транспорті, сільському господарстві, рибальстві та професійних послугах. Натомість більшість виробничих галузей і низка ділових послуг залишаються відносно відкритими для іноземних інвесторів. У середньому економіки поза межами ОЕСР мають вищий рівень обмежень, ніж країни — члени організації. ОЕСР наголошує, що регуляторні обмеження є лише одним з елементів інвестиційного середовища. Водночас їх систематичне вимірювання допомагає виявляти можливості для реформ і оцінювати, наскільки правила доступу до ринків відповідають завданням залучення капіталу, технологій і знань.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a7751054-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a731ea02/a7751054-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a7751054-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-23

ОЕСР: ПРОЗОРІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕКАЗІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХНЮ ВАРТІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прозорість роздрібних транскордонних платежів і грошових переказів».

У документі представлено рекомендації з підвищення прозорості міжнародних платежів, здійснюваних фізичними особами, зокрема – грошових переказів між країнами. ОЕСР визначає чотири основні проблеми цієї сфери: високу вартість операцій, низьку швидкість переказів, обмежений доступ до послуг і недостатню прозорість умов їх надання. Для споживача реальна вартість міжнародного переказу не завжди очевидна. На підсумкову суму впливають не лише безпосередні комісії, а й витрати на конвертацію валют та інші платежі, передбачені умовами операції. Якщо інформація про них неповна або подана незрозуміло, людині складніше порівнювати пропозиції різних постачальників платіжних послуг і визначати, скільки коштів фактично отримає адресат. ОЕСР підтримує підхід, закладений у Дорожній карті G20 щодо вдосконалення транскордонних платежів. Відповідно до неї, постачальники платіжних послуг мають розкривати платникам і отримувачам щонайменше чотири категорії інформації: повну вартість операції з урахуванням відповідних комісій і витрат на обмін валют, очікуваний строк зарахування коштів, можливість відстежувати статус платежу та умови надання послуги. Такий підхід має значення не лише для окремого переказу. Доступна й порівнювана інформація допомагає споживачам приймати обґрунтовані фінансові рішення, а також підтримує конкуренцію між постачальниками послуг. Водночас транскордонний характер платежів потребує узгоджених підходів у різних юрисдикціях, щоб вимоги до розкриття інформації були зрозумілими й послідовними. Звіт покликаний допомогти країнам реалізовувати Високорівневі принципи ОЕСР і G20 щодо захисту фінансових споживачів, які передбачають належне розкриття інформації та прозорість міжнародних платежів. Адже прозорість транскордонних переказів є не лише питанням інформування клієнта, а й важливим елементом захисту його прав.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9f4da8fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9bf43fdb/9f4da8fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9f4da8fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-22

ОЕСР: ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ РОЗВИВАЮТЬСЯ ШВИДШЕ, НІЖ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-21

ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».

У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_OECD

2026-10-19

ОЕСР: РОЛЬ ПЛАТФОРМ ЦИФРОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Роль платформ цифрового посередництва у відкритті міжнародних ринків» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується на особливій ролі онлайн-платформ для розвитку сучасної цифрової економіки: вони змінюють те, як люди отримують доступ до послуг, торгують та взаємодіють. Ці платформи з’єднують покупців і продавців, не беручи на себе права власності на товари чи послуги, відіграють ключову роль у сприянні електронній комерції та цифровій торгівлі. В документі представлені нові дані про поширення платформ цифрового посередництва у трьох ключових секторах, орієнтованих на споживача: бронювання подорожей та проживання, спільні поїздки, онлайн-майданчики. Використовуючи дані про трафік веб-сайтів як показник охоплення платформи, можна скласти уявлення не лише про масштаби та обсяг використання платформи, але й про ступінь іноземної присутності в кожному досліджуваному секторі. Спираючись на ці показники, експерти розглядають вплив регуляторних заходів на торгівлю послугами з метою підвищення продуктивності, сприяння інноваціям та максимізації можливостей цифрової торгівлі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_238a0030-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_ba8a10ec/238a0030-en.pdf, https://doi.org/10.1787/238a0030-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-16

ОЕСР: СТАЛЕЛИВАРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Перехід на сталеливарну промисловість в умовах глобального надлишку потужностей» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що наразі світова сталеливарна промисловість стикається з двома взаємопов’язаними викликами: необхідністю вирішення проблеми надлишкових потужностей та підготовкою до майбутнього з низькими викидами. Ці два виклики взаємно підсилюють один одного. Надлишкові потужності зменшують здатність компаній інвестувати в екологічні проєкти, дослідження та розробки. А політика, спрямована на упровадження низьковуглецевих технологій, може допомогти спрямувати потужності до більш сталого виробництва, якщо вона правильно розроблена, але й може спровокувати нові хвилі надлишкових потужностей. Встановлено, що постійні надлишкові потужності знижують ціни на сталь, стискають норму прибутку, збільшують волатильність прибутків та витрати на позики, обмежують доступність внутрішнього фінансування для впровадження технологій. Водночас, субсидування та розширення потужностей у неринкових економіках ризикують закріпити існуючі спотворення й створити нове покоління надлишкових потужностей з низьким рівнем викидів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_0d519f21-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_069716f1/0d519f21-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0d519f21-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-14

ОЕСР: АГЕНТСЬКИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Агентський ШІ в організаціях.

Перші висновки з інтерв’ю з практикуючими фахівцями» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту». У ньому розглядається, як агентні системи штучного інтелекту розробляються, розгортаються та регулюються на практиці. На основі аналізу інтерв’ю з організаціями з різних регіонів та секторів, експерти досліджують нові види застосування, переваги, проблеми та підходи до управління агентним ШІ. Концептуальний аналіз доповнюється узагальненням думок практиків, що буде корисним для майбутніх досліджень й політичних обговорень різноманітних питань розроблення й упровадження агентного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/agentic-ai-in-organisations_1257a26f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/agentic-ai-in-organisations_1f17d235/1257a26f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1257a26f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-10-12

ОЕСР: БАГАТОВИМІРНА ІНФОРМАЦІЙНА ПАНЕЛЬ КРИХКОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку представила у відкритому доступі багатовимірну інформаційну панель крихкості (оцінки нестабільності), яка демонструє наявні ризики та можливості їх подолання.

Крихкість посилюється у контексті ризиків та недостатніх можливостей для ефективного управління, протидії або пом’якшення цих ризиків. Наразі ОЕСР вимірює інтенсивність нестабільності у 177 країнах і територіях, відстежує офіційну допомогу розвитку та інші фінансові потоки, щоб оцінити міжнародну підтримку країн, які її найбільше потребують. Багатовимірна система оцінювання нестабільності побудована за шістьма складовими: економічною, екологічною, людською, політичною, безпековою та суспільною. Розраховуються бали крихкості для кожного виміру на основі десятка показників, виявляються основні статистичні закономірності. Кількісні інструменти доповнюються поглибленим якісним дослідженням, щоб забезпечити урахування нюансів та контексту. Кластеризація доповнює аналіз, який збагачується контекстуальними знаннями. Визначаються п’ять категорій інтенсивності нестабільності: серйозна, висока, помірна, низька та незначна. ОЕСР трактує нестабільність як поєднання впливу ризику та недостатніх можливостей держави, системи та/або громад щодо управління, протидії або пом’якшення ризиків.

Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bXLC1m6F4U9oP6jFFzuvdbZet, https://www.oecd.org/en/publications/states-of-fragility-2025_81982370-en.html, https://www.oecd.org/en/data/dashboards/multidimensional-fragility

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-07