Sorry, this entry is only available in Українська. За даними інформаційної системи «ВступОсвітаUа» до закладів вищої та фахової передвищої освіти України вже подано понад 1 млн 143 тисяч заяв від абітурієнтів.
Sorry, this entry is only available in Українська.
За даними інформаційної системи «ВступОсвітаUа» до закладів вищої та фахової передвищої освіти України вже подано понад 1 млн 143 тисяч заяв від абітурієнтів.
Зокрема, 823 тисячі заяв подали на вступ для здобуття бакалавра та медичного магістра за всіма формами навчання на базі повної загальної середньої освіти. Прийом заяв від абітурієнтів, які вступають на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), завершено 1 серпня 2025 року. Цьогоріч найбільш популярними (за кількістю поданих заяв) стали Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський політехнічний інститут ім. Сікорського, Державний торговельно-економічний університет. До двадцятки ЗВО-лідерів також традиційно увійшли заклади вищої освіти Чернівців, Івано-Франківська, Харкова, Луцька, Ужгорода, Тернополя, Одеси.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».
У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість сучасних інструментів виявлення ГШІ та їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin. В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень».
У ній автор ділиться своїми ідеями щодо використання найпопулярніших платформ соціальних мереж для підтримки викладання і досліджень. Соціальні мережі, як правило, розглядаються виключно з позицій повсякденного інтересу до особистого життя і обміну інформацією молодих людей або як джерело фейкових новин. Обидва варіанти мають право на існування, але не охоплюють повної картини. Дійсно, соціальні мережі стали зброєю для впливу на вибори та формування громадської думки. Але одночасно вони слугують і для вільного та далекосяжного академічного обговорення, заохочують творчість, яка може стимулювати навчання та дослідження. Науковці використовують соціальні мережі для поширення результатів досліджень та їх обговорення. Тереза пропонує поради щодо того, як можна використовувати найбільш популярні платформи соціальних мереж для навчання та досліджень. Зокрема, у Facebook можна створити закриту групу для обміну новинами та обговорення тем заняття, запросивши до неї зовнішніх експертів. Закритість групи допомагає учням почуватися в безпеці, водночас даючи їм змогу звертатися до експертів, що може бути досить захопливо. Також студенти створюють групи для свого навчання, до якої не входять викладачі та обмінюватись цінними новинами. Х (колишній Twitter) надає можливість публікувати повідомлення довжиною до 280 символів (без урахування хештегів та посилань), що створює можливість для дискусій і змістовного обговорення. Дайте учням завдання шукати за словами чи фразами, щоб дізнатися, що «твітять» на певну тему, доручіть знайти кращих експертів та задіяти їхню аргументацію під час класного обговорення. Слід постійно нагадувати здобувачам освіти, що необхідно критично аналізувати те, що вони читають у соціальних мережах, адже критичне мислення – необхідна навичка. WhatsApp вимагає обміну номерами мобільних телефонів і може бути недостатньо приватним для усіх, інший варіант – група у MS Teams. WhatsApp зручний для перегляду швидких повідомлень у рамках груп дослідницьких проектів, модулів або курсів. Instagram ідеально підходить для тем, пов’язаних із зображеннями – мистецтво, археологія, музейні дослідження, біологія, радіологія, а також для поширення коротких відео. Це соціальна платформа для 18-річних. ТікТок з можливістю публікації та перегляду відео тривалістю до трьох хвилин навчає лаконічності та яскравості. YouTube дозволяє за допомогою відео роз’яснювати складні концепції, що стане гарним доповненням до основних лекцій курсу. Вони привернуть увагу і стануть інструментом «м’якого маркетингу». Студенти можуть отримати користь від навчання на гарних прикладах використання соціальних мереж у академічних колах та долучитись навіть до їх створення.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніелли Сіукаран «Щоб боротися із «зомбі-скроллінгом» інтегруйте соціальні мережі у своє викладання».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніелли Сіукаран «Щоб боротися із «зомбі-скроллінгом» інтегруйте соціальні мережі у своє викладання».
Автор стверджує, що перетворити студентів покоління Z з бездумних скролерів на уважних студентів можливо за допомогою максимального ефективного використання у викладанні та навчанні в університеті можливостей різних платформ соціальних мереж. Покоління Z, найпоширеніша аудиторія серед студентів, – цифрові аборигени, які постійно перебувають в мережі інтернет. За даними опитування дослідницького центру Pew вони не лише регулярно використовують соціальні мережі, а 74% постійно працюють щонайменше з п’ятьма платформами. Застарілі підходи до навчання можуть залишити їх у відчуженому стані, тому потрібно задіяти соціальні мережі, які можуть стати допоміжним інтерактивним інструментом для спільного та активного навчання, розвитку навичок студентів та досягнення ними високих результатів. Кожна платформа адаптована для певних цілей, що треба враховувати. Ютуб – творець контенту, отже його слід використовувати для створення та просування контенту довгоформатних відео. Instagram – візуальний оповідач завдяки зображенням та коротким відео, які поширюються як «історії». Фейсбук – це інструмент для створення спільнот – він найкраще підходить для обговорення, поширення навчальних ресурсів, проведення опитувань. TikTok – креативний активіст і може стати точкою перегляду коротких відео. X або Bluesky – це поінформований філософ, що добре підходить для академічного дискурсу та поширення новин, обговорення актуальних питань. LinkedIn – винахідливий інструмент для встановлення професійних зв’язків і наставництва. Pinterest – вдумливий куратор, який буде корисний для обміну інформацією для натхнення. Упровадження цілеспрямованих та захопливих практик використання соціальних мереж у навчання допоможе захистити від бездумного «зомбі-скролінгу», спричинити інтерес до навчання, надихнути до критичного мислення, творчого самовираження.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти, чи – нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів), застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом, довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв’язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі ОсвітаUa опубліковано черговий щорічний консолідований рейтинг українських закладів вищої освіти 2025.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На порталі ОсвітаUa опубліковано черговий щорічний консолідований рейтинг українських закладів вищої освіти 2025.
Він охоплює результати діяльності 240 вітчизняних закладів вищої освіти та складається з 10 тематичних підрейтингів: «Найкращі класичні університети України», «Найкращі технічні виші», «Найкращі аграрні виші», «Найкращі педагогічні виші», «Найкращі медичні виші», «Найкращі мистецькі виші», «Найкращі приватні виші», «Найкращі київські виші», «Найкращі виші регіонів України», «Найкращі виші областей України». Для їх укладання було використано дані інших відомих рейтингів та ураховано основні тенденції розвитку вищої освіти з акцентом на структурні реформи. За результатами нинішньої редакції Консолідованого рейтингу 2025 року лідером української вищої освіти став Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (він девʼятий рік поспіль зберігає свою позицію). На другому місці – Львівський національний університет ім. Івана Франка, на третьому – Національний університет «Львівська політехніка».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».
У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача, чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті? ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар’єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ – це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об’єкт, – концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, – сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Опубліковано рейтинг найкращих університетів світу за версією QS World University Rankings.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Опубліковано рейтинг найкращих університетів світу за версією QS World University Rankings.
Він презентує інформацію про найбільш впливові та успішні університети. Серед світових лідерів вищої освіти – Массачусетський технологічний інститут з США (другий рік поспіль), Імперський коледж Лондона, Стенфордський та Оксфордський університет. Цього року до рейтингу увійшло 10 українських університетів. Найкращу позицію має Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, за яким слідують Харківський національний університет ім.Каразіна, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім.Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Сумський державний університет, Львівський національний університет ім.Івана Франка, Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Одеський національний університет ім. Мечникова. Майже всі українські заклади вищої освіти зберегли свої позиції, які вони обіймали на сторінках минулорічного рейтингу.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
