Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому розглядається внесок державних інвестицій у дослідження та розробки країн ОЕСР. Традиційно аналіз проводився за допомогою наявних класифікацій з високим ступенем агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічний підхід, залишає без відповіді питання актуальності фінансування ДіР для досягнення конкретних суспільних цілей, тому фахівці ОЕСР розробили аналітичну інфраструктуру для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту для аналізу кількісних і якісних даних у поєднанні з традиційними методами. У документі представлено новий підхід до оцінювання релевантності державного фінансування досліджень та розробок для досягнення суспільних цілей. Цей підхід базується на новій моделі класифікації та описів діяльності в галузі досліджень і розробок у контексті Цілей сталого розвитку. Застосована до описів проектів досліджень та розробок у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування (зокрема – фундаментальних досліджень), сприяє досягненню суспільних цілей, дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким служить фінансування досліджень та розробок, та його потенціалом.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».
У ній йдеться про те, що проведене серед академічних працівників Британі опитування показало несприйняття ідеї залучення штучного інтелекту до процесу оцінювання наукових результатів у межах підготовки до чергового циклу оцінювання якості досліджень (REF 2029). Від 54% до 75% респондентів висловили сильне незадоволення щодо застосування ШІ у рамках оцінювання дослідницьких робіт і наукового впливу. Також значна частина опитаних вважає, що жодна існуюча система наразі не здатна об’єктивно оцінити креативність, інноваційність або цінність наукового внеску. Вони відзначають кілька проблем. По-перше, ШІ має обмежену здатність до розуміння контексту, нюансів і довгострокових наслідків роботи, – саме до того, що є суттю наукової творчості. По-друге, автоматизоване оцінювання наражає на ризик зміщення у бік критеріїв, які можна кількісно виміряти, натомість ігноруючи гуманітарну цінність, міждисциплінарність або потенціал для довготермінових відкриттів. Відтак застосування ШІ може призвести до звуження уявлення про те, що вважається «цінним» у науці. Прихильники автоматизації, зі свого боку, наводять контраргументи: обсяг роботи для оцінювання численних заявок та публікацій настільки великий, що людські ресурси й час вже не справляються, отже ШІ міг би зменшити бюрократичне навантаження і пришвидшити процес. Проте навіть вони визнають: без чітких етичних рамок, протоколів перевірки і прозорості використання такої системи ризики можуть переважити вигоди. Автор статті робить висновок: хоча ШІ має потенціал допомогти виконувати рутинну оцінювальну роботу, його застосування у форматі, який матиме наслідки для кар’єри дослідників, – надзвичайно ризиковане. Аби зберегти довіру до системи наукового оцінювання та забезпечити справедливість, університетам і політикам варто прислухатися до думки академічних спільнот і не форсувати автоматизацію.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».
Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».
У ньому зазначається, що світова економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, але основні проблеми залишаються. Поточна макроекономічна політика, покращені фінансові умови, що підживлюються оптимізмом щодо потенційного впливу нових технологій, зростання інвестицій і торгівлі, розвиток штучного інтелекту та інші чинники допомогли підтримати попит, пом’якшили негативні наслідки політичної невизначеності та зростання бар’єрів у торгівлі. Вплив підвищених тарифів ще належить відчути, він стає дедалі помітнішим у витратах бізнесу та споживчих цінах, особливо у Сполучених Штатах Америки. Зростання світової торгівлі сповільнилося після зростання, яке фіксувалось на початку року, а інфляція ще не повернулася до цільового рівня. Є ознаки послаблення попиту на робочу силу. Прогнозується, що зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2025 році до 2,9% у 2026 році, а потім зросте до 3,1% у 2027 році. Очікується подальше зниження відсоткових ставок, незначне посилення фіскальної політики, ринки праці продовжать послаблюватися, річна інфляція споживчих цін у країнах G20 знизиться до 2,8% та 2,5% у 2026 та 2027 роках відповідно. До середини 2027 року інфляція, за прогнозами, повернеться до цільового рівня майже у всіх основних економіках. Фіскальні проблеми можуть призвести до подальшого зростання доходності довгострокових облігацій, що зробить більш жорсткими фінансові умови і збільшить тягар обслуговування боргу, потенційно стримуючи економічне зростання.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».
У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».
Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти, наукові установи або інші юридичні особи, які є засновниками / співзасновником і видавцями наукового фахового видання України, що зареєстроване як друковане або онлайн-медіа; індексується в Scopus та/або Web of Science Core Collection не менше двох років поспіль; належить до квартилів Q1–Q4 (SCImago або Journal Citation Reports); має категорію «А» у переліку наукових фахових видань України. Претендети зобов’язуються забезпечити безоплатне опублікування статей українських авторів та авторок; надання МОН фінансових звітів та інформації, потрібної для моніторингових / оцінювальних місій Європейської комісії. Критерії відбору: відповідність видавничої та редакційної політики принципам академічної доброчесності; дотримання стандартів COPE, DOAJ, OASPA, EASE, WAME; дотримання принципів DORA, відкритої науки (BOAI, I4OC, I4OA, Barcelona Declaration); наявність відкритого доступу; належність до категорії «А»; відсутність співпраці з недоброчесними організаціями, що пропонують монетизовані чи маніпулятивні послуги. Видання-переможці за результатами конкурсу отримають фінансову підтримку упродовж 2026–2027 років у розмірі 350 тис. грн на рік, яку можна спрямувати на заходи міжнародної інтеграції, індексації, відкритого доступу, підвищення якості видавничих процесів та дотримання європейських стандартів. Зазначені кошти можуть бути використані на удосконалення редакційних процесів, рецензування, переклад, локалізацію, програмне забезпечення, маркетинг, оновлення обладнання, участь у наукових заходах, підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів. Конкурс проводиться відповідно до урядової Постанови від 26 серпня 2025 року № 1032, а також «Положення про конкурсну комісію» та «Методики оцінювання заявок, затверджених наказом МОН від 26 вересня 2025 року № 1291». Заявку на участь можна подати до 5 січня 2026 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка оновлення «Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка оновлення «Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»».
У ньому зазначається, що забезпечення сплати платниками податків належних податків має вирішальне значення для підтримки державних фінансів та зміцнення довіри суспільства до податкової системи. Це стає все більш складним завданням, оскільки фінансова система глобалізується, а платникам податків стає все простіше переказувати свої фінансові доходи та активи за кордон. У результаті міжнародне співробітництво, спрямоване на забезпечення прозорості фінансової діяльності платників податків за кордоном для податкових органів стало загальноприйнятою нормою та надало необхідні інструменти для забезпечення виконання платниками податків своїх внутрішніх податкових зобов’язань. Глобальний форум з прозорості та обміну податковою інформацією – це багатостороння структура, в якій на рівноправній основі беруть участь понад 170 юрисдикцій. Глобальний форум здійснює моніторинг та експертну оцінку запровадження міжнародних стандартів обміну інформацією на запит та автоматичного обміну інформацією. Стандарт фінансової звітності AEOI передбачає щорічний автоматичний обмін попередньо узгодженим набором інформації про фінансову звітність між податковими органами, що допомагає їм гарантувати коректність сплати податків. Глобальний форум аналізує національне та міжнародне законодавство кожної юрисдикції щодо його повноти, а також визначає ефективність застосування стандарту на практиці. У звіті представлені експертні оцінки правових засад упровадження AEOI щодо фінансових рахунків, а також ефективності їх практичного застосування у 2022- 2024 роках для понад 100 юрисдикцій.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».
У ній стверджується, що в умовах стрімких технологічних змін і зростання ролі штучного інтелекту університети мають готувати не лише технічних спеціалістів, а й фахівців з широким світоглядом — тих, хто володіє як технічними знаннями, так і гуманітарним мисленням. Адже сучасне життя, в якому все більше біотехнологій і цифрових систем, потребують фахового відношеннй до етичних, соціальних, екологічних та безпекових питань, тому необхідне поєднання технічних, креативних навичок і критичного мислення. Таке поєднання відкриває більш широкі перспективи: навіть у високотехнологічному стартапі недостатньо залучити лише інженера, оскільки потрібні юристи, дизайнери, філософи, фахівці зі стратегій та етики, які допоможуть формувати безпечні, гуманістичні та стійкі рішення. В якості прикладу можна взяти досвід університетів, де вже переглядають відповідним чином освітні програми: незалежно від спеціалізації, усі студенти отримують можливість вивчати як STEM-дисципліни, так і гуманітарні, поряд із математикою чи програмуванням з’являється місце для філософії, етики, культури, соціальних наук. Таким чином формується більш об’ємне розуміння контексту, в якому створюються технології. Авторка називає такий підхід STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). Це не модний тренд, а нова необхідність: поєднання різних дисциплін дає студентам критичне мислення, здатність ставити правильні запитання, розуміти наслідки технологічних рішень для людей і суспільства, виявляти творчість і гнучкість, що потрібні у світі, де професії швидко змінюються. Така освіта готує до довгострокової стійкості: технічні спеціалізації з часом можуть застаріти, але уміння аналізувати, креативно мислити, поєднувати дисципліни — залишаються актуальними. Тому університети мають закладати в програми модулі, які забезпечують це поєднання знань — не як опцію, а як базову частину навчання.
На завершення авторка наголошує: майбутнє — за університетами, які готують не просто вузьких фахівців, а людей, здатних реагувати на виклики, створювати інновації та водночас відповідати за етичні й соціальні аспекти розвитку. Така освіта не лише корисна бізнесу, а й необхідна для побудови суспільства, де технології служать людині, а не навпаки.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
Наголошується на тому, що прозорість та доступ до екологічних даних сприяють більш розумним діям у боротьбі зі зміною клімату по всій Європі. Зміна клімату залишається однією з найсерйозніших глобальних проблем – часті екстремальні погодні явища, підвищення рівня моря та втрата біорізноманіття загрожують екосистемам та маргіналізованим спільнотам у всьому світі. Уряди, дослідники та спільноти шукають ефективні способи пом’якшення цих наслідків. У цих зусиллях дані стають потужним інструментом і важливим чинником прогресу. Відкритий доступ до екологічних даних змінює світогляд, поглиблює розуміння процесів, сприяє більш ефективному реагуванню та подоланню наслідків кліматичних змін. Наприклад, відкриті дані дозволяють у режимі реального часу відстежувати такі кліматичні показники, як коливання температури, викиди вуглецю, темпи вирубування лісів. Наявність прозорих та сумісних наборів даних, – від супутникових знімків до датчиків якості повітря, – дозволяє зацікавленим сторонам співпрацювати незалежно від кордонів та галузей. Європейський портал даних та інші ініціативи ЄС, такі як «Директива про відкриті дані», відіграють ключову роль у цій трансформації. Централізований доступ до тисяч наборів даних з різних держав-членів дозволяє користувачам використовувати ці дані для підвищення стійкості до зміни клімату. Такі проекти, як Служба зміни клімату програми «Коперник» та центри даних Європейського агентства з навколишнього середовища, є прикладом того, як співпраця може сприяти прийняттю ефективних рішень у галузі клімату за допомогою відкритих даних. Щоб по-справжньому розкрити потенціал відкритих даних у боротьбі зі зміною клімату, необхідно підтримувати інвестиції у відповідну інфраструктуру даних та заохочувати міжсекторальне партнерство.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
