Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інноваційні інструменти оцінювання соціальних та емоційних навичок» із серії « Робочі документи ОЕСР з освіти».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інноваційні інструменти оцінювання соціальних та емоційних навичок» із серії « Робочі документи ОЕСР з освіти».
Наголошується, що соціальні та емоційні навички (СЕН) мають важливе значення для отримання людьми таких життєвих результатів, як успішність, психічне здоров’я, трудова діяльність, громадянська активність тощо. Однак наразі оцінювання такого роду навичок у молоді значною мірою залежить від використання самозвітних опитувальників. Необхідні більш об’єктивні підходи до вимірювання СЕН, які зосереджуються на поведінці, діяльності та виборі. У цьому звіті надається огляд інноваційних інструментів оцінювання, а також технологічних підходів, спрямованих на пряму оцінку СЕН: описано майже 60 різних поведінкових інструментів, завдань, цифрових ігор, які розглядаються у комплекті з критеріями надійності, конструктивної валідності. Визначено технологічні підходи до оцінювання, серед яких біофізіологічні виміри, віртуальна реальність або додатки штучного інтелекту, багато з яких мають потенціал наскрізної інтеграції, що врешті-решт підвищує якість оцінювання СЕН.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
Мета дослідження – зафіксувати стан інноваційної галузі та проаналізувати ключові виклики та можливості у сфері. Завдяки цим даним компанії можуть краще зрозуміти свої слабкі та сильні сторони, а держава – більш якісно формувати політику з розвитку ШІ. Дослідження базується на даних зі світових та українських рейтингів та коментарях від експертів галузі. Усього опитано 350 українських спеціалістів/ок, що працюють у сфері AI/ML, а також 42 представників освіти, топменеджерів IT-компаній, акселераторів, фондів і спільнот. У дослідженні наводиться огляд основних елементів екосистеми ШІ в Україні – від інвестицій і ринку праці до освіти та державної політики; визначені кількість спеціалістів та компаній, які працюють з AI-технологіями в Україні, внесок українських науковців, перспективи та виклики, які стоять перед українською AI-спільнотою, і думки експертів щодо їх вирішення. Ключові висновки дослідження: за десять років кількість AI/ML-спеціалістів зросла у 5 разів і становить 5200 професіоналів станом на січень 2024 року. 36% від усіх фахівців становить молодь віком 21-25 років; найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх спеціалістів в індустрії; зараз Україна посідає друге місце за кількістю AI-компаній серед країн Центральної та Східної Європи. Протягом десяти років кількість AI-компаній виросла більш ніж удвічі — з 97 до 243 станом на кінець 2023 року; порівняно з іншими європейськими країнами, Україна має вищу концентрацію AI-стартапів у сферах маркетингу, геймінгу та програмного забезпечення для бізнесу. Це свідчить про накопичену експертизу українців у цих сферах; в Україні активні 44 українські і світові венчурні фонди, які інвестують в AI-стартапи; у 42 університетах України існують програми, які частково або повністю присвячені AI/ML, — їх відповідно 174 та 106. Це майже в 12 разів більше, ніж десять років тому; найбільшими центрами розвитку сфери ШІ в Україні є Київ — 177 офісів компаній та Львів — 43 офіси. Також серед усіх міст виділяються Харків, Одеса, Дніпро з середнім показником у 21 компанію; ключові виклики AI-сфери в Україні на думку AI-спеціалістів: взаємодія з іншими галузями, конкуренція та етичні виклики для компаній, трансформація талантів і освіти.
Європейська Комісія через ініціативу MSCA4Ukraine надає фінансову підтримку 50 переміщеним докторантам і постдокторантам з України.
Європейська Комісія через ініціативу MSCA4Ukraine надає фінансову підтримку 50 переміщеним докторантам і постдокторантам з України.
Новий конкурс на підтримку дослідниць та дослідників у розмірі 10 млн євро фінансується дослідницькою програмою Horizon Europe і є частиною Заходів ім. Марії Склодовської-Кюрі (MSCA). Участь у конкурсі можуть взяти дослідники, які відповідають таким критеріям: кандидати є громадянами України з основним місцем проживання в Україні на 24 лютого 2022 року: кандидати були переселені з України 24 лютого 2022 року або пізніше; кандидати є постдокторські дослідники на дату кінцевого терміну виклику, тобто мають ступінь доктора філософії (PhD або кандидат наук): науковці, які 24 лютого 2022 року або пізніше були зараховані до докторантів вищого навчального закладу України; ступінь доктора медицини буде прийнято лише тоді, коли він відповідає докторському ступеню або якщо дослідник може продемонструвати своє призначення на посаду, яка вимагає докторської еквівалентності (наприклад, призначення професора); ступені лікаря, що відповідають базовій медичній підготовці, як визначено в Додатку V Директиви 2005/36/EC, не вважатимуться ступенем доктора. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 5 вересня 2024 року.
Опублікована нова версія Nature Index, яка охоплює дані з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Опублікована нова версія Nature Index, яка охоплює дані з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Nature Index – це відкрита база даних приналежності авторів та інституційних зв’язків. Індекс відстежує внески до дослідницьких статей, опублікованих у високоякісних природничих наукових журналах і наукових журналах про здоров’я, вибраних на основі репутації незалежною групою дослідників. Індекс Nature надає абсолютну кількість і часткову кількість публікацій статей на інституційному та національному рівнях і, як такий, є індикатором глобальних високоякісних досліджень і співпраці. Дані в Nature Index регулярно оновлюються, останні 12 місяців доступні за ліцензією Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0) на nature.com/nature-index/. Базу даних зібрано Nature Research Intelligence, частиною Springer Nature. Nature Index 2024 – є одним з показників ефективності видавничої діяльності наукових організацій. Дані, які використовуються для впорядкування списків Nature Index, базуються на публікаціях установи в 145 природничих та медичних журналах відібраних на основі репутації незалежною групою провідних вчених у своїх галузях. Список періодично переглядається, і журнали можуть бути видалені або додані. Дані в таблицях базуються на відносно невеликій частці загальної кількості дослідницьких робіт, вони охоплюють лише природничі науки та науки про здоров’я, а результати не нормалізовані (тобто вони не відображають розмір установи, або її загальні результати досліджень). У рейтингу взяли участь 41 українські заклади вищої освіти та наукові установи. Найкращими серед них визнані: Національна академія наук України (НАНУ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Науково-виробниче підприємство «Енамін», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ).
Уряд ухвалив рішення щодо завдань Національної програми інформатизації, виконання яких підтримає практичну діяльність з розбудови сучасної інформаційної інфраструктури України, упровадження цифрових технологій, посилення кіберзахисту.
Уряд ухвалив рішення щодо завдань Національної програми інформатизації, виконання яких підтримає практичну діяльність з розбудови сучасної інформаційної інфраструктури України, упровадження цифрових технологій, посилення кіберзахисту.
Зокрема, йдеться про такі завдання, як впровадження цифрових антикорупційних інструментів; створення сучасної інформаційної інфраструктури; забезпечення ефективного функціонування інформаційної системи правосуддя; інформатизація сфер охорони здоров’я, освіти, науки. Реалізація завдань нацпрограми у минулому році, вважає Мінцифри, позитивно вплинула на безпеку, результативність та ефективність роботи держорганів.
На платформі Kudos опублікований матеріал «Дослідження спілкування в епоху недовіри».
На платформі Kudos опублікований матеріал «Дослідження спілкування в епоху недовіри».
У ньому йдеться про втрату людьми довіри до науки, – проблему, яку нещодавно підняла американська наукова журналістка, директор програми Knight Science Journalism Массачусетського технологічного інституту Дебора Блум. За наведеними нею даними все більша частина населення світу не довіряє науці, що особливо гостро стало проявлятись під час та після пандемії COVID-19. Опитування Pew Research Centre, проведене у 2023 році показало, що більше чверті американців (27%) «не дуже» довіряють вченим, тоді як у 2020 році таку позицію мали лише 12%. Інше дослідження – барометр довіри Edelman 2024 (28 країн, 38 тис. респондентів) – показало, що люди довіряють науковцям більше (77%), ніж журналістам (49%) та урядовцям (42%). Проте «45% людей вважають, що вчені не вміють спілкуватися зі звичайними людьми». Отже, постає питання підвищення довіри до науки, яке залежить від ефективного спілкування; чесності та якості досліджень; більших інвестицій в комунікативну сферу; використання переваг відкритого доступу. Дебора вважає, що «потрібно розповідати історії, залучаючи до них людей, а не повчаючи їх; потрібно також часто повторюватися – як антитеза «нового», на чому й зосереджуються сучасні журналісти.
Міністерство освіти і науки України опублікувало на власному офіційному сайті повний перелік національних контактних пунктів (НКП) програми ЄС «Горизонт Європа» (наказ від 13 червня 2024 року № 838).
Міністерство освіти і науки України опублікувало на власному офіційному сайті повний перелік національних контактних пунктів (НКП) програми ЄС «Горизонт Європа» (наказ від 13 червня 2024 року № 838).
Це має допомогти активізувати участь українських науковців та освітян у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Відбір НКП проводився на конкурсній основі (критерії – чітке бачення напрямів майбутньої діяльності; досвід підготовки та участі у міжнародних та європейських проєктах; виконання функцій НКП попередньої рамкової програми «Горизонт 2020»). За його підсумками сформована мережа національних контактних пунктів, яка охоплює 22 НКП у 14-ти закладах вищої освіти, 4-х наукових установах Національної академії наук та 2-х державних установах, підпорядкованих МОЗ та Міндовкіллю (12 населених пунктів у 10-ти областях України).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».
Автор розуміє, що інструменти ГШІ стрімко увійшли у наше життя і навіть стали корисним інструментом для багатьох справ. Тим не менш, «хайп» навколо кожної технологічної новинки, може відволікати нашу увагу від розуміння того, яку шкоду вона може принести. Мелінда вважає, що є багато ризиків для гуманітарної освіти в епоху штучного інтелекту: наразі величезна кількість великих мовних моделей можуть бути задіяні для підготовки дослідження, узагальнення доказів та написання статей. Для викладачів, які ретельно працюють над оцінюванням завдань студентів, настали складні часи: майже неможливо знаходити й оцінювати використані джерела та визначати оригінальність текстів. Наразі інструментів з ГШІ просто море: Grammarly інтегрувала LLM у свій інтерфейс; з’явилась функція Google «Допоможи мені писати»; Microsoft Word також допомогає у написанні текстів. Все це безумовно матиме вплив на інтелектуальний розвиток молоді. Можливість навчитися критично мислити й писати без допомоги програмних комплексів, – це здатність, яка необхідна у кожній професії. Що стосується загальної освіти, необхідно продовжувати навчати студентів слухати свій власний голос та отримувати задоволення від власних успіхів, прояву своєї індивідуальності, бути творчими особистостями. Викладачі мають наполегливо продовжувати прививати студентам смак до читання книг, доручати самостійно знаходити й оцінювати докази, писати власні роботи. Звісно, у майбутньому молоді люди будуть постійно стикатись з технологією ШI. Але якщо не навчити їх мислити самостійно, вони врешті-решт просто стануть додатком до ШI.
Національний фонд досліджень України повідомляє про старт процесу номінування вітчизняних науковиць на включення до міжнародної бази даних AcademiaNet
Національний фонд досліджень України повідомляє про старт процесу номінування вітчизняних науковиць на включення до міжнародної бази даних AcademiaNet
Це має підтримати їх академічну кар’єру, сприятиме міжнародному обміну інформацією, популяризації наукової та науково-технічної діяльності. Відбір проводиться в рамках Угоди з Національним науковим фондом Швейцарії. Претендетки повинні мати досвід професійних зв’язків з НФДУ – бути учасниками комісій конкурсів НФДУ, керівниками проєктів-переможців конкурсів НФДУ, експертами з оцінювання заявок на одержання грантової підтримки НФДУ. Крім того, вони повинні мати видатні наукові здобутки (видавнича діяльність, премії та нагороди, самостійно залучене фінансування, патенти, запрошення конференції); здійснювати незалежну керівну діяльність. Заявку на участь у відборі можна подати до 1 серпня 2024 року.
Державна науково-технічна бібліотека України презентує мапу центрів колективного користування науковим обладнанням, підготовлену в рамках проєкту з розроблення системи «Карта науки України».
Державна науково-технічна бібліотека України презентує мапу центрів колективного користування науковим обладнанням, підготовлену в рамках проєкту з розроблення системи «Карта науки України».
Пропонований цифровий інструмент забезпечує ефективну систематизацію та візуалізацію інформації про центри колективного користування науковим обладнанням, яка стає легко доступною для широкого використання вітчизняними науковцями. Вони можуть здійснювати пошук відповідних даних, застосовуючи власні критерії відбору, замовляти послуги доступу до цього обладнання, організовувати канали комунікації між дослідниками та власниками / операторами ЦККНО.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
