ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

У ній йдеться про рекомендацію аналітичного центру Tony Blair Institute (TBI) до уряду Великої Британії створити мережу університетських центрів допомоги підприємствам із упровадження технологій, що може посилити цифрову інфраструктуру, стимулювати інновації та підвищити продуктивність національної економіки. У звіті TBI зазначається, що головна проблема — не нестача нових розробок, а слабке розповсюдження вже доступних технологій у середовищі малого і середнього бізнесу. Багато компаній не знають, що саме їм може бути корисним, а також не мають ресурсів чи фахівців для упровадження. За оцінками аналітиків, якщо уряд зробить технологічне упровадження центральним елементом стратегії розвитку, можна додатково створити чинник економічного зростання. TBI пропонує не створювати нові структури, а використовувати вже наявні — університети. За аналогією з німецькою моделлю, де діє програма «Mittelstand-Digital», заклади вищої освіти можуть стати «центрами технологічного прийняття». Це передбачає підтримку упровадження, консультації, навчання керівників і працівників підприємств, допомогу з адаптацією технологій під потреби бізнесу, створення мереж обміну досвідом між компаніями. Представники університетів на це вже реагують позитивно. За словами керівників профільних організацій, у багатьох ЗВО є необхідна інфраструктура (лабораторії, обладнання) та експерти які можна швидко переорієнтувати, щоб допомагати бізнесу. Це могло б бути вигідно не лише для підприємств, а й для вишів: заклади отримують нові джерела фінансування, можливість залучати практичні кейси та поглиблювати зв’язок із економікою. Університети мають потенціал щоб стати ключовими акторами національної економічної модернізації. Якщо уряд підтримає цю ідею, країна може отримати подвійну вигоду — нові можливості для бізнесу та зміцнення університетів як інституцій, здатних транслювати науку в практичну користь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MWtgC

 Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-05
Share
РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Share
НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників  тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hVLjS, https://qrpage.net/qr/kLw6Q,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-04
Share
РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

Йдеться  про  те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені  у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ozMmS, https://qrpage.net/qr/TJDxT, https://qrpage.net/qr/vnTt3

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-01
Share
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР – ПЕРСПЕКТИВИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР – ПЕРСПЕКТИВИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».

У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою»  на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень.  Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ODmnu,  https://qrpage.net/qr/u7Oty

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-30
Share
ДОБІРКА ПОРАД ВІД  УНІВЕРСИТЕТУ МАКАО

ДОБІРКА ПОРАД ВІД  УНІВЕРСИТЕТУ МАКАО

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована  добірка корисних ресурсів від університету Макао.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована  добірка корисних ресурсів від університету Макао.

Йдеться про дванадцять статей про результати досліджень та нововведення, підготовлених науковцями університету. Серед них: «Сприяння комерціалізації досліджень шляхом стратегічної співпраці»; «Розкриття ролі Макао в художньому обміні між Китаєм і Європою в XVII і XVIII століттях»; «Створення біобанку живих пухлинних тканин для підтримки персоналізованого лікування та досліджень»; «Побудова чистих, низьковуглецевих та безпечних міських енергетичних систем на основі інтернету речей»; «Розроблення нової технології скринінгу лікарських засобів для прецизійної медицини»; «Розроблення платформи традиційної китайської медицини на основі штучного інтелекту для пошуку ліків від нейродегенеративних захворювань»; «Розумна крихітна робототехніка»; «Цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього»; «Новаторські дослідження у галузі передових матеріалів»; «Як Університет Макао досягає глобального впливу завдяки своїй інноваційній дослідницькій екосистемі»; «Новаторська дослідницька структура та широкомасштабна співпраця для підвищення авторитету у світовій системі вищій освіті»; «Оптимізація розвитку талантів через цілісне та міждисциплінарне навчання»; «Міжнародноге зростання».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/byNUA, https://www.um.edu.mo/

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-21
Share
ЖУРНАЛ «ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ» ВКЛЮЧЕНО ДО DOAJ

ЖУРНАЛ «ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ» ВКЛЮЧЕНО ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.

Це авторитетна світова база даних, що містить перелік рецензованих наукових журналів з відкритим доступом, які відповідають високим стандартам академічної доброчесності, прозорої редакційної політики та якості наукового контенту. Присутність журналу в цьому каталозі засвідчує відповідність видання міжнародним критеріям відкритої науки. Включення журналу до DOAJ відкриває нові перспективи для розвитку наукової комунікації та підвищує міжнародне визнання результатів досліджень, а саме: зростання видимості публікацій українських науковців у глобальному науковому інформаційному середовищі завдяки інтеграції журналу до одного з найбільш авторитетних міжнародних ресурсів відкритого доступу; підвищення рівня цитованості та індексації статей, що сприятиме кращому представленню наукових результатів у міжнародних базах даних та аналітичних системах; розширення можливостей для міжнародної співпраці, оскільки відкритий доступ у поєднанні з визнанням DOAJ створює додаткові умови для міжінституційних і міждисциплінарних партнерств; інтеграцію українських досліджень у глобальний простір відкритих знань, що відповідає стратегічним пріоритетам Європейського дослідницького простору та принципам відкритої науки. Цей результат підтверджує відповідність редакційної політики журналу міжнародним стандартам академічної доброчесності

Детальніше: https://doaj.org/toc/3041-1416, https://dntb.gov.ua/news/doaj_jpournal

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-15
Share
ОКСФОРД  ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

ОКСФОРД  ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки».

У ній йдеться про відкриття нового проєкту в Оксфорді для демонстрації  значимості гуманітарних наук у ХХІ столітті. Центр Шварцмана для гуманітарних наук став найбільшим проєктом в історії Оксфордського університету, що являє собою не лише видатну інфраструктурну будівлю, а й символ інтеграції різних наукових дисциплін. Відбулось об’єднання дев’яти факультетів та інститутів гуманітарного профілю – з англійської літератури, історії, філософії, інтернет-інституту Оксфорда, факультету етики ШІ. Нова будівля має концертну залу на 500 місць, театральну залу на 250 місць, кінотеатр на 100 місць, а також можливості реалізації культурних проєктів у сфері мистецтва, музики, танців. Нова будівля не лише покращить умови для освітньої та викладацької діяльності, вона фактично ставить гуманітарні науки у центр системи. Проєкт має значення для всього академічного сектору, – не лише для Оксфорда. 185 мільйонів фунтів стерлінгів були надані щедрим донором, який побажав залишитись невідомим. Університет доклав значних зусиль, щоб будівля не виглядала ізольованою або «чужою» в історичному контексті. Замість вікторіанських будівель, які не були призначені для навчання, для студентів і дослідників створено нові умови: вони тепер працюють у сучасних спеціально спроектованих приміщеннях, серед яких сім міждисциплінарних бібліотек з великою заллю. Новий центр — не просто велика будівля, а фактично послання: гуманітарні науки здатні не лише існувати, а бути активним чинником у вирішенні суспільних і глобальних викликів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4GckK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-13
Share
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І. Вернадського Національної академії наук України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І. Вернадського Національної академії наук України.

Його мета – відзначення вчених за їхні видатні досягнення у галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Медаль була заснована на честь видатного вченого та першого президента Української академії наук. Відзнака присуджується персонально за окремі наукові досягнення та/або за сукупність наукових праць. У конкурсі можуть брати участь  дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; зарубіжні вчені; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України. Щорічно присуджуються дві золоті медалі – одна вітчизняному і одна зарубіжному вченому. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 12 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/LqBCF

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

#НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-09-11
Share
ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ: РОЗРАХОВАНО ВНЕСОК ПІДРОЗДІЛІВ

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ: РОЗРАХОВАНО ВНЕСОК ПІДРОЗДІЛІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України повідомляє про  прогрес у розвитку аналітичних інструментів атестації наукових установ та університетів.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України повідомляє про  прогрес у розвитку аналітичних інструментів атестації наукових установ та університетів.

Наразі в Національній науково-інформаційній системі з’явилася можливість ознайомлення внеску окремих підрозділів у загальний результат оцінювання  ЗВО і НУ. Атестація є основою нової системи фінансування науки, яка розроблена на основі найкращих практик Британії, Німеччини та Польщі. На засадах нового порядку розподілу коштів, ухваленого Кабінетом Міністрів України 30 липня 2025 року МОН розпочато укладання договорів на 155 млн грн додаткового базового фінансування. Формула розподілу ураховує не лише результати атестації, а й обсяг залучення позабюджетних коштів (бізнесу, міжнародних грантів); відсоток молодих дослідників в установі; масштаб установи (кількість НП/НПП)); якість публікацій (квартиль Q1); коефіцієнт підтримки для прифронтових і прикордонних територій. Уперше кошти йдуть безпосередньо до відділів і лабораторій   з урахуванням їхнього внеску у загальний результат атестації, що означає перш за все підвищення зарплат дослідників. Триває співпраця МОН з урядом та Міністерством фінансів України над відчутним підвищенням додаткового фінансування наукової сфери. З 2026 року оновлену модель фінансування буде поширено на інші наукові напрями, атестація яких наразі перебуває на завершальному етапі. Також з 2026 року університети повністю перейдуть на нову модель базового фінансування. Наступна планова державна атестація відбудеться у 2030 році.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/GrMGK,  (https://atestat.nauka.gov.ua/uk/atestat-2025 

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-09-08
Share