Popularization of science

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Шеннона та Ендрю Мюррей «Чотири способи розвинути зацікавлену спільноту у соціальних мережах».

Автори наголошують, що коли справа доходить до соціальних мереж, не треба забувати про силу зв’язків та окреслюють доцільні до використання способи взаємодії з аудиторією.  Адже університетське життя сьогодні – це не лише те, що відбувається в університетському містечку, а й розвинені цифрові простори, де студенти та співробітники спілкуються, обмінюються досвідом та навчаються.  Автори говорять не про важливість використання соціальних мереж, що очевидно, – а саме про правильну роботу з ними. Ключовим є усвідомлення тональності спілкування та забезпечення відповідності вмісту обраній платформі, адже застосування універсального підходу не є кращим рішенням. Соціальні медіа швидко розвиваються, з’являються нові платформи, а деякі старі зникають або кардинально змінюються. Для ілюстрації вони пропонують поглянути на Twitter, що перетворився на X, або Instagram, який представляє ідею Reels, натхненну TikTok.  Щоб не відставати від нових тенденцій і переконатися, що соціальні «фоловери» залишаються зацікавленими, необхідно знати свою аудиторію (з яким саме сегментом аудиторії спілкуєтеся на кожній платформі соціальних мереж); створювати привабливий вміст, який забезпечує цінність  (контент може бути освітнім, надихаючим і розважальним);  підтримувати створення контенту користувачами/читачами;  постійно тримати в фокусі завдання залучення й утримання; створити контент-стратегію, яка постійно розвивається. Соціальні мережі – це ще один спосіб вести розмову та ще один канал, на якому можна просувати цінності освіти та науки.

Детальніше: https://surl.li/jolqoq

Фото: pixabae.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брі-Енн Файфілд «Наукові співробітники життєво важливі, – то чому ж їхнє фінансування настільки нестабільне?».

Автор наголошує, що без додаткової підтримки багато науковців-дослідників можуть вирішити змінити роботу у пошуках інших можливостей, які забезпечують більшу надійність і фінансове благополуччя. Життя насправді таке, що університети та дослідницькі інститути недостатньо підтримують науковців фінансово, – навіть ті, де є профспілкові організації та системи соціального захисту. У Канаді, як і в багатьох інших країнах, фінансування досліджень останніми роками не зростало, внаслідок чого багато перспективних ідей так і залишились на стадії грантових заявок, без відповідного фінансування або, будучи розпочатими, не були доведені до кінця. Ці проблеми найбільше відчувають на собі аспіранти і постдоки, але штатні науковці, техніки та дослідники – також недофінансовані. Щоб утримати і залучити наступне покоління вчених в академічне середовище, потрібно знайти кращі способи підтримки дослідників. Брі-Енн говорить, що як і інші, відчуває відсутність фінансової стабільності й закликає уповноважені структури – від університетів до політиків, –  шукати ефективні рішення, які допоможуть талановитим науковцям не полишали свої академічні кар’єри.

Детальніше: http://surl.li/rvrzdg, http://surl.li/nfgqxl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів  є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно  виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця  і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.

Детальніше: http://surl.li/uhhave, http://surl.li/lgnlpi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки