СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ДЛЯ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ШІ

СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ДЛЯ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Команда UGEN у рамках проєкту «Uni-Biz Bridge» представила рекомендації щодо креативних інструментів розроблення візуально привабливих та інформативних презентацій.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Команда UGEN у рамках проєкту «Uni-Biz Bridge» представила рекомендації щодо креативних інструментів розроблення візуально привабливих та інформативних презентацій.

Щоб швидко створювати слайди для лекцій і практичних занять, використовуючи можливості ШІ, пропонується для автоматичної генерації макетів слайдів скористатись Microsoft PowerPoint з PowerPoint Designer (пропонує різноманітні варіанти дизайну на основі вмісту – тексту, зображень);  Google Slides з Explore (надає користувачам рекомендації щодо дизайну та макету слайдів); Beautiful.ai  (автоматизує дизайн презентацій, пропонуючи готові слайди та шаблони на основі введеної користувачем інформації); Tome (забезпечує генерацію тексту та зображень, надаючи прості інструкції та інструменти зручного редагування);  Canva з Magic Design (генерує привабливі візуальні матеріали на основі заданих параметрів, має велику бібліотеку шаблонів, інструменти для роботи з графікою, надає підказки щодо дизайну); Prezi (допомагає створювати інтерактивні, нелінійні презентацій, пропонує різні стилі переходів та анімацій, робить презентацію більш динамічною).

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/807

Фото: UGEN

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-25
Share
ОЕСР: СПІВПРАЦЯ З ООН У СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: СПІВПРАЦЯ З ООН У СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «ОЕСР та ООН оголошують про наступні кроки співпраці у сфері штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «ОЕСР та ООН оголошують про наступні кроки співпраці у сфері штучного інтелекту».

Про поглиблення співробітництва між ООН і ОЕСР у сфері глобального управління ШІ повідомив заступник Генерального секретаря ООН. Він наголосив, що швидкість розвитку технології штучного інтелекту та масштаби її впливу вимагають більшої згуртованості різноманітних політичних структур та відповідальної наукової оцінки наслідків розповсюдження ШІ, заснованої на фактичних даних. Таким чином настає новий етап співпраці на міжнародному рівні, зокрема, відбувається об’єднання технічних та аналітичних можливостей ОЕСР та ООН та ініціюються зусилля для підтримки скоординованих заходів з управління штучним інтелектом. Головний акцент буде зроблено на регулярних наукових і  фактичних оцінках ризиків та можливостей ШІ. Обидві організації використовуватимуть свої ресурси, платформи, мережі для організації ефективної взаємодії щодо розроблення політики та систем управління ШІ, щоб підтримати держави-члени та усі зацікавлені сторони. ОЕСР співпрацює з понад 100 країнами, створюючи тим самим глобальний політичний форум для просування політики захисту прав і свобод, покращення економічного та соціального добробуту людей у всьому світі.

Детальніше: http://surl.li/unrseq, http://surl.li/htjqgi, https://oecd.ai/en/, http://surl.li/jzrplf, http://surl.li/utxsel

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-09-25
Share
ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect,  консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і  алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ.  Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища,  зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності  цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями.  Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.

Детальніше: http://surl.li/dcftly, https://www.sciencedirect.com/, https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Фото: Elsevier

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-09-18
Share
ОЕСР: ЦИФРОВІЗАЦІЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

ОЕСР: ЦИФРОВІЗАЦІЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація малого та середнього бізнесу для подолання шоків і змін: 2024 ОЕСР D4SME опитування» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація малого та середнього бізнесу для подолання шоків і змін: 2024 ОЕСР D4SME опитування» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

Наголошується, що  застосування цифрових практик МСП продовжує зростати, але «цифровий розрив» з крупними компаніями  – збільшується. Розуміння рушійних факторів і “вузьких місць” цифровізації МСП, а також максимально повне розуміння їхньої практики є надзвичайно важливим чинником прийняття політичних рішень, які допоможуть подолати цей розрив. Для цього проводилось опитування у семи країнах ОЕСР (Франція, Німеччина, Італія, Японія, Корея, Іспанія та Сполучені Штати) у співпраці з цифровими платформами-партнерами OECD. Його результати  дозволяють по-новому погляеути на цифровізацію МСП і те, як цифрові інструменти можуть допомогти їм подолати короткострокові виклики і підвищити стійкість у довгостроковій перспективі. Звіт також презентує дані про використання і сприйняття МСП технологій штучного інтелекту (з акцентом на «генеративний штучний інтелект»), застосування ними аналітики даних для відстеження екологічної ефективності та вплив цифрових практик на робочому місці на психічне благополуччя.

Детальніше: http://surl.li/egqrcl, http://surl.li/btbkvm, https://doi.org/10.1787/eb4ec9ac-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-09-18
Share
ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

У ній викладач Школи права Діксона Пуна у Королівському коледжі Лондону розглядає питання доцільності використання інструментів з штучним інтелектом для розроблення навчальних планів. Вона провела власний експеримент та здійснила порівняння продуктивності безкоштовних і платних версій трьох генеративних платформ ШІ (ChatGPT4 і ChatGPT4o, Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro, Gemini та Gemini Advanced). Було отримано гарні результати при здійсненні вибору теми для уроку та формулювання гіпотетичнх сценаріїв проведення семінарських занять за допомогою штучного інтелекту. При роботі з ChatGPT4 і ChatGPT4o процес надання підказок був простим та інтуїтивно зрозумілим, результати – точними, пропозиції – розумними, доречними та різноманітними й більш детальними, ніж у іншіх ШІ. Разом із тим, пропозиції ШІ щодо тематики не підходили до решти модулю й виявились недостатньо практичними, менш креативними та деталізованими. Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro – Claude забезпечує більш природню взаємодію, було отримано кращі пропозиції щодо тем, одна з яких обрана для остаточної версії модулю. Однак, незважаючи на більшу кількість введених даних, результати для Claude були менш детальними, ніж для інших моделей. Пропозиції для семінару були недостатньо практичними, повторювались, вихідне форматування було не дуже прийнятним. Досвід із Gemini та Gemini Advanced був негативним, було важко працювати з кількома наборами інструкцій одночасно, мало місце неправильне тлумачення підказок користувача внаслідок чого витрачався зайвий час. Який висновок робить Софія? Її симпатія на боці безкоштовної версії GenAI.

Детальніше: http://surl.li/hgqklw, http://surl.li/cqhqle

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-13
Share
УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

У ній наголошується, що бібліотекарі мають повною мірою використовувати свої знання та навички для протидії впливу упередженості у моделях ШІ. По мірі того, як технології штучного інтелекту стають більш інтегрованими у дослідницькі програми, зростає увага до якості інформації, яка використовується для навчання моделей ШІ, щоб не відбувалось збереження та поширення різного роду упереджень. Бібліотекарі можуть не лише оцінити зі сторони, а й долучитись до формування напрямку інтеграції штучного інтелекту до сфер, які безпосередньо стосуються життя суспільства, наприклад – охорона здоров’я. Сьюзан пропонує ознайомитися з такими актуальними дослідженнями з цього питання, як: «Партнерство для кращих результатів» від Лео Ентоні Селі; «Розумне використання штучного інтелекту для більш інклюзивних дослідницьких процесів» від Меган Макнікол; «Розуміння аспектів упередженості ШІ в системах знань» та «Міждисциплінарні простори мають значення»від Рейчел Хіклен; «Навчання постачальників медичних послуг розумному використанню ШІ» від Лінн Сімпсон. Неможливо, на думку Сьюзан, заглиблюватись у проблематику розвитку інструментів ШІ для бібліотекарів, не опанувавши матеріали статей «Ключові компоненти розвитку грамотності зі штучним інтелектом у вашому закладі», яка допоможе в організації навчання користувачів інструментів ШІ та «Роль штучного інтелекту в бібліотечних послугах», цінну своїми рекомендаціями стосовно забезпечення дієвої підтримки дослідників та студентів.  

Детальніше: http://surl.li/xjdxoy, http://surl.li/vgwgsi, http://surl.li/xdmnne

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-13
Share
КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НЬЮКАСЛА

КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НЬЮКАСЛА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад від науковців Університету Ньюкасла (Австралія).

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад від науковців Університету Ньюкасла (Австралія).

Цей заклад вищої освіти входить до топ-30 найкращих університетів світу і активно розвивається. Інформаційний ресурс складається з восьми статей, у яких розглядаються можливості жінок-мігрантів і біженок побудувати свою кар’єру; еволюція міждисциплінарності та інновації; засоби активізація ефективної роботи служби кар’єрної підтримки для студентів з обмеженими можливостями; що таке сучасний редизайн оцінювання та як з ним пов’язані технології штучного інтелекту; навіщо потрібні спеціальні програми адаптації нейродивергентних студентів та як університети мають забезпечувати постійну цифрову трансформацію; чи доречний оптимізм коли йдеться про перспективи наукової кар’єри; у чому секрет своєчасного, актуального, інклюзивного спілкування зі студентами.

Детальніше: http://surl.li/nnruyn, http://surl.li/uwzxrv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-09
Share
ПРОБЛЕМА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДО УНІВЕРСИТЕТІВ ПРИХОДЯТЬ ДІПФЕЙКИ

ПРОБЛЕМА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДО УНІВЕРСИТЕТІВ ПРИХОДЯТЬ ДІПФЕЙКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки.

Що ми можемо зробити, щоб підготуватися?». У ній зазначається, що створювати дипфейки наразі стало настільки легко, що студенти та викладачі стають як ніколи вразливими до кіберзлочинів, які шкодять репутації та академічній доброчесності. Технологічний гігант штучного інтелекту OpenAI нещодавно випустив голосовий інструмент, який підозріло нагадує акторку Скарлетт Йоханссон, а відбулось це після того, як вона відмовилася надати голос для тренування ШІ.  З’ясувалось невдовзі, що це був не дипфейк, а голос спеціально найнятого актора. Але розгорнулась дискусія щодо того, як зображення та голоси можуть бути відтворені без нашого відома й відповідного дозволу. Існують відмінності між дипфейками та синтетичними носіями. Коли говоримо про синтетичні медіа, маємо на увазі зображення, аудіо чи відео, які не стосуються конкретної людини або установи, а цілком створені ШІ. Дипфейки є підробкою, не маючи насправді відношення до певної особи, але які складно відрізнити від справжніх. Вони створюються завдяки технології Generative Adversarial Networks (GAN) для імітації голосу та міміки. Ця технологія стрімко розвивається: Microsoft нещодавно продемонструвала програму під назвою VASA-1 , яка може створити розмовну голову з одного зображення та короткого голосового фрагменту, доповненого природними рухами голови та мімікою. Невдовзі інші технологічні компанії надолужать відставання і масово з’являться у широкому доступі програми, які швидко й просто створюють менш складні дипфейки. Для навчальних закладів це створюватиме ризики. Педагоги виконують вирішальну роль у навчанні студентів, захистом академічної доброчесності та репутації ЗВО. Дипфеки можуть змарнувати усі ці зусилля. Автори статті у зв’язку з цим пропонують оновити політику університетів по відношенню до кіберзлочинів; підвищити обізнаність усіх учасників освітнього процесу щодо дипфейків; розробити плани врегулювання кризових ситуацій подібного роду (які включатимуть підтримку постійної комунікації у кризових ситуаціях, спілкування із зацікавленими сторонами та засоби відновлення довіри). Разом із тим, технологія дипфеку може мати потенційну користь, якщо використовуватиметься для створення ефекту занурення в навчання, моделюванні розмов із провідними історичними діячами, створення переконливих лекцій з нотаток і фотографій. Баланс між інноваціями та пильністю буде ключем до того, щоб переваги штучного інтелекту та синтетичних медіа покращували, а не підривали освітній досвід.

Детальніше: http://surl.li/zbeyqfhttp://surl.li/fonkxc, http://surl.li/mjsjla

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2024-09-03
Share
ЧИ МОЖЕ ШІ КЕРУВАТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ ПРОЕКТОМ

ЧИ МОЖЕ ШІ КЕРУВАТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ ПРОЕКТОМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Генрі Зауерманна та Максиміліана Келера «Чи може ШІ керувати вашим дослідницьким проектом».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Генрі Зауерманна та Максиміліана Келера «Чи може ШІ керувати вашим дослідницьким проектом».

Наголошується, що можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях не знають меж. Стрімкий розвиток інструментів штучного інтелекту може докорінно змінити сферу наукових досліджень. ШІ здатен значно підвищити продуктивність, взявши на себе виконання повсякденних і рутинних дослідницьких завдань у таких сферах, як обробка чи аналіз даних. Він також може підтримувати дослідників у більш складних і творчих аспектах їхньої роботи, визначаючи дослідницькі питання, переглядаючи попередню літературу та формулюючи наукові проблеми. У наукових проєктах може бути реалізоване наступним чином: 1) алгоритмічне керування при розподілі завдань (крупні організаційні цілі потрібно розбивати на підцілі, з яких випливають завдання, які необхідно доручити дослідникам, що є членами команди; 2) керування та нагляд за їх виконанням; 3) координація командної діяльності; 4) мотивація у подоланні інтелектуальних труднощів, демонстрація соціального впливу; 5) підтримка постійного навчання та саморозвитку відповідно до індивідуальних потреб (ШІ пропонує навчання, відстежує продуктивність, виявляє проблеми). Звісно, для повноцінного задіяння у дослідженнях ШІ знадобляться обізнаність, покращені технічні рішення, надійні етичні принципи та заходи захисту даних. Проте, відповідально інтегрований у дослідницькі організації штучний інтелект може підвищити ефективність досліджень і дозволить дослідникам зосередитися на роботі, сприятиме розширенню наукових меж.

Детальніше: http://surl.li/bwyqvu, http://surl.li/vifvhk

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-02
Share
З ЧОГО ПОЧАТИ НАЛАШТУВАННЯ ЧАТ-БОТА ШІ

З ЧОГО ПОЧАТИ НАЛАШТУВАННЯ ЧАТ-БОТА ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати налаштування чат-бота ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати налаштування чат-бота ШІ».

У ній наголошується, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть змінити викладання та навчання, але в найбільш розповсюджених версіях їм бракує важливих елементів, необхідних для навчання. Автор ділиться своїми порадами щодо того, як розпочати створення власного персоналізованого чат-бота. Генеративний штучний інтелект стрімку увірвався у сектор вищої освіти і нині має величезний потенціал змін щодо того, як викладачі викладають, а студенти навчаються. Інструменти на основі ГШІ революціонізують освітню практику завдяки персоналізованому навчанню та покращенню взаємодії. Ми це бачимо на прикладі створених за допомогою ШІ лекторів в університетах Гонконгу та численних додатків на базі ШІ, які транскрибують конспекти лекцій. Використовуючи власний досвід, Саймон пропонує два способи налаштування чат-бота для забезпечення співпраці між викладачем і студентом.

Детальніше: http://surl.li/ixmoej, http://surl.li/kslouy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-08-30
Share