Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Інструменти ШІ можуть зміцнити комунікаційні навички студентів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Інструменти ШІ можуть зміцнити комунікаційні навички студентів».
У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може стати не лише засобом автоматизації, а й інструментом підтримки розвитку у студентів навичок усного та письмового спілкування. В умовах стрімкого упровадження цифрових технологій випускники університетів стикаються з новими вимогами ринку праці, де комунікація — одна з ключових компетентностей. Традиційні методи навчання комунікації тепер можуть доповнюватись сучасними аналітичними інструментами й засобами генерації тексту, які дозволяють аналізувати стилі мовлення, структурувати думки та отримувати зворотний зв’язок у реальному часі. Платформи на основі ШІ пропонують адаптивні підказки для написання есе, редагування письмових робіт, корекцію тону і стилю письма, а також дозволяють студентам тренувати усну мову через інтерактивні симуляції, виправляти помилки та краще розуміти логіку переконливої аргументації. Ефективне використання інструментів ШІ у контексті набуття комунікативних навичок вимагає педагогічної підтримки: викладачі мають спрямовувати студентів на усвідомлене використання результатів, власну інтерпретацію підказок і критичному мисленні. За таких умов студенти не просто делегують завдання машині, а й активно працюють з нею як із партнером у навчанні. Тому інтеграція ШІ у навчальні практики може зміцнювати комунікаційні компетентності студентів за умови, що навчальні стратегії будуть спрямовані не на автоматичне отримання відповідей, а на розвиток навичок аналізу, редагування та рефлексії щодо власних текстів і усних виступів. Отже, університети можуть найкраще підготувати своїх студентів до нових вимог сучасного професійного середовища, де здатність ясно й переконливо комунікувати є важливою складовою успіху.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Wiley опубліковано «Посібник для авторів досліджень, редакторів та рецензентів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Wiley опубліковано «Посібник для авторів досліджень, редакторів та рецензентів».
У ньому наголошується, що інструменти генеративного штучного інтелекту швидко змінюють дослідницький ландшафт, пропонуючи нові способи аналізу даних, удосконалення написання робіт та пришвидшення відкриттів. Посібник має допомогти авторам наукових публікацій у періодичних виданнях, редакторам журналів та рецензентам незалежно від галузі знань, у прийнятті обґрунтованих рішень щодо прийнятності задіяння ШІ в дослідженнях та написанні робіт. Він окреслює найкращі практики, уточнює очікування щодо розкриття інформації та нагляду за використанням ШІ, а також відповідає на поширені запитання щодо використання інструментів штучного інтелекту, одночасно захищаючи права інтелектуальної власності та зберігаючи цілісність ваших досліджень. Серед порад, які містяться у Посібнику, такі: використовуйте ШІ відповідально – застосовуйте найкращі практики та належним чином розкривайте використання ШІ в рукописах та рецензуванні; захистить свою роботу – зберігайте права інтелектуальної власності та забезпечуйте конфіденційність, захист даних і дотримання ліцензійних вимог; впевнено орієнтуйтеся в правилах – розумійте наслідки авторських прав та вимоги видавців до контенту, створеного штучним інтелектом; оберіть правильні інструменти – оцінюйте, тестуйте та обирайте відповідні технології штучного інтелекту, одночасно розпізнаючи та пом’якшуючи потенційні упередження; зважено та критично використовуйте ШІ для оглядів літератури, написання рукописів, візуалізації даних й просування досліджень, не нехтуйте принципів екологічної стійкості.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Наталі Каммінс «У світі з короткою концентрації уваги перемагає найкраща історія».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Наталі Каммінс «У світі з короткою концентрації уваги перемагає найкраща історія».
У ній зазначається, що коли студенти стають оповідачами, а не пасивними одержувачами знань, навчання проходить набагато краще. Сторітелінг важливий у бізнес-освіті. Студентам потрібні навички розповіді історій, щоб переконувати та впливати, а педагогам – щоб подолати відстороненість, зацікавити слухачів. Замість пасивного засвоєння теорії, студенти практикують її. Це працює в різних дисциплінах та культурах і допомагає глибше осмислити предмет, а не просто запам’ятовувати. Розповідь історій є частиною системи оцінювання, яку застосовує Наталі, а використання для цього ГШІ зробило процес підготовки оповідань більш доступним та менш витратним. Йдеться про підготовку 10-12-хвилинної командної презентації-сторітелінгу в аудиторії, де студенти створюють бізнес-історію з чітким початком, поворотним моментом та висновками, а ШІ використовується для мозкового штурму, генерації варіантів фреймінгу, метафор, вступу. При цьому кінцевий продукт має бути власним надбанням здобувачів освіти. Послідовність дій така: моделювання результатів оцінювання, визначення формату роботи з ГШІ для дослідження та вигадування історії, перетворення ідей на повноцінну історію, яку можна розказати, доповнення її візуальними та емоційними елементами, презентація та її обговорення. Основний зворотний зв’язок надходить від викладача, оскільки це завдання – оцінюване. Він зосереджується на характеристиці чіткості ідей, глибині теоретичного розуміння та тому, наскільки ефективно студенти використовували візуальні чи символічні елементи для передачі управлінських концепцій, закладених у їхній розповіді. Поетапний дизайн оцінювання робить навчання видимим, ранні презентації з низькими ставками дають учням простір для експериментів та удосконалення своїх навичок перед остаточним оцінювальним завданням, демонструє їхній прогрес у навчанні. Коли студенти розповідають історії, теорія оживає, навчання стає цікавішим, захоплює. адже і в бізнесі і в освіті перемагає найкраща історія.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю П. Варнестала «Оцінювання потребує розвитку: що означають процес і недосконалість для вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю П. Варнестала «Оцінювання потребує розвитку: що означають процес і недосконалість для вищої освіти».
У ній автор говорить про необхідність перепроектування системи оцінювання у вищій освіті і про те, як підтримати навички молодих людей критично мислити й аналізувати інформацію. Він говорить: ГШІ виявив те, що вища освіта приховувала десятиліттями, а саме – одержимість кінцевим продуктом. Ідеальний твір став «золотим стандартом», але тепер його може згенерувати машина, витративши на це лічені секунди, причому вона ніколи не читала тексти, не боролася з невизначеністю і взагалі нічого не вивчала. Велика мовна модель може це робити на відповідний запит, але це не є інтелектуальним досягненням. Не можна припускатись помилки й плутати форму зі змістом, стилістично гарний текст з його глибоким розумінням, а продукт – з навчанням. Автор статті пропонує встановити рамки: коли ми заохочуємо використання штучного інтелекту і як ми будемо оцінювати мислення студентів. Дизайнерські дисципліни вже роблять це, запроваджують критичні сесії замість перевірки. Варнестал говорить: оцінюйте траєкторію, а не артефакт; оцінюйте виправлення, а не подання; оцінюйте якість мислення, а не відшліфованість результату. Слід робити ітеративну роботу обов’язковою та оцінювання еволюції освітнього досвіду студента. Тепер чернетки – не символічна паперова робота, а демонстрація пройденого шляху. Попросіть учнів виконати кілька ітерацій для досягнення кінцевого результату та винагородіть концептуальний рух через переформулювання (як студенти переосмислюють проблему або змінюють кут свого дослідження), реакцію студентів на критику, зроблені уточнення та наведені обґрунтування. Звісно, студенти можуть створювати чернетки за допомогою ГШІ, але ілюзія руйнується, коли чернетки супроводжуються критичними обговореннями, контрольними пунктами в аудиторії, персоналізованими раундами зворотного зв’язку або короткими усними поясненнями. Робота, створена штучним інтелектом, переосмислюється у той момент, коли викладачі спостерігають за публічним мисленням в аудиторії. Треба переглянути підходи до семінарів, які стали звичними церемоніальними заходами з начебто перевірки успішності. Студенти представляють слайди, викладачі кивають, і всі знають, що справжня оцінка буде винесена пізніше, оскільки семінари рідко роблять дійсні міркування студентів видимими. Сесії критичного обговорення мають значення і вони повинні стати простором, де аналізуються незавершені роботи, вивчаються невдачі та визначаються наступні кроки. Коли критика має значення, студенти ставляться до неї серйозно. Інструктаж для кожного завдання та рефлексія можуть закріпити освітній прогрес. Отже, слід спочатку оцінювати шлях навчання, а вже потім – продукт. Оцінювання може бути таким: 50–70 % – процес, ітерація, рефлексія; 50-30 % – остаточний артефакт. Бездоганний кінцевий результат без належного оцінювання історії його створення зараховується як невдача. Справжню вагу в оцінюванні має задокументований процес, а не відшліфований кінцевий результат, адже так студенти розкривають своє справжнє мислення. Викладач має практикувати те, чого навчає, обговорювати невдалі чернетки, заохочувати ризики, віддавати належне продуктивним невдачам. Звісно, це суттєво збільшує робоче навантаження викладачів, коли виникає «більше чернеток» та «більше критики», – додаткове обговорення, усні пояснення, коментарі, розшифровка підсумкових робіт, розслідування порушень. Питання не в тому, чи може собі це дозволити університет. А в тому, чи може ЗВО дозволити собі продовжувати оцінювати лише кінцевий продукт, який не показує набуття знань студентами. Освіта ніколи не була фабрикою ідеальних результатів. Студенти навчаються через досвід, чернетки, виправлення, перезапуск. ГШІ просто позбавив нас ілюзії, що ідеально сформульоване есе може замінити весь процес його підготовки. Якщо ми цінуємо навчання, система оцінювання має бути іншою, вона має вийти за рамки оцінювання остаточного результату та зосередитись на процесі мислення.
Sorry, this entry is only available in Українська. В Україні створено перший безкоштовний репозитарій ШІ-рішень для громад, який має стати ефективним інноваційним інструментом для спрощення роботи, заощадження часу і відкриття нових можливостей розвитку спільнот.
Sorry, this entry is only available in Українська.
В Україні створено перший безкоштовний репозитарій ШІ-рішень для громад, який має стати ефективним інноваційним інструментом для спрощення роботи, заощадження часу і відкриття нових можливостей розвитку спільнот.
Ресурс наразі містить бібліотеку з понад 50 запитів з інструкціями для надання конкретних відповідей, каталог перевірених ШІ-сервісів, посібники та кейси з використання нейромереж. Також доступний гід із ChatGPT 5, який містить покрокові поради, приклади та відеоогляд нових можливостей ГШІ. Усі пропоновані на платформі рішення розроблені з урахуванням потреб органів місцевого самоврядування, а саме: пришвидшення оброби внутрішніх документів та звернень громадян, опосередкування роботи з даними, підготовка грантових заявок і презентацій, аналітика за різноманітними запитами, комунікація з населенням тощо. Репозитарій буде корисним не лише органам місцевого самоврядування, працівникам муніципалітетів та цифровим лідерам громад, але й комунікаційним командам, аналітикам і фахівцям із публічних послуг, які хочуть оптимізувати рутинні процеси, створювати якісний контент й ухвалювати обґрунтовані рішення на основі глибокого і якісного аналізу.
Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» став доступним серіал «Як безпечно працювати з персональними даними».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На порталі «ДіяОсвіта» став доступним серіал «Як безпечно працювати з персональними даними».
Він містить 13 серій, які охоплюють ключові компетенції та теми, важливі для підготовки уповноваженого із захисту даних (Data Protection Officer, DPO), надаючи усім зацікавленим системні знання і практичні навички для ефективної роботи у сфері захисту даних. Серіал дозволяє отримати як теоретичні, так і практичні навички, необхідні для роботи з даними за стандартами ЄС. Слухачі серіалу зможуть опанувати нормативну базу (GDPR, українське право та суміжні акти ЄС); понятійний апарат, принципи та правові підстави обробки даних; практичні заходи з реалізації прав суб’єктів даних і забезпечення прозорості; ролі та підзвітність учасників – контролер, процесор, спільні контролери, ROPA, взаємодія з наглядовими органами; способи управління ризиками; різні види конфіденційності (за задумом і за замовчуванням); механізми міжнародної передачі даних; безпека, IAM, біометрія; веб і мобільні застосунки, хмари, Big Data, Data Spaces, IoT, 5G; штучний інтелект – приватність, compliance, регулювання в ЄС. Серіал створений проєктом EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом у співпраці з AEPD та Офісом Омбудсмана України.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України інформує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України інформує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту.
Ініціатива реалізується в межах співпраці МОН з компанією Colossyan та спрямована на підтримку освітнього процесу. Colossyan являє собою платформу для створення відео на основі інструментів штучного інтелекту безпосередньо з тексту. Педагоги матимуть можливість перетворювати наявні конспекти, презентації та методичні матеріали на відеоуроки, таким чином скорочувати витрати часу на підготовку навчального контенту та навантаження, гнучко трансформувати текстові навчальні матеріали у відеоформат, більш ефективно організовувати освітній процес без втрати якості та змісту, підтримувати асинхронне навчання та повторне використання матеріалів, що є особливо важливим в умовах перебоїв з електропостачанням та нестабільного доступу до зв’язку. Учні й студенти можуть повертатися до відеоуроків у зручний для себе час, а заклади освіти – забезпечувати безперервність навчання навіть за складних обставин.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
У ній представлено новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT‑5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT‑5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT‑5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT‑5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв’язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно».
У ній автор, який має гарний досвід реалізації STEM-програми з інклюзії в Единбурзькому університеті, розглядає проблему різниці у вимогах щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті та пояснює, чому прозорі, послідовні й доступні вказівки мають важливе значення для студентів із нейрорізноманітністю, а також для всіх інших студентів. Поширення ШI у системі вищої освіти призвело до того, що студенти часто отримують суперечливі або нечіткі інструкції стосовно використання цих інструментів, що врешті-решт як і будь-яка інша невизначеність, може викликати психологічну тривогу, невпевненість і когнітивне перевантаження, особливо у нейрорізноманітних студентів (наприклад, з аутизмом чи синдромом дефіциту уваги та гіперактивності). Нечіткість формулювань, різні формати й місця розміщення правил щодо ГШІ на навчальних платформах можуть призвести до того, що студенти не знають, де шукати необхідну інформацію та як правильно її застосовувати, щоб не порушити академічні правила. Якщо вказівки щодо ГШI розкидані по різних каналах або подані неструктуровано, студенти витрачають зайву ментальну енергію на розшифровування правил замість зосередження на навчанні. Це не лише шкодить їхній успішності, а й поглиблює нерівність у навчальному процесі. Щоб уникнути таких проблем, університетам слід упроваджувати зрозумілі й доступні настанови, використовуючи принципи універсального дизайну для навчання. Це передбачає створення чітких, послідовних правил щодо ШI, розміщення їх у передбачуваному місці на навчальних платформах, а також однакову мову й структуру для всіх курсів. Акцент робиться не на контролі, а на довірі й підтримці студентів: роз’яснення дозволених і недозволених способів використання ГШI має бути простим для сприйняття і доповненим прикладами, щоб уникати абстрактності. Також необхідні безпечні канали для запитань і обговорення ситуацій, у яких студенти можуть анонімно ставити запитання й отримувати роз’яснення без страху неправильного тлумачення. Чіткі, доступні та послідовні настанови не лише сприятимуть підвищенню академічної впевненості нейрорізноманітних студентів, а й створюватимуть справедливі умови для всіх, знижуватимуть когнітивне навантаження, зменшуватимуть тривожність і забезпечуватимуть рівні можливості для успіху у цифровому навчальному середовищі.
Sorry, this entry is only available in Українська. Каліфорнійський університет разом з рядом провідних світових технологічних компаній (зокрема – Adobe, Alphabet /Google, AWS IBM, Instructure, Intel, LinkedIn, Microsoft, NVIDIA, OpenAI) та офісом губернатора Каліфорнії у 2025 році започаткували державно-приватну ініціативу з використання інструментів штучного інтелекту для створення нової моделі вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Каліфорнійський університет разом з рядом провідних світових технологічних компаній (зокрема – Adobe, Alphabet /Google, AWS IBM, Instructure, Intel, LinkedIn, Microsoft, NVIDIA, OpenAI) та офісом губернатора Каліфорнії у 2025 році започаткували державно-приватну ініціативу з використання інструментів штучного інтелекту для створення нової моделі вищої освіти.
Наразі OpenAI та Каліфорнійський державний університет забезпечили доступ понад 460 тис. студентів та понад 63 тис. співробітників і викладачів до ChatGPT Edu – версії ChatGPT, адаптованої для використання у навчальних закладах. Широкий доступ до ChatGPT дозволив студентам інтегрувати штучний інтелект у своє навчання, а викладачам надав можливість використовувати його для оптимізації адміністративних завдань, вивільняючи час для викладання та досліджень. Ця ініціатива покращить досвід CSU та надасть студентам необхідні навички у сфері штучного інтелекту для досягнення успіху в умовах дедалі більшої грамотності в галузі штучного інтелекту та сприятиме кращому працевлаштуванню. Ця стратегія дозволить упровадити трансформаційні методи навчання, сприяти новаторським дослідженням та вирішувати ключові проблеми використання штучного інтелекту в академічному середовищі, при підготовці кадрів, програмах стажування.
