ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?

ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень».

У ній автор аналізує позицію європейської наукової спільноти щодо ризиків нової політики Європейського Союзу в частині фінансування досліджень і ймовірності послаблення внаслідок цього наукової конкурентоспроможності ЄС. Йдеться про плани Європейської комісії створити Європейський фонд конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund) із бюджетом близько 400 мільярдів євро. Спершу передбачалося, що цей фонд стане логічним продовженням програми Horizon Europe і підтримає науковців та інноваторів на всіх етапах — від досліджень до упровадження технологій. Однак на практиці з’ясувалося, що через юридичні обмеження фонд зосередиться лише на фінансуванні розгортання вже готових технологічних рішень, а не на підтримці наукових відкриттів чи експериментальних досліджень. Така зміна пріоритетів викликала негативну реакцію наукової спільноти. Генеральний секретар Ліги європейських дослідницьких університетів (LERU) Курт Декетелаере назвав ситуацію «катастрофічною» для фундаментальної науки, адже, за його словами, Європейська дослідницька рада (ERC), яка фінансує базові проєкти, отримає лише близько 31,5 мільярда євро — менше десятої частини бюджету нового фонду. Це, на його думку, загрожує довгостроковому розвитку науки, оскільки саме базові дослідження створюють підґрунтя для технологічних проривів майбутнього. Підкреслюється, що без послідовного фінансування фундаментальної науки ЄС не зможе конкурувати зі Сполученими Штатами Америки та Китаєм, де державна підтримка базових досліджень є стратегічним пріоритетом. Науковці закликають Європейську комісію переглянути встановлені пропорції між фінансуванням розробок і досліджень, щоб уникнути ослаблення європейської наукової системи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ddHF8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

#НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-10-06
Share
ПОПРИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК РУШІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

ПОПРИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК РУШІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…».

У ній автор розповідає про бачення Міністром науки Великої Британії Пітера Кайла поточної фінансової ситуації та перспектив розвитку університетів як центрів інновацій та розвитку. Наразі брак коштів змусив частину університетів скоротити програми досліджень, а більшість інших серйозно розглядають таку перспективу на найближчі роки.  Це несе ризик втрати інноваційного потенціалу для економічного зростання країни, її конкурентоспроможності. Університети мають активніше позиціонувати себе як локальних лідерів розвитку, займаючись не лише навчанням студентів, а й формуючи у них підприємницьке мислення, підтримуючи співпрацю з бізнесом. У Великій Британії університети сприймаються зазвичай як завершальний етап освіти, тоді як у США вони часто стають відправною точкою для інноваційних стартапів. Кайл радить уникати розпилення ресурсів і пропонує зосереджуватися на тих напрямах, де кожен університет має найбільший потенціал. Такий підхід допоможе краще використовувати наявні можливості й підсилити ефективність досліджень. Зі свого боку уряд обіцяє здійснювати інвестиції в науку та інновації, зокрема – спрямовує майже десять мільйонів фунтів на роботу Національного центру університетів і бізнесу для розвитку співпраці між академічним середовищем та реальним сектором. Отже, університети мають не лише захищати власні бюджети, а й формувати перспективне бачення суспільного розвитку, постійно підтверджувати свою здатність бути рушіями економічного зростання навіть у кризові часи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dwYVd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-10-02
Share
МЕНШЕ І КРАЩЕ: АКЦЕНТ НА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМАХ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

МЕНШЕ І КРАЩЕ: АКЦЕНТ НА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМАХ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Робіть менше у дослідженнях, але виконуйте роботи справді добре».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Робіть менше у дослідженнях, але виконуйте роботи справді добре».

У ній автор висвітлює бачення UKRI (UK Research and Innovation –  головної британської організації, що розподіляє державне фінансування на наукові проєкти) на те, як мають змінитися підходи до фінансування та стратегії здійснення дослідницької діяльності в університетах. У статті розглядається стратегічна пропозиція Іана Чепмена, нового очільника UKRI: в умовах обмежених ресурсів наукові установи мають відмовитися від прагнення охоплювати безліч тем, натомість фокусуючись на тих напрямах, у яких вони можуть бути справді конкурентоспроможні. Чепмен критикує практику «трохи для всіх», коли інституції роблять багато, але ні в чому не досягають потрібної глибини. Він закликає обирати стратегічні пріоритети й інвестувати усі ресурси саме в них. За його словами, університетам варто чітко усвідомлювати свої сильні сторони, дослідницькі ніші, у яких вони можуть бути лідерами, й зосередитись саме цих напрямках. Разом із тим він підкреслює, що це не означає нехтування фундаментальними основами curiosity-driven або «дослідженням з цікавості», адже вони також можуть приносить проривні розробки. Однак більш прикладна наукова діяльність, яка може сприяти економічному зростанню країни, комерціалізації і взаємодії з індустрією, передусім заслуговує на підтримку. Наукові організації повинні орієнтуватися не лише на кількість започаткованих проєктів, а в першу чергу на результати та ефективність, – саме ці показники будуть у центрі уваги уряду та платників податків. Довіра до науковців є своєрідним капіталом, який можна здобути демонстрацією чітких результатів, а потім отримувати автономію для подальшої роботи. UKRI буде діяти як агент змін: посилювати процес поєднання академічної науки та промисловості, залучати інвестиції до портфелю інтелектуальної власності, сприяти масштабуванню інновацій. Наразі перед науковими інституціями стоїть завдання перейти від політики «широкого покриття»  у дослідженнях до обґрунтованої вибірковості, яка поєднує академічну амбіцію з інституційною стійкістю. У такій моделі не йдеться про «обрізання» наукової мрії, а лише про розумне й стратегічне використання ресурсів. Акцент буде саме на якості, довірі та більш тісному зв’язку науки з суспільством та економічним розвитком.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/to5id

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-10-01
Share
СТРАТЕГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ СЛАБКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ США

СТРАТЕГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ СЛАБКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ США

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».

У ній автор розглядає, як саме активізація сегменту онлайн-освіти може стати порятунком для американських університетів, що стикаються зі спадом студентської зацікавленості, демографічними викликами та політичними обмеженнями. У статті автор звертає увагу на основні загрози, з якими наразі зіштовхуються американські навчальні заклади: падіння набору зарубіжних студентів через зміну імміграційної політики, демографічний спад серед молоді, економічні чинники. Для багатьох невеликих університетів, які майже повністю залежать від плати за навчання, навіть відносно невелике зменшення кількості іноземних студентів може стати критичним, призвести до фінансової нестабільності та навіть закриття. Стратегічним інструментом пом’якшення ризиків може стати онлайн-освіта. За результатами вивчення майже 5 тис. навчальних закладів, збільшення частки онлайн-курсів на 1% корелює з приростом приблизно на 8 тис. нових студентів. Автор не ідеалізує це зростання і застерігає, що занадто велика частка студентів, які навчаються виключно онлайн (наприклад, понад дві третини у кризовий час або понад 90 % в умовах стабільності), може призводити до зменшення залученості студентів до освітнього процесу, зниження якості взаємодії, перевантаження, проблем із доступністю та технічною інфраструктурою. Масштабування онлайн-пропозиції в освіті само по собі – не гарантія успіху. Для успішної цифрової трансформації необхідна стратегічна архітектура: поєднання онлайн і очного навчання (бленд-формат), професійна підтримка викладачів у цифровій педагогіці, чітке проектування курсів із визначеними результатами навчання, регулярна взаємодія зі студентами, адаптація освітніх матеріалів та резервні варіанти доступу до контенту. Також важливо розвивати «супровідні» сервіси: академічне консультування, репетиторство, доступ до бібліотечних ресурсів, психологічна підтримка, кар’єрну підтримку. Не менш важливою є роль державних і регіональних політик у підтримці цифрового доступу, як, наприклад, інвестиції в інфраструктуру широкосмугового інтернету, субсидії на пристрої чи доступ до мереж для малозабезпечених студентів. І слід пам’ятати про уроки минулого: проєкти масових онлайн-курсів (MOOCs) зазнали критики через низький рівень завершення і слабку взаємодію учасників. Отже, дистанційне навчання не є універсальним порятунком, але за умови побудови виваженої стратегії, належної підтримки та уваги до розвитку інфраструктури, воно має гарний потенціал для зміни траєкторії розвитку університетів в умовах кризи, воно здатне зробити систему більш гнучкою, інклюзивною та стійкою до викликів майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/aJXAf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-30
Share
СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

У ній містяться роздуми одо того, як викладачі наразі реагують на застосування студентами штучного інтелекту при виконанні самостійних робіт та як це загалом змінює систему і процес оцінювання. Нещодавно проведене дослідження, побудоване на результатах опитування 33-х викладачів показало, що навіть за умови дозволу на застосування ШІ при підготовці завдань, деякі викладачі все одно занижують оцінки студентам, якщо підозрюють, що ті надмірно покладалися на інструменти ШІ.  Ця практика породжує неоднорідність у підходах до оцінювання, нерозуміння очікувань і збільшення напруженого стану студентів, посилення недовіри між студентами та викладачами. Тому важливо розробити чітку модель «валідності» оцінювання, у рамках якої можна чітко вказувати, в яких випадках використання ШІ справді підриває можливість продемонструвати набуті студентами навички. Тоді, якщо застосування ШІ перешкоджатиме демонстрації  здобувачами освіти справжніх набутих нових компетенцій, таке зменшення оцінки буде справедливим. Також рекомендується зробити зручними та прозорими комунікації в освітньому середовищі з приводу характеру використання ШІ, показувати заздалегідь,  як це впливатиме на оцінювання,  для чого потрібно проводити відповідні семінари або тренінги, щоб забезпечити уніфікацію належних практик оцінювання для усіх викладачів. Отже, зараз існує високий ризик як послаблення довіри до академічних сертифікатів, так і несправедливих оцінок, тому необхідно встановити зрозумілі й справедливі рамки для роботи з ШІ в освітньому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KbU5P, https://qrpage.net/qr/KA1mE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-29
Share
ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/ 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-26
Share
ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи.  Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w1xrX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-25
Share
ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

Автори говорять про результати вивчення практик використання ШІ, отримані під час спілкування зі студентами різних спеціальностей. Як правило, студенти залучають ШІ для створення конспектів, пояснення складних концепцій, генерації ідей та структурування завдань. Найбільш популярним є запит на кшталт «Поясни, ніби мені 12 років», який допомагає спростити складні теми. Є занепокоєння щодо формування надмірної залежності від технологій, що може перешкоджати глибокому навчанню. ГШІ відкриває нові можливості для освіти, але водночас створює виклики, зокрема – щодо дотримання академічної доброчесності й розвитку критичного мислення. Щоб ефективно інтегрувати ГШІ у навчання, автори пропонують викладачам переосмислити підходи до оцінювання, збільшити кількість завдань, що вимагають оригінального мислення та вирішення реальних проблем. Наприклад, залучення студентів до проєктів, орієнтованих на реальну співпрацю з індустрією, можуть стимулювати креативність і практичне застосування знань. Університети можуть розробляти власні чат-боти на базі ГШІ, які надаватимуть студентам персоналізовану підтримку та допомагатимуть аналізувати їхні навчальні потреби. Викладачам також варто нагадувати про наслідки неетичного використання ШІ, щоб заохочувати відповідальне ставлення до технологій. Оскільки ГШІ стає невід’ємною частиною робочих процесів, розвиток ШІ-грамотності та адаптація педагогічних методів до нових викликів є ключовими завданнями для вищої освіти. А грамотне й коректне  використання ГШІ може сприяти більш глибокому розумінню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення та підготовці студентів до успішного професійного майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gsOav

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-24
Share
РЕФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗАГРОЖУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТАМ

РЕФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗАГРОЖУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТАМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».

У ній обговорюється, як попередження про переглянуті правила Teaching Excellence Framework — Рамкової програми досконалості викладання (системи оцінювання, яка допомагає вимірювати ефективність освіти з точки зору студентів) — можуть негативно вплинути на університети. Під загрозою у першу чергу ЗВО, які активно працюють над розширенням т.зв «програм участі» – ініціативи доступної освіти для непривілейованих верств суспільства. Тоді як ця система не дозволить ефективно виявляти та усувати з ринку освіти недобросовісних гравців. Освітні аналітики попереджають, що запропоновані зміни до цієї TEF  можуть ще більше ускладнити нинішнє доволі хитке фінансове становище університетів, спричинивши хвилю злиттів між установами або навіть повне закриття деяких з них. Наразі університети, які отримають «золотий» або «срібний» рейтинг згідно оновленій схемі оцінювання якості, зможуть претендувати на додаткове фінансування та проходитимуть перевірки рідше. Натомість установи з «бронзовим» рейтингом можуть зіткнутися з забороною на розширення набору студентів, аж доки не доведуть підвищення своєї якості.  Деякі університети останнім часом активно набирали значно більше іноземних студентів, аби підтримати свій бюджет. Пол Ешвін, професор вищої освіти в Ланкастерському університеті, зазначає, що нові обмеження можуть мати серйозні наслідки для університетів, чия стратегія полягає у збільшенні набору студентів. Це підтверджують дані про злиття університетів Кента та Грінвіча через фінансові труднощі. Значна кількість британський університетів перебуває у фінансово нестабільному періоді, у зоні турбулентності, і якщо дозволити стягувати вищу плату за навчання лише закладам із «золотим» чи «срібним» рейтингом, то це стане сигналом суспільству про недооцінку університетів із сильним акцентом на розширення участі, що суперечить принципам соціальної еволюції в освіті. Студенти очікують високоякісного навчання. Потрібно заохочувати заклади з нижчою якістю до покращень, щоб гарантувати гарне викладання та  відповідальність університетів за невідповідність нормам, для чого мають бути задіяні справді ефективні механізми контролю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KefH9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-23
Share
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТЬЮТОР ВІД ШІ

ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТЬЮТОР ВІД ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

У ній йдеться про те, що сучасна вища освіта у Великій Британії переживає складні часи: співвідношення студентів до викладачів зростає, задоволеність студентів падає, а їхні фінансові ресурси – все більше обмежені. Багато студентів змушені працювати неповний робочий день, що призводить до пропусків занять, тоді як викладачі страждають від надмірного навантаження, що спонукає їх залишати академічну сферу. У таких умовах традиційні методи викладання не завжди відповідають потребам студентів і суспільства. Генеративний штучний інтелект пропонує інноваційне рішення для подолання цих викликів.  ШІ-тьютори, інтегровані в системи університетів, можуть надавати персоналізовану підтримку студентам у реальному часі, відповідаючи на їхні запитання та пропонуючи власні для поглиблення знань. Такі інструменти, як Syntea, уже застосовуються в деяких закладах, наприклад, у Walbrook Institute London. Вони здатні обробляти базові питання, використовуючи матеріали курсу та доповнені дані з великих мовних моделей за умови належного контролю з боку викладачів для забезпечення точності. ШІ може значно полегшити рутинні завдання, такі як створення тестів та їх перевірка, відстеження прогресу студентів, адаптація рівня складності завдань до їхньої успішності. Це дозволяє викладачам зосередитися на ключових аспектах навчання, таких як розвиток критичного мислення й творчого підходу. Завдяки ШІ університети можуть відійти від орієнтації на “ідеального студента” та запропонувати гнучкіші освітні підходи, що враховують різноманітні потреби студентів, включно з тими, хто поєднує навчання з роботою чи іншими обов’язками. Використання ШІ-тьюторів не лише підвищує ефективність викладання, але надає персоналізовану підтримку кожному студенту. Хоча ШІ не вирішує всіх проблем і може створювати нові виклики, його розумне застосування у системі вищої освіти дозволяє оптимізувати ресурси університетів, роблячи освіту доступнішою та ефективнішою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ILMXG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-22
Share