EUIPO: навчальний курс із захисту товарів з використанням географічних зазначень

EUIPO: навчальний курс із захисту товарів з використанням географічних зазначень

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Навчальний курс покликаний забезпечити базове розуміння того, як використовувати інтелектуальну власність (ІВ), зокрема географічні зазначення, та як вони можуть бути захищені та використані групами виробників як цінний актив.

Курс складається з трьох модулів, які містять вісім занять з відео та текстовими ресурсними матеріалами. Він призначений для проведення у вигляді сеансів у режимі реального часу чи для самостійного вивчення, коли зацікавлені сторони можуть отримати доступ до онлайн-матеріалів у зручний для них час. Навчальні вправи будуть особливо корисними, оскільки вони дають можливість використовувати знання, отримані на заняттях.

Перший модуль знайомить учасників з основами продуктів з прив’язкою до походження та як інструменти ІВ можуть використовуватися для захисту та брендингу цих продуктів на ринку. Він складається з двох занять. Перше заняття описує, що розуміється під продуктом, прив’язаним до походження. Друге присвячене основам розробки бізнес-стратегії продукту з прив’язкою до походження та тому, як охорона ІВ з використанням системи географічних зазначень може бути інтегрована в стратегію, яка використовується групами виробників і іншими учасниками виробничо-збутового ланцюжка, щоб максимізувати потенціал переваги продукту, пов’язаного з їх походженням.

Другий модуль містить більш докладну інформацію щодо використання географічних зазначень як інструменту для захисту та просування товарів, пов’язаних з місцем походження, та їх виробників. Перше заняття другого модуля присвячене різним інструментам ІВ, доступним для захисту продуктів, прив’язаних до їх походження. На другому занятті учасники дізнаються про позитивний вплив інтеграції інструменту «Географічні зазначення» в загальну бізнес-стратегію, розроблену групами виробників для просування своєї продукції, пов’язаної з місцем походження. Третє заняття надає учасникам більш докладну презентацію ключових елементів стратегії охорони географічних зазначень.

Третій модуль курсу пояснює ключові фактори, пов’язані з розробкою стратегії управління географічними зазначеннями для продуктів, пов’язаних з місцем походження. На першому занятті цього модуля основна увага приділяється розробці специфікацій географічних зазначень для відповідного продукту, прив’язаного до його місця походження. На другому занятті розглядаються елементи управління та розробка систем управління географічними зазначеннями. Нарешті, третє заняття присвячено системі управління географічними зазначеннями та ключовим елементам, які необхідно враховувати при повсякденному управлінні такими системами.

Курс розроблено в рамках програми міжнародної співпраці ВОІВ з країнами Карибського басейну CarIPI.

Детальніше: https://bit.ly/33wMLSk, https://bit.ly/3GVKg9J

Фото: EUIPO

2022-02-17
Share
69
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення Державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь на базі Маріупольського державного університету».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення Державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь на базі Маріупольського державного університету».

Мета проєкту – створити доступний і якісний науково-освітній простір, який відповідає європейському рівню, що дозволить отримати непрямі економічні вигоди. Відкриття музею науки сприятиме заохоченню та підвищенню мотивації молоді міста Маріуполь та регіону в цілому, займатися наукою з метою виховання професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей.

Відкриття науково-освітнього центру дозволить суттєво розширити можливості для проведення заходів з популяризації науки та наукових знань, в яких щороку зможуть взяти участь понад 40 тис. осіб, а також створити всі необхідні умови для творчого та наукового розвитку обдарованих і талановитих дітей, розмістити найпотужнішу лабораторію, яка охоплює найбільш перспективні наукові напрямки.

Реалізації проєкту надасть можливість:
– значно покращить якість надання освітніх послуг;
– підвищити рівень підготовки учнів до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, регіональних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, покращити результати участі дітей з регіонів у всеукраїнських і міжнародних заходах;
– створити якісну та сучасну матеріально-технічна база закладу освіти;
– забезпечити широке залучення потенціалу наукових підрозділів закладів вищої освіти та лабораторної бази наукових установ для дослідницької роботи з творчою молоддю;
– впровадити комплекс заходів з метою заохочення та підвищення мотивації дітей займатися наукою;
– здійснити пошук, відбір і всебічну підтримку творчим дітям шкільного віку, схильних до науково-дослідницької роботи;
– сприяти профорієнтаційної роботи з учнями.

Музей науки сприятиме поглибленню зв’язку громадськості з інноваціями, наукою та технікою, формуючи систему комунікацій в регіоні, країні та за кордоном, відіграючи провідну роль в інтеграції науки і техніки в навчальні та освітні програми, у тому числі через мережу Малої академії наук України.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Jo9PC2, https://bit.ly/350AQwm

2022-02-16
Share
134
ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

У 2021 році, за даними ВОІВ, рекордного рівня сягнула кількість заявок, які надійшли від інноваційних підприємств та окремих осіб до глобальних сервісів ВОІВ. За процедурою Договору про патентну кооперацію у 2021 році було подано близько 277,5 тис. міжнародних заявок, що на 0,9% більше, ніж у 2020 році. Більше всього заявок подали заявники з Китаю. У п’ятірку основних країн походження увійшли: США, Японія, Республіка Корея та Німеччина. У 2021 році на 10 провідних країн припало 88,1% від загальної кількості заявок.

Заявники з Китаю та США подали більше заявок у сфері комп’ютерних технологій, заявники з Республіки Кореї подавали заявки на патенти, пов’язані з цифровим зв’язком. Для Японії та Німеччини провідною технологічною галуззю стало електричне машинобудування.

Китайська компанія Huawei Technologies залишалась лідером з подачі міжнародних заявок за процедурою РСТ. За нею слідують Qualcomm з США, Samsung Electronics і LG Electronics з Республіки Корея та Mitsubishi Electric із Японії. Серед 10 кращих користувачів восьмеро були з Північно-Східної Азії.

У 2020 році кількість патентних заявок у всьому світі зросла на 1,6%. Кількість заявок на товарні знаки та промислові зразки зросла на 13,7% і 2% відповідно. Кількість заявок на патенти в усьому світі перевищила 3,3 млн, кількість заявок на товарні знаки склала 17,2 млн, а кількість заявок на реєстрацію промислових зразків склала 1,4 млн. Заявки на корисні моделі – особливу форму патентного права – зросли на 28,1% досягли 3 млн заявок.

Відомства інтелектуальної власності в Азії отримали найбільшу кількість заявок на патенти, корисні моделі, товарні знаки та промислові зразки в 2020 році, досягнувши 6,6%, 98,4%, 71,8% і 70,9% від загальносвітового числа відповідно. Понад 85% усіх патентних заявок у 2020 році було подано у відомства інтелектуальної власності Китаю, США, Японії, Республіки Корея та Європейського патентного відомства. На долю Китаю припало 45,7% загальносвітового обсягу.

У 2020 році відомство інтелектуальної власності Китаю отримало 1,5 млн. патентних заявок. За ним слідують відомства США, Японії, Республііки Корея та Європейське патентне відомство. У 2020 році на 10 найбільших офісів припадало 92% від загального числа заявок у світі.

Під час пандемії, як зазначають у ВОІВ, активність подання заявок на інтелектуальну власність зросла навіть за умов економічного сповільнення у 2020 році. В розпал пандемії в 2020 році скоротилося подання заявок на торговельні марки за Мадридською системою, яке відображає створення нових бізнесів і брендів, але відновилося в 2021 році завдяки значному зростанню кількості заявок з Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Впродовж 2021 року відбулося посилення позицій міжнародних торговельних марок, що демонструє, як компанії скористалися можливостями для впровадження нових товарів і послуг, як змінилися потреби споживачів та як прискорилася цифровізація економік на тлі пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3JsAQ7p, https://bit.ly/351kN1u, https://bit.ly/3uSVucE

Фото: ВОІВ

2022-02-16
Share
75
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метою інвестиційного проекту є створення належних умов для:
– забезпечення сучасного рівня провадження фундаментальних та прикладних досліджень в галузі лазерних та оптоелектронних i пов’язаних з ними високих технологій, здійснення науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності у цих сферах;
– розвитку пріоритетних напрямків наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема, у сферах дотичних до створення критичних технологій відповідно до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600-р. «Деякi питания розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та вiйськовоi техніки»;
– удосконалення на основі підвищення науково-педагогічної діяльності рiвня квалiфiкацiї науково-nедагогiчних працiвникiв у Лабораторному центрi критичних технологiй, iмплементацiї в освiтнiй процес сучасних засобiв, iнструментiв i технологiй наукових досліджень;
– підвищення якості та актуальності знань, що мають надаватись здобувачам Харківського національного університету радіоелектроніки у процесі навчання.

Доцiльність створення Лабораторного центру у складi ХНУРЕ полягає у:
– важливості і актуальності для оборонної промисловості напрямів наукових дослiджень, якi ведуться в ХНУРЕ у таких областях як лазерні та оптоелектроннi технологiї, технологiї комплексної обробки оптичних, iнфрачервоних, акустичних i радiолокацiйних сигналiв, технологiї створення систем контролю повiтряного простору, лiдарних систем.
– наявності значного наукового потенцiалу i практичного досвіду науковцiв ХНУРЕ у виконаннi НДР i ДКР у зазначених напрямах;
– необхідності суттевого підвищення якостi наукових дослiджень шляхом вдосконалення матерiально-технiчної бази експериментальних дослiджень;
– можливості створення унікальних технологічних платформ для проведения експериментальних досліджень на сучасному рівні у галузі лазерних та оптоелектронних технолоriй, а також у галузi технологiй комплексної обробки рiзнотипних сигналiв для виявлення та iдентифiкацiї об’ектiв;
– наданні доступу окремим науковим колективам до обладнання i технологiй Центру для проведения дослiджень за державними замовленнями;
– можливості накопичення результатiв експериментальних дослiджень, створення репозитарiю для їx збереження, виключення їx дублювання, надання доступу iншим дослiдникам для·їx багаторазового використання;
– можливості комерцiалiзацiї ресурсiв Центру шляхом надання послуг зовнiшнiм користувачам – представникам вiтчизняного та iноземного бiзнесу та наукової спiльноти.

Створюваний Лабораторний центр має стати унiкальною інституцією для проведення передових фундаментальних i прикладних дослiджень та пiдготовки висококваліфікованих наукових кадрiв, що є стратегiчно важливим завданням державного рівня.

Передбачається, що Центр буде надавати можливiсть використання свого унiкального наукового обладнання для комплексних дослiджень, якi будуть проводитисъ науковими колективами України у спiвпрацi з науковцями Центру, зокрема, науковцями пiдприємств вiйськово-промислового комплексу України. Це дозволить консолiдувати зусилля провiдних науковцiв України навколо вирiшення найбiльш актуальних науково-технiчних проблем у прiоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Крім того, у результаті реалізації проєкту буде розв’язана низка проблем у сфері фундаментальних, прикладних досліджень, технологій подвійного призначення та в освітній діяльності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uSw272, https://bit.ly/3LvqxBn

2022-02-16
Share
162
Наукова комунікація в цифрову епоху

Наукова комунікація в цифрову епоху

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.

Ключовими спікерами заходу будуть:  
– Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA;
– Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate;
– Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида;
– Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди;
– Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор;
– Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті;
– Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021;
– Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.

Детальніше: https://scda.ukma.edu.ua/ 

Фото: НаУКМА

2022-02-16
Share
150
Портал із даними про процеси відновлення економіки

Портал із даними про процеси відновлення економіки

Організація економічного співробітництва та розвитку оновила портал з даними щодо процесів відновлення економік після пандемії COVID-19.

Організація економічного співробітництва та розвитку оновила портал з даними щодо процесів відновлення економік після пандемії COVID-19.

У міру того, як країни починають виходити з найгострішої фази пандемії COVID-19, політикам і суспільству потрібні інструменти для моніторингу зусиль з пожвавлення економічної активності та виконання загального зобов’язання країн-членів ОЕСР щодо більш ефективного відновлення. Це означає усунення структурної нерівності, прискорення переходу до «зеленої» економіки та зміцнення стійкості перед майбутніми викликами. Якісне відновлення допоможе націлити світ на середньострокові та довгострокові цілі та сприятиме прогресу у досягненні цілей сталого розвитку.

Портал «OECD COVID-19 Recovery Dashboard» містить двадцять індикаторів для моніторингу якості відновлення економік після пандемії, які поділені за наступними цільовими принципами: надійне, інклюзивне, екологічне та стійке до майбутніх викликів, з акцентом на гендерну нерівність.

Принцип надійності передбачає оцінку загального впливу пандемії на добробут домогосподарств і підприємств, а також відслідковування сигналів, які свідчать про відновлення економічної активності. Принцип інклюзивності передбачає оцінку впливу пандемії на людей і на рух країн за траєкторією більш інклюзивного зростання. Відповідно до даного принципу збираються дані про те, як пандемія вплинула на найменш захищені групи населення та як інтереси різних груп враховуються в рамках відновлення економік після пандемії. Принцип екологічності передбачає оцінку прогресу країн у досягненні орієнтованого на людину переходу до «зеленої» економіки відповідно до цілей Паризької угоди та Порядку денного на період до 2030 року. Принцип стійкості до майбутніх викликів передбачає оцінку факторів, які забезпечують готовність економіки та суспільства до майбутніх потрясінь.

Портал містить актуальну та достовірну статистику ОЕСР, доповнену новими підходами до даних. Своєчасність, деталізація та точність його статистики постійно покращуються з появою нових джерел.

Індикатори вибрано з урахуванням таких факторів, як релевантність вказаних принципів, своєчасність і частота збору нових даних, міжнародна сумісність і точність даних, охоплення даними країн, інтерпретованість, цілісність і можливість повторного використання даних.

Детальніше: https://bit.ly/3HRXaHb, https://bit.ly/3sJ4bU9

Фото: логотип

2022-02-15
Share
56
Наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки Україн

Наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки Україн

17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

Захід присвячений обговоренню перспектив розвитку низьковуглецевої економіки України, шляхів створення екологічно безпечної енергетичної системи України, обмежень декарбонізації індустрії тощо. 

Зокрема, під час заходу планується заслухати и обговорити наступні питання:
– економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку;
– заходи та засоби перетворення енергетики України в інтелектуальну екологічно безпечну систему;
– ядерна енергетика України в контексті сталого розвитку;
– розвиток досліджень з водневої енергетики в світі та в Україні;
– енергетика і забруднення навколишнього середовища;
– роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку зеленого курсу;
– отримання водню: перспективи та обмеження для декарбонізації індустрії.

Формат проведення заходу: змішаний (онлайн/офлайн).

Детальніше: https://bit.ly/3sNec2C, https://bit.ly/3HPclki 

Фото: НАНУ

2022-02-15
Share
72
19 лютого – День запобігання плагіату

19 лютого – День запобігання плагіату

На офіційному сайті міжнародного центру академічної доброчесності оприлюднено публікацію «19 лютого – День запобігання плагіату».

На офіційному сайті міжнародного центру академічної доброчесності оприлюднено публікацію «19 лютого – День запобігання плагіату».

У публікації зазначається, що наріжним каменем академічної доброчесності може стати заохочення поведінки, яка сприятиме запобіганню плагіату як за допомогою педагогіки, так і за допомогою підтримки учнів і студентів. У той же час визначення плагіату та його важливість може бути проблемою. Плагіат має безліч формальних визначень. Майже кожна інституційна політика академічної чесності та недобросовісної поведінки у дослідженнях містить окремі визначення, які різняться за специфічністю.

За своєю суттю плагіат – це нездатність надати належну доказову підтримку автору твору. Проте багатьом визначенням бракує розуміння, чому атрибуція дійсно має важливе значення.

У публікації згадується пояснення плагіату спеціалістом із візуальних комунікацій Кертіс Ньюболдом, який надає ілюстрацію багатьох способів плагіату студентів, викладачів та дослідників. Його пояснення того, чому певна категорія вважається плагіатом, вказує на нечесність, яка полягає в тому, що плагіатор вдає слова, ідеї, теорії, твори мистецтва тощо належать йому, а не особі, яка створила початкову роботу. 

Також у публікації зазначається, що викладачі намагаються запобігати плагіату, тому педагогічна практика повинна виходити за рамки наказу учням і студентам «цитувати джерела» та «не копіювати». Педагогічна практика повинна будуватись на необхідні пояснення, що являє собою плагіат, и що чесність закладає основу для етичного лідерства в майбутньому. Для цього автор закликає викладачів надавати власний приклад оформлення посилань.

У роботі наведена інформація бази даних Retraction Watch, яка показує, що з 1 січня 2022 року було відкликано біля 40 статей з-за плагіату чи проблем, пов’язаних з ним. Статті відкликані тому, що їх автори викладачі та дослідники не змогли дотриматися стандартів, які самі встановили для студентів.

На завершення, автор публікації рекомендує для тих, хто шукає конкретні методи боротьби з плагіатом, на практиці використовувати скафолдінг як один з підходів. Також у боротьбі з плагіатом студентам може допомогти розвиток активності у письмі.

Детальніше: https://bit.ly/3gAfNTU, https://bit.ly/3uVnZqo, https://bit.ly/3gRh4pY, https://bit.ly/3uUdMKS

Фото: ІСАІ

2022-02-15
Share
155
Основа декарбонізації економіки

Основа декарбонізації економіки

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Основа декарбонізації економіки» із серії «Документи з економічної політики ОЕСР».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Основа декарбонізації економіки» із серії «Документи з економічної політики ОЕСР».

В документі пропонується основа для розробки комплексної стратегії декарбонізації економіки, яка сприятиме зростанню та соціальній інтеграції. Насамперед, в ньому підкреслюється необхідність оцінки національних цілей країни в сфері клімату та поточного комплексу заходів в поєднанні зі спрощенням інструментів моніторингу для оцінки наявного та майбутнього прогресу.

Також у дослідженні наводиться докладне порівняння декількох інструментів політики з різних критеріїв оцінки, яке свідчить, що жоден з інструментів не має явних переваг перед всіма іншими. Це підкреслює необхідність розробки стратегій декарбонізації на основі широкого комплексу заходів політики, який складається з трьох основних компонентів:
– інструменти політики ціноутворення на викиди;
– стандарти та правила;
– додаткова політика, спрямована на перерозподіл капіталу, робочої сили та інновацій у бік низьковуглецевої діяльності та компенсацію несприятливих ефектів розподілу скорочення викидів.

У заключній частині звіту зазначається, що універсального поєднання політичних заходів не існує, оскільки можливі варіанти залежать від промислової структури країни, соціальних уподобань і політичних обмежень. Надійна та незалежна інституціональна структура, залучення зацікавлених сторін і комунікаційних кампаній, які заслуговують довіри, є ключем до подолання обмежень щодо підвищення суспільного визнання політики пом’якшення наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3rOiurq, https://doi.org/10.1787/4e4d973d-en

2022-02-14
Share
59
Інформаційна система сповіщення про створення разових спеціалізованих рад – NAQA.Svr

Інформаційна система сповіщення про створення разових спеціалізованих рад – NAQA.Svr

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запускає нову інформаційну систему NAQA.Svr.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запускає нову інформаційну систему NAQA.Svr.

NAQA.Svr покликана забезпечити прозорість формування разових спеціалізованих вчених рад із захисту ступеня доктора філософії. 

Разова рада для захисту створюється за зверненням здобувача ступеня доктора філософії до вченої ради закладу чи установи, в якій було завершено навчання в аспірантурі за акредитованою освітньою програмою. Кількісний склад такої ради наступний: три члени ради є педагогічними працівниками цього закладу вищої освіти чи наукової установи і два опоненти з інших закладів або установ, які мають публікації з тематики дисертанта. Рішення про присудження ступеня здобувачеві приймається відкрито й відповідально кожним членом ради.

До інформаційної системи Національного агентства подається інформація про склад разової ради, зокрема про компетентність її членів в оцінюванні цієї конкретної дисертації. Рада вважається правоможною і аспірант може захищатися, якщо впродовж 30 днів після оприлюднення відповідної інформації на сайті Національного агентства МОН України не приймає рішення про зупинення ради через невідповідність публікацій її членів тематиці дисертанта. У разі успішного захисту дисертації, заклад вищої освіти чи наукова установа присуджує здобувачеві ступінь доктора філософії.

Інформаційна система Національного агентства діє відповідно до «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії», затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 44.

Детальніше: https://bit.ly/3LxpMYp, https://bit.ly/3rNs8L0, https://bit.ly/33l9QXW, https://bit.ly/33mygjZ

Фото: НАЗЯВО

2022-02-14
Share
186