Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.
Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.
Йдеться про партнерство Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Програми ООН із навколишнього середовища, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міжнародної організації праці, Міжнародної асоціації науково-технічних і медичних видавців, провідних університетів світу. Україна в межах цього проєкту отримує безоплатний доступ до світових академічних електронних ресурсів починаючи з березня 2022 року. Наразі понад 550 вітчизняних установ зареєстровані на порталі Research4Life.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірсті Брайант «Як ШІ може революціонізувати підходи до аналізу опитувань студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірсті Брайант «Як ШІ може революціонізувати підходи до аналізу опитувань студентів».
У ній автор наголошує, що студентські опитування є потенційним джерелом надзвичайно цінних даних для організації освітнього процесу та керування ним. Вона пропонує звернути увагу на досвід використання для роботи інструментів штучного інтелекту. Зокрема, у Вестмінстерському університеті вже кілька років поспіль проводиться тематичний аналіз відкритих коментарів опитувань студентів. Якщо у попередні роки такий аналіз, що охоплював думки близько 3 тис. студентів, здійснювався вручну, то цьогоріч було застосовано ШІ. Це дозволило набагато швидше опрацювати відкриті коментарі та узагальнити їх, підготувати цінну інформацію для висновків. Університет став одним із перших у Великій Британії, який аналізує результати Національного опитування студентів з використанням програмного забезпечення штучного інтелекту (MLY від Explorance). Це дає змогу краще зрозуміти, як поліпшити якість навчання студентів. Серед рекомендацій, які можуть бути корисні іншим командам дослідників, та які надає Кірсті Брайа, – необхідність зважено використовувати аналітичні матеріали від ШІ та перевіряти їх, обов’язково доповнюючи людським внеском. Вона зазначає, що запровадження інструментів ШІ для опитувань дозволило університету швидко отримувати аналітичні матеріали щодо відкритих коментарів і оперативно реагувати на ситуацію.
Clarity Project оголосив про запуск аналітичної платформи Clarity Hromada, призначеної для накопичення та обміну даними, необхідними для забезпечення прозорості роботи органів влади й підтримки в ухваленні обґрунтованих управлінських рішень.
Clarity Project оголосив про запуск аналітичної платформи Clarity Hromada, призначеної для накопичення та обміну даними, необхідними для забезпечення прозорості роботи органів влади й підтримки в ухваленні обґрунтованих управлінських рішень.
Платформа являє собою систему дашбордів з аналітичними даними про бюджетні витрати, економічну активність, демографію тощо. Дані можна фільтрувати за показниками, рейтингувати та порівнювати громади між собою. Інформація на платформі Clarity Hromada постійно оновлюється з надійного джерела – Єдиного державного порталу відкритих даних. Розробники очікують, що Clarity Hromada буде затребувана журналістами, інвесторами, органами місцевого самоврядування. Сервіс створено за підтримки проєкту TAPAS «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.
У січні-березні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.
У січні-березні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.
База академічних текстів поповнилась на 3`010 звітів НДДКР і 1`630 дисертацій. Наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 269`012 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 132’597 наукових звітів та 136’415 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.
Відбувається наповнення НРАТ від інституційних репозитаріїв (наразі у ЦР НРАТ представлено 3`725 академічнх текстів від університетів та видавництв).
Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювали у середньому 61 тис. читачів на місяць, вони відвідували портал із 50-ти країн світу.
Запроваджено сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі можуть у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримувати інформацію про новітні публікації документів, події, наукові заходи.
Удосконалено БД АТ та пошуковий сервіс репозитарію, академічні тексти отримали прив’язку до інформації про реєстраційні дані звітів НДДКР і дисертацій (номери держреєстрації – РК, ОК, ОКД), а користувачі можуть переглядати облікові картки на порталі НРАТ.
Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 332 таких інформаційних матеріали, які отримали понад 200 тис. переглядів.
Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.
Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.
У першому номері розглядаються питання використання бібліографічних менеджерів, наведено результати порівняльного аналізу сучасних наукометричних інструментів, висвітлено роль Національного консорціуму ORCID-Україна у розвитку політики відкритої науки, подано огляд законодавчого регулювання технології блокчейн та проаналізовано сучасні виклики у цій сфері, запропонована методика інтегральної оцінки рівня інноваційної активності економіки.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».
У ній наголошується, що рух із забезпечення відкритості даних є масштабним та надзвичайно важливим для суспільства і може слугувати зразком у справі побудови більш стійкого майбутнього для всіх. У світі накопичена величезна кількість необроблених даних, які є цінним джерелом та відправною точкою для подальшої їх обробки, вивчення й перетворення на корисну інформацію. Але для цього дані повинні відповідати певним вимогам, таким як точність, актуальність, достовірність, зручність пошуку, доступність, функціональна сумісність, придатність для повторного використання (концепція FAIR), що важливо для спільного використання даних, підвищення відтворюваності та прозорості, розвитку сумісності даних і стандартів, підтримки збереження даних і довгострокового доступу до них. Оприлюднені ЮНЕСКО керівні принципи, розроблені в рамках Рекомендації ЮНЕСКО про етичні аспекти штучного інтелекту, поширюють розуміння цінності відкритих даних, визначають порядок їхнього кураторства та відкриття. У документі запропоновані конкретні кроки, які держави можуть зробити для відкриття своїх даних на етапах підготовки даних, їх відкриття та подальшої підтримки. Також ЮНЕСКО закликає до відкриття даних для цілей розвитку штучного інтелекту.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
У ній наголошується, що традиційні репозиторії з відкритим доступом призначені для обміну кількісними та якісними даними, різноманітною інформацією, концепціями, тематичними дослідженнями, стенограми, інтерв’ю тощо. І тим не менше, автор вважає, що слід зосередити увагу саме на сховищах якісних даних (QDR), покликаних просувати дослідження, сприяти прозорості та доступності соціальних наук. Натаніель пропонує своє бачення суті QDR та належної його організації, пояснюючи, як університетські дослідники можуть ефективно працювати зі сховищем якісних даних, наводить реальний приклад, що демонструє переваги обміну даними на QDR. Дані QDR доступні будь-якій людині у світі для використання у дослідженнях та освіті. У QDR є прихильники на усіх континентах, платформа QDR має надійні функції пошуку інформації за допомогою заданих користувачем ключових слів, тем і методів. Важливо також, що QDR дотримується стандартів якісної документації даних, таких як Data Documentation Initiative, а стандарт REFI-QDA надає можливість ділитись проєктами якісного аналізу даних, їх можна експортувати, перетворювати у інший формат тощо. QDR, наголошує Натаніель, перебуває в авангарді руху за відкритий доступ, формуючи безпечний, прозорий і доступний простір для якісних даних, відіграє ключову роль у просуванні принципів відкритості, співробітництва та відтворюваності в якісних дослідженнях, сприяючи накопиченню багатого набору якісних знань.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
NIIS відіграє важливу роль у впровадженні інновацій у цифровому уряді та сприяє транскордонному співробітництву. Для України це послідовний крок у сфері міждержавної цифрової дипломатії. Партнерство з NIIS сприятиме розробленню спільних цифрових рішень, дасть змогу обмінюватися досвідом і спільно допомагати іншим державам цифровізуватися.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
Воно покликане сформувати актуальну картину стану науки в Україні та визначити рівень її стійкості у контексті поточних викликів. Презентація проміжних результатів дослідження відбулась 16 лютого 2024 року за сприяння Аналітичного центру ZOiS /Centre for East European and International Studies. Анастасія Луценко, координатора проекту Academ.City КАУ НАН України, представила ключові результати ряду досліджень, зосередивши увагу на складному взаємозв’язку між наукою, інноваціями та регіональною динамікою і наголосила на висновку про доволі значну стійкість української наукової спільноти. Цікаво те, що для дослідження поряд з офіційними статистичними даними науковці вдало використали можливості відкритих даних Національного репозитарію академічних текстів.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Доступ до джерел наукової інформації має важливе значення для українських науковців, допомагає продовжувати власні дослідження та підтримує інтеграцію до міжнародного наукового простору. Упродовж 2022-2023 років на офіційних веб-порталах Clarivate та Elsevier були створені спеціальні сторінки для наукової спільноти України, де регулярно оновлюється інформація про можливості ресурсів та програмних інструментів, розклад вебінарів тощо. За даними моніторингу від 50 до 100 тис. пошукових запитів та переглядів контенту щомісяця здійснювали українські науковці у базах даних «Web of Science» та «Scopus». Ці компанії наразі підтвердили готовність і надалі забезпечувати українським вченим доступ до баз даних Web of Science та Scopus. Також проєкт Research4Life продовжує надання українським науковцям безоплатного доступу до своїх ресурсів (ухвалене рішення про долучення України до групи країн А, що мають безкоштовний доступ до контенту платформи Research4Life). Ресурсами Research4Life скористались понад 550 українських установ, що дає змогу їхнім науковцям та освітянам знайомитись з електронними книгами, журналами, базами даних.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
