Переможці Open Data Challenge та їхній вплив на суспільство

Переможці Open Data Challenge та їхній вплив на суспільство

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».

Дослідження присвячене найбільшому національному конкурсу у сфері відкритих даних в Україні – Open Data Challenge. Це міжнародний формат конкурсу для проєктів на основі відкритих даних, створений Open Data Institute (Лондон), провідною міжнародною інституцією, що займається пропагуванням відкритих даних у світі. Мета конкурсу — заохотити розробників, підприємців, дизайнерів, дослідників і громадських активістів до використання відкритих даних для створення сервісів і продуктів, що мають значну соціальну користь, підвищують ефективність і прозорість роботи влади. 

Загалом за час існування конкурсу, від 2017 до 2020 року, отримано понад 700 заявок від проєктів, 54 команди пройшли інкубаційну програму, обрано 19 переможців, що отримали сумарно 11,5 млн гривень грантової підтримки, і більшість із них успішно продовжують розвиток своїх проєктів.

Проекти учасників на всіх етапах конкурсу щороку оцінювало журі за п’ятьма наступними критеріями: антикорупційний вплив, використання відкритих даних, інноваційність рішення, перспективи розвитку, сильна та натхненна команда. Серед тематик, над якими працювали команди: екологія, агропромисловість, правосуддя, архітектурно-будівельна сфера, медицина, інфраструктура та міські сервіси й інші. Усі ці проєкти об’єднані спільною ціллю – здійснити соціально-економічний та антикорупційний вплив.

Автори звіту на основі інтерв’ю з командами-переможцями, аналізу їхньої діяльності досліджували антикорупційний та соціальний вплив, який мають проєкти-переможці конкурсу ODCh, що пройшли усі етапи відбору та інкубаційну програму, захистили свої ідеї на фінальному пітчингу та отримали фінансування для реалізації власних проєктів. Відповідно структура звіту містить загальну історію проєктів-переможців, що подані в алфавітному порядку, із наступною супровідною інформацією:
– інформація про команду та участь у конкурсі Open Data Challenge;
– проблеми, які вирішує проект;
– використання відкритих даних;
– фінансування та бізнес-модель;
– соціально-економічний та антикорупційний вплив, який здійснює проєкт на його цільову аудиторію.

Проєкти-переможці охоплюють найрізноманітніші сфери та потреби. Ці сервіси допомагають дізнатися інформацію про земельну ділянку — від розміщення до судових рішень і наявності потенційних інвесторів. Безпечно інвестувати в нерухомість. Моніторити вирубування лісів. Якісно проходити держперевірки чи знаходити корупційні зловживання тощо.

У звіті також міститься інформація про кожен проєкт та його результати: команду, що над ним працює, проблеми, що розв’язує, які дані використовує та інше. 

Детальніше: https://bit.ly/3B7quGX, https://bit.ly/3JcWxbd

Фото: скріншот

2022-02-04
Поширити
Детальніше про відкритий доступ до наукових публікацій європейських університетів

Детальніше про відкритий доступ до наукових публікацій європейських університетів

На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».

На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».

У звіті представлені результати відкритого наукового дослідження ЄАУ за 2020-2021 роки, присвяченого відкритому доступу. Це доповнення до опитування EUA Open Science Survey 2020-2021 років дає більш повне уявлення про досвід університетів у сфері відкритого доступу та відповідає на наступні питання:
– як університети контролюють діяльність відкритого доступу;
– як університети готуються до впровадження Плану S, який буде розповсюджуватися на всіх отримувачів фінансування Horizon Europe;
– які важливі кроки нещодавно здійснили університети для подальшого впровадження відкритого доступу.

Цей звіт також розглядає інші питання, які  не увійшли в основний звіт про обстеження, зокрема, питання щодо додаткової інформації про досвід університетів у галузі відкритого доступу.

Дослідження є частиною серії звітів, що доповнюють звіт EUA Open Science Survey 2020-2021, в яких більш докладно досліджується відкрита наука в академічній оцінці та даних досліджень. У третьому звіті, який очікується в 2022 році, тема дослідницьких даних буде розглянута більш докладно.

Детальніше: https://bit.ly/3oir3Zd, https://bit.ly/3usYBYR

Фото: скріншот

2022-02-02
Поширити
Конкурс на розробку логотипу для European Open Science Cloud

Конкурс на розробку логотипу для European Open Science Cloud

Оголошено конкурс на розробку логотипу Європейської хмари відкритої науки.

Оголошено конкурс на розробку логотипу Європейської хмари відкритої науки.

Асоціація Європейської хмари відкритої науки (European Open Science Cloud / EOSC) шукає привабливий бренд для масштабної європейської ініціативи, покликаної забезпечити підтримку передових досліджень за допомогою відкритих даних та послуг. По мірі того, як світ змінюється, змінюються і дослідження. Новий логотип повинен відображати місію EOSC з підтримки цифрової трансформації досліджень.

Останні десятиліття деякі тенденції кардинально змінили науку. Академічні дослідження дедалі частіше включають великі набори даних. Сюди входять дані геному, спостереження за допомогою телескопу, а також інфрачервоне сканування картин із високою роздільною здатністю або результати вуглецевого датування історичних артефактів. Відкриття результатів досліджень (даних, публікацій, програмного забезпечення) стало одним із найпотужніших інструментів для обміну знаннями та використання їх іншими дослідниками або в якості вихідних даних для штучного інтелекту.

Європа бажає допомогти дослідникам очолити цю трансформацію за допомогою EOSC. Європейська хмара відкритої науки створює середовище, в якому європейські дослідники з різних наукових дисциплін та країн зможуть працювати разом ефективніше.

Нинішній логотип EOSC ідеально підходив для запуску цього проекту у 2018 році, коли було важливо ознайомити наукову спільноту зі значенням абревіатури EOSC та продемонструвати її підтримку Європейською комісією. Наразі ситуація змінилася. EOSC є визнаним брендом, отже, у новому логотипі не обов’язково відображати повну назву; візуальний елемент хмари не повинен асоціюватись лише з хмарними обчисленнями; крім того усім відомо, що EOSC – це європейська ініціатива, тому зірки ЄС на логотип більше не обов’язкові.

До участі у конкурсі запрошуються усі зацікавлені фахівці з Албанії, Вірменії, Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Республіки Кіпр, Чехії, Данії, Естонії, Фарерських островів, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Угорщини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Косово, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії, Марокко, Норвегії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії Туреччини, України та Великобританії.

Переможець конкурсу, який представить найкращий логотип і схему кольорів EOSC, що відображають її ідентичність, отримає 5 тис. євро.

Подати заявку на конкурс можна до 25 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3eLhGfI, https://eosc.eu/eosc-logo-competition-application 

2022-01-04
Поширити
Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання».

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання».

Звіт підготовлений за результатами проведеного Європейською асоціацією університетів опитування Open Science Survey 2020-21.

У документі аналізується місце відкритої науки в підходах до академічної оцінки університетів всієї Європи. Він відповідає на важливі питання, зокрема, коли заклади оцінюють дослідження, чи враховують вони відкритість дослідницького процесу та його результатів. Якщо так, то як і в якій мірі визнаються практики відкритих досліджень. А якщо ні, то які причини та чи є плани з внесення відкритих дослідницьких практик у майбутньому.

Звіт пропонує точку зору європейських університетів щодо стану справ і можливі шляхи розвитку відповідальної академічної оцінки. Він є частиною серії з трьох звітів, які доповнюють основний звіту EUA «2020-2021 Open Science Survey». 

Документ продемонстрував обмежену роль відкритої науки в підходах університетів до академічного оцінювання. Крім того, відкритим дослідницьким практикам надається менше значення, ніж більшості інших наукових заходів, зокрема – друкованим дослідженням та залученню зовнішнього фінансування. Однак, звіт також показав, що відкрита наука є зростаючим стратегічним пріоритетом у академічній оцінці діяльності університетів.

В інших звітах, які планується оприлюднити у 2022 році, будуть більш докладно розглянуті питання відкритого доступу до дослідницьких публікацій і даних досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3p41JXH, https://bit.ly/3EaJLqN

Фото: скріншот

2021-12-16
Поширити
Опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки

Опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та команда Optima Project запрошують долучитись до опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та команда Optima Project запрошують долучитись до опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки.

Опитування проводиться з метою визначення ставлення українського студентства та академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності й відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти.

Організатором опитування є команда Optima Project. НАЗЯВО відповідає за проведення внутрішнього моніторингу проєкту, управління ризиками, проведення комплексних опитувань щодо академічної доброчесності та відкритої науки у всіх ЗВО-партнерах України, оцінку якості викладання академічних курсів всіх українських ЗВО-партнерів та консолідацію інформації.

Анкета містить три блоки запитань: інформація про респондента, академічна доброчесність та відкриті наукові практики. Опитування є добровільним та анонімним, а зібрані дані та результати їх узагальнення будуть опубліковані у відкритому доступі.

Фінансування проєкту здійснюється за підтримки програми Erasmus+ Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3IRptGw, https://bit.ly/3dV2fB3, https://bit.ly/3m51MRu

Фото: ОРТІМА

2021-12-15
Поширити
Україна увійшла до топ-6 країн Європи у рейтингу відкритих даних

Україна увійшла до топ-6 країн Європи у рейтингу відкритих даних

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило відомості про рейтинг європейських країн у сфері відкритих даних.

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило відомості про рейтинг європейських країн у сфері відкритих даних.

Починаючи з 2015 року Європейський портал даних проводить оцінку поточної ситуації розвитку відкритих даних, прогрес країн щодо відкриття даних і надає рекомендації щодо покращення ситуації.

За підсумками 2021 року Україна зайняла 6-те місце серед 34-х європейських країн у рейтингу Open Data Maturity. Рівень зрілості сфери відкритих даних у 94% дозволив Україні піднятися з 17 місця, котре вона займала у 2020 році. Середній рівень європейських країн становить 81%.

До першої шістки країн увійшли: Франція, Ірландія, Іспанія, Польща, Естонія та Україна. Вони задають тренди у сфері відкритих даних. 

Показники України були покращені за всіма пунктами оцінювання: політика відкритих даних, функціонування порталу відкритих даних, вплив відкритих даних, якість відкритих даних.

Сфера відкритих даних в Україні активно розвивається Мінцифрою. Поставлена мета полягає у тому, що впродовж трьох років Україна увійшла до трійки країн, які є лідерами у сфері відкритих даних.

Значні успіхи цього року досягнуті за рахунок реалізації наступних заходів:
– розпочато процес публікації фінансової звітності компаній;
– опубліковані знеособлені митні декларації;
– повністю відкрито ЄДР;
– запущено центр компетенцій у сфері відкритих даних «Дія.Відкриті дані».

Найближчим часом сфера відкритих даних розшириться, коли Державна служба статистики опублікує фінансову звітність підприємств, а Мінцифра відкриє відомості державного земельного кадастру та реєстру прав на нерухоме майно.

Детальніше: https://bit.ly/3rXd122, https://data.gov.ua/, https://data.europa.eu/en, https://bit.ly/3yqYZH1    

Фото: скріншот

2021-12-13
Поширити
Ухвалення рекомендацій щодо штучного інтелекту та відкритої науки і освіти

Ухвалення рекомендацій щодо штучного інтелекту та відкритої науки і освіти

Під час проведення 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено два довгоочікувані рекомендації, які стосуються розвитку штучного інтелекту та відкритої науки і освіти.

Під час проведення 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено два довгоочікувані рекомендації, які стосуються розвитку штучного інтелекту та відкритої науки і освіти.

На зустрічі, у якій взяли участь голови держав, урядів та міністри освіти 40 країн, держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Паризьку декларацію із глобальним закликом до інвестування в майбутнє освіти. Зустріч була націлена на активізацію підтримки освіти після пандемії COVID-19. Ключовою частиною заходу стала презентація доповіді «Переглянемо наше майбутнє разом: новий суспільний договір у сфері освіти», підготовленої Генеральним директором ЮНЕСКО та президентом Ефіопії.

Держави-члени ЮНЕСКО прийняли першу в історії глобальну «Рекомендацію щодо етики штучного інтелекту» та «Рекомендацію ЮНЕСКО з відкритої науки», які мають надзвичайно важливе значення для глобального наукового співробітництва, сприятиме рівності доступу до надбань науки та підвищенню соціально-економічних вигод від досягнень науки для суспільства.

Також відбулось урочисте засідання з приводу 50-ї річниці програми «Людина та біосфера», яка стала інструментом досягнення прогресу у сфері сталого розвитку, обміну ідеями та прикладами передової практики.

Детальніше: https://en.unesco.org/education2030-sdg4/gem2021-paris-declaration, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707, https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/recommendationhttps://bit.ly/311FGro

Фото: скріншот

2021-11-26
Поширити
Єдина екологічна платформа «Екосистема»

Єдина екологічна платформа «Екосистема»

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив постанову «Про Єдину екологічну платформу «Екосистемам».

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив постанову «Про Єдину екологічну платформу «Екосистемам».

Цим рішенням врегульовано питання функціонування єдиної екологічної онлайн платформи у сфері захисту довкілля.

«ЕкоСистема» стала офіційним державним вебпорталом – ресурсом перевіреної екологічної інформації та отримання екологічних адмінпослуг. Вона покликана надавати актуальну достовірну інформацію про стан навколишнього середовища та природні ресурси, а також взаємодіяти з користувачами в прозорий і зручний для них спосіб.

 «ЕкоСистема» створена як загальнодержавна екологічна автоматизована інформаційно-аналітична система, інтегрована з порталом «Дія», та має забезпечити доступ до екологічної інформації, а також ефективну електронну взаємодію між державою, бізнесом та громадою з метою отримання адміністративних послуг у сфері захисту довкілля. Започаткований проєкт містить 7 онлайн послуг, 70 реєстрів відкритих екологічних даних, 3 інтегровані інформаційні ресурси: Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду, сайт wownature.in.ua та Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів.

Електронними сервісами екологічної платформи є наступні:

Детальніше: https://bit.ly/3jDJW6P, https://bit.ly/3BmtDRZ, https://bit.ly/3vSoMqrhttps://eco.gov.ua/

Фото: скріншот

2021-10-27
Поширити
Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році

Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році

20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».

20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».

У документі міститься інформація щодо рівня відкритості даних у містах та органах державної влади України. Зокрема, експерти оцінили 56 органів державної влади та 81 місто на основі даних карток оцінювання стану оприлюднення та оновлення відкритих даних, які вони щорічно подаються до Мінцифри. 

Основними критеріями оцінювання були:
– потенціал оброблення та аналізу відкритих даних;
– якість оприлюднення наборів даних;
– залучення користувачів до процесу оприлюднення;
– оцінка впливу оприлюднених наборів відкритих даних.

За даними дослідження серед державних органів лідером відкритих даних є Державна податкова служба, Антимонопольний комітет, Державна митна служба, Офіс Генерального прокурора, Міністерство освіти і науки. Серед міст за рівнем реалізації політики відкритих даних лідерські позиції займають Харків, Маріуполь, Хмельницький, Тернопіль і Львів.

Відкриті дані сприяють контролю за роботою органів влади та мають значний антикорупційний потенціал. Проведене дослідження, на думку його авторів, стимулюватиме якісну конкуренцію між розпорядниками відкритих даних і допоможе в обміні досвідом й кращими практиками.

Звіт підготовлений ГО «Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS». 

Детальніше: https://bit.ly/3m5juoohttps://bit.ly/3GcPuP4, https://bit.ly/3m2L4Cv 

Фото: скріншот

2021-10-21
Поширити
Google Scholar Metrics 2021

Google Scholar Metrics 2021

Google Scholar оприлюднив щорічний рейтинг найбільш цитованих публікацій. Google Scholar Metrics за 2021 рік відстежує роботи, які опубліковані у період із 2016 по 2020 роки і включає цитування зі статей, проіндексованих Google  станом на липень 2020 року. 

Google Scholar оприлюднив щорічний рейтинг найбільш цитованих публікацій. Google Scholar Metrics за 2021 рік відстежує роботи, які опубліковані у період із 2016 по 2020 роки і включає цитування зі статей, проіндексованих Google  станом на липень 2020 року. 

Метрика охоплює журнали з сайтів, які дотримуються певних рекомендацій, а також обрані конференції з інженерних наук та інформатики. Публікації можна переглядати за категоріями або більш широкими предметними галузями. Доступна інформація щодо індексу Гірша (Н-10; Н-5; медіана) за періодичними науковими виданнями першої сотні на декількох мовах, у т.ч. англійській, іспанській, португальській. Також для цих видань можна переглянути кращі 100 публікацій. 

Наразі у базі даних Google Scholar представлено близько 400 млн наукових праць. Публікації, пов’язані з COVID-19, суттєво випереджають інші дослідження, зокрема, найбільш високо цитована робота, присвячена COVID-19 та опублікована у «The Lancet» на початку 2020 року, отримала понад 30 тис. цитат. За останні 5 років найбільш цитованими стали матеріали конференції з комп’ютерного зору та розпізнавання образів, проведеної командою Microsoft у 2016 році, – Deep Residual Learning for Image Recognition, опублікованої у Proceedings of the IEEE: 25,3 тис. цитат у 2019 р., 49,3 тис. у 2020 р. та 82,6 тис. цитат у 2021 р. 

Детальніше: https://scholar.googleblog.com/2021/07/2021-scholar-metrics-released.html, https://go.nature.com/3kAgsGn

Фото: Google Scholar

2021-08-30
Поширити