Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Проєкт є продовженням проєкту OPTIMA з розвитку практик відкритої науки в Україні та наразі націлений на підтримку формування системних змін в Україні у сфері відкритості. Передбачається розроблення проєкту Закону України про внесення змін до законодавства щодо державної політики у сфері відкритої науки; підготовка рекомендацій щодо імплементації принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними донорами; розроблення відкритої бази даних проєктів, фінансованих НФДУ; підготовка рекомендацій щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки; розроблення інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та реформування оцінювання наукової діяльності. Учасники проєкту наголошують на необхідності вивчення міжнародного досвіду та найкращих світових практик для різних наукових дисциплін (від медицини та права до фізики й мистецтвознавства). Проєкт співфінансується Євросоюзом в межах програми Erasmus+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
Автор висловлює занепокоєння кібератакою на Британську бібліотеку, яка призвела до ймовірної втрати великої кількості даних і наголошує, що технології та політика ряду закладів вищої освіти і наукових бібліотек може наражати користувачів на небезпеку. Багато цифрових сервісів Британської бібліотеки було відключено продовж кількох тижнів після руйнівної кібератаки, став недоступним архіву EThOS, що містить 600 тис. докторських дисертацій. А саме цей архів був по суті першою відкритою ініціативою Великої Британії та має величезне значення для вчених. Аналізуючи проблемі, які виникли внаслідок кібератаки, Фіона на перший план виводить питання полювання шахраїв на інтелектуальну власність університетів, ризик втрати персональної та фінансової інформації, втрату довіри до продуктів, створених на основі відкритого коду та інструментів, розроблених на їх основі. Міністерство досліджень та інновацій Великої Британії постійно наголошує на необхідності створення «трансформаційної інфраструктури» для зміни дослідницького шляху, у тому числі – щоб зробити дослідження відкритими. Фіона Грейг пропонує перейти на використання програмного забезпечення як послуги (SaaS), розміщеного у безпечних і захищених центрах обробки даних. Вона нагадує, що Jisc намагався створити «репозиторії наступного покоління, сховища дослідницьких даних і засоби цифрового архівування», але, на жаль, завдання це виявилося занадто складним..
Державна науково-технічна бібліотека України інформує про рішення компанії Elsevier щодо надання безкоштовного доступу до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, орієнтованих на підтримку вчених, дослідників і студентів України.
Державна науково-технічна бібліотека України інформує про рішення компанії Elsevier щодо надання безкоштовного доступу до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, орієнтованих на підтримку вчених, дослідників і студентів України.
Для зручності користування ними на окремій сторінці компанії представлений короткий опис інструментів, посилання на ресурс із навчальними матеріалами, інструкціями, відповіді на поширені запитання, доступ до центру підтримки. Також на зазначеній сторінці наведені дані про майбутні вебінари й архівні записи семінарів українською мовою.
Проєкт Research4Life повідомляє про приєднання до нього ще одного наукового видавництва – Edinburgh University Press (EUP), що сприятиме розширенню доступних для ознайомлення ресурсів платформи у 80+ країнах.
Проєкт Research4Life повідомляє про приєднання до нього ще одного наукового видавництва – Edinburgh University Press (EUP), що сприятиме розширенню доступних для ознайомлення ресурсів платформи у 80+ країнах.
Зокрема, завдяки співпраці EUP Research4Life поповниться науковими та освітніми публікаціями із різних галузей знань, – літературознавство, лінгвістика, філософія, політологія, історія, кіно та медіа-дослідження, право та інше. Йдеться про доступ до 62 журналів від EUP. Видавництво Единбурзького університету належить до провідних університетських видавництв Великобританії та охоплює широке коло предметних напрямків у галузі гуманітарних та соціальних наук. EUP є членом Гільдії незалежних видавців, Асоціації видавців, Асоціації видавців наукової та професійної літератури, Асоціації університетських видавництв Британії.
Некомерційна організація Електронна інформація для бібліотек (EIFL) оприлюднила поради щодо використання програмного забезпечення Open Journal Systems для редагування та публікації журналів у відкритому доступі.
Некомерційна організація Електронна інформація для бібліотек (EIFL) оприлюднила поради щодо використання програмного забезпечення Open Journal Systems для редагування та публікації журналів у відкритому доступі.
Наразі доступна оновлена версія контрольного списку для підтримки редакторів і видавців журналів відкритого доступу, які використовують програмне забезпечення Open Journals Systems (OJS). Контрольний список містить огляд останнього випуску OJS3 (OJS 3.4.0-4 від 17 листопада 2023 року) і поради щодо плагінів, процедур і політик журналу, системи безпеки, статистики використання та пропозицій щодо покращення доступності вмісту. Окремо розглядаються питання індексації журналів у DOAJ (каталог журналів відкритого доступу). Упровадження запропонованих підходів сприятиме розвитку відкритих інфраструктур обміну дослідницькою інформацією у журналах з відкритим доступом та відкритих репозитаріях.
ІР офіс актуалізував переліки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури.
ІР офіс актуалізував переліки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури.
Серед них: Перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі Інтернет – зібрані актуальні бази даних об’єктів промислової власності 53-х патентних відомств країн світу та 4 міжнародних і регіональних організацій. Зокрема, можна ознайомитися з: актуальними зарубіжними пошуковими системами щодо торговельних марок, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин тощо; офіційними патентними бюлетенями; пошуковими порталами; онлайн-сервісами тощо; Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в мережі Інтернет – можна ознайомитися з електронними ресурсами науково-технічних видань, які не є офіційними публікаціями патентних відомств, проте містять відомості про охороноздатні об’єкти. Перелік також включає посилання на політематичні бази даних та пошукові системи, а також на ресурси в галузі медицини, біології, хімії, фізики, комп’ютерних технологій, сільського господарства та інженерії; Перелік загальнодоступних інформаційних ресурсів патентної документації надає посилання на інформаційні ресурси з великим масивом патентних документів, забезпечує безкоштовний доступ до мільйонів патентів та патентних заявок багатьох країн світу. Перелік містить корисні інформаційні ресурси: Європейського патентного відомства (ESPACENET, Європейський патентний реєстр, Європейський сервер публікацій); Всесвітньої організації інтелектуальної власності (PatentScope, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED); Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини (DEPATISnet); Відомства США з патентів та торговельних марок (USPTO Patent Full-Text and Image Database (PatFT), USPTO Patent Application Full-Text and Image Database (AppFT), Google Patents, Глобальне досьє, Список цитувань); The Medicines Patent Pool, Швейцарія (MedsPaL); Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI), Велика Британія, ( SureChEMBL); Cambia, Австралія (The Lens); Ініціативи розпочатої компанією AT&T та Georgia Intellectual Property Alliance (GIPA), США (Patent Quality through Artificial Intelligencе (PQAI).
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо розширення повноважень Міністерства цифрової трансформації та Держспецзвʼязку.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо розширення повноважень Міністерства цифрової трансформації та Держспецзвʼязку.
Відтепер Мінцифра відповідатиме за: формування державної політики у сфері хмарних послуг; запровадження та функціонування еАкцизу та запуск і роботу освітнього застосунку Мрія. Держспецзвʼязку буде регулятором комунікаційних послуг у цій галузі. Хмарні технології суттєво допомагають у цифровізації держустанов та захисті даних; запуск еАкцизу дасть змогу побудувати прозорий ринок тютюну та алкоголю й зупинити незаконний збут продукції; розробка застосунку Мрія змінить освітній процес для дітей, батьків і вчителів. Мрія надасть зручний доступ до знань та дасть змогу будувати індивідуальні освітні траєкторії.
У 2023 році команда проєкту Національного репозитарію академічних текстів продовжувала працювати над розвитком НРАТ та підтримувала його функціонування.
У 2023 році команда проєкту Національного репозитарію академічних текстів продовжувала працювати над розвитком НРАТ та підтримувала його функціонування.
Зокрема:
здійснювалось наповнення НРАТ академічними текстами, за січень-грудень 2023 року на порталі з’явились метадані 5’777 звітів НДДКР та 2’084 дисертацій й відповідно 6’213 та 2’170 повних текстів;
наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 264’372 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 129’587 наукових звітів та 134’785 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень;
розроблено, реалізовано у вигляді програмного продукту та відкрито для тестування модернізований портал НРАТ, з яким можна ознайомитись за посиланням https://nrat3.uncle-su.name;
здійснювалось удосконалення пошукового сервісу, аналітичної системи НРАТ, а також проводився моніторинг реєстрації користувачів;
введено в експлуатацію модуль взаємодії центрального та локального репозитаріїв, завдяки якому підключено 6 інституційних репозитаріїв, від яких ЦР НРАТ поповнився 1’032 академічними текстами.
Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювали у середньому понад 60 тис. читачів на місяць, вони відвідували портал із 50-ти країн світу.
Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ (науковців, освітян, інноваторів) у щоденному режимі здійснювалась підготовка та публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. Упродовж 2023 року на порталі було розміщено 1’506 інформаційних матеріалів, до яких зафіксовано у середньому 40 тис. звернень на місяць. Це короткі та насичені за змістом повідомлення, що мають усталений формат та обов’язкове посилання на першоджерело. Для їх підготовки ми здійснюємо моніторинг відкритих ресурсів України і світу за переліком, який постійно оновлюється. Наразі він охоплює 137 сайтів та 312 вебсторінок.
У 2023 році зростала спільнота НРАТ у соціальних мережах – фейсбук, телеграм, вайбер. У постійному режимі здійснювалась підтримка користувачів: надавався зворотній зв’язок у відповідь на звернення, які надходили різноманітними каналами зв’язку (е-форма на порталі НРАТ, соціальні мережі, месенджери).
Завдяки започаткованій партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, представлені на порталі http://www.nbuv.gov.ua дані про автореферати захищених в Україні дисертацій («Наукові ресурси / автореферати») відтепер супроводжуються повідомленням про джерело інформації (УкрІНТЕІ) та зручним для читачів гіперпосиланням на відповідний повний текст дисертації, що міститься у НРАТ.
Для пошуку академічного тексту на порталі НРАТ відвідувачам достатньо скористатись формою простого або розширеного пошуку. Усі метадані супроводжуються у НРАТ короткими додатковими відомостями з облікових карток та мають постійні URL-посилання. Це дозволяє легко ділитись ними з колегами, поширювати.
У минулому році найбільший інтерес у користувачів НРАТ викликали наступні академічні тексти (топ-5 за кількістю переглядів):
Лісовий О.В. Соціокультурна самоідентифікація особистості : к.філос.н. : спец. 09.00.04 – Філософська антропологія, філософія культури : захищена 2012-04-05 (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова / 0412U001933);
Організація та проведення наукової та науково-технічної експертизи, моніторинг досвіду європейських країн у сфері експертної оцінки науково-технічних та інноваційних проектів та аналіз правових та наукових основ до застосування цього досвіду в Україні. Звіт НДДКР (Державна наукова установа “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації” / 0223U003388);
Коваленко О.А. Флора, рослинність та фітосозологічні аспекти НПП “Пирятинський” : к.б.н. : спец.. 03.00.05 – Ботаніка : захищена 2016-04-29 (Національний науково-природничий музей НАН України / 0416U003109);
Вдосконалення науково-методичного забезпечення підготовки спортсменів України. Звіт НДДКР (Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту / 0221U102695);
Арабчук Я.І. Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі : к.філос.н. : спец.. 09.00.03 – Соціальна філософія та філософія історії : захищена 2011-12-02 (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу / 0411U007193).
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Положення про Єдину інформаційну систему Національної програми інформатизації.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Положення про Єдину інформаційну систему Національної програми інформатизації.
Відповідна постанова від 27 грудня 2023 р. № 1400 розміщена на урядовому порталі. Положення визначає структуру, основні завдання та функціональні можливості Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації, регулює порядок її функціонування та використання. Основними завданнями Єдиної системи є: організаційно-технічне забезпечення та автоматизація процесів взаємодії між авторизованими користувачами, що беруть участь у формуванні та виконанні Національної програми інформатизації; забезпечення розгляду науково-технічною (експертною) радою Національної програми інформатизації завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації, експертних висновків до них, інших матеріалів з питань інформатизації для надання обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо них; забезпечення можливості здійснення генеральним державним замовником Національної програми інформатизації моніторингу та проведення оцінки результативності виконання Національної програми інформатизації, збору та узагальнення інформації про стан виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації; забезпечення публічних користувачів Єдиної системи інформацією про перебіг і результати формування та виконання Національної програми інформатизації. Положенням також визначені: основні функції системи; складові системи; взаємодія системи з державними електронними інформаційними ресурсами, іншими інформаційно-комунікаційними системами; функціональні можливості; суб’єкти системи; авторизовані користувачі; публічні користувачі; держатель системи; захист інформації; фінансове забезпечення заходів, пов’язаних із створенням, модернізацією (модифікацією), розвитком системи, а також адмініструванням, забезпеченням функціонування, супроводженням та технічним обслуговуванням, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, фінансових ресурсів міжнародної технічної допомоги та інших джерел. Упровадження системи надасть змогу зробити проєкти інформатизації публічними, а також — формувати аналітичні звіти та статистичні дані. Очікується, що в системі працюватиме понад 41 000 юросіб.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індекс відкритих, корисних і повторно використовуваних даних ОЕСР (OURdata) на 2023 рік: результати та основні висновки» із серії «Документи ОЕСР щодо політики державного управління».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індекс відкритих, корисних і повторно використовуваних даних ОЕСР (OURdata) на 2023 рік: результати та основні висновки» із серії «Документи ОЕСР щодо політики державного управління».
У ньому наголошується, що запущений у 2015 році Індекс відкритих, корисних і повторно використовуваних даних (OURdata) оцінює зусилля, які вживаються урядами з розроблення та реалізації національної політики в галузі відкритих даних. У наступних виданнях, випущених у 2017 і 2019 роках, Індекс залишається цінним ресурсом для політиків і служить одним із ключових показників державного управління, оцінюючи прогрес, досягнутий урядами в забезпеченні відкритих даних для підтримки політичних реформ. Відкриті урядові дані стали життєво важливим інструментом для вирішення як давніх, так і нових політичних проблем. Сьогодні уряди борються з численними проблемами, починаючи від надзвичайних ситуацій та енергетичних криз до екстремальних погодних явищ. Пандемія COVID-19, зокрема, показала, що урядам необхідно забезпечити доступ до своєчасних, актуальних і високоякісних даних для підвищення та комплексного реагування всього суспільства. У цьому документі представлено основні результати четвертого видання Індексу відкритих, корисних і повторно використовуваних даних ОЕСР (OURdata) на 2023 рік. Він містить понад 670 позицій, зібраних у 36 країнах ОЕСР і 4 країнах, що приєдналися до цієї організації, продовж 2022 року.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
