National Repository of Academic Texts

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Дослідження «золотого трикутника»: таке саме золото, як і скрізь у Великій Британії».

У ній автор розглядає питання якості досліджень, які виконуються у всій країні та робить висновок, що вона приблизно однакова скрізь, тоді як фінансування здійснюється переважно у «золотий трикутник» Лондон-Кембридж-Оксфорд. Він вказує, що причина може полягати у «токсичній культурній упередженості». І говорить, що цей трикутник по фактичних результатах не є «більш золотим», ніж інші регіони. Свої висновки Джон побудував на звіті про роль регіональних досліджень у підвищенні рівня якості, опублікованому Інститутом політики вищої освіти (Hepi). Згідно з цим документом близько половини загального обсягу фінансування досліджень у Великій Британії у 2021 році в межах програми Research Excellence Framework (REF), було спрямовано в установи, розташовані у радіусі 140 км від Лондона. Однак сукупний загальний середній бал (GPA), що присуджується експертними комісіями в рамках REF, який є показником якості досліджень, більш рівномірно розподіляється з відстанню від Вестмінстера, ніж вихідний показник. Так званий «Золотий трикутник» поглинає більшу частину інвестицій у дослідження, але він, очевидно, не забезпечує більш якісні результати і не збільшує відносний ВВП регіону. Доктор Адамс з Інституту наукової інформації Clarivate, який брав участь у досліджені, вважає, що «новий аналіз відстані показує: якість у регіонах така ж гарна, як і на південному сході, але там менша активність через менші інвестиції». Також аналіз показав, що «невелике поширення досліджень за межами «гарячих точок» здійснюють великі університети, які більш активно співпрацюють і більше поширюють інтелектуальну власність за кордоном, ніж у Великій Британії. Тому є сенс у пропозиціях щодо «делегованого регіонального уряду, пов’язаного з децентралізованими витратами та повноваженнями».

Детальніше: http://surl.li/qcmug, http://surl.li/qcmvg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-02-06

253

ОЕСР: ПОСІБНИК ЗІ ЗВЕДЕННЯ ДАНИХ ЩОДО РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ, СПОЖИВАННЯ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Посібник ОЕСР зі зведення даних щодо розподілу доходів, споживання та заощаджень домашніх господарств відповідно до підсумкових даних національних рахунків».

У документі наголошується, що існує нагальна у високоякісній інформації про те, як живуть різні групи домогосподарств у суспільстві. Глобальна фінансова криза та пандемія COVID-19 лише підкреслили важливість роботи з найбільш якісною та точною інформацією, зокрема – стосовно стану різних соціальних груп, що використовується під час розроблення політики інклюзивного зростання. У посібнику представлені результати досліджень щодо методів і принципів розроблення науково обґрунтованої політики, спрямованої на боротьбу з нерівністю, сприяння інклюзивному зростанню. Доведена цінність розуміння ключових аспектів матеріального добробуту різних груп домогосподарств. Незважаючи на те, що деякі оцінки вимагають відповідних статистичних рішень і припущень, вони можуть бути використані для міжнародних порівнянь завдяки єдиній методологічній базі та узгодженості з системою національних рахунків.

Детальніше: http://surl.li/qetoa, http://surl.li/qekxq, https://doi.org/10.1787/5a3b9119-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-02-06

246

ОНОВЛЕНО КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ

Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство економіки України оновили Класифікатор професій у сфері ІТ.

Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство економіки України оновили Класифікатор професій у сфері ІТ. Наголошується, що ІТ-індустрія є однією з найдинамічніших сфер діяльності в Україні, а її спеціалісти успішно працюють зі ШІ і робототехнікою. Разом із тим, такі фахівці із сучасними навичками у документах не відзначені, бо входять до загальної категорії «спеціалісти з інформаційних технологій». Для приведення у відповідність із потребами ринку і було змінено перелік ІТ-професій, який застарів. До класифікатора внесені наступні зміни: додано близько 30 нових назв професій (зокрема, інженер зі ШІ, інженер інтернету речей, розробник робототехніки чи хмарної інфраструктури, адміністратор веб-ресурсів, аналітик мобільних додатків, розробник штучного інтелекту тощо), оновлено назви 6 професій та вилучено 9 застарілих назв. Відповідні зміни стосуються також сфери охорони здоров’я, соціальної та фінансової сфери.

Детальніше: http://surl.li/qeuzc, http://surl.li/qeumk

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-02-06

408

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерством освіти і науки України 5 лютого 2024 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://bit.ly/3UblWZE, https://is.gd/aPhc8y, http://surl.li/qetcl, http://surl.li/qetdu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-02-06

286

ОЕСР: СИСТЕМНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Правильні умови: системні чинники, що сприяють розвитку культури дослідницької діяльності в освіті» із серії «Освітні центри ОЕСР».

У документі наголошується, що наукові дані в освіті слугують компасом, який скеровує зацікавлені сторони до усвідомленого вибору та, відповідно, – прогресу в освіті, удосконаленню методик викладання, усуненню нерівності та оптимізації ресурсів. Подолання проблем, пов’язаних із використанням фактичних даних досліджень в освіті політиками та практиками, передбачає формування культури участі у дослідженнях. На даних міжнародного опитування міністерств освіти з 37 національних освітніх систем, а також матеріалах Центру освітніх досліджень та інновацій ОЕСР показано, які системні умови (ресурси, інфраструктура, лідерство) мають значення для розвитку чи трансформації організаційної культури залучення до досліджень; як ці умови співвідносяться між собою; як можна найкращим чином підтримати широку залученість до освітніх досліджень на системному рівні. Наголошується, що складні системи вимагають стратегічного мислення і застосування системних підходів до мобілізації знань порівняно з більш поширеними лінійними моделями роботи з доказами або реляційними моделями, орієнтованими на мережі і партнерства.

Детальніше: http://surl.li/qayoi, http://surl.li/qaypi, https://doi.org/10.1787/9f3596de-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-02-05

248

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, http://surl.li/gvfn

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-02-05

352

РЕЙТИНГ УКРАЇНСЬКИХ ЗВО ЗА ВЕРСІЄЮ WEBOMETRICS

Оприлюднена чергова редакція міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World’s Universities January 2024.

Оприлюднена чергова редакція міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World’s Universities January 2024.

Нове видання рейтингу містить інституційні ідентифікатори RoR та охоплює понад 32 тис. закладів вищої освіти з усього світу. При визначенні загального рейтингу університетів бралися до уваги три основні критерії – видимість /visibility (кількість зовнішніх джерел, які містять зворотні посилання на веб-сторінки установи, що визначається за даними інструментів Ahrefs та Majestic) із вагою 50%; прозорість/ transparency (кількість цитат топ-авторів установи – 310 найкращих авторів за винятком перших 20 за Google Scholar Citations) із вагою 10%; досконалість або якість/ excellence (кількість статей дослідників установи, які входять до 10% найбільш цитованих у 27 дисциплінах за розрахунками Scimago) із вагою 40%. Для поточного рейтингу використовувались дані за п’ятирічний період (2018-2022). Серед кращих українських ЗВО названі: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Сумський державний університет; Національний авіаційний університет; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Докладніше: webometrics.info, https://ror.org/, http://surl.li/qbitx, http://surl.li/qaruy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-02-05

421

ПРОЄКТ OPEN4UA

Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).

Проєкт є продовженням проєкту OPTIMA з розвитку практик відкритої науки в Україні та наразі націлений на підтримку формування системних змін в Україні у сфері відкритості. Передбачається розроблення проєкту Закону України про внесення змін до законодавства щодо державної політики у сфері відкритої науки; підготовка рекомендацій щодо імплементації принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними донорами; розроблення відкритої бази даних проєктів, фінансованих НФДУ; підготовка рекомендацій щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки; розроблення інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та реформування оцінювання наукової діяльності. Учасники проєкту наголошують на необхідності вивчення міжнародного досвіду та найкращих світових практик для різних наукових дисциплін (від медицини та права до фізики й мистецтвознавства). Проєкт співфінансується Євросоюзом в межах програми Erasmus+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».

Детальніше: http://surl.li/qbgne, https://lpnu.ua/open4ua

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини#НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-02-05

268

INVISIBLE UNIVERSITY FOR UKRAINE: ВЕСНЯНИЙ СЕМЕСТР 2024

Центральноєвропейський університет продовжує сертифікаційну програму «Invisible University for Ukraine» (IUFU).

Центральноєвропейський університет продовжує сертифікаційну програму «Invisible University for Ukraine» (IUFU).

Студенти бакалаврату, магістратури та аспіранти з України можуть подати заявку на весняний семестр 2024 року. Цей семестр складається з наступних онлайн-курсів: інтелектуальні дебати у сучасній українській історії та сучасній публічній сфері; підтримка верховенства права та демократії в Україні; культурна дипломатія: практика та інституційні стратегії; розширення та реформування Європейського Союзу; переосмислення досвіду Балкан для України. Крім того відбудеться низка семінарів з методології досліджень; питань стажування та освітніх можливостей. Дослідницькі стипендії до 800 євро за семестр будуть надані на конкурсній основі студентам, які бажають реалізувати спеціальний емпіричний або теоретичний проект. Програма реалізується Центральноєвропейським університетом, Коллегією Імре Кертеса, Єнським університетом, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Українським католицьким університетом та світовими університетами-партнерами, а також підтримується Мережею університетів відкритого суспільства (OSUN) та Deutscher Akademischer Austauschdienst (DAAD). Заявку на участь можна подати до 7 лютого 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/qckks, http://surl.li/qcknl, http://surl.li/qckol

Фото: CEU

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Освітянам_новини

2024-02-05

326

МОЖЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ КОЛЕКЦІЙ ВИДАВЦІВ

На сайті компанії EBSCO опубліковано матеріал «Розкрийте можливості електронних колекцій видавців: п’ять ключових елементів, які слід враховувати бібліотекам».

У ньому описуються ключові чинники, які бібліотеки мають обов’язково ураховувати під час відбору та формування електронних колекцій. Також наголошується, що електронні колекції (eCollections) надають бібліотекам низку переваг, зокрема – підтримують здатність до адаптації у мінливих технологічних умовах, задоволення зростаючих потреб своїх користувачів. При обранні електронних колекцій пропонується ураховувати: актуальність та ступінь охоплення контенту (чи відповідає контент політиці розвитку бібліотеки та інформаційним потребам спільноти); зручність платформи та її інтерфейсу (платформа, на якій розміщено електронну колекцію, має бути зручною, інтуїтивно зрозумілою і легко доступною); умови ліцензування та варіанти доступу; сумісність та можливості інтеграції (перспективи вбудови електронної колекції у наявну бібліотечну екосистему, ризик виникнення конфлікту технологій); якість метаданих.

Детальніше: http://surl.li/pylnp

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-02-02

296