National Repository of Academic Texts

ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ НАКАЗІВ МОН ЩОДО ПЕРЕЛІКУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ДОДАТКОВИМ РЕГУЛЮВАННЯМ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти наказів щодо регулювання галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Йдеться про наступні проєкти: «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» та «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021». У проєкті наказу МОН «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» визначається перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, узгоджений з новим переліком галузей знань і спеціальностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021. Його реалізація дозволить оновити освітні програми закладів вищої та фахової передвищої освіти. У проєкті наказу «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021» встановлюється відповідність між спеціальностями нової редакції переліку та попередньої редакції переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, а також фіксується перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, особливості переоформлення ліцензій на здійснення освітньої діяльності, переоформлення сертифікатів про акредитацію освітніх програм. Зауваження та пропозиції до проєктів наказів можна подати відповідно до 16 жовтня та 10 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ntfomj, http://surl.li/fzlgjl, http://surl.li/meqeho, http://surl.li/gtgayx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-09-16

СПІВРОБІТНИЦТВО З ХОРВАТІЄЮ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України та Міністерство науки, освіти та молоді Республіки Хорватія узгодили програму міжнародного двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій.

Вона має на меті зміцнення двосторонніх зв’язків і стимулювання науково-технологічного розвитку. Програма відкриває можливості наукових обмінів, проведення спільних наукових заходів – конференцій, симпозіумів, семінарів, практикумів та виставок; створення науково-дослідних центрів та тимчасових науково-дослідних груп; обміну технологіями та науково-технологічною інформацією. Підписання документу уповноваженими представниками сторін створює правові підстави для активної співпраці у науковій сфері, розвитку інновацій, а також інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Детальніше: http://surl.li/dkjcxr

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16

ОЕСР: КОНЦЕНТРАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЄВРОПІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Концентрація промисловості в Європі: тенденції та методологічні ідеї» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Наголошується, що концентрація (частка випуску галузі, що припадає на найбільші компанії) є одним з ключових показників оцінювання рівня конкуренції на ринку. Вимірювання концентрації вимагає декількох методологічних рішень, пов’язаних з визначенням «релевантного ринку» і консенсусу щодо обрахунку концентрації у різних країнах задля можливості здійснення міжкраїнних порівнянь та з’ясування тенденцій. Наразі такі методологічні рішення відсутні. Опубліковане дослідження пропонує методологічні інновації та спирається на нові дані щодо концентрації у 15 європейських країнах, що охоплюють період з 2000 по 2019 рік. Нововведення стосуються уточнення меж (кордонів) ринків, обліку міжнародної торгівлі та врахування зв’язків власності всередині бізнес-груп на деталізованому галузевому рівні. Ключові покращення у вимірюванні концентрації передбачають: визначення галузей переважно на 3-значному рівні (це дає кращу деталізацію, ніж у попередніх дослідженнях і наближається до трактовки вузьких ринків, визначених антимонопольними органами); розрахунок концентрації на різних рівнях (національному, європейському чи глобальному) з використанням нової таксономії товарності галузі; опосередковане урахування міжнародної торгівлі у межах ринку без звернення до даних про торгівлю на рівні підприємств; урахування зв’язків між афілійованими фірмами в межах однієї бізнес-групи у кожному географічному регіоні. Також у звіті показано, як кожне з названих вище методологічних удосконалень впливає на оцінювання концентрації.

Детальніше: http://surl.li/gqmjty, http://surl.li/wociqd, https://doi.org/10.1787/c4c371fb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-09-16

ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

У ній викладач Школи права Діксона Пуна у Королівському коледжі Лондону розглядає питання доцільності використання інструментів з штучним інтелектом для розроблення навчальних планів. Вона провела власний експеримент та здійснила порівняння продуктивності безкоштовних і платних версій трьох генеративних платформ ШІ (ChatGPT4 і ChatGPT4o, Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro, Gemini та Gemini Advanced). Було отримано гарні результати при здійсненні вибору теми для уроку та формулювання гіпотетичнх сценаріїв проведення семінарських занять за допомогою штучного інтелекту. При роботі з ChatGPT4 і ChatGPT4o процес надання підказок був простим та інтуїтивно зрозумілим, результати – точними, пропозиції – розумними, доречними та різноманітними й більш детальними, ніж у іншіх ШІ. Разом із тим, пропозиції ШІ щодо тематики не підходили до решти модулю й виявились недостатньо практичними, менш креативними та деталізованими. Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro – Claude забезпечує більш природню взаємодію, було отримано кращі пропозиції щодо тем, одна з яких обрана для остаточної версії модулю. Однак, незважаючи на більшу кількість введених даних, результати для Claude були менш детальними, ніж для інших моделей. Пропозиції для семінару були недостатньо практичними, повторювались, вихідне форматування було не дуже прийнятним. Досвід із Gemini та Gemini Advanced був негативним, було важко працювати з кількома наборами інструкцій одночасно, мало місце неправильне тлумачення підказок користувача внаслідок чого витрачався зайвий час. Який висновок робить Софія? Її симпатія на боці безкоштовної версії GenAI.

Детальніше: http://surl.li/hgqklw, http://surl.li/cqhqle

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-13

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

У ній наголошується, що бібліотекарі мають повною мірою використовувати свої знання та навички для протидії впливу упередженості у моделях ШІ. По мірі того, як технології штучного інтелекту стають більш інтегрованими у дослідницькі програми, зростає увага до якості інформації, яка використовується для навчання моделей ШІ, щоб не відбувалось збереження та поширення різного роду упереджень. Бібліотекарі можуть не лише оцінити зі сторони, а й долучитись до формування напрямку інтеграції штучного інтелекту до сфер, які безпосередньо стосуються життя суспільства, наприклад – охорона здоров’я. Сьюзан пропонує ознайомитися з такими актуальними дослідженнями з цього питання, як: «Партнерство для кращих результатів» від Лео Ентоні Селі; «Розумне використання штучного інтелекту для більш інклюзивних дослідницьких процесів» від Меган Макнікол; «Розуміння аспектів упередженості ШІ в системах знань» та «Міждисциплінарні простори мають значення»від Рейчел Хіклен; «Навчання постачальників медичних послуг розумному використанню ШІ» від Лінн Сімпсон. Неможливо, на думку Сьюзан, заглиблюватись у проблематику розвитку інструментів ШІ для бібліотекарів, не опанувавши матеріали статей «Ключові компоненти розвитку грамотності зі штучним інтелектом у вашому закладі», яка допоможе в організації навчання користувачів інструментів ШІ та «Роль штучного інтелекту в бібліотечних послугах», цінну своїми рекомендаціями стосовно забезпечення дієвої підтримки дослідників та студентів.

Детальніше: http://surl.li/xjdxoy, http://surl.li/vgwgsi, http://surl.li/xdmnne

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-13

101

ОЕСР: ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ ЩОДО ЦІН НА ЛІКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вивчення доцільності обміну інформацією щодо цін на ліки між країнами» із серії «Робочі документи ОЕСР зі здоров’я».

Наголошується, що останнім часом більш активними стають заклики політиків та різних зацікавлених сторін до забезпечення прозорості у галузі ціноутворення на лікарські засоби. 72-а резолюція Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я й заснування Ініціативи з лікарських засобів створили передумови для такої прозорості, однак заходи для реалізації стратегії прозорості остаточно не визначені. Залишаються невирішеними й ключові питання щодо критеріїв відбору лікарських засобів, стосовно яких потрібна така відкритість; умов міждержавного обміну цією інформацією; аналізу та подолання існуючих бар’єрів. Для їх обговорення було розгорнуто політичні дебати і проведено дослідження шляхом опитування зацікавлених сторін щодо очікувань та мотивів як урядових структур, так і виробників ділитися інформацією про ціни на ліки. У цьому звіті представлені основні висновки, отримані експертами організації та подані пропозиції щодо забезпечення підтримки обміну інформацією про ціни на ліки між країнами ОЕСР.

Детальніше: http://surl.li/xxmwko, http://surl.li/gcsoax, https://doi.org/10.1787/5e4a7a47-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-09-13

122

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Національне агентство із забезпечення вищої освіти (НАЗЯВО) разом із Естонським агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАКА) повідомляють про реалізацію спільного проєкту «Підвищення якості вищої освіти в Україні».

Мета цього проєкту – підтримка НАЗЯВО у розробленні та упровадженні моделі інституційної акредитації, що відповідатиме вимогам європейських стандартів і рекомендацій (ESG 2015) одночасно враховуючи потреби і специфіку української системи забезпечення якості. Для участі у проєкті відібрані три вітчизняні заклади вищої освіти – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Луцький національний технічний університет та Національний університет «Острозька академія». Фінансування забезпечує Естонський центр міжнародного розвитку.

Детальніше: http://surl.li/kznkbi, http://surl.li/ublczw

Фото: НАЗЯВО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-09-12

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

У ній автор розглядає результати нової серії тематичних досліджень мережі бібліотек щодо розвитку трансформаційних угод та їхнього впливу на освітню та академічну екосистему. Трансформаційні угоди неухильно зростають за обсягом, оскільки установи та консорціуми співпрацюють з науковими видавцями для досягнення своїх цілей щодо читання та публікації у відкритому доступі. Хоча збільшення обсягу публікацій відкритого доступу часто є основною рушійною силою для цих угод, бібліотекарі повідомляють, що отримують інші (іноді доволі несподівані винагороди) – від підвищення видимості до кращого розуміння відкритого доступу. Лінда говорить про результати спілкування з керівниками бібліотек, чиї організації наразі підписали понад 35 таких угод (бібліотеки Тулейнського університету, Університету Карнегі-Меллона (США), університету Монаш (Австралія)). Їх узагальнений та проаналізований автором статті досвід дозволяє надати ряд практичних порад щодо процесу підготовки до підписання трансформаційної угоди, забезпечення її реалізації та розвитку партнерств для відкритого майбутнього.

Детальніше: http://surl.li/hjfcyf, http://surl.li/yytmed, http://surl.li/zmnplp

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-12

ОЕСР: СПРАВЕДЛИВІСТЬ В ОСВІТІ ТА НА РИНКУ ПРАЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Справедливість в освіті та на ринку праці: основні висновки з огляду освіти» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

Наголошується, що свіжий огляд освіти (Education at a Glance) містить статистичні дані про системи освіти в різних країнах ОЕСР. Його аналіз дозволяє визначити основні характеристики освітніх систем, зокрема – рівний доступ, зв’язок з ринком праці, особливості статтєвої, соціально-економічної структури у рамках програми ОЕСР «Показники освітніх систем». Експерти дослідили, як різні демографічні групи стикаються з невідповідністю в освітніх ресурсах, системах кваліфікації, результатах навчання тощо. Подано огляд основних тенденцій для усіх рівнів освіти – від раннього дитинства до вищої освіти; розглядаються ознаки та чинники освітньої нерівності, оцінюється відповідність між освітніми результатами та досвідом на ринку праці, визначається, як освіта впливає на перспективи працевлаштування.

Детальніше: http://surl.li/qnoiry, http://surl.li/nkjxfb, https://doi.org/10.1787/b502b9a6-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-12

ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності».

Експерти наголошують, що не можна позбавляти численних студентів, які перебувають у скрутному становищі, цінної для них можливості доступу до відеозапису лекцій, щоб протидіяти неявці на лекційні заняття. Вони задаються питанням, чи впливає наявність відеозапису лекцій на рішення про особисте відвідування занять студентами, і чи є це достатньою причиною, щоб обмежити доступ до такого відео або не здійснювати його взагалі? Вони рішуче не погоджуються із висновками Треса Керні та Ліз Кроллі, викладеними у нещодавно опублікованій у Times Higher Education статті про те, що відеозапис лекцій є чинником, який призводить до зменшення відвідуваності лекцій та зростанню самотності студентів, характерних для постпандемічного навчального середовища. По-перше, зйомка лекцій – це не є постпандемічним явищем, хоча й наразі складно отримати точні дані про кількість лекцій, записаних до, під час та після пандемії. 89 % студентів, опитаних для звіту Jisc Digital Insights у 2022-2023 роки, мали доступ до прямих трансляцій лекцій, відеозаписів або попередньо записаних навчальних відео. У звіті Heads of eLearning Forum за 2017 рік зазначалось, що серед університетів 86 % мали можливість запису лекцій, причому 63% планували записувати лекції у 75-100 % аудиторій. Звісно, завжди знайдеться певна кількість студентів, які не відвідуватимуть лекції тому, що є доступ до запису, але це не загальне правило. Автори публікації також не погоджуються із ствердженням Керні та Кроллі щодо переваг особистого відвідування лекцій, оскільки це дозволяє спільно вирішувати проблеми, обмінюватися ідеями та проводити обговорення. Звичайно, можна зробити великі лекції більш активними, але співпраця між викладачами і студентами насправді найбільш активна і доцільна саме під час семінарів. Також виявлено парадокс: відвідуваність тих занять, які зазвичай не записуються, зменшилась. Питання залученості студентів, їх поведінки, стійкості, здатності до саморегулювання, – надзвичайно важливі питання. І завдання педагогів – допомогти студентам у цьому. Зокрема, якщо вони не використовують записи лекцій, необхідно не перестати робити записи, а навчити працювати з ними.

Детальніше: http://surl.li/pylqcu, http://surl.li/lmzjxo, http://surl.li/wqnzjs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-11