Міністерство цифрової трансформації України оголосило про оновлення майданчика та концепції для обміну досвідом цифрових трансформацій у регіонах Smart City Club і запуск спільноти Smart Regions community.
Міністерство цифрової трансформації України оголосило про оновлення майданчика та концепції для обміну досвідом цифрових трансформацій у регіонах Smart City Club і запуск спільноти Smart Regions community.
Цифрова трансформація регіонів є важливою складовою трансформації України. Smart City Club це нова спільнота для лідерів цифрової трансформації в регіонах, яка призначена для наступного:
Діяльність нової спільноти буде реалізовуватися в трьох форматах: Рада Smart region, Рада Smart city, Рада Smart hromada. Для того, щоб підвищити професійні стандарти, навчатися через обмін досвідом і розгляд комунікаційних кейсів запускається Smart Communications Club – неформальні зустрічі комунікаційних менеджерів ОДА, місцевих рад і громадських організацій.
Консолідація на регіональному рівні зацікавлених осіб, зокрема, місцевих рад, громадянського суспільства, бізнесів, забезпечить створення потужної екосистеми цифрової економіки України. Як зазначила заступник Мінцифри з питань євроінтеграції, Smart Regions community стане додатковим елементом системи цифрової трансформації регіонів, що дозволить швидко й ефективно впроваджувати зміни на місцях.
Президент України підписав Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку України»
Президент України підписав Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку України»
Документ покликаний забезпечити незалежність і адміністративну спроможність галузевого регулятора. Він повністю відповідає європейським підходам щодо закріплення правового статусу регуляторного органу на законодавчому рівні, його повноважень і незалежності. Підписаний документ передбачає наступне: – створення в Україні незалежного регулятора у сфері е-комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку; – прозору процедуру відбору членів регуляторного органу; – чинні члени регулятора продовжуватимуть виконувати обов’язки до закінчення терміну, після чого відбудеться конкурс.
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку надаються наступні повноваження: – визначати населені пункти без фіксованого інтернету, мобільного зв’язку та моніторити надання таких послуг; – здійснювати державний нагляд за діяльністю операторів/провайдерів та надавачів поштових послуг; – здійснювати позасудове врегулювання спорів між споживачами та операторами/провайдерами, а також позасудове врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури; – накладати регуляторні зобов’язання на постачальників електронних комунікаційних послуг зі значним ринковим впливом; – застосовувати адміністративно-господарські санкції.
Оскільки сфера електронних комунікацій є основою для розвитку цифрових послуг, підписання цього документу є ще одним важливим кроком на шляху до інтеграції та входження України до Єдиного цифрового ринку ЄС, який надасть нові можливості доступу до онлайн-ринків і е-послуг країн ЄС і спростить приєднання до єдиних правил вільного транскордонного поширення онлайн-послуг, платежів тощо.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».
Нова редакція документу спрямована на утвердження та забезпечення сталого розвитку України як сучасної морської держави, забезпечення її національних інтересів у сфері морської діяльності, відновлення конкурентоздатності вітчизняного морегосподарського комплексу, розвиток морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту.
План заходів, який пропонується затвердити, передбачає наступні завдання щодо: – визначення пріоритетних напрямків розвитку морських наукових досліджень та екологічного моніторингу морів, участі України у проведенні полярних досліджень; – розроблення та затвердження державних цільових науково-технічних програм, розрахованих на довгостроковий період; – здійснення аналізу актуальних положень Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011÷2023 роки; – проведення аналізу діяльності державних науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень; – відновлення впродовж 2022÷2023 років споруд науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень, будівництва нових споруд для розміщення сучасних лабораторій; – здійснення інвентаризації наявних науково-дослідних суден, визначення суден, придатних до відновлення, забезпечення їх ремонту та введення в експлуатацію; – розвитку інфраструктури для постійного базування науково-дослідного флоту та будівництва у 2022÷2030 роках науково-дослідних суден підприємствами суднобудівної промисловості України; – підвищення соціальних стандартів для моряків науково-дослідного флоту та усунення диспропорцій в умовах оплати праці та соціального захисту вчених, які проводять полярні дослідження; – розвитку кадрового потенціалу для проведення морських наукових досліджень; – здійснення комплексного екологічного моніторингу стану територіального моря України та її виключної (морської) економічної зони.
Документ розроблено на виконання підпункту 1 пункту 1 Указу Президента України від 3 грудня 2021 р. №617 «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».
Зауваження та пропозиції можна подати до 25 лютого 2022 року.
Національна Академія Наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації НАН України на 2022 рік.
Національна Академія Наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації НАН України на 2022 рік.
Документ покликаний забезпечити незалежність і адміністративну спроможність галузевого регулятора. Він повністю відповідає європейським підходам щодо закріплення правового статусу регуляторного органу на законодавчому рівні, його повноважень і незалежності. Підписаний документ передбачає наступне: – створення в Україні незалежного регулятора у сфері е-комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку; – прозору процедуру відбору членів регуляторного органу; – чинні члени регулятора продовжуватимуть виконувати обов’язки до закінчення терміну, після чого відбудеться конкурс.
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку надаються наступні повноваження: – визначати населені пункти без фіксованого інтернету, мобільного зв’язку та моніторити надання таких послуг; – здійснювати державний нагляд за діяльністю операторів/провайдерів та надавачів поштових послуг; – здійснювати позасудове врегулювання спорів між споживачами та операторами/провайдерами, а також позасудове врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури; – накладати регуляторні зобов’язання на постачальників електронних комунікаційних послуг зі значним ринковим впливом; – застосовувати адміністративно-господарські санкції.Конкурс проводиться в рамках виконання Програми інформатизації на 2020-2024 роки, основними завданнями якої є: – підтримка та розвиток інфраструктури інформатизації НАН України; – розвиток інтегрованої системи науково-інформаційних ресурсів НАН України; – розвиток засобів і технологій підтримки наукових досліджень з застосуванням хмарних та Грід-технологій в НАН України; – розвиток засобів підтримки науково-організаційної та господарської діяльності НАН України.
На 2022 рік пріоритетною тематикою робіт визначена наступна: – супроводження та доопрацювання згідно зі змінами законодавства та вимогами користувачів функціонуючих систем, розроблених у рамках Програми інформатизації НАН України; – перенесення баз даних та обробку даних систем, розроблених у рамках Програми інформатизації, до хмарного середовища НАН України; – проєкти, спрямовані на розробку та впровадження хмарних та грід сервісів для забезпечення наукових досліджень, які по завершенню проекту мають бути внесені в каталог сервісів національної хмари відкритої науки, яка будується та буде інтегрована в Європейську хмару відкритої науки; – проєкти щодо підвищення інформаційної безпеки баз даних функціонуючих систем, розроблених в рамках Програми інформатизації НАН України.
У конкурсі можуть брати участь проекти, виконавцями яких є установи НАН України. Установи, що не підпорядковані НАН України, можуть бути тільки співвиконавцями проекту.
Подати заявку на участь у конкурсі можна до 3 березня 2022 року.
14 лютого 2022 року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя.
14 лютого 2022 року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя.
Будапештська ініціатива відкритого доступу або Budapest Open Access Initiative (BOAI) виникла внаслідок дискусії, організованої Будапештським Інститутом «Відкрите суспільство»/«Фонд відкритого товариства» 1-2 грудня 2001 року. Мета зустрічі полягала у тому, щоб прискорити прогрес та активізувати міжнародні зусилля із забезпечення вільного доступу до дослідницьких статей у всіх наукових галузях за допомогою ресурсів мережі інтернет. Учасники дискусії представляли різні точки зору, академічні дисципліни та країни, мали досвід інших великих ініціатив, пов’язаних із відкритим доступом.
У результаті обговорення було підготовлено та прийнято Будапештську ініціативу відкритого доступу – заяву про принципи, стратегію та прихильність до відкритого доступу. Документ підписали як його ініціатори, так і безліч організацій з усього світу (університети, лабораторії, бібліотеки, фонди), а також дослідники, видавці, наукові товариства та споріднені ініціативи відкритого доступу.
У зв’язку з 20-річчям цієї події, керівний комітет BOAI-2020 провів серію робочих нарад, вебінарів, а також масове опитування наукової громадськості з питань, пов’язаних із відкритим доступом (open access /ОА), зокрема: – що ОА дозволяє зробити або досягти, що було б важчим або неможливим без ОА; – якими є довгострокові надії та цілі щодо ОА, окрім збільшення кількості досліджень відкритого доступу; – чи мають певні стратегії, методи і моделі просування ОА шкідливі довгострокові наслідки, та які саме; – які перешкоди для ОА, включаючи неправильне розуміння ОА, є найбільш серйозними; – як оцінка досліджень впливає на рішення авторів використати ОА для результатів власних досліджень; – яким видам нерівності у наукових публікаціях та дослідженнях може протидіяти ОА, а яким – ні; – які поточні чи нові підходи до ОА найкраще відповідають цілям задоволення конкретних потреб окремих спільнот чи регіонів; – що може зробити окрема людина та установа для просування ОА; – які є на сьогодні історії успіху, пов’язані з ОА – політики, практики, ініціативи; – які відомі приклади невдач або розчарувань, пов’язаних з ОА.
Наразі BOAI працює над новим набором рекомендацій, заснованих на принципах відкритого доступу і запрошує усіх охочих приєднатися до роботи над просуванням відкритого доступу та відкритої науки.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
На ньому представлені публікації з наступної тематики: – видавнича справа та редагування; – книгознавство; – документознавство; – бібліологія; – бібліографія та бібліографознавство; – галузеві науково-методичні та методичні розробки.
Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.
Міністерством освіти і науки України 6 лютого 2022 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерством освіти і науки України 6 лютого 2022 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.
Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.
Під час зустрічі обговорювались наступні питання: – презентація 12 проєктів створення міжнародних центрів передових досліджень, які будуть проходити стадію інкубації протягом найближчого року; – перспективи центрів у нових конкурсах програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програми «ERASMUS+».
Центри стануть унікальними дослідницькими інфраструктурами в Україні, розвиток яких очолять передові вчені з Німеччини. В 2023 році буде відібрано до 4 проєктів, які отримають фінансову підтримку Німеччини на подальшу розбудову загальним обсягом близько 10 млн євро. Декілька років учені працюватимуть над розвитком наукових шкіл на базі цих центрів та будуть проводити дослідження разом з українськими колегами, формувати ідеї майбутніх міжнародних наукових проєктів, які будуть реалізовані в Україні.
Для України, яка визначила стратегічний курс на європейську інтеграцію, науково-технічне співробітництво з Німеччиною, має важливе значення.
Наразі МОН продовжує працювати над пріоритетними задачами та цілями Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору, яка була затверджена у лютому 2021 року.
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (№1708-ІХ від 07.09.2021).
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (№1708-ІХ від 07.09.2021).
Законопроєкт розроблено з метою встановлення академічної відповідальності за передачу академічного твору третій особі для подальшого використання цією особою як автором. Це дозволить більш ефективно протидіяти академічній недоброчесності, зокрема, практиці продажу академічних творів.
У проєкті закону пропонується додати визначення академічного твору та доповнити статтю 42 «Академічна доброчесність» таким видом порушення академічної доброчесності, як передачу академічного твору третій особі для подальшого використання цією особою як автором, зокрема: – «академічний текст — авторський твір наукового, науково-технічного та навчального характеру у формі дисертації, кваліфікаційної випускної роботи, наукового видання, наукової статті, звіту у сфері наукової і науково-технічної діяльності, депонованої наукової роботи, підручника, навчального посібника, інших науково- та навчально-методичних праць».
Прийняття законопроекту створить правові передумови для більш ефективного забезпечення академічної доброчесності. Також законопроект сприятиме формуванню дискурсу щодо необхідності дотримання основних засад академічної доброчесності в освітньому та науковому середовищах.
Київською школою економіки оприлюднено звіт «Огляд економічної активності».
Київською школою економіки оприлюднено звіт «Огляд економічної активності».
Як відзначається в дослідженні, економіка України у 2021 році відновлювалася повільніше, ніж очікувалося. Фактичне зростання ВВП за підсумками року становило 3,3%. На його величину вплинула енергетична криза та продовження пандемії, яка безпосередньо впливала на активність секторів послуг, знизила готовність бізнесу до капіталовкладень, а також послабила зовнішній попит. Погіршення інформаційного середовища на фоні геополітичних подій наприкінці року доповнила перелік негативних факторів.
Зростання доходів населення посилило внутрішнє споживання, проте додатковий попит часто покривався завдяки імпорту. У той же час уряд вдало стимулював внутрішній попит видатками на дороги та інші інфраструктурні об’єкти.
Негативний вплив низького врожаю 2020 року позначався впродовж більшої частини року, однак додаткового імпульсу економіці надала успішна аграрна кампанія 2021 року. До прибуткової діяльності в 2021 році здебільшого повернулися промислові підприємства, помірними темпами відновлювалися інвестиції.
Переважно високі світові ціни на метали, руди та зернові забезпечили високі вартісні обсяги експорту, однак непередбачена інфляція енергоносіїв у світі позначилася на вітчизняних енергоємних виробництвах. Крім того, скорочення чисельності населення та трудова міграція за межі України послаблює потенціал зростання вітчизняної економіки. Продуктивність капіталу в останні два роки обмежувалась відносно слабкими інвестиціями – за підсумком перших трьох кварталів 2021 року вони зросли на 8.4% порівняно з відповідним періодом 2020 року, однак були майже на 17% меншими, ніж за такий самий період 2019 року, тобто до кризи.
У заключної частині дослідження наведені ризики активності.
Ризики охолодження активності: – тривалий високий рівень цін на імпортовані енергоносії; – наслідки недокапіталізації підприємств в останні два роки; – низхідна корекція світових цін на метали та зернові; – підігрівання конфлікту на Сході країни.
Ризики посилення активності: – реалізація відкладеного інвестиційного попиту підприємств; – швидше зростання економік країн-торгових партнерів.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
