26 листопада 2021 року відбудеться Друга національна церемонія нагородження жінок-професіоналок атомної енергетики «WiN Award 2021» в рамках заходу «Women in Nuclear Ukraine: Річна Конференція. Формат 2.0».
26 листопада 2021 року відбудеться Друга національна церемонія нагородження жінок-професіоналок атомної енергетики «WiN Award 2021» в рамках заходу «Women in Nuclear Ukraine: Річна Конференція. Формат 2.0».
Для отримання нагород заклади вищої освіти та наукові установи можуть номінувати не більше 5 своїх представниць, надіславши заявку з необхідною інформацією. Цьогоріч учасниці мають можливість отримати нагороду в наступних номінаціях: – позитивне лідерство; – комунікації та взаємодія; – наука, освіта та розвиток; – міжнародні відносини; – знання та право; – амбасадори паритету.
Переможниці визначатимуться за результатами відкритого голосування на сайті проєкту.
Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.
Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.
Університет Бордо накопичив позитивний досвід підтримки дослідників з питань відкритого доступу, бібліометрії, прикладних досліджень та даних, на яких вони побудовані. Використання інструменту оцінювання результатів дослідження SciVal дозволяє задовольнити потребу науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти в інформаційному забезпеченні та розширити функції служби підтримки.
Роботи виконувались у три етапи. На першому відбулось створення міжнародної науково-практичної групи у складі трьох підрозділів: – Via Inno – університетська лабораторія технологічних розробок; – команда служби підтримки досліджень, яка спирається на ідеї SciVal і Scopus; – проєктний офіс університету.
Модель трьохсторонньої експертизи використовується в Університеті Бордо доволі часто й має низку переваг. Підготовлені трьохсторонньою групою детальні звіти містять інформацію про співробітництво, патенти, наукові дослідження, публікації, студентську мобільність, міжнародні рейтинги.
На другому етапі залучались поради та кращі практики інших ЗВО. Для обміну інформацією про використання SciVal іншими організаціями було започатковано дні обміну знаннями. У результаті зустрічей визначено спільні пріоритети: – точність метаданих; – рейтинги університетів та самооцінювання; – виявлення інституціональних досліджень; – ефективне представлення даних у бібліометричних звітах.
На третьому етапі відбувається відмова від централізованого підходу: замість централізованої стратегічної підтримки створюються та просуваються конкретні послуги, орієнтовані на усі дослідницькі підрозділи університету, формуються міцні зв’язки між бібліотекою та дослідниками.
У подальшому здійснюється більш активне просування служб підтримки досліджень і надання допомоги університетським співтовариствам у розумінні потрібності бібліометрії та SciVal.
23 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки.
23 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки.
Виконання розробок за державним замовленням розпочнеться у 2022 році за рахунок коштів державного бюджету. Конкурс проводиться для формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково технічну продукцію.
Конкурсний відбір здійснюватиметься за результатами наукової і науково-технічної експертизи, яка буде орієнтуватись на наступні критерії: – спрямованість на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання; – відповідність запланованого науково-технічного (прикладного) результату пріоритетним державним потребам для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, у тому числі шляхом розроблення технологій подвійного призначення.
У конкурсі можуть взяти участь підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності), що мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу.
Обов’язковою умовою участі у конкурсі є підтвердження щодо актуальності науково-технічної розробки та її спрямованості на задоволення пріоритетних державних потреб.
Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти (AcademIQ) представила широкому загалу переклад статті В.Краснічан з Університету імені Менделя (Чехія) на тему «Замовні роботи – небезпечний академічний аутсорсинг», підготовленої спеціально для цього проєкту.
Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти (AcademIQ) представила широкому загалу переклад статті В.Краснічан з Університету імені Менделя (Чехія) на тему «Замовні роботи – небезпечний академічний аутсорсинг», підготовленої спеціально для цього проєкту.
Замовні роботи – це різновид обману, коли одна особа замовляє написання будь-якої письмової роботи у іншої замість самостійного виконання, а потім неправомірно видає її за власну. Ця робота може бути оригінальною, розробленою спеціально для замовника. На відміну від плагіату, який можна виявити за допомогою програмного забезпечення, цей вид академічного шахрайства неможливо виявити за допомогою автоматичних програмних дій та комп’ютерних систем.
Замовні роботи стали серйозною проблемою для вищої освіти, яку складно подолати. Найдієвіші способи боротьби – інформування студентів щодо наслідків, а викладачів та керівництва – щодо профілактики таких порушень. Названі заходи можуть супроводжуватися введенням штрафів та коригуванням політик університету з метою конкретизації проблеми. Важливу роль також відіграють стосунки між викладачами та студентами і взаємна академічна чесність.
Наразі на стадії розробки знаходиться нове програмне забезпечення, яке за допомогою криміналістичної лінгвістики вивчає стиль письма та його розвиток у процесі навчання. Ці інструменти можуть виявити роботи, які за стилем відрізняються від попередніх або інших робіт одного і того самого здобувача освіти.
Боротьба з замовними роботами – це довгий шлях, але він необхідний. Це важливо, оскільки наукові ступені мають отримували лише ті, хто самостійно здолав всі шаблі навчання і творчості й переконливо підтвердив свої знання.
21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.
21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.
Щорічна премія вручається за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво, а також за виведення на світовий ринок вітчизняної інноваційної продукції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №657-р присуджено премії та присвоєно почесне звання лауреата 17 науковцям та відзначено наступні роботи: – «Розробка і впровадження відповідальних вузлів роторних машин, що забезпечують екологічну безпеку шкідливих виробництв»; – «Фундаментальні і практичні основи визначення резистентності вірусу імунодефіциту людини до антивірусних препаратів та удосконалення системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні»; – «Розробка та впровадження інноваційної технології комплексного лікування хворих на рак геніталій».
Відзнаки найкращим інноваторам, роботи яких мають вагомий вплив на сферу науки та економіки і реалізовані як кінцевий результат, вручив Міністр освіти і науки. Він подякував лауреатам за роботу та побажав вагомих звершень у майбутній діяльності.
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему».
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему».
Метою функціонування Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS» (Ukrainian Research Information System) є зберігання, аналіз, моніторинг та управління даними про наукову та науково-технічну діяльність працівників українських освітніх і наукових установ.
Пропонується будувати систему як програмно-апаратний комплекс, що складається з центральної бази даних, окремих інформаційних ресурсів та функціональних модулів, між якими здійснюється автоматизований обмін інформацією.
У разі прийняття проєкту положення та подальшого впровадження системи може бути забезпечено: – спрощення доступу до наукової інформації; – зменшення кількості бюрократичних процедур і дублювання робіт у процесі складання та перевірки звітної документації для дослідників, адміністраторів і управлінців; – покращення представлення результатів вітчизняних досліджень у світовому науковому просторі; – полегшення пошуку нових ідей і технологій для українських підприємців; – сприяння створенню позитивного іміджу української науки в світі.
Розроблено проєкт Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему та проєкт Переліку пріоритетних інформаційних ресурсів Національної електронної науково-інформаційної системи. Пропонується доручити Міністерству освіти і науки України підготувати та затвердити Порядок роботи Національної електронної науково-інформаційної системи.
Зауваження та пропозиції можна подати до 10 листопада 2021 року.
14 жовтня 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Податкова та фіскальна політика після кризи COVID-19».
14 жовтня 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Податкова та фіскальна політика після кризи COVID-19».
Звіт підготовлений на основі інформації та аналітичних документів, які були представлені у квітні 2020 року та квітні 2021 року на G20 міністрам фінансів і керуючим центральними банками.
Пандемія COVID-19 викликала значне погіршення державних фінансів, підсиливши негативні результати від довгострокових структурних проблем, спричинених, зокрема, старінням населення, зміною клімату, зростаючою соціальною нерівністю на тлі цифровізації та автоматизації.
У даному звіті розглядаються проблемні аспекти та можливості розроблення стратегій державної податково-бюджетної політики. Особлива увага приділена тому, як саме податкова політика може забезпечити справедливий баланс зростання та стійкості, а також на яких питаннях мають зосередитись органи управління у ході проведення податкової реформи.
Кумулятивні наслідки пандемії COVID-19, високий рівень державного боргу та низка негативних структурних проблем, про які йдеться у звіті, створили складні умови для урядів і політиків з усього світу.
Не слід розглядати податкову політику ізольовано, оскільки для інклюзивного зростання важливі як масштаб, так і якість державних витрат. Експерти вважають, що покращенню надання державних послуг і укріпленню державних інститутів можуть сприяти: – використання податковими адміністраціями цифровізації як можливості для розширення власних цифрових послуг, що стало цінним для податкових адміністрацій і платників податків під час кризи COVID-19; – використання податковими адміністраціями більш крупних і інтегрованих наборів даних; – використання аналітичних інструментів та методів для покращення управління ризиками й дотримання вимог при проєктуванні; – використання штучного інтелекту і машинного навчання як чинників підтримки процесів для служби податкового адміністрування.
Визначення нових пріоритетів та оформлення довгострокових структурних проблем вимагає від багатьох країн виходу за рамки незначних змін нинішньої практики оподаткування і витрачання коштів. Суттєві зміни вимагатимуть більш якісної роботи над політичними заходами, ефективних комунікацій, вироблення консенсусних рішень.
20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
Метою Стратегії є підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів і наслідків зміни клімату в Україні. Її реалізація забезпечить Україні виконання положень Паризької кліматичної угоди в частині зменшення викидів парникових газів і пристосування до глобальних змін клімату.
Для України першорядними екологічними викликами є наступні: – значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів; – недосконала система державного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища; – критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.
Найбільше потерпають від негативних наслідків зміни клімату, за визначенням Стратегії, біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове, рибне, сільське господарство та інші. Саме на ці соціально-економічні сектори в першу чергу будуть спрямовані зусилля.
Наслідками впровадження Стратегії для України повинна стати низка позитивних результатів, серед яких: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і сталого лісоуправління, створення правових і економічних підстав для поводження з відходами, збереження біорізноманіття, посилення адаптаційної спроможності соціально-економічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення ефективності державної політики щодо екологічної безпеки тощо.
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Документом пропонується адаптувати нормативно-правові акти до законодавства ЄС щодо суб’єктів, дослідницької інфраструктури та регулювання їхньої діяльності. Зокрема, удосконалюються правові норми функціонування та розвитку різних форм дослідницької інфраструктури й розширюються види державної підтримки молодих вчених.
Упровадження цих змін дозволить усунути законодавчі неузгодженості, що мають місце у положеннях Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» та стосуються функціонування різних суб’єктів дослідницької інфраструктури, зокрема будуть: – виокремлені об’єкти дослідницької інфраструктури; – оновлені норми закону щодо центрів колективного користування науковим обладнанням, державних ключових лабораторій та національних наукових центрів; – уточнені базові поняття, у т.ч. «молодий вчений», визначені умови продовження статусу молодого вченого після досягнення ним граничного віку, визначено категорії молодих вчених залежно від розвитку їхньої кар’єри; – встановлені види державної підтримки молодих вчених.
Зауваження та пропозиції можна подати до 5 листопада 2021 року.
20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».
20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».
У документі міститься інформація щодо рівня відкритості даних у містах та органах державної влади України. Зокрема, експерти оцінили 56 органів державної влади та 81 місто на основі даних карток оцінювання стану оприлюднення та оновлення відкритих даних, які вони щорічно подаються до Мінцифри.
Основними критеріями оцінювання були: – потенціал оброблення та аналізу відкритих даних; – якість оприлюднення наборів даних; – залучення користувачів до процесу оприлюднення; – оцінка впливу оприлюднених наборів відкритих даних.
За даними дослідження серед державних органів лідером відкритих даних є Державна податкова служба, Антимонопольний комітет, Державна митна служба, Офіс Генерального прокурора, Міністерство освіти і науки. Серед міст за рівнем реалізації політики відкритих даних лідерські позиції займають Харків, Маріуполь, Хмельницький, Тернопіль і Львів.
Відкриті дані сприяють контролю за роботою органів влади та мають значний антикорупційний потенціал. Проведене дослідження, на думку його авторів, стимулюватиме якісну конкуренцію між розпорядниками відкритих даних і допоможе в обміні досвідом й кращими практиками.
Звіт підготовлений ГО «Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
