National Repository of Academic Texts

Європейське патентне оголосило про прийом заявок на участь у престижній інноваційній премії Європи «Еuropean inventor award», яка відзначає технологічні прориви, привертає увагу до винахідників, популяризує винахідницьку діяльність, заохочує до перетворення ідей на прикладні рішення з вирішення актуальних проблем.

Також премія популяризує правову культуру у ІР-сфері та європейську патентну екосистему. Взяти участь у заході можуть особи, які мають принаймні один патент на винахід від Європейського патентного відомства та здійснили комерціалізацію свого винахода у Європі. Основні преміальні категорії: промисловість; дослідження; малі та середні підприємства; досягнення упродовж життя. Також будуть визначатись володарі призу глядацьких симпатій та молоді винахідники. Переможці отримають кубок, сертифікат та відповідну рекламу у ЗМІ. Заявку на номінацію можна подати до 1 жовтня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/fUFDrG, https://nominate.epo.org/, https://is.gd/QdQ8YR, https://is.gd/e9Wb31, https://is.gd/XgZsFO, https://ukrpatent.org/uk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-09-15

148

ОЕСР: ЕФЕКТИВНІ СТАВКИ ПОДАТКУ НА НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ НДДКР

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Ефективні ставки податку на нематеріальні активи НДДКР» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».

Наголошується, що податкові стимули передбачають знижене оподаткування доходів, отриманих від діяльності, пов’язаної з дослідженнями, розробками та інноваціями. Таким чином вони знижують загальний податковий тягар від інвестування у певні кваліфіковані нематеріальні активи. Як свідчить дослідження, використання таких пільгових режимів у сфері НДДКР останнім часом зросло. У 2022 році 21 з 38 країн ОЕСР та 16 з 27 країн ЄС пропонували податкові пільги на основі доходу для НДКР та інновацій. У звіті наводяться результати дослідження вимірювання їх впливу на оподаткування компаній та пропонується методологія побудови відповідних індикаторів; аналізується, як такі стимули впливають на рішення компаній щодо інвестування.

Детальніше: https://is.gd/kMiq4P, https://is.gd/nuZ4qQ, https://doi.org/10.1787/191dad43-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-09-15

170

ОЕСР: ЧИННИКИ, ЯКІ ВЛИВАЮТЬ НА ВНУТРІШНІЙ ІНФЛЯЦІЙНИЙ ТИСК

На сторінці блогу Еcoscope опублікована стаття «Чинники інфляції: як доходи від капіталу та праці вплинули на внутрішній інфляційний тиск», підготовлена співробітниками департаменту економіки Організації економічного співробітництва та розвитку.

У ній розглядається зв’язок між інфляцією, яка спричинила кризу вартості життя, та підвищенням доходів компаній і заробітної плати. Досліджувались показники інфляції ВВП з 2019 року для трьох країн-експортерів сировини ОЕСР (Австралія, Канада та Сполучені Штати) і шести країн-імпортерів. Встановлено, що країни-експортери сировини зазнали вищої інфляції ВВП у 2021-2022 роках, ніж імпортери. У США і Канаді прибуток у розрахунку на одиницю продукції збільшувався упродовж більшої частини 2021-22 років, оскільки інфляція ВВП зростала, але впав, коли інфляція ВВП зменшилась наприкінці 2022 року та на початку 2023 року. У Канаді такий прибуток став від’ємним у 1-му кварталі 2023 року. Для більшості крупних європейських економік інфляція ВВП та частка прибутку навпаки зросли у 1-му кварталі 2023 року. Витрати на оплату праці на одиницю продукції у першій половині 2023 року зросли у Австралії, єврозоні (включно з Францією, Німеччиною, Італією) та Великій Британії. Внесок від податків був особливо нестабільним після шоку COVID-19 (субсидії, пов’язані з пандемією, які згодом були скасовані, а також зміни в структурі витрат, зокрема – домашніх господарств). За два десятиліття до пандемії існував стійкий негативний зв’язок між прибутком на одиницю продукції та витратами на оплату праці, причому збільшення одного частково поглиналося падінням іншого. Останнім часом цей зв’язок ослаблений. Динаміка частки прибутку у ВВП надає непрямі докази того, що сукупна прибутковість останнім часом зростала. Для більшості економік ОЕСР прогнози в «Економічних перспективах» за червень 2023 року передбачають, що упродовж наступних 18 місяців реальна заробітна плата почне відновлюватися в усіх економіках G7, частка праці в національному доході зросте, навіть якщо загальна та базова інфляція зменшуватимуться.

Детальніше: https://is.gd/r31ADd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-09-14

177

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz?fbclid=IwAR0nDRdgL_DbSbg_EWbJDEix1974HW5NhUUwEkJIrVThUI96Qul5nRL2iOI, https://is.gd/eBBPLO, https://is.gd/9jzdnd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2023-09-14

204

DIGITAL ECONOMY AND SOCIETY INDEX – DESI

Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС.

Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі.
Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Детальніше: https://is.gd/ZI3NBx, https://is.gd/qISWuA, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi, https://is.gd/pY4q53

Фото: ЄК

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-14

220

ДРУКОВАНА СТОРІНКА, ЯК І РАНІШЕ, ВАЖЛИВА ДЛЯ ВЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».

У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.

Детальніше: https://is.gd/kehNrS, https://is.gd/sWZQ2I

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-14

235

ОЕСР: ДОВІДНИК З ВИМІРЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТОРГІВЛІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання».

Наголошується, що цифрові технології роблять торгівлю глобальною. Зосереджуючись на двох критеріях – цифровому замовленні та цифровій доставці, видання пропонує концептуальну основу для вимірювання цифрової торгівлі, узгоджену зі стандартами макроекономічної статистики. Це допоможе укладачам статистики задовольнити потреби політиків у даних про цифрову торгівлю. Посібник ґрунтується на положеннях попереднього видання 2019 року, але, залишаючи фундаментальну систему вимірювання незмінною, деталізує визначення та розвиває методологію; забепечує відображення прогресу у вимірюванні цифрової торгівлі; містить вказівки щодо складання статистики на основі різноманітних джерел. Посібник створює цінну спільну основу для вимірювання та розуміння цифрової торгівлі, є важливим ресурсом для розбудови статистичного потенціалу. Видання є результатом спільної праці Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Організації об’єднаних націй з торгівлі та розвитку та Світовою організацією торгівлі.

Детальніше: https://is.gd/ZpU94e, https://is.gd/f50v7k, https://doi.org/10.1787/ac99e6d3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-09-13

140

СТУДЕНТИ-АМБАСАДОРИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».

У ній автор пропонує своє бачення того, як розробити та запустити ефективну програму студентів-амбасадорів для підтримки ініціатив з розширення участі, що є ключовим пріоритетом для урядів багатьох країн, у т.ч. Австралії. Нинішні студенти університету можуть відігравати вирішальну роль у здійсненні інформаційних програм як у кампусі, так і за його межами. Вони наставляють учнів шкіл і виступають прикладом для наслідування, діляться своїм освітнім досвідом із майбутніми студентами та підвищують обізнаність про різні шляхи післяшкільного навчання. Еллі зосереджується на тому, як запровадити ефективну практику студентських послів, щоб допомогти розширити ініціативи щодо участі: від планування до найму та підтримки. Спираючись на власний досвід керівника досліджень і оцінки студентського капіталу в Технологічному університеті Сіднея, вона пропонує наступні кроки: планування програм розширення участі (перегляд мети, розроблення інформаційної діяльності, оцінювання та зворотній зв’язок, визнання та заохочення); набір студентських амбасадорів (прагнення до різноманітності, прозорості, продуманий підбір персоналу); підтримка студентських амбасадорів (навчання та розвиток, системи підтримки, використання технологій). Постійне вдосконалення є ключовим елементом усіх ініціатив. Тому необхідно постійно збирати дані від усіх сторін, регулярно переглядаючи та вдосконалюючи програму на основі результатів оцінювання, відгуків і контексту, в якому працюють амбасадори. Це дозволить забезпечувати високу ефективність і актуальність програми для досягнення її цілей.

Детальніше: https://is.gd/DJNv64 , https://is.gd/4dO3fW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-13

140

CHATGPT ЗАКЛИКАЄ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».

У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.

Детальніше: https://is.gd/BvlINl, https://is.gd/3dPeEB

Фото:pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-12

125

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт нової редакції стандарту вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти.

Стандарт оновлений з урахуванням потреби формування у фахівців компетентностей з питань раннього втручання, відповідно до Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року (урядове розпорядження від 15 вересня 2021 р. № 1117) та Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 25 квітня 2023 р. № 372-р). Стандарт містить загальну характеристику та вимоги до освітніх програм в частині рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 24 вересня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/IAHSHi, https://is.gd/7J1jwQ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення

2023-09-12

212