National Repository of Academic Texts

ВІДКРИТИЙ КОНКУРС НА УЧАСТЬ У ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУРАХ В УКРАЇНІ

Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.

Учасники конкурсу матимуть можливість взяти участь в заходах проекту RIFF, зокрема – навчанні для керівників дослідницької інфраструктури, семінарах, тематичних самітах, літніх школах, програмі стипендій, навчальних візитах, зможуть налагодити зв’язки з науково-дослідними інститутами ЄС для спільних проектів у майбутньому та, можливо, отримати фінансування на розвиток дослідницькх інфраструктур. Заявники мають представляти референтні дослідницькі організації вже існуючих в Україні дослідницькх інфраструктур. Для роз’яснення умов конкурсу будуть проведені відповідні інформаційні заходи 21 квітня та 5 червня 2026 року. Подати заявку можна до 13 липня 2026 року.

Детальніше: https://riff.muni.cz/open-call/apply-for-the-open-call-for-research-infrastructures-in-ukraine, https://nrfu.org.ua/news/vidkrytyj-vidbir-doslidnyczkyh-infrastruktur-di-v-ukrayini, https://riff.muni.cz/forms/open-call-for-ris-registration-for-the-information-webinar

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-17

РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ І ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА СПІВПРАЦЯ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Розвиток персоналу та транснаціональна співпраця».

У ньому йдеться про те, як матеріальні (ресурси) та нематеріальні (цінності) чинники впливають на успішність діяльності закладів вищої освіти щодо транснаціонального розвитку наукового та науково-педагогічного персоналу. Досліджувались умови, що сприяють розвитку персоналу та покращенню міжінституційної співпраці у двох взаємозалежних вимірах: академічна та інституційна система цінностей; політика та ресурси. Вони однаково важливі: система цінностей установи має обмежений ефект без адекватної політики та ресурсів, які перетворять цінності на реальність, та навпаки. З огляду на сказане потрібен стратегічний взаємозв’язок між цими двома вимірами на інституційному рівні, причому кожен з них розглядається через призму трьох ключових елементів. Встановлено, що для успішного налагодження транснаціонального розвитку персоналу установі необхідна складна екосистема та загальна сприятлива рамка, що охоплює інституційну політику, структуру ресурсів, цінності навчання та викладання, інструменти розвитку персоналу та підтримки його інтернаціоналізації.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/staff-development-and-transnational-collaboration.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/EUA_TPG_Report_Transnational_collaboration.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-17

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПЕРСПЕКТИВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Зазначається, що уряди наразі стикаються з подвійним завданням: передбачати розвиток та оцінити наслідки появи нових конвергентних технологій, одночасно забезпечуючи стійкість національної політики в умовах швидких змін. Сканування горизонтів розвитку пропонує один із способів вирішення цього завдання, дозволяючи виявляти ранні сигнали, визначати технологічні тенденції та безпосередньо пов’язувати їх із політичними питаннями. При інтеграції у процес прийняття рішень сканування горизонтів розвитку дає урядам перевагу на ранньому етапі: підготуватися до викликів, найкращим чином скористатися можливостями, що виникають, узгодити інвестиції в науку, технології та інновації з довгостроковими національними пріоритетами. Однак осмислення ранніх сигналів про потенційні можливості є ключовою проблемою, з якою стикаються різні учасники процесу сканування горизонтів розвитку як у приватному, так і державному секторах. Щоб визначити, коли сканування горизонтів розвитку технологій є відповідним інструментом, важливо розуміти, що може дати цей інструмент, хто може його використовувати, які його очікувані результати та потенціал залежно від політичного контексту і наявних ресурсів. У цьому документі розглядається, як можна допомогти урядам передбачити появу нових і конвергентних технологій та і реагувати на них. Ґрунтуючись на великому масиві практичних даних, накопичених за 2020–2025 роки, експерти пропонують різноманітні підходи для державних органів та міжнародних ініціатив, поглиблюють методологію та показують, як можна інтегрувати в цю аналітику інструменти штучного інтелекту. У документі визначено ключові технології (передові матеріали, квантові технології, біоінженерія тощо) та описано їх політичні наслідки для безпеки, стійкості, екологічності. Висвітлюються проблеми інтерпретації ранніх сигналів та демонструється необхідність запровадження надійних стандартів та міжнародного співробітництва для забезпечення ефективного використання аналізу перспектив у формуванні політики й прийняття політичних рішень у галузі науки, технологій та інновацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-capacity-in-technology-horizon-scanning_b4f0d383-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/building-capacity-in-technology-horizon-scanning_7a0a98c6/b4f0d383-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b4f0d383-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-17

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СВОБОДА ПРОТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ТИСКУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Мартіна Гаммерслі «Нав’язування різноманіття поглядів — хибне лікування проблем академічного середовища».

У статті критикуються погляди, згідно з якими наукова та освітня сфера нібито характеризується ідеологічною однорідністю, що стає хибною підставою для висновків про необхідність активного залучення «альтернативних» поглядів. Така постановка питання спрощує природу наукового пізнання та механізми його розвитку. Адже наукова діяльність не зводиться до балансу політичних позицій, вонаа передбачає аргументовану перевірку тверджень, незалежно від їхнього походження. Мартін наголошує, що спроби «інституційно запровадити» різноманіття поглядів можуть призвести до підміни академічних критеріїв політичними або адміністративними. Це несе ризик формального представлення великої кількості позицій без належної оцінки їх наукової обґрунтованості. Проблема полягає не у відсутності певних ідеологічних позицій, а в недостатній готовності дослідників піддавати сумніву власні переконання під впливом нових аргументів і доказів. Зовнішній тиск з боку держави чи окремих інституцій задля забезпечення «правильного» спектра думок підриває академічну автономію, університети ризикують втратити здатність самостійно визначати стандарти набуття знань, що суперечить їхній базовій функції як безпечного простору для вільного інтелектуального пошуку. Ключовою умовою розвитку академії є не механічне розширення спектра позицій, а формування культури відкритого аргументованого діалогу, у рамках якого різні погляди піддаються критичному аналізу. Саме це дозволяє зберегти баланс між інтелектуальною різноманітністю та науковою якістю, що є основою стійкості освітньої системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/imposing-viewpoint-diversity-wrong-cure-academias-ills

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-16

BOLOGNA HUB PEER SUPPORT ДЛЯ ЗВО

Проєкт «Bologna Hub Peer Support Plus» оголосив про старт прийому заявок на отримання експертної підтримки закладів вищої освіти у досягненні ними стратегічних цілей та розробленні сучасних інноваційних рішень.

Долучитись до проєкту можуть заклади вищої освіти з країн Європейського простору вищої освіти, які самостійно обирають напрям консультацій відповідно до власних пріоритетів. Серед останніх – академічна мобільність, розроблення освітніх програм, визнання кваліфікацій та навчальних досягнень, забезпечення якості освіти, індивідуальні освітні траєкторії, мікрокваліфікації. Учасникам проєкту, який фінансується Європейським Союзом, надаватиметься експертна підтримка та індивідуальні консультації. Заявку на участь можна подати до 15 травня 2026 року.

Детальніше: https://erasmusplus.org.ua/news/vidkryto-konkurs-dlya-zakladiv-vyshhoyi-osvity-v-mezhah-proyektu-bologna-hub-peer-support-plus-do-15-05-2026-r/, https://www.daad.de/surveys/266664,https://eu.daad.de/programme-und-hochschulpolitik/bologna/bologna-hub-peer-support/information-for-higher-education-institutions/de/77667-information-for-higher-education-institutions

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-16

ВИМІРЮВАННЯ ВАЛОРИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.

Документ спрямований на держави-члени та асоційовані країни Європейського дослідницького простору, які проводять оцінювання того, як на практиці реалізуються інновації на благо розвитку суспільства та задля підвищення конкурентоспроможності. Пропонується розглядати «багатогранну цінність» діяльності з валоризації знань: від комерційних проривів до кращої державної політики та залучення громад. Для цього запроваджується система із 16 показників та 41 метрики, що дозволить країнам більш точно вимірювати вплив інвестицій у дослідження та інноваційну діяльність на розвиток економіки та суспільства у короткостроковому та довгостроковому контексті. Планується відстежувати комерціалізацію досліджень (спільні патенти реального та академічного сектору, використання інтелектуальної власності, венчурні інвестиції, кількість наукових стартапів), внесок досліджень у стандартизацію, вплив досліджень на формування політики, залучення громад до валоризації знань. Наголошується на необхідності узгодження ключової термінології та рівня зрілості наборів даних і покращання практики їх збору. Надаються рекомендації щодо пілотного тестування метрик, подальшого вдосконалення методології та покращення узгодженості даних. Опитування і тематичні дослідження розглядаються як важливе джерело інформації для підготовки висновків та подальшого розвитку системи показників, які будуть використані для механізму моніторингу ERA. Документ буде корисний політикам як практичний ресурс оцінювання прогресу у валоризації знань та розроблення заходів із посилення впливу європейських досліджень.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-framework-measure-knowledge-valorisation-2026-03-30_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/6ca5d36d-28c9-41af-b366-b6ae62aa4a86_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/european-research-area_en, https://data.europa.eu/doi/10.2777/3166614

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВалоризаціяЗнань #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-16

ОЕСР: НОВІ ШЛЯХИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прокладаючи нові шляхи в інноваційній політиці, орієнтованій на вирішення конкретних завдань».

З кінця 2010-х років і до сьогодні у всьому світі було запущено понад 260 місій. Їхнє швидке поширення викликало як позитивні очікування, так і занепокоєння щодо розроблення та упровадження більш ефективних стратегій. ОЕСР визнає досягнення та недоліки цих місій, тому розпочала комплексний аналіз набутого досвіду: результати, уроки, прогалини, кращі рішення з проєктування та реалізації місій. Дослідження побудоване на широкому діалозі політиків, які безпосередньо беруть участь у реалізації місій, та дослідників. Документ містить поради щодо того, як слід формулювати місію; як залучати учасників, формувати програми та визначати бюджети для науки, технологій та інновацій; як залучити фінансові та людські ресурси із приватного сектору. У звіті представлені 65 практичних висновків, які будуть корисні для фахівців-практиків, а також приклади вдалого розроблення і виконання місій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/forging-new-frontiers-in-mission-oriented-innovation-policies_d13d0142-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/12/forging-new-frontiers-in-mission-oriented-innovation-policies_66a374d5/d13d0142-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d13d0142-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-16

ОСМИСЛЕНА ІНТЕГРАЦІЯ ШІ: УНІВЕРСИТЕТАМ ПОТРІБНА КОЛЕКТИВНА РЕФЛЕКСІЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Санти Дж. Оно «Колективне обговорення є ключем до успіху інтеграції штучного інтелекту в освіті».

У ній автор розмірковує, яким чином університети мають інтегрувати штучний інтелект у навчальний та дослідницький процес і наголошує, що надзвичано важливо забезпечити прийняття виважених компромісних рішень. Питання запровадження інструментів ШІ не зводиться до технічного їх вибору. Воно стосується фундаментальних засад функціонування університету, зокрема – розуміння того, як формується знання, як оцінюється навчання і яку роль відіграє викладач у цьому процесі. Відтак ключовими стають не швидкість адаптації технологій, а здатність інституцій критично осмислювати їхній вплив. Він наводить приклади підходів до упровадження ШІ в університетах, де процес починався не з технологічних експериментів, а з інституційного обговорення. Зокрема, створення спеціальних комітетів за участю викладачів дозволило оцінити потенційний вплив ШІ на навчання, дослідження та академічне середовище загалом, що забезпечує не лише ефективніше використання технологій, а й формує довіру до змін. Водночас результати перших спроб інтеграції ШІ виявились неоднозначними. З одного боку, технології сприяють персоналізації навчання, підвищенню залученості студентів і зменшенню рутинного навантаження на викладачів. З іншого викликають серйозне занепокоєння щодо академічної доброчесності, авторства, достовірності інформації та ризику формування залежності від автоматизованих рішень. Автор наголошує, що ці виклики не слід розглядати як перешкоду для використання ШІ. Навпаки, вони є підставою для глибшого аналізу та перегляду підходів до організації освітнього процесу. Важливим є визначення чітких критеріїв ефективності: чи сприяє ШІ глибшому розумінню, чи покращує взаємодію між викладачем і студентом, чи не створює нових форм нерівності. Також необхідно підтримувати міжінституційну співпрацю: жоден університет не здатен самостійно повною мірою оцінити всі наслідки упровадження ШІ, тому обмін досвідом і координація зусиль стають важливою умовою формування ефективних стратегій. Таким чином, успішна інтеграція штучного інтелекту у вищу освіту залежить не стільки від технологічних можливостей, скільки від якості колективного осмислення цих змін. Виважене поетапне упровадження ШІ, засноване на діалозі та критичному аналізі, дозволяє не лише мінімізувати ризики, а й максимально повно використовувати потенціал ШІ для розвитку більш гнучкої та ефективної освітньої системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/careful-collective-deliberation-key-educational-success-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-15

ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У ньому команда платформи DOAJ повідомляє про потребу в розширенні мережі редакторів і запрошує фахівців долучитися на волонтерських засадах до підтримки відкритого доступу в наукових публікаціях. Наголошується, що діяльність DOAJ значною мірою ґрунтується на роботі волонтерів, які беруть участь в оцінюванні заявок журналів, поданих на індексацію DOAJ. Саме завдяки їхній роботі забезпечується якість та надійність контенту, що входить до цього міжнародного каталогу відкритих наукових видань. Заклик стосується фахівців із різних галузей знань, які мають досвід у сфері академічного видавництва, бібліотечної справи або наукових комунікацій, мають належне розуміння принципів відкритого доступу та готовність працювати з заявками журналів. Така діяльність передбачає регулярну, хоча й обмежену за обсягом участь, що поєднується з основною професійною роботою. Окремо підкреслюється, що волонтерство у DOAJ не лише підтримує функціонування платформи, а й сприяє розвитку глобальної інфраструктури відкритої науки, забезпечує доступність якісних рецензованих досліджень незалежно від країни, мови чи дисципліни, що є ключовим принципом діяльності організації. Волонтери отримують можливість професійного розвитку, оскільки знайомляться з сучасними практиками академічного видавництва, стандартами якості та етичними вимогами у сфері наукових комунікацій. Також вони беруть на себе зобов’язання дотримуватись принципів конфіденційності та відповідального ставлення до експертизи.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/15/call-for-volunteers/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-15

РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНОЇ ЦИФРОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».

У ньому зазначається, що інноваційні ресурси допомагають державним адміністраціям зміцнювати сумісність та повторно використовувати наявні дані моніторингу. Інструментарій моніторингу IOPEU, який є частиною ініціативи «Інтероперабельна Європа», об’єднує ретельно відібраний набір рішень, навчальних матеріалів та рекомендацій щодо того, як державні адміністрації можуть покращити сумісність у рамках Європейського Союзу. Розміщений на порталі «Інтероперабельна Європа» інструментарій надає доступ до пошукових систем рішень EIF, онлайн-курсів та інших ключових ресурсів, призначених для підвищення рівня розвитку цифрових державних послуг. Об’єднуючи ці інструменти в одному місці, ініціатива підтримує посадових осіб, фахівців-практиків та політиків, які працюють над реалізацією закону «Про інтероперабельну Європу» та «Європейську рамкову програму забезпечення сумісності». Цей набір інструментів моніторингу є частиною більш широкої колекції моніторингу IOPEU, яка є основною точкою доступу до документів, інформаційних панелей та звітів про стан інтероперабельності в ЄС. Ця колекція відображає довгострокове зрушення у бік структурованого, заснованого на фактичних даних нагляду за транскордонними цифровими державними послугами та відповідає новим вимогам до моніторингу, запровадженим в ЄС. Забезпечується автоматизований збір даних та повторне використання міжнародних, європейських та національних джерел моніторингу. Ключовою перевагою цього набору інструментів є зв’язок з навчальними матеріалами Академії інтероперабельної Європи, включаючи курси для самостійного вивчення, які знайомлять із Європейською рамковою програмою інтероперабельності (EIF) та допомагають країнам привести свої національні рамки інтероперабельності у відповідність до очікувань ЄС. Ці ресурси гарантують, що національні адміністрації, незалежно від розміру чи рівня цифрової зрілості, можуть отримати доступ до високоякісних практикоорієнтованих навчальних матеріалів, які підтримують послідовний підхід до інтероперабельності та цифрової трансформації. По мірі переходу ЄС від обсерваторій (таких, як NIFO), до нового Європейського механізму моніторингу інтероперабельності, пропонований набір інструментів відіграватиме все більш суттєву роль у забезпеченні того, щоб моніторинг залишався всеосяжним, порівнянним та перспективним.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/iopeu-monitoring-toolbox-supporting-evidence-based-digital-policy-across-europe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-15