National Repository of Academic Texts

ОЕСР: РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Складові трудомісткості: тестування та результати аналізу продуктивності» із серії «Статистичні робочі документи ОЕСР».

Наголошується, що нарощування людського капіталу, тобто запасу знань, навичок та інших особистих характеристик, втілених у людях, сприяє підвищенню продуктивності робочої сили. Причому зростання продуктивності внаслідок зростання людського капіталу набагато більш значуще у контексті «якісного», ніж «кількісного» виміру. У дослідженні розглядається найбільш релевантні дані щодо продуктивності та людського капіталу для 21-ї країни. Встановлено, що освіта та вік є двома ключовими характеристиками працівників. Заміна традиційної міри вкладеної праці, такої як відпрацьовані години, на спеціальні показники CALI призводить до висновку про необхідність значного перегляду в бік зниження зростання багатофакторної продуктивності.

Детальніше: http://surl.li/jnfnuc, http://surl.li/kndofl, https://doi.org/10.1787/5d9b866a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-09-05

ПРОБЛЕМА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДО УНІВЕРСИТЕТІВ ПРИХОДЯТЬ ДІПФЕЙКИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки.

Що ми можемо зробити, щоб підготуватися?». У ній зазначається, що створювати дипфейки наразі стало настільки легко, що студенти та викладачі стають як ніколи вразливими до кіберзлочинів, які шкодять репутації та академічній доброчесності. Технологічний гігант штучного інтелекту OpenAI нещодавно випустив голосовий інструмент, який підозріло нагадує акторку Скарлетт Йоханссон, а відбулось це після того, як вона відмовилася надати голос для тренування ШІ. З’ясувалось невдовзі, що це був не дипфейк, а голос спеціально найнятого актора. Але розгорнулась дискусія щодо того, як зображення та голоси можуть бути відтворені без нашого відома й відповідного дозволу. Існують відмінності між дипфейками та синтетичними носіями. Коли говоримо про синтетичні медіа, маємо на увазі зображення, аудіо чи відео, які не стосуються конкретної людини або установи, а цілком створені ШІ. Дипфейки є підробкою, не маючи насправді відношення до певної особи, але які складно відрізнити від справжніх. Вони створюються завдяки технології Generative Adversarial Networks (GAN) для імітації голосу та міміки. Ця технологія стрімко розвивається: Microsoft нещодавно продемонструвала програму під назвою VASA-1 , яка може створити розмовну голову з одного зображення та короткого голосового фрагменту, доповненого природними рухами голови та мімікою. Невдовзі інші технологічні компанії надолужать відставання і масово з’являться у широкому доступі програми, які швидко й просто створюють менш складні дипфейки. Для навчальних закладів це створюватиме ризики. Педагоги виконують вирішальну роль у навчанні студентів, захистом академічної доброчесності та репутації ЗВО. Дипфеки можуть змарнувати усі ці зусилля. Автори статті у зв’язку з цим пропонують оновити політику університетів по відношенню до кіберзлочинів; підвищити обізнаність усіх учасників освітнього процесу щодо дипфейків; розробити плани врегулювання кризових ситуацій подібного роду (які включатимуть підтримку постійної комунікації у кризових ситуаціях, спілкування із зацікавленими сторонами та засоби відновлення довіри). Разом із тим, технологія дипфеку може мати потенційну користь, якщо використовуватиметься для створення ефекту занурення в навчання, моделюванні розмов із провідними історичними діячами, створення переконливих лекцій з нотаток і фотографій. Баланс між інноваціями та пильністю буде ключем до того, щоб переваги штучного інтелекту та синтетичних медіа покращували, а не підривали освітній досвід.

Детальніше: http://surl.li/zbeyqf, http://surl.li/fonkxc, http://surl.li/mjsjla

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2024-09-03

СОЦІАЛЬНІ ТА АКАДЕМІЧНІ СТИПЕНДІЇ НА 2024-2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо призначення соціальних стипендій Верховної Ради України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти дітям-сиротам та дітям із малозабезпечених сімей.

Відповідне розпорядження від 30 серпня 2024 року № 818-р розміщене на урядовому порталі Стипендії надаються на новий 2024/2025 навчальний рік 28-ми особам. Також рішенням Міністерства освіти і науки України з вересня 2024 року призначено академічні стипендії студентам денної форми навчання, які мають найвищий рейтинг у навчанні, відзначились у науковій роботі та громадському житті студентства. Йдеться про академічну стипендію Президента України, яку отримали 344 особи; академічну стипендію Верховної Ради України (249 осіб); академічну стипендію імені Вадима Гетьмана (4 особи); академічну стипендію імені Ігоря Курчатова (4 особи); академічну стипендію імені М.С. Грушевського (53 особи); академічну стипендію Національної гірничої академії України (5 осіб); академічну стипендію імені В.М.Чорновола (5 осіб).

Детальніше: http://surl.li/cnadzm, http://surl.li/atfidk

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-03

161

ЮНЕСКО ЗА РОЗУМНИЙ РОЗВИТОК

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована наукова доповідь «Гонка з часом за розумніший розвиток».

Наголошується, що упродовж останніх п’яти років відбулася зміна пріоритетів розвитку у всіх країнах, незалежно від рівня економічного розвитку та доходів. Перевага надається цифровізації та «зеленій» економіці. Цей подвійний перехід відображає подвійний імператив: з одного боку, країни взяли на себе зобов’язання досягти амбітних цілей сталого розвитку до 2030 року, а з іншого панує упевненість, що майбутня економічна конкурентоспроможність країн залежить від того, наскільки швидко їм вдасться перейти до цифрового суспільства. Експерти ЮНЕСКО дослідили основні тенденції в управлінні наукою та науковою діяльністю; шлях розвитку та політичні рішення, прийняті та реалізовані різними державами для максимальної віддачі від наукової діяльності. Звіт документує поточну швидку суспільну трансформацію, яка відкриває нові можливості для соціальних та економічних експериментів. Разом із тим наголошується, що існує ризик посилення соціальної нерівності.

Детальніше: http://surl.li/qcbqbc, http://surl.li/hcdcmh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-03

ОЕСР: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація фінансових послуг, доступ до фінансів і сукупні економічні показники» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлені нові дані щодо цифровізації фінансового сектора, які охоплюють 21 країну ОЕСР за період 1995-2018 рр. Наочно показано, що має місце значне зростання діджиталізації, хоча процеси у різних країнах відбуваються з різною швидкістю та інтенсивністю. Також досліджувався вплив цифровізації у фінансовому секторі на економічну діяльність, встановлено його позитивний характер для підвищення продуктивності: збільшення цифровізації фінансового сектору на 10% спричиняє зростання продуктивності на 0,1 відс.п. для середньостатистичної галузі; відбувається пом’якшення кредитних обмежень для МСП. Політичні дії, спрямовані на підтримку цифрової інфраструктури, сприяння конкуренції у сфері комунікацій, сприяння фінансовим інноваціям та заохочення формування навичок високого рівня (особливо в галузях STEM), здатні на практиці підтримувати й посилювати зростання продуктивності завдяки цифровізації фінансового сектора.

Детальніше: http://surl.li/gponeh, http://surl.li/gponeh, https://doi.org/10.1787/10c7e583-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-09-03

ЧИ МОЖЕ ШІ КЕРУВАТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ ПРОЕКТОМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Генрі Зауерманна та Максиміліана Келера «Чи може ШІ керувати вашим дослідницьким проектом».

Наголошується, що можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях не знають меж. Стрімкий розвиток інструментів штучного інтелекту може докорінно змінити сферу наукових досліджень. ШІ здатен значно підвищити продуктивність, взявши на себе виконання повсякденних і рутинних дослідницьких завдань у таких сферах, як обробка чи аналіз даних. Він також може підтримувати дослідників у більш складних і творчих аспектах їхньої роботи, визначаючи дослідницькі питання, переглядаючи попередню літературу та формулюючи наукові проблеми. У наукових проєктах може бути реалізоване наступним чином: 1) алгоритмічне керування при розподілі завдань (крупні організаційні цілі потрібно розбивати на підцілі, з яких випливають завдання, які необхідно доручити дослідникам, що є членами команди; 2) керування та нагляд за їх виконанням; 3) координація командної діяльності; 4) мотивація у подоланні інтелектуальних труднощів, демонстрація соціального впливу; 5) підтримка постійного навчання та саморозвитку відповідно до індивідуальних потреб (ШІ пропонує навчання, відстежує продуктивність, виявляє проблеми). Звісно, для повноцінного задіяння у дослідженнях ШІ знадобляться обізнаність, покращені технічні рішення, надійні етичні принципи та заходи захисту даних. Проте, відповідально інтегрований у дослідницькі організації штучний інтелект може підвищити ефективність досліджень і дозволить дослідникам зосередитися на роботі, сприятиме розширенню наукових меж.

Детальніше: http://surl.li/bwyqvu, http://surl.li/vifvhk

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-02

КУРС «ЖУРНАЛІСТИКА ДАНИХ»

Міністерство цифрової трансформації України презентувало курс «Журналістика даних».

Міністерство цифрової трансформації України презентувало курс «Журналістика даних».

Він покликаний навчити журналістів використовувати відкриті дані, наприклад – щодо бюджетного фінансування, доходів посадовців, судових рішень, забудовників для професійної роботи. Цей курс викладатимуть у чотирьох закладах вищої освіти України – Львівському національному університеті імені Івана Франка; Національному університеті «Запорізька політехніка»; Волинському національному університеті імені Лесі Українки; Українському католицькому університеті. Вісім модулів курсу послідовно розкривають наступні питання: концепції, практики, нормативно-правова база відкритих даних; пошук та використання даних з різних джерел; основи роботи з машиночитаною інформацією; засоби автоматизації роботи з даними; ключові поняття дата-журналістики; робота з публічними реєстрами за допомогою АРІ; приклади використання відкритих даних у журналістиці; інструменти й методи візуалізації даних.

Детальніше: http://surl.li/tylwbg, http://surl.li/witznn

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-02

ВІДКРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ».

Наголошується, що у мінливому світі академічних досліджень відкритість є важливою для прозорості та співпраці. Однак не всі підходи до відкритості однакові. Потрібно чітко усвідомлювати, що відкритий доступ – це засіб і практика негайного, постійного і безкоштовного доступу до наукових досліджень завдяки мережі інтернет, завдяки якій будь-хто будь-де може знайомитись із дослідженнями та долучатись до їх розвитку. Основна мета відкритого доступу – забезпечення широкого доступу до наукових відкриттів і розробок та можливості їх використання для просування реальних змін у світі. Щоб відкрито опублікувати своє дослідження та охопити ширшу читацьку аудиторію, важливо розуміти всі аспекти відкритості. Відкрите дослідження виходить за межі відкритого доступу. Воно являє собою набір принципів і практик, які віддають пріоритет відкритості, прозорості та співпраці упродовж усього дослідницького циклу, тоді як відкритий доступ зосереджується лише на результаті. Як досягти відкритості дослідження? Існує багато варіантів, зокрема – зробити дані відкритими для всіх читачів та застосовувати відкриту модель рецензування. Забезпечена таким чином відкритість у дослідженнях сприятиме просуванню знань та стимулюванню інновацій.

Детальніше: http://surl.li/jycher, http://surl.li/slxzhq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-02

107

НОВИЙ ПЕРЕЛІК ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ І СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Кабінет Міністрів України на виконання вимог Закону України «Про вищу освіту», а також рекомендацій Європейської комісії схвалив новий «Перелік галузей і спеціальностей».

Його гармонізовано із Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) задля підтримки процесу інтеграції української освіти в Єдиний європейський простір вищої освіти та передання якісних і зіставних статистичних даних про освіту до уповноважених міжнародних організації – Євростату, ОЕСР, ЮНЕСКО. У новому «Переліку …» виокремлено 11 галузей замість 28, а саме: освіта; культура, мистецтво та гуманітарні науки; соціальні науки, журналістика та інформація; бізнес, адміністрування та право; інформаційні технології; природничі науки, математика та статистика; інженерія, виробництво та будівництво; охорона здоровʼя та соціальне забезпечення; транспорт та послуги; безпека та оборона; сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина. Ці зміни будуть ураховані під час перегляду стандартів вищої освіти, який розпочнеться у 2025 році відповідно до запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.

Детальніше: http://surl.li/mpzqjh, http://surl.li/jgblvt

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-02

246

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОДОЮ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Диверсифікація джерел фінансування забезпечення водою в Африці» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища».

Наголошується, що значна частина населення Африканського континенту все ще не має доступу до безпечних джерел питної води та санітарно-гігієнічних послуг: 69% населення країн на південь від Сахари не мають доступу до безпечного питного водопостачання, а 76% – до безпечної санітарії. Це спричиняє негативні соціальні наслідки, зокрема – для здоров’я (хвороби, висока смертність), та економічні наслідки (втрата до 12% ВВП). Документ містить поглиблений аналіз можливостей і проблем, пов’язаних з інвестиціями у водопостачання в Африці, поточного стану використання таких джерел фінансування, як тарифи, податки та трансферти. Розглядаються різноманітні варіанти розширення та покращення фінансування розвитку водопостачання в Африці та досягнення ЦСР 6. Надаються конкретні пропозиції щодо зміцнення інвестиційної політики у сфері водних ресурсів, розроблення й реалізації водних проектів, зменшення ризиків, диверсифікації інструментів та джерел фінансування.

Детальніше: http://surl.li/rpwypn, http://surl.li/cvwyho, https://doi.org/10.1787/114791fd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-09-02