У ній автор розглядає питання: як університетам слід орієнтуватися в тріаді студентів, викладачів і додатків на основі штучного інтелекту та пропонує свої бачення. Наголошується: незважаючи на те, що різні програми ШІ, такі як обробка природної мови та машинне навчання, зараз не включені в усі навчальні програми та не є стратегічною дорожньою картою більшості закладів, вони відіграють важливу роль у навчанні студентів. Генеративний ШІ, такий як ChatGPT, застосував у порядку денному нову педагогічну парадигму, яка міцно пов’язує студентів та викладачів зі ШІ. Автор наводить п’ять блоків будування цих відносин у рамках нової педагогічної парадигми, які включають: визначення великого виклику або загальної проблеми; бачення цілі; інструменти та методи; етику. Ізабель Фішер вважає, що ШІ створює ризики та виклики, але також пропонує трансформаційний потенціал. Успішне впровадження штучного інтелекту вимагає відповідного культурного середовища. У майбутньому важливо знайти правильний баланс між суворістю, з одного боку, і доречністю з пом’якшеними ризиками, з іншого боку. Це та ефективна співпраця між університетами забезпечать ідеальне положення для розробки «AI for good».
Детальніше: https://bit.ly/3KRU89U, https://bit.ly/43mOFis
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
ОБ’ЄДНАННЯ УЧНІВ, ВИКЛАДАЧІВ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
2023-04-12