ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ПРО ЗДОРОВ’Я

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ПРО ЗДОРОВ’Я

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»

У ній зазначається, що наразі різні інституції накопичили багато цінних даних про здоров’я, але вони дуже слабко використовуються.  Залучення в обіг даних про здоров’я має надзвичайні перспективи для стимулювання інновацій, трансформації усієї системи охорони здоров’я та покращення громадського здоров’я. Але, незважаючи на експоненціальне зростання обсягу даних, їх поки що неможливо використовувати з максимальним потенціалом. У цій публікації досліджується, чому дані про здоров’я залишаються невикористаними, а також пропонуються шляхи їх перетворення на потужний інструмент покращення діяльності у сфері охорони здоров’я в усьому світі. Щодня системи охорони здоров’я та досліджень у галузі охорони здоров’я по всьому світу генерують величезні обсяги даних, які можуть докорінно змінити систему управління  громадським здоров’ям, а також підвищити ефективність діагностики та лікування хвороб. Від електронних медичних записів та геномних послідовностей до візуалізації даних та комплексного аналізу статистики здоров’я населення, – відповідальне використання цієї інформації може пришвидшити медичні дослідження та сприяти медичним проривам. Для цього пропонується забезпечити конфіденційні та індивідуальні свободи під час використання медичних даних. Саме це потрібно зробити урядам для досягнення балансу між використанням даних про здоров’я для суспільного блага та захистом прав особистості, таких як конфіденційність та автономія. Це вимагає відповідного удосконалення правового й технічного захисту. Рекомендація ОЕСР щодо управління даними охорони здоров’я заохочує країни надавати дані про стан здоров’я для їх використання у суспільних інтересах. Багато країн оновлюють своє законодавство, щоб вирішити це питання: Австралія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія запровадили правові рамки, які прямо дозволяють використання даних про здоров’я для цілей «суспільного інтересу» без отримання відповідної згоди, але з посиленими гарантіями конфіденційності. Також у статті наголошується на трьох основних перешкодах для ефективного використання даних про здоров’я. Це: фрагментація регуляторних актів, бюрократичні перешкоди та відсутність довіри громадськості. Дані про здоров’я мають потенціал трансформувати охорону здоров’я та громадське здоров’я, але лише за умови, що країни зможуть подолати бар’єри довіри, управління та бюрократії. Узгодження стандартів, оптимізація процесів та залучення громадськості дозволять політикам розкрити повну цінність даних про здоров’я, одночасно захищаючи права особистості. За наявності правильних рамок дані про здоров’я можуть стати наріжним каменем інновацій, кращого догляду та зміцнення систем охорони здоров’я в усьому світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uN0LQ, https://qrpage.net/qr/01Ebc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-01
Share
ОЕСР: ПРОГАЛИНИ В ДАНИХ ЩОДО ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ОЕСР: ПРОГАЛИНИ В ДАНИХ ЩОДО ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  короткий огляд «Прогалини у даних щодо ЦСР: аналітика від Центру цілей сталого розвитку ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  короткий огляд «Прогалини у даних щодо ЦСР: аналітика від Центру цілей сталого розвитку ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що майже через десять років після початку реалізації «Порядку денного на період до 2030 року» країни ОЕСР досягли значних успіхів у зміцненні статистичного потенціалу моніторингу Цілей сталого розвитку. Відбувається покращення доступності даних, здійснюється їх гармонізація та охоплення ними багатьох цілей. Разом із тим, залишаються критичні прогалини, які ускладнюють повноцінний всеохоплюючий моніторинг ЦСР. На таких проблемах зосереджено увагу експертів. Перша – своєчасність даних:  понад 40 % показників ЦСР у країнах ОЕСР базуються на застарілих даних, що заважає ефективному реагуванню у режимі реального часу в таких ключових сферах, як боротьба зі зміною клімату (ЦСР 13), соціальна справедливість (ЦСР 5 і 10) та біорізноманіття (ЦСР 15). Друга проблема – визначення цілей: фрагментований підхід, особливо в рамках ЦСР 5, 10 та 11, послаблює здатність країн послідовно відстежувати прогрес та розробляти відповідні політики. Третя проблема – ряд показників не відображають належним чином суті ЦСР, наприклад щодо цілі 5 – нерівності, з якою стикаються жінки. Четверта проблема – рівень деталізації даних: демографічна дезагрегація за статтю, віком, доходом та географічним розташуванням залишається недостатньою, що обмежує можливість ефективного відстеження розбіжностей. Дані з розбивкою за статтю доступні для зайнятості та освіти, але в основному відсутні для показників екологічної та цифрової інклюзії. П’ята проблема – галузеві прогалини, які незважаючи на глобальний прогрес, все ще залишаються: понад 30% цілей у вимірі «Планета» не мають достатніх даних для аналізу відстані до цілі або аналізу тенденцій; показники екологічної стійкості мають значні прогалини в даних, що ускладнює відстеження втрат біорізноманіття та рівнів забруднення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/sshtK, https://qrpage.net/qr/qy1bV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-30
Share
ОЕСР: КОРОТКИЙ І НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ ДО 2030 РОКУ

ОЕСР: КОРОТКИЙ І НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ ДО 2030 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений».  Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу  і  тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття  рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8FQrR, https://qrpage.net/qr/KyOHg, https://doi.org/10.1787/3326f232-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-25
Share
ОЕСР: ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА І СТАЛИЙ РОЗВИТОК

ОЕСР: ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА І СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Державні підприємства і сталий розвиток: лідерство власним прикладом».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Державні підприємства і сталий розвиток: лідерство власним прикладом».

У ньому зазначається, що державні підприємства є важливими гравцями у світовій економіці та ключовими для досягнення цілей сталого розвитку. У 2023 році вони становили 126 із 500 найбільших компаній світу за обсягом доходу та мали 12% світової ринкової капіталізації. Багато з цих підприємств працюють у стратегічних секторах, таких як енергетика, транспорт або важка промисловість і  є вразливими до екологічних, соціальних та управлінських ризиків. Вони вимушені реагувати на зміну клімату та використовувати ресурси згідно регуляторних очікувань, за поганого управління вони можуть створювати навантаження на державні бюджети, погіршувати інфраструктуру та якість надання послуг, наражати державу на репутаційну шкоду. Разом із тим, вони мають унікальні можливості для просування сталого розвитку та відповідального ведення бізнесу. Вони мають всі можливості стати прикладом відповідальних практик, упровадження інновацій та сильного управління. Уряди, як їхні власники, а також самі державні підприємства повинні подавати приклад ефективного управління ризиками задля просування сталого розвитку, підтримання стійкості та створення довгострокової цінності. Для цього політика та практика повинні бути узгоджені з національними й міжнародними зобов’язаннями щодо сталого розвитку та забезпечувати їх належне виконання. Спираючись на міжнародний досвід та «Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами», цей звіт пропонує практичні рекомендації щодо того, як державні підприємства та їхні власники можуть діяти у сфері сталого розвитку.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ysBeC, https://qrpage.net/qr/8Stk4, https://doi.org/10.1787/c99c7ef0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-23
Share
ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ У ПРОМИСЛОВІЙ ПОЛІТИЦІ

ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ У ПРОМИСЛОВІЙ ПОЛІТИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

У ній наголошується, що уряди країн ОЕСР дедалі частіше використовують промислову політику для підвищення конкурентоспроможності, прискорення «зеленого переходу» та зміцнення економічної стійкості в умовах торговельної напруженості, уповільнення зростання продуктивності праці та зміни клімату. Але як цей процес відродження промислової політики виглядає на практиці? Автори досліджують дані одинадцяти країн ОЕСР (Канада, Данія, Франція, Німеччина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Велика Британія), оприлюднені у матеріалі ОЕСР «Кількісна оцінка промислових стратегій», щоб визначити основні риси промислової політики 2019-2022 років. Відбуваються значні зміни як у масштабах, так і в спрямованості державного втручання: витрати на промислову політику зростають в усіх 11-ти країнах витрати на промислову політику через гранти та податкові пільги зросли у середньому з 1,4% ВВП у 2019 році до 1,55% ВВП у 2022 році (+4,1 млрд дол. США); суми, що спрямовуються через фінансові інструменти (кредити, гарантії кредитів та державний венчурний капітал), зросли з 0,73% до 0,8% ВВП (+2 млрд дол. США); підтримка окремих секторів знизилася, тоді як горизонтальна підтримка зросла (підтримка конкретних секторів економіки, широка інвестиційна підтримка, підтримка досліджень та розробок, «зелений перехід») у середньому на 0,4%, 0,29%, 0,28% та 0,28% ВВП  відповідно. У рамках «зеленого переходу» заохочується упровадження та розвиток технологій з нульовим рівнем викидів, а також заходи, що сприяють інвестиціям та виробництву екологічно чистих ресурсів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qyy8A, https://qrpage.net/qr/vuDQ6, https://qrpage.net/qr/wSHDB

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-18
Share
ОЕСР: ЗБІЛЬШЕННЯ СТИМУЛІВ ДЛЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

ОЕСР: ЗБІЛЬШЕННЯ СТИМУЛІВ ДЛЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт  «Збільшення масштабів стимулів, позитивних для біорізноманіття. Виконання цілі 18 Глобальної рамкової програми з біорізноманіття».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт  «Збільшення масштабів стимулів, позитивних для біорізноманіття. Виконання цілі 18 Глобальної рамкової програми з біорізноманіття».

У ньому  наголошується,  що біорізноманіття є надзвичайно важливим для добробуту людей, стійкості суспільства та економічного процвітання. Уся економічна діяльність залежить від природи, тому втрата біорізноманіття становить серйозний макроекономічний та фінансовий ризик. Проте зниження біорізноманіття у світі прискорюється: з 1980 року популяції диких тварин скоротилися на 73 %, а близько мільйона видів тварин і рослин зараз перебувають під загрозою зникнення. Деградація екосистем негативно впливає на запилення, очищення води та клімат. Глобальна рамкова угода про біорізноманіття Куньмін-Монреаль визначила дорожню карту до 2030 року для подолання втрати біорізноманіття, у якій 23-и цілі. Цей звіт зосереджений на питаннях стимулів для збереження біорізноманіття та містить практичні поради щодо збільшення їх масштабу та ефективності та доцільних політичних інструментів, які винагороджують екологічно корисні дії водночас роблячи шкідливі більш коштовними. Серед економічних стимулів для біорізноманіття – субсидії, платежі за екосистемні послуги, екологічні податки, збори та дозволи на торгівлю, компенсації біорізноманіття, а також нові підходи до кредитування біорізноманіття. Спираючись на світовий досвід, звіт узагальнює проблеми та визначає можливості для ефективного та справедливого розширення стимулів і пропонує політикам десять ключових рекомендацій щодо підтримки глобальної рамкової програми з біорізноманіття.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iR82o, https://qrpage.net/qr/BpnRi, https://doi.org/10.1787/19b859ce-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-09-12
Share
ОЕСР: СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ОЕСР: СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Сприяння розвитку екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних проблем» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Сприяння розвитку екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних проблем» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому  наголошується, що у 2023 році Глобальний науковий форум доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал майбутнього розвитку екосистем наукових досліджень та інновацій  й оцінити їх вплив на вирішення глобальних наукових та суспільних викликів. Оприлюднений документ базується на інформації, зібраній експертною групою з представників 14-ти країн, Європейської комісії та ряду міжнародних організацій. Він містить відомості про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, а також визначає та аналізує  передові практики підтримки екосистем дослідницької інфраструктури; описує політику та ключові чинники співпраці. Дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у просуванні досліджень у всіх наукових галузях. Розвиток інтегрованих екосистем пропонує нові можливості для розширення обсягу, впливу та ефективності окремих дослідницьких інфраструктур, але вимагає значних стимулів для подолання ряду  перешкод їхньому створенню та сталому розвитку. Звіт описує передовий досвід та містить рекомендації для політиків щодо заходів підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних галузях знань й підвищення їх доданої цінності для суспільства в цілому.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzrhttps://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-09-10
Share
ОЕСР: МАСШТАБУВАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

ОЕСР: МАСШТАБУВАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Масштабування фінансування та інвестицій для адаптації до зміни клімату: документ для робочої групи G20 зі сталого фінансування».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Масштабування фінансування та інвестицій для адаптації до зміни клімату: документ для робочої групи G20 зі сталого фінансування».

У ньому  наголошується,  що економічні втрати від екстремальних погодних явищ по всьому світу швидко зростають, маючи глибокі соціальні та економічні наслідки, а в минулому році середня глобальна температура перевищила поріг у 1,5° C вище доіндустріального рівня. Прискорення інвестицій в адаптацію до зміни клімату є критично важливим елементом більш широких зусиль, необхідних для підвищення стійкості. У  документі показано ключові взаємопов’язані бар’єри, що перешкоджають інвестиціям, включаючи макроекономічні проблеми та проблеми, пов’язані з потенціалом, а також конкретні бар’єри для державних і приватних інвестицій, перешкоди доступу до міжнародного пільгового фінансування. Вирішення проблеми дефіциту інвестицій у заходи з  адаптації вимагатиме активізації зусиль щодо мобілізації та узгодження фінансових потоків з усіх джерел для підтримки кліматично стійкого розвитку. Досягнення цієї мети можливе при  розробленні та реалізації відповідної стратегії, зосередження уваги на розвитку потенціалу та ефективному використанні даних, узгодженні внутрішньої політики та міжнародної підтримки. Зокрема, експерти наголошують на надзвичайно великому значенні доступу до кліматичних даних, необхідності підвищення прозорості, інтеграції адаптаційних заходів  у систему національного планування та бюджетування, збільшенні внеску страхових ринків, використанні змішаного фінансування та інноваційних фінансових продуктів, посилення координації.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/wziJ0, https://qrpage.net/qr/HFqS2, https://doi.org/10.1787/eeec8b52-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-09-01
Share
ПОРАДИ ЩОДО СТВОРЕННЯ Й ПІДТРИМКИ ЕКОЛОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

ПОРАДИ ЩОДО СТВОРЕННЯ Й ПІДТРИМКИ ЕКОЛОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти».

У ній зібрані поради щодо мотивації у справі створення більш екологічних університетів. Стале майбутнє залежить від передових світових інновацій, сміливих досліджень, освіти, взаємодії з громадськістю та обміну знаннями між вченими та промисловістю. За  розумно організованого підходу університети можуть забезпечити всі ці елементи, якщо створять належні умови для педагогів та здобувачів освіти для фокусування на кліматичних цілях. Тематична підбірка ТНЕ пропонує рекомендації для світової вищої освіти щодо створення більш екологічних інститутів, досліджень і викладання. Ресурси охоплюють практичні дії з просування сталого розвитку  –  від впровадження ЦСР у навчальні курси та програми,  до скорочення відходів у кампусах та виховання наступного покоління лідерів у галузі охорони навколишнього середовища. Доступний для ознайомлення ресурс наразі містить двадцять дві статті, присвячені актуальним питанням використання Цілей сталого розвитку для сприяння інноваціям; критичним підходам до включення ЦСР до навчальних програм; подоланню розриву в обізнаності щодо ЦСР;  п’ятиетапній структурі інтеграції сталого розвитку у вищу освіту; упровадженню Цілей сталого розвитку у навчальні програми за допомогою міждисциплінарного підходу;  підготовці студентів університетів до лідерства у вирішенні проблеми зміни клімату;  залученню студентських голосів до ініціатив «зеленого» кампусу;  спільної роботі зі студентами для розроблення стандартів освіти у галузі сталого розвитку;  підтримці екологічного ШІ;  створенню «зеленого» кампусу тощо.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gyIxc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-28
Share
ОЕСР: РОЗВИТОК АРКТИЧНИХ РЕГІОНІВ ЄС

ОЕСР: РОЗВИТОК АРКТИЧНИХ РЕГІОНІВ ЄС

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».

У звіті досліджуються соціально-економічні виклики та можливості, з якими стикаються північні малонаселені райони і транскордонна мережа, що охоплює Фінляндію, Швецію й Норвегію. Їх співпраця  була започаткована у 2008 році і спрямована на вирішення таких унікальних проблем північних регіонів, як демографічний спад, старіння населення та географічна ізоляція. Ці виклики вимагають цілеспрямованого політичного втручання для забезпечення довгострокової стійкості, економічного зростання і соціальної згуртованості. У звіті наголошується на важливості використання природних ресурсів (лісове господарство, рибальство, відновлювані джерела енергії) для стимулювання «зеленого» економічного зростання, а також на необхідності розвитку цифрової інфраструктури, широкого упровадження інновацій та підтримки підприємництва. Підкреслюється критична роль інклюзивного управління та узгодження освітніх систем з потребами ринку праці для вирішення проблеми нестачі робочої сили. Звіт зосереджуює увагу на важливості регіональної співпраці (зокрема – у контексті Європейської «зеленої» угоди та арктичних ініціатив) і пропонує ряд рішень, які будуть корисні  для політиків, регіональних урядів та бізнесу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/mMKBe, https://qrpage.net/qr/MhAG5https://doi.org/10.1787/a2de0bf6-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-08-26
Share