Конкурсний відбір наукових, науково-технічних робіт і проектів

Конкурсний відбір наукових, науково-технічних робіт і проектів

Конкурс проводиться з метою підтримки наукових, науково-технічних робіт і проектів для виконання зобов’язань України в рамковій програмі «Горизонт 2020» та стимулювання участі в наступній рамковій програмі ЄС «Горизонт Європа». 

Спрямованість проектів має бути узгоджена із визначеними 11-ма тематичними напрямами для наукових робіт; 5-ма тематичними напрямами для науково-технічних проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічних проектів суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування; також підтримуються інфраструктурні проекти; науково-технічні проекти, спрямовані на розвиток інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.

Надання фінансової допомоги переможцям буде здійснюватися за наступними напрямами:
– фінансова підтримка інноваційної діяльності закладів вищої освіти, наукових установ;
– виконання та реалізація наукових, науково-технічних робіт та проектів;
– відшкодування витрат на проведення техніко-економічного обґрунтування науково-технічних проектів та підтримка інноваційної діяльності бізнесу;
– придбання обладнання та матеріалів для проведення наукових досліджень.

Конкурс проходитиме у декілька етапів:
– подання заявок на участь у конкурсі;
– перевірка заявок за формальними ознаками;
– організація проведення наукової і науково-технічної експертизи заявок;
– засідання секцій ради та формування пропозицій щодо переліку наукових робіт та проектів, рекомендованих для фінансування;
– засідання ради та формування остаточних пропозицій щодо переліку наукових робіт та проєктів із зазначенням орієнтовного обсягу фінансування кожної наукової роботи, проекту в розрізі строків виконання;
– затвердження рішення ради наказом МОН;
– розміщення результатів конкурсу на офіційному веб-сайті МОН;
– укладення договорів про надання фінансування з переможцями конкурсу.

Тривалість виконання наукових робіт, реалізації науково-технічних та інфраструктурних проектів, які подаються на конкурс, не може перевищувати 24 місяців, а тривалість реалізації науково-технічних проектів суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування, а також наукових проектів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, не може перевищувати 12 місяців. 

Детальніше: https://bit.ly/2ZGQZUY, https://bit.ly/3EBh86V, https://bit.ly/3bxUwaS 

Фото: МОН

2021-11-01
Share
Заява Генерального секретаря ОЕСР щодо майбутнього кліматичного фінансування

Заява Генерального секретаря ОЕСР щодо майбутнього кліматичного фінансування

25 жовтня 2021 року Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку зробив заяву про майбутні рівні фінансування боротьби зі зміною клімату.

25 жовтня 2021 року Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку зробив заяву про майбутні рівні фінансування боротьби зі зміною клімату.

В опублікованому новому аналізі ОЕСР викладено два сценарії майбутнього кліматичного фінансування. Вони ґрунтуються на докладному аналізі перспективних зобов’язань з державного фінансування боротьби зі змінами клімату, отриманих від різних країн і прогнозів фінансування боротьби зі змінами клімату від міжнародних банків.

Надзвичайно важливо, щоб якомога швидше було досягнуто рівня в 100 мільярдів доларів США для кліматичного фінансування, представлених і мобілізованих розвинутими країнами для країн, які розвиваються. Цей рівень фінансування повинен підтримуватися протягом 2024 та 2025 років. 

Низка факторів, таких як здатність реалізовувати відповідні проєкти у призначені строки, будуть впливати на те, коли буде досягнута мета в 100 мільярдів доларів США. Проте, для країн, які розвиваються, вкрай важливо мати розуміння та впевненість у незмінності намірів розвинутих країн, особливо перед конференцією СОР26 у Глазго.

Темпи збільшення масштабів кліматичного фінансування на практиці будуть залежати від багатьох факторів, у тому числі від макроекономічних умов у світі та в країнах, які розвиваються, а також від нарощування потенціалу та розвитку портфелів кліматичних проєктів. Тому спроби кількісно оцінити майбутні рівні сукупного фінансування боротьби зі змінами клімату за своєю сутністю невизначені.

Два сценарії, які використовує ОЕСР, забезпечують дві різні зміни рівнів фінансування боротьби зі змінами клімату, щоб проілюструвати діапазон невизначеності. Їх не слід інтерпретувати як прогнози і вони можуть не охоплювати весь діапазон потенційних результатів.

За першим сценарієм передбачається, державні фінанси збільшуються відповідно з наданою інформацією та підлягають перевіркам ОЕСР для стандартизації інформації та запобігання подвійного рахунку. Другий сценарій враховує проблеми, котрі можуть привести до більш низького, ніж запланований, рівня фінансування боротьби зі зміною клімату.

У цьому контексті Генеральний секретар підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб кліматичне фінансування було узгоджено з пріоритетами країн-партнерів. Це дозволить фінансуванню боротьби зі зміною клімату задовольняти заявлені потреби, зокрема, для підтримки бідних і вразливих країн у підвищенні стійкості до зростаючих наслідків зміни клімату. Наостанок, Генсек привітав підвищену увагу до цього в «Плані реалізації для розвинутих країн».

Детальніше: https://bit.ly/3mhw97N, https://bit.ly/30YEapH 

Фото: скріншот

2021-10-26
Share
Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу. 

В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася. 

Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.

Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі:
– розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня;
– підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів;
– зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством. 

Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3nO9Iqn, https://bit.ly/3nAfQSZ

Фото: ЕАУ

2021-10-26
Share
Опитування щодо потреби малих та середніх підприємств в освіті у сфері інтелектуальної власності

Опитування щодо потреби малих та середніх підприємств в освіті у сфері інтелектуальної власності

Міністерство економіки України запрошує до опитування, яке має на меті визначити потребу малих та середніх підприємств в освіті у сфері інтелектуальної власності.

Міністерство економіки України запрошує до опитування, яке має на меті визначити потребу малих та середніх підприємств в освіті у сфері інтелектуальної власності.

Учасникам опитування пропонується відповісти на запитання, об’єднані у три наступних блоки:
– характеристика респондентів (вік, рівень освіти, місце проживання, кількість працівників, дохід тощо);
– відповідність потребам малих і середніх підприємств наявних освітніх та просвітницьких продуктів у сфері інтелектуальної власності (участь в освітніх заходах/тренінгах у сфері інтелектуальної власності, відповідні знання, їх рівень, якість освітніх заходів, переваги та недоліки, обізнаність щодо діяльності Центру підтримки технологій та інновацій (TISC) та Національного навчального центру інтелектуальної власності (IP Academy));
– визначення потреб малих і середніх підприємств в інформації щодо набуття, використання та захисту прав інтелектуальної власності (ідентифікація проблем та ніш у знаннях щодо інтелектуальної власності, використання спеціалізованих інструментів та ресурсів, потреба в навчанні чи тренінгах, їх бажана спрямованість та формат).

Взяти участь в опитуванні та висловити свою позицію запрошуються представники малого та середнього бізнесу. 

Аналіз результатів опитування буде покладений в основу рекомендацій стосовно концепції освітньо-просвітницької кампанії в сфері інтелектуальної власності, які розроблятимуться для представлення Кабінету Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3Bh5Dzo, https://bit.ly/2ZkdaAN

Фото: Мінекономіки

2021-10-25
Share
Книги із серії «Наука для всіх» у вільному доступі

Книги із серії «Наука для всіх» у вільному доступі

Видавничий дім «Академперіодика» НАН України завершив процес відкриття своїх книг у рамках проєкту «Наука для всіх».

Видавничий дім «Академперіодика» НАН України завершив процес відкриття своїх книг у рамках проєкту «Наука для всіх».

Наразі у відкритому доступі представлені усі видання Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України із загальноакадемічної серії науково-популярних книг «Наука для всіх».

Ця ініціатива «Академперіодики», підтримана Науково-видавничою радою національної академії наук України, дала змогу представити у мережі інтернет повні тексти книг цієї серії. Завдяки відкритому доступу усі бажаючі мають можливість ознайомитися з цікавими науковими фактами з астрономії, хімії, біології, матеріалознавства, геології, філософії, археології, мовознавства, викладеними просто й доступно.

Йдеться  про 23 науково-популярні видання, підготовлені співробітниками Національної академії наук України:
– Алмазно-абразивна обробка: як подолати усталені міфи (2021);
– Астрономія. Самовчитель (2019);
– Популярна астрономія (2019);
– Надтверді матеріали: посібник для допитливих (2018);
– Як народжується слово (2017);
– Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття (2017);
– Біогеоміка. Екосистеми світу в структурі біосфери (2017).
– Дивосвіт металів (2015);
– Що розповідають та приховують археологічні пам’ятки (2015);
– Доба «їзмів»: модернізм та авангардизм у західноєвропейській літературі першої половини ХХ століття (2014);
– Гірнича справа. Дорога завдовжки у тисячоліття (2014);
– Радіонуклідна аномалія (2013);
– Геологія і ми (2010);
– Місяць на небі… (2009);
– Чорноморські береги України (2008);
– Сергій Виноградський — передовий мікробіолог світу (2008);
– Місячна одіссея (2007);
– Хіміки жартують (2007);
– Вітаміни в здоров’ї людини (2006);
– От Урала до Карпат (2006);
– Про хіміків (2006);
– Радиоволны рассказывают о Вселенной (2005);
– Ботанічні зошити або дванадцять подорожей у світ рослин (2004).

У подальшому ця серія буде продовжена, у планах видавництва – наповнювати її актуальними виданнями, цікавими для читачів.

Детальніше: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/, https://bit.ly/3nubHQ9

Фото: НАНУ

2021-10-25
Share
Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

Щорічна премія вручається за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво, а також за виведення на світовий ринок вітчизняної інноваційної продукції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №657-р присуджено премії та присвоєно почесне звання лауреата 17 науковцям та відзначено наступні роботи:
– «Розробка і впровадження відповідальних вузлів роторних машин, що забезпечують екологічну безпеку шкідливих виробництв»;
– «Фундаментальні і практичні основи визначення резистентності вірусу імунодефіциту людини до антивірусних препаратів та удосконалення системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні»;
– «Розробка та впровадження інноваційної технології комплексного лікування хворих на рак геніталій».

Відзнаки найкращим інноваторам, роботи яких мають вагомий вплив на сферу науки та економіки і реалізовані як кінцевий результат, вручив Міністр освіти і науки. Він подякував лауреатам за роботу та побажав вагомих звершень у майбутній діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3B9HdYL, https://bit.ly/3bjOw5L

2021-10-23
Share
Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Метою Стратегії є підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів і наслідків зміни клімату в Україні. Її реалізація забезпечить Україні виконання положень Паризької кліматичної угоди в частині зменшення викидів парникових газів і пристосування до глобальних змін клімату.

Для України першорядними екологічними викликами є наступні:
– значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів;
– недосконала система державного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища;
– критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Найбільше потерпають від негативних наслідків зміни клімату, за визначенням Стратегії, біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове, рибне, сільське господарство та інші. Саме на ці соціально-економічні сектори в першу чергу будуть спрямовані зусилля.

Наслідками впровадження Стратегії для України повинна стати низка позитивних результатів, серед яких: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і сталого лісоуправління, створення правових і економічних підстав для поводження з відходами, збереження біорізноманіття, посилення адаптаційної спроможності соціально-економічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення ефективності державної політики щодо екологічної безпеки тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3niabAM 

2021-10-21
Share
Sсience & Business StartupBootcamp

Sсience & Business StartupBootcamp

30-31 жовтня 2021 року відбудеться офлайн-тренінг для науковців, стартаперів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій і технологій Sсience&Business StartupBootcamp free of charge.

30-31 жовтня 2021 року відбудеться офлайн-тренінг для науковців, стартаперів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій і технологій Sсience&Business StartupBootcamp free of charge.

Організатори: Міністерство освіти і науки України, Фонду розвитку інновацій.

Захід проводиться щоквартально. Він покликаний підвищити обізнаність з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій серед науковців, стартаперів, компаній, експертів, інвесторів та медіа. Програма заходу передбачає 5 тематичних сесій: маркетинг, інвестиції, продажі, правове регулювання, фінанси.

У ході тренінгу відбудеться презентація веб-платформи «Наука і бізнес», яка сприятиме ефективній взаємодії представників бізнесу та науки на взаємовигідних умовах. Також команди зможуть презентувати свої проєкти провідним компаніям.

Програмою заходу передбачені наступні активності:
– воркшопи від провідних експертів зі значним досвідом у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності стартапів;
– комунікація з провідними партнерами заходу, його учасниками та експертами;
– доступ до глобальної мережі менторів, партнерів, галузевих експертів і стартапів;
– настановчі сесії від експертів, що охоплюють ключові сфери діяльності стартапу;
– доступ до інструментів підтримки науково-технічних та інноваційних проєктів в Україні й за її межами;
– надання порад учасникам щодо використання інструментів онлайн-колаборації науки та бізнесу;
– практичні поради від менторів з метою просування власної справи;
– інструменти та методики мислення, які допоможуть прискорити зростання та розвиток команди;
– сесії питань-відповідей.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3B2pxhx, https://bit.ly/3jspvJRhttps://bit.ly/3vzVi0m 

Фото: МОН

2021-10-21
Share
Міжнародний тиждень відкритого доступу

Міжнародний тиждень відкритого доступу

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

Тиждень відкритого доступу ставить покликаний об’єднати зусилля громадянського суспільства задля забезпечення вільного та рівного доступу до освітніх ресурсів і результатів наукових досліджень. Особливої ваги це завдання набуває в умовах пандемії та закритих кордонів між країнами, що актуалізує суспільну потребу у відкритій науці.

Тема цьогорічного тижня навмисно збігається з нещодавно опублікованою рекомендацією ЮНЕСКО з відкритої науки, найважливішим компонентом якої є відкритий доступ. Рекомендація, поширена у вигляді проекту, який обговорювався представниками 193 країн-членів ЮНЕСКО, чітко вказує на важливість справедливого рівного доступу до наукових знань як для творців, так і для споживачів знань.

Рекомендація ЮНЕСКО є першою глобальною системою стандартів у галузі відкритої науки, що стане важливим керівництвом для урядів усього світу в їх переході від прагнення до практичного впровадження відкритих досліджень.

Організатори закликають усіх небайдужих долучитись до тематичних дискусій та заходів, адаптуючи їх до місцевих умов. Різноманітність, рівність та інклюзивність повинні бути постійним пріоритетом. 

Долучитись  до тижня відкритого доступу можна наступним чином:
– зареєструватися на сторінці Міжнародного тижня відкритого доступу;
– приєднатися до спільноти Open Access Ukraine;
– зареєструвати власний захід у глобальній програмі міжнародного тижня відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3vguBgY, http://www.openaccessweek.org/https://bit.ly/3lKsgaS, https://bit.ly/3BQyuvB 

2021-10-13
Share
Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

Підписання відбулось на 23-му саміті Україна-Європейський Союз. Україна стала першою серед асоційованих країн, що не входять до Європейської економічної зони, але вже долучились до цих програм і стало результатом продуктивної співпраці у рамках тривалого переговорного процесу з ЄС. 

Участь у програмах «Горизонт Європа» (2021-2027 рр.) і «Євроатом» (2021-2025 рр.) створить підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС у галузі науки, науково-технічних розробок та інновацій шляхом розширення міжнародного партнерства, забезпечить необхідні кроки для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Таким чином започатковано новий семирічний період спільної діяльності представників наукової, науково-технічної, інноваційної спільноти та підприємців із європейськими партнерами. Очікується, що реалізація програм розширить міжнародне науково-технічне співробітництво, створить сприятливі умови для здійснення для комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та розвитку співробітництва у питаннях визначення актуальних напрямів досліджень.

Після завершення процедур, необхідних для ратифікації Угоди, українські вчені, інноватори та підприємці отримають можливість залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проектів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».

Детальніше: https://bit.ly/3FMRb5S, https://bit.ly/3DEYmuZ 

Фото: МОН

2021-10-12
Share