КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ В УНІВЕРСИТЕТІ ПІВДЕННОЇ ДАНІЇ

КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ В УНІВЕРСИТЕТІ ПІВДЕННОЇ ДАНІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті  Університету Південної Данії опубліковані «Керівні принципи щодо безпеки даних, авторського права та генеративного штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті  Університету Південної Данії опубліковані «Керівні принципи щодо безпеки даних, авторського права та генеративного штучного інтелекту».

Документ містить рекомендації щодо використання цифрових інструментів, сервісів та утиліт на основі генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Copilot Chat, Midjourney). Наголошується, що при використанні засобів ГШІ потрібно ураховувати, на яких даних проводилось навчання моделі, як використовуються персональні дані користувачів, як постачальник може використовувати різні типи даних та їх поширювати. Навіть якщо постачальник обіцяє не використовувати ваші дані для навчання моделі або доступу співробітників, це не завжди можна перевірити. Документ містить короткий опис питань, пов’язаних з авторським правом, безпекою даних і авторизацією послуг ШІ, поводженням з бізнес-інформацією, умовами ліцензій, застосування авторського права, доступу до персональних даних. Використання генеративного штучного інтелекту в університеті пропонується обмежити дослідницькими проектами та певними визначеними заздалегідь завданнями. Зокрема, співробітникам та здобувачам освіти пропонується уважно відноситись до ліцензійних умов, оскільки навіть безкоштовні рішення мають певні вимоги(ChatGPT попереджає, що його відповіді не можна використовувати для прийняття прямих рішень, які можуть мати юридичні наслідки для окремих осіб, а щодо згенерованого тексту необхідно вказати, що він був написаний за допомогою ШІ). Стосовно авторських прав є певні особливості щодо надання даних без порушення авторських прав третіх осіб. Рекомендації містять застереження щодо використання персональних даних: не слід їх використовувати як вхідні дані для генеративного ШІ, якщо рішення не було авторизовано для цієї мети. Якщо ви плануєте задіяти ГШІ у викладанні, необхідно переконатися, що система/сервіс (наприклад, Copilot або ChatGPT) схвалена університетом для відповідних цілей. У іншому випадку викладач не може вимагати від студентів реєстрації на платформі ГШІ та використання сервісу в рамках курсу. Однак це не заважає викладачам використовувати сервіси та їхні результати у викладанні за умови дотримання вищезгаданих правил введення даних. Системи/сервіси, які університет дозволяє використовувати для обмежених дослідницьких проектів або інших локальних цілей, не призначених для студентів, називаються локальними системами/сервісами. Вони можуть використовуватися локально за умови законного їх використання (безпека сервісу, дотримання правил обробки персональних даних, авторських прав тощо).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/vIdLl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-14
Share
ОЕСР: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД 2025-2034

ОЕСР: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД 2025-2034

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».

Цей звіт, підготовлений спільно ОЕСР і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, містить комплексну оцінку десятирічних перспектив розвитку ринків сільськогосподарських товарів та риби на національному, регіональному та глобальному рівнях. Ключові тенденції відбивають зростання споживання продуктів тваринного походження більш заможним та урбанізованим населенням країн із середнім рівнем доходу. Очікується, що світове сільськогосподарське та рибне виробництво зросте на 14% упродовж наступного десятиліття головним чином завдяки зростанню продуктивності. Збільшення продуктивності сприятиме зменшенню інтенсивності викидів та обмежить очікуване збільшення прямих викидів парникових газів від сільського господарства до 6%. Сценарне моделювання засвідчує, що ліквідація голоду до 2034 року може йти пліч-о-пліч зі скороченням викидів парникових газів на 7%, якщо спільні інвестиції будуть спрямовані на технології скорочення викидів й на 15%-е підвищення продуктивності сільського господарства. Ймовірно, реальні ціни збережуть тенденцію до незначного зниження, що спонукатиме дрібних фермерів підвищувати продуктивність, щоб залишатися конкурентоспроможними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cDIie, https://qrpage.net/qr/99uYw, https://www.agri-outlook.org/, https://doi.org/10.1787/601276cd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-13
Share
ОЕСР: ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ДОСЛІДНИЦЬКУ ПОЛІТИКУ

ОЕСР: ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ДОСЛІДНИЦЬКУ ПОЛІТИКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що громадянська наука, тобто активна участь громадян у продукуванні наукових знань, може застосовуватися у широкому спектрі наукових дисциплін і є цінною для вирішення пріоритетних завдань політики у галузі науки, технологій та інновацій. Існує три основні політичні підстави для просування громадянської науки: збільшення обсягу даних та їх аналізу й прискорення наукових відкриттів;  більш ефективне вирішення суспільних потреб та викликів; підтримка демократизації та упровадження політик, що ґрунтуються на наукових знаннях. Громадянська наука повинна розглядатися як невід’ємна частина відкритої науки. Вона має потенційну цінність для постачальників і користувачів наукових знань не лише у тих галузях, де її цінність вже визнана (наприклад, екологія, біорізноманіття, охорона здоров’я, астрономія), а й у багатьох інших секторах –  від енергетики та цифрової трансформації до транспорту та міського планування. Громадяни володіють важливими знаннями та інформацією (наприклад, місцевими, історичними або експертними) в усіх цих сферах. Вони можуть допомогти у зборі та аналізі важливих даних і, що найважливіше, можуть формулювати нові дослідницькі питання, які є для них актуальними. Участь громадян у дослідженнях має надзвичайно важливе значення для вирішення багатьох складних завдань та досягнення цілей сталого розвитку. Цей документ призначений, перш за все, для розробників політики у галузі досліджень (владних структур, грантодавців), він покликаний допомогти їм у визначення потенціалу громадянської науки та прийнятті рішень на основі відповідного планування, а також підтримати упровадження та оцінку ефективності громадянської науки. Він містить набір загальних рекомендацій, пов’язаних з політичною основою та варіантами політики, а також поєднаних з аналізом національних та міжнародних ініціатив.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2l04O, https://qrpage.net/qr/EdjGh, https://doi.org/10.1787/a1cfb1a8-en 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-12
Share
ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

Sorry, this entry is only available in Українська. Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life  база даних, що включає 164,9  тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE –  довкілля; ARDI –  розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.research4life.org/about/https://dntb.gov.ua/research4life, https://qrpage.net/qr/aO7lc

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-11
Share
ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що надзвичайні погодні явища (повені, посухи, спекотні хвилі, лісові пожежі, циклони та екстремальні опади) ставатимуть більш частими та інтенсивнішими. Вони можуть завдавати значної шкоди людському життю, спричиняти соціальні та екологічні катаклізми і призводити до значних фінансових втрат. Щоб належним чином осягнути наслідки зміни клімату та розробляти ефективні стратегії адаптації, необхідно розрізняти гострі ризики (пов’язані з екстремальними погодними явищами) та повільні ризики (пов’язані з поступовим глобальним потеплінням), оскільки вони діють у різний спосіб та мають різні наслідки. У документі надаються нові відомості щодо регіональних економічних наслідків екстремальних погодних явищ у країнах ОЕСР. Використовуючи нещодавно створений набір даних за період з 2000 по 2018 рік, що охоплює понад 1600 регіонів у 31-й країні, експертами  оцінено як прямий, так і побічний вплив екстремальних погодних потрясінь на регіональний ВВП, зайнятість та міграцію. Виявлено, що найсуворіші явища зменшують регіональний ВВП на 2,2%, причому втрати близько 1,7% зберігаються навіть через п’ять років. Просторовий побічний вплив є негативним та економічно значущим: серйозне лихо, що відбувається в межах 100 км від регіону, призводить до подальшого зниження ВВП на 0,5%, що еквівалентно майже чверті прямого впливу. У сукупності екстремальні погодні потрясіння пов’язані з середньорічними втратами понад 0,3% ВВП у країнах ОЕСР, причому побічний вплив становить приблизно половину загального. Здатність регіонів протистояти стихійним лихам та відновлюватися після них також суттєво різниться: більш багаті з диверсифікованою економікою регіони є більш стійкими.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z9Hn8, https://qrpage.net/qr/5eVh0, https://doi.org/10.1787/5e24a2d8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-11
Share
ДЕРЖАВНА ІНФРАСТРУКТУРА ДЛЯ ШІ

ДЕРЖАВНА ІНФРАСТРУКТУРА ДЛЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації  приступає до реалізації проєкту «AI Factory», завдяки якому в Україні буде створена перша державна інфраструктура для запуску та масштабування ШІ-продуктів.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації  приступає до реалізації проєкту «AI Factory», завдяки якому в Україні буде створена перша державна інфраструктура для запуску та масштабування ШІ-продуктів.

Дані держави та громадян, задіяні у ШІ-сервісах, будуть  залишатись всередині країни під захистом суверенних датацентрів. ШІ-продукти для громадян, сектору оборони та державного управління розвиватимуться більш високими темпами завдяки державним ШІ-сервісам від WINWIN AI Center of Excellence. На порядку денному ШI-помічник у «Дії», ШI-тьютор у «Мрії», наукові та медичні проєкти. «AI Factory» надаватиме технічне обладнання для роботи ШІ-сервісів: обчислювальні потужності, сервери, сховища даних, програмне забезпечення для тренування моделей і підготовки даних, інструменти для роботи з даними, засоби інтеграції ШІ-сервісів з реєстрами, навчальні програми для фахівців, що працюватимуть з ШI-рішеннями.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5QoQT

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-08
Share
ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровий уряд в Австралії: збільшення цифрових інвестицій» із серії «Дослідження цифрового урядування ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровий уряд в Австралії: збільшення цифрових інвестицій» із серії «Дослідження цифрового урядування ОЕСР».

У ньому зазначається, що  ефективне інвестування в цифрові технології і дані є важливим чинником покращення державних послуг й удосконалення інституційної діяльності. Експерти прогнозують зростання державних витрат на цифрові технології та ІКТ, тому забезпечення цінності такого роду інвестицій і уникнення неефективності їх використання стає дедалі важливішим. Виникає потреба у гнучких інвестиційних стратегіях, збалансуванні ресурсів і можливостей, формування стратегічних партнерств, а також задіяння сучасних підходів до бюджетування, гнучкого до цифрових потреб. Інвестиційна рамка цифрового урядування ОЕСР надає цінні рекомендації для зміцнення урядового управління, ефективного керування ризиками та забезпеченні інвестицій, орієнтованих на результат. Відповідь Австралії на цей виклик була втілена у «Рамковій програмі нагляду за інвестиціями в цифрові технології та ІКТ» Агентства цифрової трансформації. Вона була запроваджена у 2022 році і виявилась здатною забезпечити комплексний підхід до усього життєвого циклу цифрових інвестицій – від раннього планування до реалізації вигід відповідно до «Стратегії даних та цифрового урядування на 2023–2030 роки». У звіті розглядається трирічний досвід їх реалізації та здійснюється порівняння з передовим досвідом ОЕСР, визначаються сильні сторони, проблеми та можливості цифрового урядування Австралії.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nNq7W, https://qrpage.net/qr/tWQ4g,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-08
Share
ЩОДО КОНКУРСІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

ЩОДО КОНКУРСІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».

Відповідний наказ від 30 червня 2025 року № 947, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537, оприлюднено на офіційному сайті МОН. Документ об’єднує найбільші конкурсні механізми МОН – основний конкурс для закладів вищої освіти та конкурс для молодих учених. «Положення» встановлює однакові принципи організації, оцінювання та звітування проєктів незалежно від виду конкурсу. Згідно «Положення», зокрема, збільшує підтримку і суб’єктність молодих учених – не менше 30% загального обсягу фінансування щороку буде спрямовуватись на конкурси для молодих дослідників (молоді науковці становлять половину Науково-експертної ради МОН); підтримує участь учених НАН України – дослідники з Національної академії наук України можуть повноцінно входити до складу колективів університетських заявок; запроваджує прозору автоматизовану експертизу заявок у єдиній базі даних – Національній електронній науково-інформаційній системі, де здійснюється три паралельні експертизи та обов’язково розглядаються відхилення оцінок на рівні ±25% та унеможливлюється конфлікт інтересів; запроваджує Кодекс експерта (нові правила для експертів щодо доброчесності, конфлікту інтересів, конфіденційності, об’єктивності); встановлюються чіткі вимоги до академічної доброчесності (недопущення плагіату, фальсифікації даних, «купівлі» наукових робіт, показників і результатів); створює спеціальну Комісію з етики експертів; визначено допустимі умови використання ШІ;  скасовує «сумування» цитувань, індексів Гірша, надання «листів про зацікавленість чи упровадження» тощо. Натомість фокус у відборі проєктів зміщується на їхню якість і очікувані результати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0VenV, https://qrpage.net/qr/XZvC1

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-07
Share
ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ  КЛІМАТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ  КЛІМАТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Результати та методи прогнозування з використанням кліматичних сценаріїв: моніторинг впливу майбутніх кліматичних небезпек» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань навколишнього середовища».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Результати та методи прогнозування з використанням кліматичних сценаріїв: моніторинг впливу майбутніх кліматичних небезпек» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань навколишнього середовища».

У ній зазначається, що розуміння того, як кліматичні небезпеки розвиватимуться внаслідок зміни клімату, має вирішальне значення для прийняття управлінських рішень. Дані ОЕСР, що віддзеркалюють вплив кліматичних небезпек, дозволяють здійснювати моніторинг впливу життєдіяльності людей та функціонування сільського господарства на три основні типи кліматичних небезпек – екстремальні температури, екстремальні опади та посуху й будувати прогнози. Методологія ОЕСР спирається на кліматичні мультимодельні ансамблі, що охоплюють низку сценаріїв викидів – від дуже низьких до дуже високих рівнів. Результати моделювання показують, що вплив екстремальних температур, опадів та посухи погіршиться упродовж століття у багатьох країнах світу, причому існуватимуть значні географічні відмінності серед 50 країн-членів та партнерів ОЕСР. Прогнозується, що середня температура до кінця століття зросте на +4,2°C в ОЕСР та +3,5°C у країнах-партнерах ОЕСР за сценарієм з високим рівнем викидів. Холодні та полярні регіони потеплішають більше, ніж тропічні та помірні регіони, причому потепління відбуватиметься найшвидше саме на полюсах Землі. Прогнозується, що у ряді регіонів, особливо – у Північній Європі, почастішають екстремальні опади, тоді як у Південній Європі та центральній частині Південної Америки більш імовірна тривала гідрологічна посуха. Існує необхідність у продовженні досліджень, що дозволить усунути прогалини у даних та удосконалити моделі прогнозування.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/wMwuC, https://qrpage.net/qr/pFcOP, https://doi.org/10.1787/b9ba6ee0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-07
Share
ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».

У ньому зазначається, що зростання продуктивності є основою економічного розвитку і лежить в основі покращення рівня життя. Темпи та характер змін продуктивності значно відрізняються між країнами та у часі, є результатом взаємодії широкого кола чинників – структурних, циклічних, зовнішніх та внутрішніх.  Міжнародно порівняні показники продуктивності дозволяють здійснювати оцінювання міжкраїнної варіації тенденцій продуктивності та впливу на макроекономічні тренди.  Перше видання такого звіту відбулось у 2006 році, де було представлено міжнародну та національну статистику продуктивності праці, багатофакторної продуктивності та пов’язаних з ними показників.  Наразі експерти констатують, що зростання продуктивності залишалося помірним у 2023 та 2024 роках на тлі суттєвих змін у геополітичному та економічному ландшафті. Після падіння на 0,2% у 2022 році продуктивність праці в усіх країнах ОЕСР дещо відновилася (до 0,6% у 2023 році). У єврозоні продуктивність праці різко впала на 0,9% у 2023 році, що стало найбільшим падінням з часів фінансової кризи 2008 року. І надалі зростання продуктивності праці, ймовірно, буде помірним і становитиме в середньому близько 0,4% (за винятком Туреччини). Штучний інтелект, як очікується, позитивно вплине на майбутні тенденції продуктивності за умови упровадження відповідальної політики, його вплив не є очевидним у контексті статистики продуктивності. У звіті  подано глибокий огляд короткострокових та довгострокових тенденцій продуктивності в країнах ОЕСР та у країнах-кандидатах, розглядаються його ключові компоненти – капітал, трудові ресурси, представлений аналіз відмінностей продуктивності між галузями промисловості, малими та середніми підприємствами і великими компаніями, а також його вплив на циклічні економічні коливання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UGmN1, https://qrpage.net/qr/go4lE, https://doi.org/10.1787/b024d9e1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-06
Share