Sсience & Business Startup Bootcamp

Sсience & Business Startup Bootcamp

Триває реєстрація на участь у Sсience & Business Startup Bootcamp: для поєднання наукового та інноваційного потенціалу.

Триває реєстрація на участь у Sсience & Business Startup Bootcamp: для поєднання наукового та інноваційного потенціалу.

Цей захід щоквартально проводиться Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Фондом розвитку інновацій з метою поєднання наукового та інноваційного потенціалу та пошуку інноваційних рішень і взаємодії суб’єктів інноваційного процесу.

Працюватиме Sсience & Business Startup Bootcamp 30-31 жовтня 2021 року за п’ятьма тематичними сесіями: маркетинг, інвестиції, продажі, правове регулювання та фінанси. 

Програмою тренінгу для відібраних команд-учасників передбачені наступні активності:
– воркшопи від провідних експертів зі значним досвідом у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності стартапів;
– нетворкінг та комунікація з партнерами заходу, його учасниками та експертами;
– доступ до глобальної мережі менторів, партнерів, галузевих експертів, стартапів, інструментів підтримки науково-технічних та інноваційних проєктів в Україні та за її межами;
– настановчі сесії від експертів, що охоплюють ключові сфери діяльності стартапу, поради щодо використання інструментів онлайн-колаборації науки та бізнесу, просування власної справи;
– інструменти та методики мислення, які допоможуть прискорити зростання та розвиток команди;
– Q&A сесії, під час яких команди зможуть поставити та розібрати актуальні для них запитання.

Під час заходу буде презентовано вебплатформу «Наука і бізнес», яка є онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Для участі у Sсience & Business Startup Bootcamp необхідна попередня реєстрація. Заявки можна подати до 27 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2Y9WhHNhttps://bit.ly/3D4oP4N 

Фото: МОН

2021-10-01
Share
Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії

Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» у співпраці з НАЗЯВО та Радою молодих учених при МОН України запрошують пройти опитування щодо процедури підготовки та захисту аспірантів.

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» у співпраці з НАЗЯВО та Радою молодих учених при МОН України запрошують пройти опитування щодо процедури підготовки та захисту аспірантів.

Опитування проводиться в рамках дослідження на тему «Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії», яке покликане проаналізувати існуючої практики закладів вищої освіти та наукових установ із підготовки аспірантів за новими правилами та узагальнити досвід щодо організації захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії у разових спеціалізованих вчених радах.

Відповіді завідувачів відділів аспірантури, аспірантів 2016-2020 років вступу, докторів філософії  будуть узагальнені й у подальшому використані при розробленні рекомендацій щодо покращення процедури підготовки та захисту аспірантів, удосконалення відповідного напряму державної освітньої і наукової політики.

Детальніше: https://bit.ly/3mn7AFk, https://bit.ly/3B15noU, https://bit.ly/3B4QRMV

Фото: Аналітичний центр «ОсвітАналітика»

2021-10-01
Share
Як поліпшити охорону здоров’я за допомогою прогнозної аналітики

Як поліпшити охорону здоров’я за допомогою прогнозної аналітики

Wiley представляє  інформацію зв’язок між охороною здоров’я та прогнозною аналітикою, презентуючи книгу «Використання прогнозної аналітики для поліпшення результатів охорони здоров’я».

Wiley представляє  інформацію зв’язок між охороною здоров’я та прогнозною аналітикою, презентуючи книгу «Використання прогнозної аналітики для поліпшення результатів охорони здоров’я».

Книга містить детальний огляд тематичних досліджень, в яких використовується прогнозна аналітика та інші математичні методи з метою покращення результатів лікування пацієнтів та економії ресурсів. Відмінною рисою публікації є акцент на використанні прогностичної аналітики для пояснення, розширення та перевірки теорії догляду за пацієнтами.

Прогнозна аналітика є інноваційним підходом до вирішення питань як, коли та навіщо покращувати якість медичної допомоги, та у який спосіб це робити. Дослідження охоплює проблеми від персонального рівня, окремого медичного закладу й до системи охорони здоров’я в цілому, що підкреслює широкі можливості прогнозної аналітики.

Книга фактично являє собою посібник, у якому показано, як використовувати існуючу теорію та інструменти для досягнення бажаних позитивних результатів. За допомогою розроблених рекомендацій можуть бути створені моделі:
– ранжування пацієнтів за станом їхнього здоров’я та планування щоденного догляду за найбільш вразливими групами;
– підбору та розстановки медичного персоналу необхідного рівня підготовки;
– догляду за пацієнтами, які зменшують ризики розповсюдження серед них інфекцій;
– тестування рівня знань і досвіду практикуючих лікарів, що зменшить рецидиви серед пацієнтів;
– оцінювання терапевтичного ефекту альтернативних методів лікування для пацієнтів і зворотного зв’язку з лікарями, які ними користуються;
– виявлення здатності менеджерів до створення сприятливих умов для професійного зростання медичного персоналу, що в кінцевому підсумку скорочує час хвороби та зменшує витрати на лікування.

Використання прогнозної аналітики для покращання результатів у сфері охорони здоров’я може бути надзвичайно корисним керівникам, дослідникам і співробітникам закладів охорони здоров’я, які займаються питаннями підвищення якості медицини.

Детальніше: https://bit.ly/3A3MrEI, https://bit.ly/3D6lwdrhttps://bit.ly/3zY9cdi

Фото: скріншот

2021-09-29
Share
Географія світових інновацій у 2021 році

Географія світових інновацій у 2021 році

21 вересня 2021  року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

21 вересня 2021  року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

Звіт, в якому порівнюється інноваційна діяльність 132 країн, містить основні висновки стосовно географії інновацій у світі станом на 2021 рік. 

Високі місця у рейтингу впродовж останніх п’яти років постійно посідають декілька країн з високим рівнем доходу – Швейцарія, Швеція, США та Велика Британія. Вперше до кращої п’ятірки у 2021 році ввійшла Республіка Корея. Низка країн з середнім рівнем доходу, серед яких Китай, Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, поліпшують свої показники, наближаючись до лідерів, а до числа 15 провідних економік світу увійшли ще 4 азіатські країни: Сінгапур (8 місце), Китай (12), Японія (13) і Гонконг, Китай (14).

Як і раніше, спостерігається нерівномірна зміна інновацій у регіональному розрізі. Лідерами залишаються, маючи значну перевагу, представники Північної Америки та Європи. Регіоном, який наближається до лідерів, є Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія, інноваційна діяльність яких за останні 10 років набула потужної позитивної динаміки.

Серед країн із середнім рівнем доходу лише Китай входить до 30 кращих, займаючи 12 місце. Ще 9 країн потрапили до 50 чільних економік світу: Болгарія (35 місце), Малайзія (36), Туреччина (41), Таїланд (43), В’єтнам (44), Російська Федерація (45), Індія (46), Україна (49) і Чорногорія (50). Проте, лише Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, успішно доповнюючи свої внутрішні інновації міжнародною передачею технологій, стабільно покращують свої позиції у світовому рейтингу інноваційності.

Що стосується України, то вона посідає 49 місце у світовому рейтингу, 3 місце – серед країн з середнім рівнем доходу та 32 місце в Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3uBqOue, https://bit.ly/3FaClpo, https://bit.ly/3BahjEQ

Фото: ВОІВ

2021-09-29
Share
Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

Йдеться про розробки, створені закладами вищої освіти України, науковими установами, підприємствами, установами та організаціями. Аудит побудовано на даних 142 закладів вищої освіти всіх форм власності, 5 академій наук, 37 центральних органів виконавчої влади (9 міністерств, 10 служб, 10 агентств) та ін.

Найбільша кількість результатів створена підприємствами, установами та організаціями МОН – 5413, найменша – Державного агентства водних ресурсів України.

Рівень готовності до впровадження результатів науково-технічної діяльності визначався зігдно з класифікаторами Innovation Readiness Level (для розробок) та Technology Readiness Level (для технологій). Встановлено, що переважну більшість складають рівні готовності IRL2-IRL5 / TRL2-TRL5 для усіх видів РНТД.

Сформовано базу даних із 14 тис. результатів науково-технічної діяльності до яких належать: 8602 РНТД, на які оформлено майнові права; – 3255 потенційно охороноздатних РНТД; 2217 технологій.

Детальніше: https://bit.ly/39DTnxv, https://bit.ly/3AFZWvn, https://bit.ly/2WgQ2Sc, https://bit.ly/39D2e2I 

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

У минулому році за даними МОН з Державного бюджету України на фінансування науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ і їх інтеграції до європейського та світового дослідницького простору було виділено близько 1,5 млрд. грн. 

Державним бюджетом України фінансувалась 751 наукова робота, у т.ч. 319 фундаментальних досліджень на суму 278,7 млн грн.; 375 прикладних досліджень на суму 280,8 млн грн.; 57 науково-технічних розробок на суму 38,6 млн грн. Крім того, здійснювалось фінансування конкурсних відборів на суму 701 млн грн. та 191 робота молодих вчених на суму 102,8 млн грн. Було завершено 170 фундаментальних досліджень, 210 прикладних досліджень, 42 науково-технічні розробки за такими пріоритетними науковими напрямами, як радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство та інші.

У 2020 році Національним фондом досліджень проведено два конкурси проєктів із виконання наукових досліджень і розробок: «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Результатом конкурсів стало укладення 216 договорів про надання грантової підтримки на загальну суму 255,3 млн грн. За розробку та впровадження інноваційних технологій було присуджено п’ять Премій Кабінету Міністрів України на суму 1 млн грн.

МОН продовжує активну співпрацю з Європейською Комісією щодо забезпечення процедури приєднання та участі України у програмах «Горизонт Європа» та «Євратом». Наразі в Україні учасниками програми «Горизонт 2020» вже в цьому році підписано 228 грантових угод на загальну суму близько 45,8 млн євро.

Сформована база даних готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, яка буде доступна на маркетплейсі «Science2Business» та поширена серед центрів трансферу технологій Національної мережі.

Аналіз використання фінансових ресурсів та отриманих результатів допомогли визначити напрями, за якими створюються технології в Україні, сформувати перелік технологій та розробок, які пропонуються реальному сектору економіки, виявити проблеми, які перешкоджають комерціалізації технологій та розробок в Україні, а також сформувати подальші кроки у політиці центральних органів виконавчої влади щодо ефективного розподілу бюджетних коштів на створення технологій і розробок з урахуванням потенціалу для їхньої комерціалізації.

Колегія МОН ухвалила рішення, згідно з яким система конкурсного відбору проєктів фундаментальних та прикладних досліджень і науково-технічних розробок потребує подальшого удосконалення, а участь вітчизняних науковців у міжнародних науково-технічних програмах і проєктах – інтенсифікації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Audyt-Final.zvit.16.09.pdf, https://bit.ly/3AzCobD, https://bit.ly/2XL7L4k, https://bit.ly/3AGdxTw, https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Data.base.technology.16.09.rar, http://s2bmm.smart-made.com 

Фото: МОН

2021-09-24
Share
Університети як ключові учасники стійких інноваційних екосистем

Університети як ключові учасники стійких інноваційних екосистем

10 листопада 2021 року відбудеться презентація результатів дослідження «Університети як ключові учасники сталих інноваційних екосистем».

10 листопада 2021 року відбудеться презентація результатів дослідження «Університети як ключові учасники сталих інноваційних екосистем».

Організатор – Асоціація європейських університетів.

Під час презентації планується обговорити поточний стан університетських інновацій та підготувати ключові рекомендації, спрямовані на збільшення внеску університетів у європейські інноваційні екосистеми. Результати дискусії будуть використані при підготовці плану Комісії з укріплення загальноєвропейської інноваційної екосистеми. 

Університети є визнаними рушійними силами регіональних інноваційних екосистем, вони демонструють необхідну стратегічну увагу до інновацій, які можуть перетворити Європу на лідера у сфері зелених і цифрових технологій. Проте їх зростаюча увага до інновацій випереджає доступність джерел підтримки, а також вимагає від них корегування власних інституціональних підходів. Узгодження наявних систем з інноваційними амбіціями університетів матиме вирішальне значення для створення більш стійкого суспільства з цифровими зв’язками. Огляд інновацій, підготовлений EUA разом із експертною групою Innovation Ecosystems, містить оцінки ступеню цього узгодження та матеріали, необхідні для обгрунтування рекомендацій для університетів, зацікавлених структур та фінансових агенцій. 

Відбуватиметься пряма трансляція.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше:  https://bit.ly/2XPALIU, https://bit.ly/3i6JkWB 

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
Людський капітал що лежить в основі штучного інтелекту

Людський капітал що лежить в основі штучного інтелекту

Організація економічного співробітництва та розвитку у вересні 2021 року представила для загального ознайомлення звіт у сфері науки, технологій і промисловості на тему «Людський капітал – основа штучного інтелекту: попит на вакансії та навички».

Організація економічного співробітництва та розвитку у вересні 2021 року представила для загального ознайомлення звіт у сфері науки, технологій і промисловості на тему «Людський капітал – основа штучного інтелекту: попит на вакансії та навички».

У цьому документі проаналізовано набір навичок, які виявились необхідними для роботи зі штучним інтелектом (ШІ). Базою для аналізу стали дані США та Великобританії, вивчення яких дозволило експертам зробити висновок, що навички роботи з програмним забезпеченням Python з відкритим кодом і машинним навчанням є обов’язковими для роботи зі ШІ. Роботодавці також цінують спеціалізовані навички, пов’язані з робототехнікою, розробкою та використанням ШІ. Мережевий аналіз, що пов’язує навички роботи зі ШІ із навичками загального плану, виявив зростаючу роль соціально-емоційних навичок, а також навичок, пов’язаних з програмуванням, обробкою великих масивів даних та їх аналізом.

Основні аналітичні висновки, які можуть бути покладені в основу підготовки політичних пропозицій, полягають у наступному:
– навички, необхідні для працівників, пов’язаних зі ШІ, відносно стабільні та очікується, що вони будуть необхідні й у майбутньому;
– працівники, пов’язані зі ШІ, повинні бути технічно кваліфікованими, володіти програмним забезпеченням Python і машинним навчанням, а також навичками інтелектуального аналізу даних, кластерного аналізу, робототехніки;
– увага роботодавців в основному зосереджена на трьох основних наборах навичок, пов’язаних зі ШІ ‒ «розробки та просування ШІ», «додатки ШI» та «робототехніка», причому останні два стали більш взаємопов’язаними з алгоритмами, що обробляють інформацію, імітуючи роботу людського мозку;
– важливим є володіння навичками спілкування, командних дій та вирішення проблем, які особливо важливі для роботи, пов’язаної зі ШІ у сфері бізнес-послуг та освіти;
– комунікативні навички набули відносної важливості разом із навичками презентації, що спричинено необхідністю ефективного спілкування всередині команди, яка бере участь у розробці та впровадженні ШІ, а також спілкування між різними підрозділами, що розробляють або впроваджують ШІ;
– для менеджерів в області штучного інтелекту важливими є навички презентації, планування, складання бюджету та розвитку бізнесу.

Детальніше: https://bit.ly/3i1rZ0X, https://bit.ly/3oitNGO, https://doi.org/10.1787/2e278150-en

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
Колекція Оксфордських журналів 2022 року

Колекція Оксфордських журналів 2022 року

EBSCO  пропонує своїм користувачам колекцію Оксфордських журналів 2022 року, яка містить 366 престижних високоцитованих авторитетних журналів.

EBSCO  пропонує своїм користувачам колекцію Оксфордських журналів 2022 року, яка містить 366 престижних високоцитованих авторитетних журналів.

До цієї колекції входять журнали із таких тематичних напрямків: медицина, науки про життя, гуманітарні науки, соціальні науки, математика та фізичні науки, юриспруденція, економіка та фінанси, політика, релігія, філософія. Наразі вона поповнилася чотирма новими журналами з імунології, ревматології, біотехнологій та прикладної мікробіології. 

Про унікальність «Оксфордської» колекції свідчить наступне:
– понад 70% журналів з імпакт-фактором входять у топ-50% хоча б однієї категорії в журналі Impact Factor 2020, Journal Citation Reports (Web of Science Group, 2021);
– шість журналів займають перше місце принаймні в одній категорії;
– лауреати Нобелівської премії публікуються в усіх шести тематичних збірках;
– кількість завантажень у 2020 році становила 250 млн.

Окрім найновішого контенту з 366 журналів підписники отримують доступ до повідомлень електронною поштою, довідкових матеріалів та системи  інтегрованого пошуку через PubMed і Google Scholar. 

Oxford Journals беруть участь: 
– у ключових угодах про архівування з Portico, який забезпечує доступ до електронних журналів, електронних книг, цифрових колекцій і гарантує, що збережений ним контент залишиться доступним і придатним для використання дослідниками, вченими та студентами у майбутньому;
– в ініціативах щодо збереження інформації LOCKSS, завдяки чому буде зберігатись не лише точна копія вмісту журналу, але й буде забезпечуватись зручність використання архівованого вмісту з плином часу шляхом перенесення файлів у можливі майбутні формати файлів.

Детальніше: https://bit.ly/3EJIpVJ, https://www.portico.org/, https://clockss.org/, https://bit.ly/3kAvnSf, https://bit.ly/3lWg7hU 

Фото: EBSCO

2021-09-23
Share
Завершується прийом документів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій

Завершується прийом документів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій

30 вересня 2021 року завершується прийом документів для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій.

30 вересня 2021 року завершується прийом документів для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій.

Премія на конкурсних засадах присуджується щороку за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції. 

На здобуття Премії можуть бути висунуті роботи, результатом яких є реалізовані інноваційні проєкти та які відповідають наступним критеріям:
– практична цінність і перспективність результатів пов’язаних з роботою господарської діяльності заявника для підприємства, окремих галузей промисловості та/або національної економіки в цілому;
– кількість створених робочих місць для впровадження інноваційної технології, у тому числі нових робочих місць у високотехнологічних галузях;
– наявність сучасного високотехнологічного наукового обладнання та ефективність його використання в процесі впровадження інноваційної технології;
– відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;
– кількість охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, що отримані в Україні і за кордоном та використані в роботі;
– кількість укладених у процесі виконання роботи ліцензійних угод на використання об’єктів права інтелектуальної власності та ноу-хау.

Розмір Премії визначається щороку Кабінетом Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3i3Pt5S, https://bit.ly/3u4EPAF, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/701-2012-%D0%BF#Text

Фото: МОН

2021-09-23
Share