OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Основа для ефективної роботи державних установ» із серії «Журнал ОЕСР про бюджетування».

Цей документ окреслює ключові питання та надає інформацію для урядових лідерів, які прагнуть розробити та впровадити ініціативи, що вимагають спільної роботи між державними установами. У першій частині документу визначаються ключові поняття та досліджуються переваги і пов’язані з ними витрати міжвідомчих ініціатив. У другій -обговорюються різні контекстуальні елементи, які необхідно враховувати при прийнятті рішень щодо розробки міжвідомчих ініціатив, включаючи характер цілей, систему державного управління та відносини між потенційними партнерами. Третій розділ присвячений різним моделям за чотирма основними напрямами: управління, люди (підтримка команди), фінансування та моніторинг ефективності. У заключному розділі розглядаються деякі з основних системних елементів, які можуть сприяти успіху міжвідомчих ініціатив.

Детальніше: https://is.gd/DHjfM3, https://is.gd/qKSHXi, https://doi.org/10.1787/c6b0d3a7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Нова географія віддалених робочих місць? Докази з Європи» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому наголошується, що пандемія COVID-19 призвела до різкого прискорення поширення віддаленої роботи в багатьох країнах з розвиненою економікою. Однак, незважаючи на зростаючий інтерес до наслідків віддаленої роботи для міст і регіонів, все ще мало відомо про фактичну нову географію віддаленої роботи під час пандемії. Зростає дискусія і щодо того, чи призведе значне поширення віддаленої роботи до структурного переміщення працівників і передових видів економічної діяльності з центральних міських районів до менш розвинених. Однак у більшості країн ОЕСР все ще незрозуміло, в яких сферах працівники найшвидше перейшли на віддалену роботу. Аналогічно, існує обмежена кількість даних про те, які індивідуальні та територіальні фактори пов’язані з поширенням віддаленої роботи, і чи є ці фактори поширенням віддаленої роботи, а також про те, чи ці фактори рівномірно розподілені в просторі, чи сконцентровані в певних регіонах. У цій роботі досліджується нова географія віддаленої роботи в регіонах і містах Європи, а також вперше розглядаються індивідуальні та територіальні детермінанти географічного розподілу віддаленої роботи в контексті пандемії COVID-19. Вирішення цих питань є важливим з точки зору політики, оскільки це дозволить краще зрозуміти фактори, які перешкоджають реалізації повного потенціалу переваг, пов’язаних з віддаленою роботою, особливо в тих регіонах, де її поширення все ще обмежене. Зростає кількість доказів того, що здатність до віддаленої роботи дійсно відіграватим

Детальніше: https://is.gd/7S85Ti, https://is.gd/mkDhIh, https://doi.org/10.1787/29f94cd0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила чергове видання звіту «Прогноз міжнародної міграції 2023» із серії «Перспективи міжнародної міграції».

У ньому аналізуються останні зміни в міграційних рухах та залученні іммігрантів до ринку праці в країнах ОЕСР; відслідковуються останні зміни політики в управлінні міграцією та інтеграції в країнах ОЕСР. Це видання містить дві спеціальні глави: про інтеграцію матерів-мігранток у ринок праці та про моделі народжуваності серед мігрантів у країнах ОЕСР. Прогноз також містить примітки по країнах і детальний статистичний додаток. Зокрема, за результатами дослідження у звіті зазначається: міграція постійного типу до країн ОЕСР зросла на 26% у 2022 році порівняно з 2021 роком, попередні дані за 2023 рік свідчать про подальше зростання; сімейна міграція залишається основною категорією в’їзду для нових мігрантів постійного типу, становлячи 40% усієї міграції, тоді як керована трудова міграція та вільна мобільність становлять по 21%; у 2022 році найбільшими країнами походження шукачів притулку в ОЕСР були Венесуела (221тис.), Куба (180 тис.), Афганістан (170 тис.) і Нікарагуа (165 тис.); у більш ніж половині країн ОЕСР рівень зайнятості мігрантів є найвищим за понад два десятиліття; матері-іммігранти стикаються з непропорційно невигідним становищем як порівняно з жінками-іммігрантами без дітей, так і порівняно з їхніми однолітками, які народилися в місцевих країнах. У середньому по ОЕСР різниця в рівнях зайнятості між іммігрантами та матерями, які народилися в країні, становить 20 процентних пунктів.

Детальніше: https://is.gd/8PlH3U, https://is.gd/GWKegS, https://doi.org/10.1787/b0f40584-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вплив податкових пільг на НДДКР: результати проекту ОЕСР microBeRD+» із серії «Документи ОЭСР з політики в галузі науки, технологій і промисловості».

У ньому наголошується, що існує консенсус щодо ключової ролі досліджень і розробок (R&D) як рушійної сили інновацій економічного розвитку та соціального добробуту. Щоб вирішити проблеми на ринку досліджень і розробок, уряди в усьому світі намагаються стимулювати інвестиції в наукові дослідження і розробки, використовуючи інструменти фінансової підтримки. Все частіше використовується податкова система як механізм стимулювання. У 2020 році податкові пільги на R&D становили близько 55% від загальної державної підтримки R&D в країнах ОЕСР, порівняно з 30% у 2000 році. Таке зростання викликає важливі питання щодо ефективності інших інструментів у сприянні НДДКР, інноваціям та економічним показникам, неоднорідності цих ефектів у різних типах фірм та взаємодії між ними. Проєкт ОЕСР microBeRD вивчає поширеність та вплив державної підтримки бізнес-досліджень та розробок з використанням «розподіленого» підходу в аналізі конфіденційних мікроданих, оцінюючи вплив політики всередині країн та між країнами. Аналіз на основі мікроданих складається з двох компонентів: міждержавного аналізу на основі мікро-агрегованих даних та аналізу на рівні фірм у межах країни із застосуванням гармонізованої методології. У цьому документі повідомляється про остаточні результати проекту ОЕСР microBeRD+. Спираючись на результати попередньої роботи, у цьому дослідженні представлені нові дані про вплив політики підтримки НДДКР (податкові пільги та прямі форми підтримки) на інвестиції бізнесу в НДДКР (додатковість витрат на НДДКР), а також на інновації та економічні показники фірм (результат НДДКР). У звіті також наведено дослідницький аналіз побічних ефектів впливу податкових пільг на НДДКР.

Детальніше: https://is.gd/HOcxCG, https://is.gd/sJOQEa, https://doi.org/10.1787/1937ac6b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Функціональна сумісність систем конфіденційності та захисту даних» із серії «Примітки до набору інструментів ОЕСР щодо переходу на цифрові технології».

У ньому наголошується, що оскільки транскордонні потоки персональних даних зростають в обсязі та значенні у всьому світі, політики все частіше прагнуть розробити узгоджений підхід до управління конфіденційністю як на національному, так і на транскордонному рівні. Технологічні тенденції такі як хмарні обчислення, інтернет, аналіз великих даних, штучний інтелект, організаційні практики та бізнес-моделі засновані на глобальному зборі, обробці та комерціалізації персональних даних, підкреслили транскордонні аспекти приватності та захисту даних. У цьому контексті необхідність забезпечення сумісності систем конфіденційності та захисту даних набула більшого значення. Незважаючи на широку згоду щодо важливості сумісності конфіденційної інформації, те, як домогтися цього на практиці, ще не визначено. У звіті описуються проблеми, пов’язані із забезпеченням сумісності систем конфіденційності та захисту даних, а також висвітлюються ініціативи урядів щодо забезпечення дотримання конфіденційності на національному та міжнародному рівнях. Ця робота покликана сприяти загальному розумінню сумісності конфіденційності в контексті управління конфіденційністю та захистом даних, а також транскордонних потоків персональних даних.

Детальніше: https://is.gd/c9IHgm, https://is.gd/37x8UZ, https://doi.org/10.1787/64923d53-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Оцінка викидів парникових газів та енергоспоживання в МСП: на шляху до пілотної панелі показників екологізації МСП і «зеленого» підприємництва» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

У ньому наголошується, що зміна клімату є глобальним пріоритетом, який привертає дедалі більшу увагу громадськості після прийняття Паризької угоди 2015 року, в рамках якої 196 країн зобов’язалися знизити зростання глобальної температури до рівня менш як 2˚ Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем. Для досягнення цієї мети уряди зобов’язалися забезпечити «чистий нуль» викидів вуглецю до 2050 року. Шляхи досягнення цієї мети викладено в національних цільових внесках, що подаються кожні п’ять років до Рамкової конвенції ООН з клімату. Однак глобальна траєкторія викидів парникових газів поки що не відповідає досягненню вуглецевої нейтральності. У звіті представлено перші оцінки проєкту ОЕСР «На шляху до пілотної панелі показників екологізації МСП і «зеленого» підприємництва», який є частиною роботи Комітету ОЕСР з МСП і підприємництва (CSMEE), спрямованої на підтримку урядів у перетворенні МСП на активних учасників «зеленого» переходу. У документі пояснюється значення цього проєкту, пов’язаного з важливістю моніторингу викидів вуглецю та енергоспоживання в діловому секторі, включно з МСП, в умовах, коли уряди прагнуть досягти своїх кліматичних цілей. Наводиться огляд методології проєкту з отримання оцінок екологічного сліду МСП. Представлено оцінки для перших п’яти показників панелі моніторингу: частка МСП у викидах парникових газів у діловому секторі; частка МСП в енергоспоживанні в діловому секторі; інтенсивність викидів парникових газів (вуглецю) МСП; енергоємність МСП; цінове навантаження на енергоносії МСП. У звіті також представлено дані щодо реального споживання електроенергії та газу МСП у Данії. У заключному розділі детально описано методологія проекту.

Детальніше: https://is.gd/atZIcl, https://is.gd/T2Brk5, https://doi.org/10.1787/ac8e6450-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD