OECD

У ньому йдеться про Опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій 2021 року, яке дає змогу оцінити вплив на довіру людей до уряду та державних інституцій у різних країнах, а також зрозуміти, як люди сприймають функціонування демократичних інституцій. Більшість чинників в Опитуванні довіри стосуються компетенцій та цінностей уряду, які допомагають країнам здійснювати конкретні кроки для відновлення довіри. Як на індивідуальному, так і на рівні країни довіра може змінюватися через культурні, економічні та соціальні чинники. У цьому документі проаналізовано відповіді на запитання у 16 країнах ОЕСР, щоб виявити: чи можуть відповіді дати уявлення про культурні відмінності та крайні прояви недовіри та які виміри впливають на довіру. Результати тематичної моделі опитування свідчать, що респонденти називають не лише державні внески, результати та процеси, а й соціально-економічну вразливість, глобальні виклики та виклики між поколіннями. Багато респондентів наголошують, що «корупція», «гроші» та «влада» визначають їхню довіру до державних інституцій, але ці сприйняття не пов’язані з прозорістю та підзвітністю уряду. Результати також свідчать про перевагу якісних вимірювань (відкритих запитань в опитуванні) для розуміння складного взаємозв’язку між довірою та державним управлінням.

Детальніше: https://bit.ly/3JPS3cL, https://bit.ly/3JFcc5a, https://doi.org/10.1787/ef25d883-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому кількісно оцінюються екологічні, медичні та економічні наслідки політики щодо забруднення повітря в країнах Арктичної ради з акцентом на галузеві відмінності. Для оцінки використовується підхід моделювання та порівнюється базовий сценарій, який відображає чинне законодавство, зі сценарієм політики, згідно з яким найкращі доступні методи скорочення викидів застосовуються в усіх секторах викидів. У звіті підкреслюється, що вигоди від поліпшення якості повітря можна отримати, якщо розглядати скорочення викидів в усій економіці, а не лише в тих секторах, які найчастіше стають об’єктами уваги, таких як промисловість і транспорт. Результати, представлені у звіті, також підкреслюють необхідність розробки політичних стратегій для конкретних країн, які б враховували поточний рівень жорсткості політики, внесок секторів у забруднення повітря та потребу в галузевих інвестиціях у нові технології, які також різняться залежно від країни.

Детальніше: https://bit.ly/3JLYcqa, https://bit.ly/3nji1hg, https://doi.org/10.1787/19875eaf-en

Фото: скріншот

У документі зазначається, що формування цифрових ринків призвело до появи нових конкурентних викликів, які складно вирішити з необхідною швидкістю та у повному обсязі. Серед науковців і політиків існує консенсус у тому, що необхідна відповідна регуляторна політика, яка дозволить уникнути послаблення конкуренції на зазначених ринках, підтримуючи продуктивність та інновації. У цій публікації обговорюються регуляторні пропозиції, спрямовані на розвиток конкуренції та справедливої торгівлі на цифрових ринках, вже схвалені провідними країнами ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3FLXWGN, https://bit.ly/40aNP6u, https://doi.org/10.1787/1b143a37-en

Фото: скріншот

Звіт містить офіційні дані про фінансування МСП, включно з показниками боргового, акціонерного фінансування, фінансування на основі активів та умов фінансування у майже 50 країнах. Також наводиться інформація про зміни у сфері державної політики та приватні ініціативи, які спрямовані на підтримку фінансування МСП. Більшість економік продемонструвала початок післякризового відновлення, однак наявні дані вказують на погіршення ряду показників фінансування МСП через високу інфляцію та зростання відсоткових ставок. Ці чинники впливають на доступність та вартість боргового фінансування для МСП, що у результаті спричинить уповільнення темпів кредитування. Звіт містить рекомендації урядам щодо сприяння диверсифікації інструментів та каналів фінансування МСП задля підтримки їхньої стійкості та інвестицій, зокрема – у діджиталізацію та екологізацію.

Детальніше: https://bit.ly/42rNZHY, https://bit.ly/42nURX7, https://doi.org/10.1787/a8d13e55-en

Фото: скріншот

У ньому йдеться про те, що забезпечення ключовими медичними технологіями та продуктами, такими як вакцини та антибіотики, є недостатнім для конкурентних та орієнтованих на обсяги ринках. Дослідження інноваційних розробок у галузі охорони здоров’я дозволяють припустити, що ефективними у вирішенні цієї проблеми можуть бути спільні інвестиції у дослідження, довгострокове планування, розвиток виробничої інфраструктури і ланцюжки поставок. Змішані фінансові інструменти сприятимуть більш тісній співпраці зацікавлених сторін у галузі охорони здоров’я, які разом можуть створювати, тестувати та упроваджувати інновації у галузі охорони здоров’я, тим самим знижуючи ризики невдач та прискорюючи доступ до ринків.

Детальніше: https://bit.ly/3yOOiiM, https://bit.ly/42l0rcH, https://doi.org/10.1787/3e8d40dc-en

Фото: скріншот