OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Кліматичне фінансування, надане та залучене розвиненими країнами у 2016-2020 роках: висновки дезагрегованого аналізу» із серії «Фінансування клімату та ціль у 100 мільярдів доларів США».

Документ підготовлений директоратами ОЕСР з питань навколишнього середовища та розвитку. Аналіз прогресу ґрунтується на даних системи обліку за результатами COP24, погодженими усіма учасниками Паризької угоди щодо джерел фінансування та фінансових інструментів, пов’язаних зі звітністю про надані та залучені фінансові ресурси. Ці дані щодо наданого та залученого розвиненими країнами кліматичного фінансування, охоплюють чотири компоненти: двостороннє державне кліматичне фінансування, яке надається двосторонніми банками розвитку; багатостороннє державне кліматичне фінансування, яке надається багатосторонніми банками розвитку та багатосторонніми кліматичними фондами; офіційно підтриманий експорт, пов’язаний з кліматичними кредитами, наданими офіційними експортно-кредитними агентствами; приватне фінансування, мобілізоване шляхом двостороннього та багатостороннього державного кліматичного фінансування. У звіті представлений дезагрегований аналіз за 2016–2020 роки у розрізі названих компонент, напрямків, секторів та фінансових інструментів. Розглядаються ключові тенденції щодо розподілу і концентрації кліматичного фінансування, вплив та ефективність кліматичного фінансування. Висновки доповнюють звіт ОЕСР «Сукупні тенденції кліматичного фінансування, наданого та мобілізованого розвиненими країнами у 2013–2020 роках».

Детальніше: https://bit.ly/3TcUPeC, https://bit.ly/3zLmqN2, https://doi.org/10.1787/286dae5d-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Моніторинг впливу небезпек, пов’язаних із кліматом: методологія індикаторів та основні результати» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища».

Дослідження через оцінювання впливу небезпечних природних явищ, пов’язаних із кліматом, пояснює потенційний вплив цих небезпек на людей та майно. У ньому наводяться дані про кліматичні небезпеки семи типів: екстремальні температури, екстремальні опади, посуха, лісові пожежі, вітрові загрози, повені на річках та прибережні повені, а також про чотири види вразливостей (орні землі, ліси, міські райони, населення). Представлені глобальні геопросторові набори даних, показано перспективність використання індикаторів впливу небезпечних кліматичних явищ з глобальним географічним охопленням на національному та субнаціональному рівнях. Дані 52 країн свідчать про те, що усі вони схильні до одного або декількох небезпечних природних явищ, пов’язаних із кліматом, але мають істотні відмінності щодо виникнення та інтенсивності прояву. Представлені емпіричні дані вказують на нагальну потребу вжиття заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату, а також на необхідність прискорення зусиль з досягнення глобальної мети з адаптації для підвищення стійкості та зниження вразливості до зміни клімату в контексті Паризької угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3U875P3, https://bit.ly/3U6AYPr, https://doi.org/10.1787/da074cb6-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Безпека системи доменних імен: для політиків» із серії «Документи OECD Digital Economy», підготовлений робочою групою ОЕСР з безпеки в цифровій економіці та робочою групою у галузі комунікаційної інфраструктури і послуг Комітету з цифрових технологій економічної політики.

У ньому зазначається, що система доменних імен є основою функціонування інтернету та сучасної глобальної економіки. Тому вплив ненавмисних інцидентів, а також кібератак на DNS може бути значним. Документ присвячений безпеці DNS, тобто галузі кібербезпеки, яка охоплює інциденти, що призводять до порушення доступності, цілісності та конфіденційності частин екосистеми DNS. Аналізуються ролі учасників екосистеми DNS, їх можливі вразливості, виявляються поширені помилки, обговорюється роль урядів у підвищенні безпеки DNS. Наголошується, що панацеї для безпеки DNS не існує, а багатообіцяючі технічні рішення, як правило, вимагають компромісів.

Детальніше: https://bit.ly/3NAhVuI, https://bit.ly/3sSsjVa, https://doi.org/10.1787/285d7875-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи міжнародної міграції 2022» із серії «Перспективи міжнародної міграції».

У документі аналізуються зміни у міграційних потоках та залучення мігрантів до ринку праці в країнах ОЕСР, політика з управління міграцією. Окрема увага приділена заходам політики країн ОЕСР у зв’язку з великим припливом біженців, у тому числі – з України. Також розглядається ситуація із залученням іноземних студентів, – масштаб, тенденції, політика щодо прийому та утримання, вплив на економіку. Наведені статистичні матеріали, які охоплюють період пандемії COVID-19, міграцію постійного типу, її масштаб та флуктуації, а також сімейну міграцію, загальну мобільність населення у країнах ЄС-27, трудову міграцію, гуманітарну, кількість нових заявок на надання притулку, країни, з яких йдуть основні міграційні потоки.

Детальніше: https://bit.ly/3zzr5lr, https://bit.ly/3DOgp4S, https://bit.ly/3TXfhBA, https://doi.org/10.1787/30fe16d2-en

.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Системне відновлення» із серії «Нові підходи до економічних викликів».

У ньому зазначається, що нове економічне мислення та дії за допомогою системного підходу могли б окреслити політичні альтернативи для подолання глобальних системних викликів фінансових, економічних, соціальних та екологічних надзвичайних ситуацій і допомогти вийти з поточної кризи. Системне відновлення потребує економічного підходу, який збалансовує декілька факторів – ринки та держави, ефективність та стійкість, зростання та сталість, національну та глобальну стабільність, короткострокові надзвичайні заходи та довгострокові структурні зміни. Кризи, з якими зіткнулося суспільство, вивели на перший план важливість дій чотири цілі для розробки економічної політики. Першочерговими мають бути: екологічна стійкість; підвищення самопочуття; спадаюча нерівність; стійкість системи – розуміється як здатність економіки протистояти фінансовим, екологічним чи іншим потрясінням без катастрофічних і системних наслідків. Щоб досягти цього, потрібно виходити за рамки політики, розуміти взаємозв’язки та створювати стійкість систем.

Детальніше: https://bit.ly/3DERssx, https://bit.ly/3TWr56Q, https://bit.ly/3Wljd0C, https://bit.ly/3SLAiO9, https://doi.org/10.1787/62830370-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Міжнародні зусилля з використанням поведінкової науки для боротьби з поширенням дезінформації» із серії «Документи ОЕСР щодо політики державного управління».

У ньому зазначається, що керуючись спільною метою – краще зрозуміти та скоротити поширення дезінформації за допомогою висновків та інструментів з біхевіористської науки, ОЕСР співпрацюватиме з експертами з біхевіористської науки Управління впливу Канади Таємної ради Канади та Французького міжміністерського управління публічного перетворення. У даному дослідженні аналізується вплив двох поведінково-інформованих втручань на наміри поширення правдивих та неправдивих новин про COVID-19 у соціальних мережах. В документі також викладено ключові висновки відносно поведінки для покращення політичних заходів та зупинки поширення неправдивої інформації, наведені поради щодо цифрової медіаграмотності.

Детальніше: https://bit.ly/3DbTRcP, https://bit.ly/3SEGGqq, https://doi.org/10.1787/b7709d4f-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Посібник з якості ПІІ для співпраці: зміцнення ролі співробітництва з метою розвитку для сталого інвестування» із серії «Інструменти політики розвитку ОЕСР».

У ньому наголошується, що прямі іноземні інвестиції є одним із основних джерел фінансування досягнення Цілей сталого розвитку у країнах, що розвиваються. Важливим для залучення ПІІ у такі країни є співпраця в галузі розвитку. Опубліковане Керівництво забезпечує основу для посилення ролі співробітництва з метою мобілізації прямих іноземних інвестицій та підвищення їх позитивного впливу. У документі розглядається широкий спектр фінансових, технічних та політичних інструментів для підвищення впливу ПІІ на сталий розвиток, зокрема у сферах продуктивності та інновацій; якості роботи та навичок; гендерної рівності та декарбонізації. Також описуються способи, якими донори можуть визначати вплив ПІІ на свої стратегії, тим самим підтримуючи планування, реалізацію та моніторинг допомоги, пов’язаної з ПІІ.

Детальніше: https://bit.ly/3DsKUwV, https://bit.ly/3W2dE6X, https://bit.ly/3sv3rCI, https://doi.org/10.1787/7f251bac-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навички цифрового переходу: оцінка останніх тенденцій із використанням великих даних».

У ньому представлені останні тенденції в попиті на цифрових фахівців і навички на ринку праці, підкреслені вузькі місця і заходи політики, які необхідні для підтримки осіб, що прагнуть досягти успіху в переході до цифрових технологій. У звіті аналізується широкий спектр цифрових професій та пов’язаних з ними вимог до навичок та технологій з використанням унікального набору даних, зібраних з оголошень про вакансії в Бельгії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, Великій Британії, США, Сінгапурі та Іспанії. Дані, які містяться в цьому звіті, мають ключове значення для громадськості, надаючи інформацію про напрямки розвитку ринку праці, можливості перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також про переваги цифрового переходу. Деталізація інформації, яка використовується, дає змогу визначити конкретні потреби роботодавців у навичках у кожній країні та підтримати розробку політики ринку праці, освіти та навчання для ефективного реагування на майбутні виклики. Серед проаналізованих цифрових професій розробники програмного забезпечення, інженери, науковці та інженери даних мають найбільші темпи зростання в більшості країн.

Детальніше: https://bit.ly/3DmpSjv, https://bit.ly/3Dr1M7r, https://bit.ly/3TKwVb8