ЧОМУ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ НАСТІЛЬКИ НЕСТАБІЛЬНЕ?

ЧОМУ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ НАСТІЛЬКИ НЕСТАБІЛЬНЕ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брі-Енн Файфілд «Наукові співробітники життєво важливі, – то чому ж їхнє фінансування настільки нестабільне?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брі-Енн Файфілд «Наукові співробітники життєво важливі, – то чому ж їхнє фінансування настільки нестабільне?».

Автор наголошує, що без додаткової підтримки багато науковців-дослідників можуть вирішити змінити роботу у пошуках інших можливостей, які забезпечують більшу надійність і фінансове благополуччя. Життя насправді таке, що університети та дослідницькі інститути недостатньо підтримують науковців фінансово, – навіть ті, де є профспілкові організації та системи соціального захисту. У Канаді, як і в багатьох інших країнах, фінансування досліджень останніми роками не зростало, внаслідок чого багато перспективних ідей так і залишились на стадії грантових заявок, без відповідного фінансування або, будучи розпочатими, не були доведені до кінця. Ці проблеми найбільше відчувають на собі аспіранти і постдоки, але штатні науковці, техніки та дослідники – також недофінансовані. Щоб утримати і залучити наступне покоління вчених в академічне середовище, потрібно знайти кращі способи підтримки дослідників. Брі-Енн говорить, що як і інші, відчуває відсутність фінансової стабільності й закликає уповноважені структури – від університетів до політиків, –  шукати ефективні рішення, які допоможуть талановитим науковцям не полишали свої академічні кар’єри.

Детальніше: http://surl.li/rvrzdg, http://surl.li/nfgqxl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-09-06
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».

Проєкт розпорядження розроблений з метою забезпечення підтримки та розвитку наукового кадрового потенціалу, уповільнення трудової міграції науковців – як за межі країни, так і в інші сфери діяльності, посилення наукового експертного середовища, підвищення престижності професії наукового працівника, підтримку та заохочення молодих вчених, підвищення якості наукового кадрового потенціалу. Документ передбачає створення Національної системи дослідників України; визнання, підтримку та промоцію найкращих українських наукових працівників (зокрема – молодих науковців), які працюють у закладах вищої освіти та наукових установах України, мають видатні результати у науковій і науково-технічній діяльності та зробили вагомий внесок у розвиток науки країни, а також надання їм індивідуальної фінансової підтримки. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 9 вересня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/knhvfm, http://surl.li/fagwkv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення  #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-08-23
Share
ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів  є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно  виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця  і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.

Детальніше: http://surl.li/uhhave, http://surl.li/lgnlpi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-16
Share
СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають  спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід  визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень  (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці

Детальніше: http://surl.li/ubrddm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-11
Share
СПРИЯТИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА ЗМІЦНЕННЮ ДОВІРИ З ПОЛІТИКАМИ

СПРИЯТИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА ЗМІЦНЕННЮ ДОВІРИ З ПОЛІТИКАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».

Автор – викладач державної політики у Брістольському університеті наголошує, що науковці, які  бажають бачити упровадження своїх розробок та рекомендацій, повинні розуміти, як державні інституції  сприймають цінність досліджень. Нещодавні розслідування у справі щодо COVID-19 у Великій Британії  дали широкому загалу нове уявлення про культуру доказів серед урядовців, але навряд чи здивували тих, хто має безпосередній досвід передання результатів досліджень державним службовцям або політикам. Виходячи з власної практики та  зважаючи на відомі йому рекомендації від колег-науковців, які працювали консультантами, підрядниками або комунікаторами з держструктурами, автор  надає ряд порад.  Одна з них – пошук  спільних практик – стратегія розширення діалогу дослідників з офіційними особами в частині обговорення даних досліджень та інтерпретації отриманих результатів. Друга – опанування нової культури доказів на основі розуміння поведінки та моделі мислення посадовців, чиновників, адміністраторів, що випливає зі специфіки політичних інституцій та побудова відповідно до цього адаптованих інтерпретаційних рамок (пояснення релевантності, значення доказів та їхньої якості). Третя – залучення офіційних осіб до дослідницьких програм вже на початковому етапі  – під час планування дослідження. Джуліан вважає, що в епоху «постправди» довіра до досліджень є доволі крихкою, отже необхідно забезпечити більш активний та якісний діалог щодо нових ідей та формування спільних практик, які в решті-решт сприятимуть прогресивним змінам політики.

Детальніше: http://surl.li/aoyztx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-09
Share
СПІЛКУВАННЯ В ЕПОХУ НЕДОВІРИ

СПІЛКУВАННЯ В ЕПОХУ НЕДОВІРИ

На платформі Kudos опублікований матеріал «Дослідження спілкування в епоху недовіри».

На платформі Kudos опублікований матеріал «Дослідження спілкування в епоху недовіри».

У ньому йдеться про втрату людьми довіри до науки, – проблему, яку нещодавно підняла американська наукова журналістка, директор програми Knight Science Journalism Массачусетського технологічного інституту Дебора Блум. За наведеними нею даними все більша частина населення світу не довіряє науці, що особливо гостро стало проявлятись під час та після пандемії COVID-19. Опитування Pew Research Centre, проведене у 2023 році показало, що більше чверті американців (27%) «не дуже» довіряють вченим, тоді як у 2020 році таку позицію мали лише 12%. Інше дослідження –  барометр довіри Edelman 2024 (28 країн, 38 тис. респондентів) – показало, що люди довіряють науковцям більше (77%), ніж журналістам (49%) та урядовцям (42%). Проте «45% людей вважають, що вчені не вміють спілкуватися зі звичайними людьми». Отже, постає питання підвищення довіри до науки, яке залежить від ефективного спілкування; чесності та якості досліджень;  більших інвестицій в комунікативну сферу; використання переваг відкритого доступу. Дебора вважає, що «потрібно розповідати історії, залучаючи до них людей, а не повчаючи їх; потрібно також часто повторюватися – як антитеза «нового», на чому й зосереджуються сучасні журналісти.

Детальніше: http://surl.li/uphip, http://surl.li/upgur, http://surl.li/uphid

Фото: Kudos

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-06-19
Share
ВКЛЮЧЕННЯ ЖІНОК-УЧЕНИХ ДО МІЖНАРОДНОЇ БАЗИ ДАНИХ ACADEMIANET

ВКЛЮЧЕННЯ ЖІНОК-УЧЕНИХ ДО МІЖНАРОДНОЇ БАЗИ ДАНИХ ACADEMIANET

Національний фонд досліджень України повідомляє про старт процесу номінування вітчизняних науковиць на включення до міжнародної бази даних AcademiaNet

Національний фонд досліджень України повідомляє про старт процесу номінування вітчизняних науковиць на включення до міжнародної бази даних AcademiaNet

Це має підтримати їх академічну кар’єру, сприятиме міжнародному обміну інформацією, популяризації наукової та науково-технічної діяльності. Відбір проводиться в рамках Угоди з Національним науковим фондом Швейцарії. Претендетки повинні мати досвід професійних зв’язків з НФДУ – бути учасниками комісій конкурсів НФДУ, керівниками проєктів-переможців конкурсів НФДУ, експертами з оцінювання заявок на одержання грантової підтримки НФДУ. Крім того, вони повинні мати видатні наукові здобутки (видавнича діяльність, премії та нагороди, самостійно залучене фінансування, патенти, запрошення конференції); здійснювати незалежну керівну діяльність. Заявку на участь у відборі можна подати до 1 серпня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/uoopl, http://surl.li/uooov

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-18
Share
ПРЕМІЯ L’ORÉAL-UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

ПРЕМІЯ L’ORÉAL-UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

Національна академія наук України, Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО оголосили про старт чергового сезону премії L’ORÉAL–UNESCO «Для жінок у науці». 

Національна академія наук України, Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО оголосили про старт чергового сезону премії L’ORÉAL–UNESCO «Для жінок у науці». 

Мета цієї премії – відзначити й підтримати у їхній кар’єрі талановитих жінок-науковиць, заохотити молодих жінок до обрання наукової кар’єри. Подати свої заявки можуть жінки віком від 18 до 40 років, громадяни України, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) на території України у закладах вищої освіти, наукових установах та дослідницьких центрах, мають науковий ступінь та публікації у журналах, що індексуються у МНБД Scopus і Web of Science, бути соціально активними й опікуватись питаннями популяризації науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/srofe, http://surl.li/srofl, http://surl.li/sroxe

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-18
Share
НОВИЙ ДАЙДЖЕСТ ВІД ІР-ОФІСУ ТА УКРІНТЕІ

НОВИЙ ДАЙДЖЕСТ ВІД ІР-ОФІСУ ТА УКРІНТЕІ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації оголосили про спільний випуск дайджесту «Наука. Технології. Інновації».

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації оголосили про спільний випуск дайджесту «Наука. Технології. Інновації».

Інформаційний проєкт запущено у межах роботи National IP&Innovations Hub і міжнародного проєкту TISC в Україні. Дайджест планується випускати щомісяця у цифровому форматі. Він міститиме матеріали, що стосуються сфери інтелектуальної власності та найновіших технологічних розробок, зокрема: зміни у законодавстві; політика та звіти у сфері науки, технологій, інновацій та інтелектуальної власності; новини зі світу сучасних технологій та інновацій; успішні проєкти стартапів; інвестиції в інноваційні проєкти; розвиток інноваційної інфраструктури; новини міжнародної діяльності у сфері науки, технологій, інновацій та інтелектуальної власності; анонси: міжнародні конкурси, контракти, конференції. Цільова аудиторія проєкту – науковці, винахідники, інноватори.

Детальніше: http://surl.li/sexsy, http://surl.li/sextw

Фото: ІР офіс, УкрІНТЕІ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-04-03
Share
ІДЕЇ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ СВІТ

ІДЕЇ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ СВІТ

11 березня 2024 року в рамках всесвітньої кампанії ВОІВ «Інтелектуальна власність та Цілі сталого розвитку: будуємо наше спільне майбутнє за допомогою інновацій та творчості» в Україні стартувала просвітницька кампанія «Творчі екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ».

11 березня 2024 року в рамках всесвітньої кампанії ВОІВ «Інтелектуальна власність та Цілі сталого розвитку: будуємо наше спільне майбутнє за допомогою інновацій та творчості» в Україні стартувала просвітницька кампанія «Творчі екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ».

Вона присвячена Міжнародному дню інтелектуальної власності, який відзначають 26 квітня. Головні завдання серії заходів: популяризація знань про інтелектуальну власність, її значення для майбутнього планети Земля, розвитку суспільства та кожного з нас; важливість забезпечення надійної правової охорони творчих рішень; формування екокультури та відповідального споживання, сприяння у формуванні якісно нового уявлення дітей і молоді про культуру екодружнього відношення до довкілля та відповідального споживання, переосмислення власних звичок щодо культури споживання товарів та послуг; сприяння розвитку талантів, здатності до креативного мислення та генерації власних творчих рішень, які сприятимуть покращенню, удосконаленню існуючих технологій для розбудови технологічно розвинутої екодержави. Організатор – Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.

Детальніше: http://surl.li/rngye, http://surl.li/rngww, http://surl.li/rngxj 

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-03-14
Share