Popularization of science

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту».

У ній розповідається про британського професора, який перетворив ідеї з власної наукової книги на концептуальний музичний альбом за допомогою технологій штучного інтелекту і таким чином вийшов за межі традиційних способів академічної комунікації. Ендрю Гадсон-Сміт, професор цифрового урбанізму в Університетському коледжі Лондона, створив концептуальний музичний альбом «Місце і простір» на основі матеріалів свого підручника «Міста у метавсесвіті», де розглядає цифрові технології, віртуальні світи та взаємодію людей з цифровим середовищем. Для цього він написав тексти пісень, які відображають ключові ідеї з розділів книги, а музичний супровід у стилі транс з елементами електроніки був сформований з використанням технологій штучного інтелекту. Альбом вийшов під назвою «Цифрове місто» і вже зібрав десятки тисяч переглядів у стрімінгових сервісах. Музику було обрано як нетрадиційний спосіб донести наукові концепції до широкої аудиторії, залучити навіть тих, хто навряд чи звертав би увагу на академічний текст.  Суть не в тому, щоб просто транслювати ідеї, а в тому, щоб через музичну форму та ритм передати складні теоретичні питання, такі як цифрові двійники, віртуальна реальність, соціальні наслідки цифровізації та моделювання даних. Деякі назви розділів книги, наприклад «Грай у гру життя», «Дзеркальні світи» чи «Утопія», легко лягли в основу текстів пісень. Альбом отримав схвальні відгуки від колег і слухачів, які відзначають здатність творчого проєкту привертати увагу до наукових ідей у несподіваному форматі. Отже, штучний інтелект може не лише автоматизувати процеси чи створювати розважальний контент, а й допомагати адаптувати наукові знання у нові, доступніші формати. Як результат – складні академічні ідеї стають більш помітними й зрозумілими не лише для студентів, а й у більш широкому суспільному дискурсі поза університетами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PdYSg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джейка «Науковці звертаються до TikTok у пошуках нових способів залучення громадськості».

У ній йдеться про те, як дослідники та викладачі дедалі частіше експериментують із короткими відеоформатами у соціальній мережі TikTok, щоб зробити науку більш доступною та залучити широку аудиторію поза межами академічних кіл. Автор наводить приклади науковців, які використовують TikTok для пояснення складних ідей простими словами, демонструють лабораторні експерименти або дають поради щодо академічної кар’єри. Такі підходи часто супроводжуються використанням яскравих візуальних ефектів, гумору, мемів або трендових музичних фрагментів, щоб привернути увагу користувачів платформи. Соціальна мережа TikTok славиться алгоритмом рекомендацій, здатними швидко поширювати контент серед мільйонів користувачів, що спонукає науковців та освітян розглядати її не лише як канал для розваг, а й важливий засіб комунікації з спільнотами поза рамками професії для якнайкращої популяризації власних досліджень. Звісно, такий формат має специфічні вимоги: відео повинні бути короткими, динамічними і водночас достатньо точними, щоб не вводити глядачів в оману. Це ставить перед науковцями завдання не лише зрозумілої адаптації змісту, а й етичного представлення фактів і виваженого підходу до складних тем. Популяризація через TikTok може підвищити обізнаність громадськості про наукові проблеми. Та одночасно існує ризик спрощення чи викривлення змісту, якщо формат відео домінуватиме над точністю подачі матеріалу. У зв’язку з цим деякі університети та дослідницькі групи намагаються розробляти власні рекомендації щодо використання соціальних мереж для комунікації науки. Зокрема, вони радять науковцям перед публікацією контенту узгоджувати його з колегами, дотримуватися стандартів академічної доброчесності, а також пам’ятати про потенційний вплив на репутацію – як власну, так і установи, яку вони представляють. Популярність наукових акаунтів у TikTok залежить від здатності автора адаптувати свій стиль мислення до логіки платформи, а не навпаки. Успішні приклади включають створення циклів коротких пояснень про дослідження, участь у загальних освітніх трендах і відповідь на запити аудиторії через інтерактивні відео. Отже, TikTok і подібні платформи можуть стати корисним інструментом для розширення впливу науки на суспільство, але їх використання потребує обдуманої стратегії, розуміння аудиторії і зваженого підходу до подання наукового змісту. Успішна комунікація у нових медіа не замінює традиційних академічних каналів, але може доповнювати їх і сприяти більшій відкритості між науковцями та громадськістю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/C3Be5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

У ній йдеться про рекомендацію аналітичного центру Tony Blair Institute (TBI) до уряду Великої Британії створити мережу університетських центрів допомоги підприємствам із упровадження технологій, що може посилити цифрову інфраструктуру, стимулювати інновації та підвищити продуктивність національної економіки. У звіті TBI зазначається, що головна проблема — не нестача нових розробок, а слабке розповсюдження вже доступних технологій у середовищі малого і середнього бізнесу. Багато компаній не знають, що саме їм може бути корисним, а також не мають ресурсів чи фахівців для упровадження. За оцінками аналітиків, якщо уряд зробить технологічне упровадження центральним елементом стратегії розвитку, можна додатково створити чинник економічного зростання. TBI пропонує не створювати нові структури, а використовувати вже наявні — університети. За аналогією з німецькою моделлю, де діє програма «Mittelstand-Digital», заклади вищої освіти можуть стати «центрами технологічного прийняття». Це передбачає підтримку упровадження, консультації, навчання керівників і працівників підприємств, допомогу з адаптацією технологій під потреби бізнесу, створення мереж обміну досвідом між компаніями. Представники університетів на це вже реагують позитивно. За словами керівників профільних організацій, у багатьох ЗВО є необхідна інфраструктура (лабораторії, обладнання) та експерти які можна швидко переорієнтувати, щоб допомагати бізнесу. Це могло б бути вигідно не лише для підприємств, а й для вишів: заклади отримують нові джерела фінансування, можливість залучати практичні кейси та поглиблювати зв’язок із економікою. Університети мають потенціал щоб стати ключовими акторами національної економічної модернізації. Якщо уряд підтримає цю ідею, країна може отримати подвійну вигоду — нові можливості для бізнесу та зміцнення університетів як інституцій, здатних транслювати науку в практичну користь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MWtgC

 Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки