Sorry, this entry is only available in Українська. 14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку.
Sorry, this entry is only available in Українська.
14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку.
Ця ініціатива спрямована на популяризацію науки та підтримку й заохочення молоді у всьому світі до участі в наукових дослідженнях. Дата 27 листопада обрана не випадково і є символічною – в цей день народився видатний науковець Бориса Патон, також це день заснування Національної академії наук України. Таким чином ЮНЕСКО підтверджує важливість зусиль з просування освіти і науки для сталого розвитку, підтримки наукової грамотності.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Луїзи Г’юітт «Два способи надати студентам дослідницькі навички».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Луїзи Г’юітт «Два способи надати студентам дослідницькі навички».
У ній йдеться про важливість ставлення до студентів як до партнерів у рамках здійснення дослідницької роботи та надання їм допомоги у формуванні навичок, необхідних для подальшого навчання і самостійної наукової діяльності. Автор згадує про брак дослідницьких навичок на початку власної наукової кар’єри та пропонує надавати допомогу студентам у подоланні розриву між бакалавратом і післядипломним дослідженням. На переконання Луїзи, спільна робота над дослідницькими проектами викладачів і студентів допомагає здобувачам освіти відчути причетність до академічного світу й розвинути навички, які вони можуть у подальшому використати під час навчання в аспірантурі. Вона пропонує долучати студентів до фінансованих дослідницьких проектів у якості виконавців і ставитись до них як до повноцінних партнерів або співтворців, а не лише як до «технічних» помічників у дослідженні. Також вона вважає за доцільне запровадити окремий кредитний модуль дослідницького проекту для студентів бакалаврату для організації співпраці між студентами та науковцями у рамках освітніх дослідницьких проектів. Він має бути розроблений таким чином, щоб надати студентам спеціальні навички, досвід і знання із проведення дослідження, спільної праці з іншими студентами та досвідченим дослідницьким співробітником. Для цього науковці пропонують тематику дослідницьких проектів, а студенти подають заявку на участь. Після цього академічний керівник опитує та відбирає студентів, причому розмір групи залежить від масштабу дослідницького проекту. Студенти готують письмовий звіт і роблять презентацію наприкінці модулю. Тим самим вони навчаються генерувати ідеї, отримують досвід спільного дослідження, беруть участь у наукових заходах, чітко розуміють свою відповідальність та внесок у спільну справу, навчаються будувати творчі колаборації. Такі проекти створюють атмосферу довіри, надають почуття причетності та дозволяють створювати важливі довгострокові зв’язки. При цьому як студенти, так і науковці вчаться один у одного під час спільної наукової роботи. Луїза Г’юітт упевнена: такі ініціативи допомагають на практиці подолати розрив між студентськими та післядипломними дослідженнями, покращують академічний досвід студентів, а також заохочують більше студентів продовжувати навчання.
Sorry, this entry is only available in Українська. Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Його прийняття стало стратегічним кроком на шляху виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Документ передбачає наступні ключові зміни: зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників (з 600 до 460–480 годин на ставку за навчальний рік); підвищення значущості наукової роботи (наукова складова має становити щонайменше 30% навантаження); запровадження нової категорії педагогічних працівників, якими можуть стати фахівці-практики, залучені до викладання без обов’язку провадити наукову діяльність; надання ширшої автономії закладам вищої освіти у частині встановлення норм і обсягів наукової роботи відповідно до стратегічних пріоритетів ЗВО чи окремих наукових напрямів. Очікується, що цей закон сприятиме підвищенню якості вищої освіти завдяки утвердженню кращого наукового підґрунтя освітнього процесу, створить умови для більш вимогливого ставлення закладів освіти до власного наукового продукту, надасть можливість залучення фахівців-практиків до освітнього процесу, що сприятиме посиленню практичної спрямованості української вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».
У ньому зазначається, що команда DOAJ прагне підтримувати довіру до наукових публікацій, гарантуючи, що сумнівні журнали не включатимуться до каталогу. У 2024 році понад 830 годин було витрачено на майже 500 досліджень якості видань. Це дає відповідний результат, засвідчений під час нещодавнього опитування спільноти: користувачі вважають DOAJ надійним джерелом надійних і високоякісних журналів відкритого доступу. Команда з питань якості проводить ретельне розслідування щодо видань, які викликають занепокоєння, що в підсумку має фундаментальне значення для просування місії сприяння видимості, доступності, репутації, використанню та впливу якісних рецензованих журналів із відкритим доступом у всьому світі. З одного боку, науковці покладаються на якісний каталог DOAJ, з іншого – утверджується репутація журналів, що входять до нього, серед дослідників, бібліотек, фінансових установ, грантодавців. У публікації розглядаються питання оцінювання журналів – процедура, вимоги до змісту та складу редакційної колегії, процес рецензування тощо. Наголошується, що журнал повинен здійснювати суворий нагляд за повним процесом публікації. Основним недоліком наразі вбачається відсутність незалежності від адміністративних операцій журналу, що може призвести до зовнішнього впливу та конфлікту інтересів. Окрім проведення власних розслідувань, команда DOAJ покладається на співпрацю з партнерськими організаціями, оцінка яких важлива для виявлення сумнівної публікаційної практики. Окремі користувачі також можуть надсилати свої відгуки до служби підтримки DOAJ, скориставшись для цього веб-сайтом або соціальними мережами.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тоні Леслі «У чому секрет успішного партнерства з передачі знань?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тоні Леслі «У чому секрет успішного партнерства з передачі знань?».
У ній наголошується, що партнерство з передачі знань між науковцями та бізнесом може призвести до створення інноваційних продуктів і послуг. Автор пропонує десять порад для забезпечення успішності такої співпраці. Звісно, немає жодних гарантій або секретної формули успіху – надто багато змінних знаходяться поза контролем науки та промисловості. Але є ряд моментів, на які слід звернути увагу, це: побудова зв’язків / налаштування відносини; ефективний підбор персоналу; гнучкість діяльності; готовність до змін; постійний моніторинг середовища; обговорення / комунікація; терпіння та націленість на співробітництво й успіх. Наукові публікації не матимуть для бізнесу цінності, це слід мати на увазі: доведеться їх відтермінувати на користь першочерговості розроблення практичних рішень, але й відкидати їх при підготовці проекту не можна. Академічний результат є одним з важливих показників, які використовуються при оцінюванні проекту. Тоні Леслі вважає, що більшість спільних проєктів науки і бізнесу є успішними, вони – чудова платформа для розвитку інновацій, що безпосередньо впливає на розвиток промисловості та суспільства, а винагорода від участі у партнерстві з передачі знань набагато переважує будь-які проблеми, які можуть виникати у процесі роботи.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».
Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму. Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають під час їх виконання та завершення, – доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre). Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.
Sorry, this entry is only available in Українська. Інститут наукової інформації (The Institute of Scientific Information) опублікував глобальний рейтинг університетів «Топ-50 глобальних інновапційних університетів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Інститут наукової інформації (The Institute of Scientific Information) опублікував глобальний рейтинг університетів «Топ-50 глобальних інновапційних університетів».
Він ґрунтується на даних щодо цитування унікальних винаходів, які отримали патенти за період 2018-2022 років. До п’ятдесяти інноваційних університетів світу наразі увійшли переважно заклади вищої освіти США (тридцять установ), за якими слідують у порядку спадання впливовості ЗВО Франції та Великобританії (по чотири університети), Японія (три університети), Канада та Швейцарія (по два університети), а також Бельгія, Китай, Німеччина, Сінгапур і Південна Корея (по одному ЗВО). У топ-10 найбільш інноваційних університетів світу – Гарвард, Стенфорд, Массачусетський технологічний інститут, Каліфорнійський університет Берклі, Університет Париж Сіте, Кембриджський університет, Університет Вашингтона у Сіетлі, Каліфорнійський університет Сан-Дієго, Мічиганський університет, Університет Торонто.
Sorry, this entry is only available in Українська. Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.
Він побудований за ініціативою Cybermetrics Lab, іспанської дослідницької групи Instituto de Politicas y Bienes Públicos del Consejo Superior de Investigaciones Sientíficas. Рейтинг відображає прихильність університетів до принципів відкритої науки і враховує цитованість 310 профілів авторів у Google Scholar. При побудові рейтингу використані відомості понад 6,3 тис. закладів вищої освіти, дані стосовно яких були упорядковані за кількістю цитат, отриманих найкращими дослідниками кожної установи. До топ-5 українських ЗВО у рамках цього рейтингу увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»», Сумський державний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Шеннона та Ендрю Мюррей «Чотири способи розвинути зацікавлену спільноту у соціальних мережах».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Шеннона та Ендрю Мюррей «Чотири способи розвинути зацікавлену спільноту у соціальних мережах».
Автори наголошують, що коли справа доходить до соціальних мереж, не треба забувати про силу зв’язків та окреслюють доцільні до використання способи взаємодії з аудиторією. Адже університетське життя сьогодні – це не лише те, що відбувається в університетському містечку, а й розвинені цифрові простори, де студенти та співробітники спілкуються, обмінюються досвідом та навчаються. Автори говорять не про важливість використання соціальних мереж, що очевидно, – а саме про правильну роботу з ними. Ключовим є усвідомлення тональності спілкування та забезпечення відповідності вмісту обраній платформі, адже застосування універсального підходу не є кращим рішенням. Соціальні медіа швидко розвиваються, з’являються нові платформи, а деякі старі зникають або кардинально змінюються. Для ілюстрації вони пропонують поглянути на Twitter, що перетворився на X, або Instagram, який представляє ідею Reels, натхненну TikTok. Щоб не відставати від нових тенденцій і переконатися, що соціальні «фоловери» залишаються зацікавленими, необхідно знати свою аудиторію (з яким саме сегментом аудиторії спілкуєтеся на кожній платформі соціальних мереж); створювати привабливий вміст, який забезпечує цінність (контент може бути освітнім, надихаючим і розважальним); підтримувати створення контенту користувачами/читачами; постійно тримати в фокусі завдання залучення й утримання; створити контент-стратегію, яка постійно розвивається. Соціальні мережі – це ще один спосіб вести розмову та ще один канал, на якому можна просувати цінності освіти та науки.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Аллана і Ендрю Мюррей «П’ять речей, які потрібно знати, перш ніж запускати дослідницький підкаст».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Аллана і Ендрю Мюррей «П’ять речей, які потрібно знати, перш ніж запускати дослідницький підкаст».
У ній автори наголошують, що створення підкасту може насправді бути доволі ефективним рішенням для презентації дослідження новій аудиторії або просування академічних знань. Спираючись на власний досвід, автори діляться порадами про те, як успішно запустити дослідницький підкаст. Перше – аудиторія: перш ніж почати планувати перший епізод і обмірковувати, як він може звучати, потрібно оцінити цільову аудиторію (це буде академічна аудиторія, сектор вищої освіти, професіонали, експерти чи люди без спеціальних знань?). Друге – слід переконатись, що обраний формат є стійким, оскільки багато подкастів недовговічні. Нон-фікшн оповідання найбільш популярний формат, що застосовується у більшості документальних подкастів. Він може бути захоплюючим для прослуховування, але його реалізація на практиці займає значно більше часу, ніж інші. Третє – Вам потрібне правильне обладнання, причому не обов’язково потрібна студія подкастів для запису, – існує багато різних більш простих рішень. Четверте – необхідно бути помірним у визначенні тривалості підкасту (короткі зазвичай більш популярні). П’яте – не слід очікувати миттєвого успіху. Люди часто відмовляються від створення підкастів, оскільки кількість слухачів не відповідає їхнім попереднім очікуванням. Потрібен час, щоб створити аудиторію. Соціальні медіа, ймовірно, будуть основним інструментом просування підкастів, тому можна заохочувати своїх гостей та інших науковців, особливо тих, хто має велику кількість підписників у соціальних мережах, ділитися інформацією зі своєю спільнотою. Для тих самих цілей є сенс використовувати LinkedIn, хоча цей спосіб поширення інформації дослідники помилково відкидають.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
