ЩОДО КОНКУРСІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

ЩОДО КОНКУРСІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».

Відповідний наказ від 30 червня 2025 року № 947, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537, оприлюднено на офіційному сайті МОН. Документ об’єднує найбільші конкурсні механізми МОН – основний конкурс для закладів вищої освіти та конкурс для молодих учених. «Положення» встановлює однакові принципи організації, оцінювання та звітування проєктів незалежно від виду конкурсу. Згідно «Положення», зокрема, збільшує підтримку і суб’єктність молодих учених – не менше 30% загального обсягу фінансування щороку буде спрямовуватись на конкурси для молодих дослідників (молоді науковці становлять половину Науково-експертної ради МОН); підтримує участь учених НАН України – дослідники з Національної академії наук України можуть повноцінно входити до складу колективів університетських заявок; запроваджує прозору автоматизовану експертизу заявок у єдиній базі даних – Національній електронній науково-інформаційній системі, де здійснюється три паралельні експертизи та обов’язково розглядаються відхилення оцінок на рівні ±25% та унеможливлюється конфлікт інтересів; запроваджує Кодекс експерта (нові правила для експертів щодо доброчесності, конфлікту інтересів, конфіденційності, об’єктивності); встановлюються чіткі вимоги до академічної доброчесності (недопущення плагіату, фальсифікації даних, «купівлі» наукових робіт, показників і результатів); створює спеціальну Комісію з етики експертів; визначено допустимі умови використання ШІ;  скасовує «сумування» цитувань, індексів Гірша, надання «листів про зацікавленість чи упровадження» тощо. Натомість фокус у відборі проєктів зміщується на їхню якість і очікувані результати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0VenV, https://qrpage.net/qr/XZvC1

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-07
Share
ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».

У ньому зазначається, що зростання продуктивності є основою економічного розвитку і лежить в основі покращення рівня життя. Темпи та характер змін продуктивності значно відрізняються між країнами та у часі, є результатом взаємодії широкого кола чинників – структурних, циклічних, зовнішніх та внутрішніх.  Міжнародно порівняні показники продуктивності дозволяють здійснювати оцінювання міжкраїнної варіації тенденцій продуктивності та впливу на макроекономічні тренди.  Перше видання такого звіту відбулось у 2006 році, де було представлено міжнародну та національну статистику продуктивності праці, багатофакторної продуктивності та пов’язаних з ними показників.  Наразі експерти констатують, що зростання продуктивності залишалося помірним у 2023 та 2024 роках на тлі суттєвих змін у геополітичному та економічному ландшафті. Після падіння на 0,2% у 2022 році продуктивність праці в усіх країнах ОЕСР дещо відновилася (до 0,6% у 2023 році). У єврозоні продуктивність праці різко впала на 0,9% у 2023 році, що стало найбільшим падінням з часів фінансової кризи 2008 року. І надалі зростання продуктивності праці, ймовірно, буде помірним і становитиме в середньому близько 0,4% (за винятком Туреччини). Штучний інтелект, як очікується, позитивно вплине на майбутні тенденції продуктивності за умови упровадження відповідальної політики, його вплив не є очевидним у контексті статистики продуктивності. У звіті  подано глибокий огляд короткострокових та довгострокових тенденцій продуктивності в країнах ОЕСР та у країнах-кандидатах, розглядаються його ключові компоненти – капітал, трудові ресурси, представлений аналіз відмінностей продуктивності між галузями промисловості, малими та середніми підприємствами і великими компаніями, а також його вплив на циклічні економічні коливання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UGmN1, https://qrpage.net/qr/go4lE, https://doi.org/10.1787/b024d9e1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-06
Share
ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».

У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту,  розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку  студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SlOwR, https://qrpage.net/qr/V0O8w  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  

2025-08-01
Share
КРИТИЧНО ВАЖЛИВА СИРОВИНА: ЧОМУ ВАЖЛИВІ НАВИЧКИ

КРИТИЧНО ВАЖЛИВА СИРОВИНА: ЧОМУ ВАЖЛИВІ НАВИЧКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейського фонду освіти опубліковано робочий документ «Критично важлива сировина: чому важливі навички».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейського фонду освіти опубліковано робочий документ «Критично важлива сировина: чому важливі навички».

У ньому наголошується, що критично важлива сировина є основою промислового та технологічного майбутнього Європи. Від електромобілів до систем відновлюваної енергії, від оборонних застосувань до цифрових інновацій, ці матеріали є надзвичайно важливими для глобальної конкурентоспроможності ЄС та стійкості європейської економіки. Оскільки попит на них зростає (очікується його семикратне збільшення до 2050 року), ЄС визнав критично важливим стратегічним пріоритетом забезпечення безпечного та сталого постачання критично важливих сировинних матеріалів. Відповідний закон встановлює амбітні цілі на 2030 рік: забезпечення щонайменше 10% потреб у цих матеріалах в межах ЄС; забезпечення переробки 25-40%, скорочення залежності від третіх країн (до 65%). Сучасна гірничодобувна промисловість та діяльність з обробки матеріалів більше не є традиційними галузями промисловості ЄС. Робототехніка, штучний інтелект та передові системи обробки даних трансформують усі операції – від підземного видобутку до наземних центрів управління. Цей зсув змінює робочу силу: наразі найбільш затребуваними профілями є не шахтарі, а геологи-розвідники, інженери, техніки-робототехніки, аналітики даних та вчені-екологи. Розрив у навичках зростає: у всьому ланцюжку створення вартості компанії намагаються знайти людей з технічними знаннями та професійною кваліфікацією, необхідними для розвитку високотехнологічного сектору сировини з низьким впливом на довкілля. Без цілеспрямованих інвестицій у розвиток навичок та перепідготовку Європа ризикує зазнати невдачі не через брак матеріалів, а через брак людей, готових розкрити свій потенціал. Опублікований документ є по суті першим сфокусованим  дослідженням зв’язків між критично важливою сировиною та розвитком навичок, ролі освіти, навчання та міжнародної співпраці у забезпеченні можливості «зеленого» та цифрового переходу ЄС. Забезпечення сталого постачання критично важливої сировини вимагає більше, ніж просто глибокого пошуку інформації, воно потребує нового мислення, інвестицій в людей та розвитку навичок для більш екологічного, безпечного та конкурентоспроможного майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0MNty, https://qrpage.net/qr/EzdUT  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-01
Share
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Використання штучного інтелекту для вимірювання збитків від стихійних лих: методологія та приклад землетрусу на Сулавесі 2018 року» із серії «Робочі документи Центру розвитку ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Використання штучного інтелекту для вимірювання збитків від стихійних лих: методологія та приклад землетрусу на Сулавесі 2018 року» із серії «Робочі документи Центру розвитку ОЕСР».

У ній зазначається, що останнім часом все частіше трапляються катастрофи, які завдають великих збитків. Штучний інтелект може відігравати значну роль в оптимізації реагування на катастрофи та сприяти зменшенню втрат ресурсів, допомагати в оцінюванні збитків та розробленні планів відновлення. Фактично ШІ та великі дані вже застосовуються для зменшення ризиків катастроф. Наприклад, використання інструментів на основі ШІ допомогло у прогнозуванні масштабів підвищення рівня моря на узбережжі країн Південно-Східної Азії. Для цього вже побудовані різні моделі, які використовують великі дані для прогнозування масштабів підвищення рівня моря до 2100 та 2150 років за різних сценаріїв адаптації або прогнозування екстремальних теплових явищ. Експерти вважають, що використання штучного інтелекту демонструє кращу здатність до прогнозування, ніж традиційні методи, що базуються на обмежених даних спостережень. Алгоритми рідкісних подій, які вже використовуються для досліджень у біології, хімії та фізиці, можуть бути задіяні для визначення екстремальних подій. Також використання ШІ буде корисним для оцінювання вартості збитків від стихійних лих на основі аналізу супутникових знімків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YGWbS, https://qrpage.net/qr/4TY3G, https://doi.org/10.1787/b1fe3967-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-01
Share
БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ  ІЗ ШІ

БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ  ІЗ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».

У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість  сучасних інструментів виявлення ГШІ та  їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти  випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких  англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin.  В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/E0SeH, https://qrpage.net/qr/aZheR

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-31
Share
ОЕСР: ПОЛІТИКА НАВИЧОК І ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ  ВММ

ОЕСР: ПОЛІТИКА НАВИЧОК І ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ  ВММ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок та технологій у контексті великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок та технологій у контексті великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що використання інструментів комп’ютерного аналізу текстів забезпечує альтернативний підхід до вивчення міждержавних дискусій щодо політики, включаючи моделювання задля виявлення найбільш обговорюваних у політичних документах проблем. Інструменти, побудовані на великих мовних моделях, такі як ChatGPT, дозволяють отримувати дуже цінну інформацію з аналізу політичних документів та дискусій. Експерти ОЕСР за допомогою ChatGPT проаналізували ключові теми обговорення, їх взаємозв’язки та пропоновані політичні інструменти на даних 552 політичних документів семи країн – Австрії, Канади, Фінляндії, Німеччини, Кореї, Швеції та Великої Британії за період з 2018 по 2024 рік.  Встановлено, що наука, технології, інженерія та математика (STEM) і цифрові навички займають чільне місце в усіх політичних дискусіях названих країн, причому вони прив’язані до урядових рішень щодо розвитку цифрової інфраструктури та штучного інтелекту  у таких сферах, як охорона здоров’я, передове виробництво і розумні міста. Про них йдеться при дослідженні перспектив  передових технологій та цифрових рішень для підвищення ефективності економіки та якості послуг, вони розглядаються як критично важливі для технологічного прогресу. Хоча дискусії про навички STEM часто зосереджуються на квантових обчисленнях та ШІ, та цифрові навички охоплюють усі рівні – від базової цифрової грамотності до професійного кодування, підкреслюючи важливість широкої адаптивності робочої сили до технологічного прогресу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/emKmE, https://qrpage.net/qr/kTvzn, https://doi.org/10.1787/d5f669be-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

KNU TEACH WEEK 6

2025-07-30
Share
ЧИ ПРИНЕСЕ ШІ СМЕРТЬ ГУМАНІТАРНИМ НАУКАМ?

ЧИ ПРИНЕСЕ ШІ СМЕРТЬ ГУМАНІТАРНИМ НАУКАМ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».

Автор зосереджує увагу на інциденті із засновником індійського університету, який не підтримав свого викладача, що потрапив під тиск критики внаслідок зростаючої залежності від інструментів ШІ, які були навчені на даних, що відображають переважаючу у суспільстві точки зору. Чи збережеться гуманітарна освіта  надалі  та як вона виглядатиме у світі, де домінує машинний інтелект? Автор описує етапи розвитку ШІ в індійських університетах та говорить про зміни громадської думки щодо цього. Наразі в Індії активно обговорюється зв’язок між гуманітарною освітою та активізмом: вторгнення ШІ у людське життя та  все більше покладання управлінців, науковців та освітян на технології штучного мислення призведе до зменшення свободи думки, яка була традиційною основою гуманітарної освіти. Інакомислення та активізм, вважає автор публікації, є елементом гуманітарної освіти і він має бути збережений у світі, який поступово стає «технофеодалізмом». Чи призведе поширення ШІ до придушення інакомислення в університетській спільноті, ось важливе питання для обговорення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ghn3c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-28
Share
ОЕСР: ІННОВАЦІЯМ ПОТРІБНЕ КРАЩЕ УПРАВЛІННЯ

ОЕСР: ІННОВАЦІЯМ ПОТРІБНЕ КРАЩЕ УПРАВЛІННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана  стаття Девіда Вінікоффа та  Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана  стаття Девіда Вінікоффа та  Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».

У ній автори зазначають, що швидкість розвитку нових технологій (від штучного інтелекту до синтетичної біології) створює ряд суттєвих викликів для урядів, які прагнуть використовувати переваги таких технологій при ефективному управлінні ризиками. Оскільки нові технології розмивають межу між реальністю та уявленням, швидкість змін ставить під сумнів здатність керувати їхнім відповідальним розвитком. Політики стикаються з критичним питанням: як управління може розвиватися разом із технологіями, щоб забезпечити інновації, одночасно знижуючи ризики для суспільства? Гнучке управління, на відміну від традиційних моделей управління технологіями, інтегрує різні схеми – експериментальне передбачення, рішення, засновані на результатах тощо, – за яких політики та інноватори безпосередньо залучені до всього політичного циклу та інноваційного процесу. Принципи гнучкого управління ОЕСР полягають у наступному: інтеграція управління по мірі розвитку та дозрівання технологій; здобуття знань за допомогою стратегічної аналітики та експериментів задля формування розуміння майбутніх проблем управління; навчання через створення циклів зворотного зв’язку та передачі знань між політиками, новаторами та громадянським суспільством; управління упродовж усього інноваційного процесу від ранніх етапів інновацій до більш пізніх зі створенням регуляторних пісочниць; надання громадам можливості участі в управлінні, наприклад через розроблення  галузевих кодексів поведінки або стандартів для технологій  та підтримка обміну інформацією і передовим досвідом; спільне створення норм та систем управління з широким колом зацікавлених сторін. Втілюючи ці принципи на практиці, політики та новатори можуть разом формувати більш адаптивний, інклюзивний та готовий до майбутнього ландшафт управління і підтримки інновацій.  Експерти ОЕСР рекомендують: визначати мету, переваги, виклики та формувати гнучкі механізми управління, щоб визначати найкращі підходи для управління розвитком технологій; навчатись успішних практик; будувати взаємодію з місцевою екосистемою новаторів та політиків для співпраці та контекстуалізації управління.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/1SXzr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-28
Share
ЧИ МОЖЛИВИЙ ОПІР ШІ ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАННЯ?

ЧИ МОЖЛИВИЙ ОПІР ШІ ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАННЯ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Майкл Бюлер «Опір спокусам штучного інтелекту може бути неможливим».

У ній автор зазначає, що помічники вчителів роками вимагали справедливої оплати праці, але їх зусилля не призвели до позитивних змін. З появою ШІ величезна кількість пустих згенерованих текстів надається учнями на перевірку  і викладачам треба з цим щось робити. Таке додаткове навантаження спричинило  не кращу відповідь учителів – багато хто став більше покладатись на автоматизацію процесів при перевірці екзаменаційних робіт. Міністерство освіти Англії опублікувало рекомендації, які чітко дозволяють генеративний штучний інтелект для «оцінювання робіт з низькими ставками їх оплати, таких як тести та домашні завдання». Об’єднана рада з кваліфікацій також дозволяє використання штучного інтелекту для оцінювання есе за умови, що він не є «єдиним оцінювачем». Разом із тим, ряд університетів вважають оцінювання за допомогою штучного інтелекту таким, що суперечить не лише формальним правилам, але й неетичним за своєю суттю. Університет Лестера висловлює свою позицію таким чином: існує неявний контракт на викладання, який гарантує, що оцінювання проводиться «підготовленими експертами-людьми», що дозволяє уникати упередженості та забезпечувати «контекстуальне розуміння». Деякі інші університети наголошують, що оцінювання – це реляційний процес, який дозволяє викладачеві «пізнати» студента.  Суперечки щодо оплати за оцінювання постійно виникали у 2017, 2020, 2022 та 2023 роках. У навчальному році, що завершився, викладачі знову відмовилися оцінювати студентські роботи, посилаючись на неприйнятні тарифні ставки та складні умови праці: середній темп читання для англомовних дорослих становить 238 слів за хвилину, а згідно з навчальними планами зворотний зв’язок для оцінювання має містити приблизно 200 слів. Отже, «тариф на оцінювання …  становить 28,8 хвилин, що залишає менше 11 хвилин на оцінку студентської роботи, обмірковування доречного та корисного зворотного зв’язку, а також його чітке та лаконічне висловлювання, пов’язане з відповідними критеріями оцінювання». Стандартне навантаження на асистентів, які здійснюють оцінювання результатів навчання студентів – близько 300. Людина має витратити понад 23 повних робочих дні (безперервно оцінюючи вісім годин на день), тоді як GPT-3 обробляє ці дані  менше, ніж за 45 хвилин. Звісно, низькооплачуваним асистентам знадобиться незвичайна чеснота, щоб чинити опір автоматизації процесу оцінювання. Якщо керівники університетів хочуть створювати людиноцентричні установи, вони повинні бути готові фінансувати робочу силу, необхідну для людиноцентричної освіти. Наостанок Майкл Бюлер з гіркою іронією згадує слова Анатоля Франса «Закон, у своїй величній рівності, забороняє багатим і бідним спати під мостами, жебракувати на вулицях і красти їхній хліб».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zVUAE, https://qrpage.net/qr/hiKnC

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-07-25
Share