Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Наньянського технологічного університету «Переваги програми-помічника на основі ШІ для письменників».

У ній наголошується, що користувачі ШІ наразі зацікавлені в отриманні розумних підказок та в інших зручних функціональних можливостях, які надають різноманітні інструменти ШІ, зокрема ті, що підтримують  академічне письмо і розвивають мислення у студентів. Автори діляться власними педагогічними і технічними міркуваннями щодо роботи з ШІ, до чого їх надихнула недосконалість наявних інструментів та бажання створити додаток, який би дозволяв студентам отримувати миттєвий зворотний зв’язок під час розмірковування й удосконалення текстів. Такий інструмент мав заохочувати самооцінку і критичне мислення, а також ураховувати особливості запитів студентів. Для цього було взято інтерв’ю у 240 здобувачів освіти. З’ясувалось, що студенти готові до взаємодії з програмою, яка може надавати допомогу під час здійснення дослідження та написання фінального звіту.  Було сформовано модель дій – від польової роботи до дослідницького есе. Цим шляхом ШІ-помічник  проводить студентів від початкової стадії формування ідеї дослідження,  його проведення, – до аналізу зауважень та підготовки контраргументів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/latjq, https://ukrintei.ua/y/82Sht

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Ліверпульського університету «Автентичний дизайн оцінювання реультатів опанування магістерських курсів комп’ютерного програмування».

У ній йдеться про чотириетапний план для більш змістовного оцінювання отриманих у рамках освітнього курсу знань і навичок, який передбачає у т.ч. оцінювання за допомогою інструментів штучного інтелекту, групові обговорення та презентації. «Стандартне» оцінювання курсових робіт залишає студентам мало можливостей обміркувати свою роботу, а отримані на неї відгуки не завжди є значущими, оскільки не допомагають покращити результат. Це особливо проблематично під час оцінювання проектів із розширеного комп’ютерного програмування, які мають бути тісно узгоджені з існуючою професійною практикою розроблення програмного забезпечення, яке фактично є «живою річчю», оскільки постійно модифікується та вдосконалюється. Це робить традиційний підхід слабким.  У статті пропонується послідовність виконання й обговорення курсової роботи на основі групового проекту розроблення програмного забезпечення в рамках одного з модулів магістерського курсу комп’ютерного програмування. Задіяння ШІ імітує процес зворотного зв’язку від керівника, доступ до найкращої галузевої практики тестування ПЗ та презентації проектів у промислових умовах. Окрім предметних знань і здібностей перевіряються і «м’які навички». Відгуки від інших студентів та експертів стають важливою частиною процесу навчання та оцінювання. Все це робить процес оцінювання більш значимим, ніж спосіб отримання оцінок, – ще одним способом отримання корисного досвіду, розвитку знань та набуття навичок, необхідних для успішної майбутньої кар’єри.

Детальніше:  https://ukrintei.ua/y/QlZSp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сьюзен К. Олдрідж «Чотири цілі для визначення впливу штучного інтелекту на вищу освіту».

Автор розмірковує над тим, як керівники вищої освіти можуть упоратися з проблемами та можливостями, які відкриває штучний інтелект. Наголошується на двох важливих моментах: по-перше, керівники ЗВО наразі лише починають осмислено реагувати на практичні наслідки розповсюдження ШІ в освітніх системах, належним чином аналізуючи проблеми; по-друге, більшість керівників розглядають ШІ лише як низку окремих проблем, які потрібно вирішити, а не як нову системну і комплексну проблему. Сьюзен задається питанням: як найкраще можна керувати використанням штучного інтелекту у вищій освіті та як правильно формувати його вплив на студентів, викладачів і навчальний заклад в цілому? Відповідь на це стратегічне питання, на її думку, полягає у роботі над досягненням чотирьох цілей. Перша ціль – готувати сучасних студентів до використання штучного інтелекту у майбутній професійній кар’єрі. Друга ціль – використання потенціалу ШІ для підвищення ефективності освіти,  посилюючи здатність студентів до змістовного навчання упродовж усього життя. Третя ціль – використання штучного інтелекту для вирішення конкретних педагогічних та адміністративних проблем. Четверта ціль – постійний моніторинг, виявлення та коректне своєчасне усунення проблем, які приносить використання ШІ у вищій освіті, розроблення механізмів передбачення та ефективне реагування на нові виклики. Щоб досягти зазначених цілей необхідно забезпечити новаторське ставлення до ШІ (потрібно розглядати його як інструмент, що надає величезні можливості) та партнерське ставлення до нього (повноцінно реалізувати його можливості та ефективно пом’якшити ризики). Прийняття цих стратегічних позицій дозволить керувати впливом штучного інтелекту та, зрештою, зробить вищу освіту більш сильною та стійкою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/four-objectives-guide-artificial-intelligences-impact-higher-education?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=the-download&spMailingID=30597155&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2631956483&spReportId=MjYzMTk1NjQ4MwS2, https://www.timeshighereducation.com/campus/collections/ai-transformers-chatgpt-are-here-so-what-next

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики