ЄДИНА БАЗА ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК: ЯК ЗМЕНШИТИ ВИТРАТИ НАУКИ

ЄДИНА БАЗА ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК: ЯК ЗМЕНШИТИ ВИТРАТИ НАУКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».

У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання ґрантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування. Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до витрачання часу, зусиль, дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування. Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б зменшити чисельність повторних подань, скоротити витрати часу та прискорити процес фінансування.  Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування. Аналогічний підхід можна застосувати й до ґрантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування  без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fUkLI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

#НРАТ_TimesHigherEducation 

2025-11-14
Share
ІНДУСТРІАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОТРЕБУЄ НЕ ЛИШЕ ВИПУСКНИКІВ STEM, А Й ГУМАНІТАРІЇВ

ІНДУСТРІАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОТРЕБУЄ НЕ ЛИШЕ ВИПУСКНИКІВ STEM, А Й ГУМАНІТАРІЇВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички  і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EZUaj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-13
Share
ЧИ ГАРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДАЄ ВІДМОВА ВІД ОБОВ’ЯЗКОВОГО ТЕСТУ?

ЧИ ГАРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДАЄ ВІДМОВА ВІД ОБОВ’ЯЗКОВОГО ТЕСТУ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Блобаума «Політика тестування за бажанням» робить студентам погану послугу».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Блобаума «Політика тестування за бажанням» робить студентам погану послугу».

Автор стверджує, що скасування обов’язкових стандартних тестів на вступ до коледжів у США створює додаткові ризики для кандидатів, особливо для тих, хто недостатньо підготовлений або має слабкіші академічні показники. Багато закладів освіти перейшли на політику «test-optional», відмовившись від одного з надійних показників, що має високу прогностичну силу для визначення майбутніх академічних успіхів. Студенти з низьким балом, прийняті без тестів, значно рідше завершують навчання на STEM-спеціальностях. У результаті абітурієнти  та їх родини опиняються в умовах невизначеності: вони не мають достатньої інформації, щоб зрозуміти, чи відповідає їх базовий рівень на вступі реальним вимогам закладу. Необхідно, щоб коледжі та університети робили публічними наступні дані: скільки заявників подали результати тестів, скільки покладались на політику без тестів, який був академічний успіх за цими категоріями. Така прозорість  допомогла би абітурієнтам та їхнім родинам ухвалювати усвідомлені рішення про вступ до коледжів: для вступників із середнім чи низьким рівнем підготовки проходження тестування буде не бар’єром, а індикатором готовності до подальшого навчання. А політика «test-optional» має на практиці ефект, протилежний задуму, оскільки провокує додаткову невизначеність.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/1tjAa

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-07
Share
«ХОЧЕМО, АЛЕ НЕ ГОТОВІ»: ЩО ЗАГРОЖУЄ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ СПІВПРАЦІ

«ХОЧЕМО, АЛЕ НЕ ГОТОВІ»: ЩО ЗАГРОЖУЄ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ СПІВПРАЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Недоліки у дослідницькій безпеці можуть підірвати заявку на участь у Horizon Europe».  

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Недоліки у дослідницькій безпеці можуть підірвати заявку на участь у Horizon Europe».  

».  У ній автор аналізує позиції провідних експертів щодо того, що слабка система захисту досліджень може стати перешкодою для держав та університетів, які прагнуть асоціюватися з програмою «Горизонт Європа» – найбільшою європейською системою фінансування наукових досліджень. Черговим кроком у напрямі безпеки досліджень стало прийняття у травні 2024 року рекомендації Ради ЄС, що зобов’язує держав-членів розробити національні плани та здійснювати тестування стійкості, забезпечувати обмін інформацією та створити Європейський центр компетенцій з безпеки досліджень. Не всі добре просунулись у реалізації цих рекомендацій. Зокрема, Австралія наразі є недостатньо підготовленою: лише чверть рекомендацій реалізовані. Для країн, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», важливо відповідати не лише стандартам фінансування чи запропонованій методології, але й продемонструвати організаційну стійкість, здатність оцінювання ризиків і управління ними, убезпечити дослідників від втрати даних. У разі відсутності прогресу щодо виконання зазначених рекомендацій університети та науково-дослідні установи можуть бути виключені з ключових проєктів «Горизонт Європа». Отже, без належної уваги до комплексної системи безпеки досліджень, яка враховує геополітичні ризики, структури управління, захист даних та інтеграцію до міжнародних рамок, країни та університети ризикують втратити доступ до стратегічних програм і партнерств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EG4Pq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-06
Share
ХТО ПИШЕ ЗА СТУДЕНТІВ: БІЗНЕС ЗАМОВНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ

ХТО ПИШЕ ЗА СТУДЕНТІВ: БІЗНЕС ЗАМОВНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джул’єт Роуселл ««Тіньові науковці»: що відбувається всередині сервісів написання робіт для студентів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джул’єт Роуселл ««Тіньові науковці»: що відбувається всередині сервісів написання робіт для студентів».

У ній йдеться про вражаючі масштаби індустрії підготовки академічних текстів на замовлення та розкриваються неетичні механізми такої діяльності, а також виконавців цих робіт і наслідки для системи вищої освіти. Попри заходи протидії, ринок замовних студентських робіт зберігається і навіть посилює свої позиції. За різними оцінками, послугами таких сервісів скористалися мільйони студентів у світі, що свідчить про наявність стійкого попиту. Географія цієї діяльності обширна. Наприклад, Кенія стала географічним центром, де фахівці з університетською освітою виконують завдання для студентів інших країн. Для багатьох авторів це стає джерелом доходу за відсутності локальних можливостей працевлаштування, однак їхня робота залишається нефіксованою, а роль – невизнаною. Грубо порушується академічна етика, критично знижується довіра до кваліфікацій. Коли студент отримує оцінку чи диплом не за власну працю, це створює прогалину в його особистих компетентностях і впливає на якість підготовки кадрів. Звісно, заклади вищої освіти та навіть урядові інституції намагаються протидіяти цим практикам, але повна офіційна заборона не усуває причин, які спонукають студентів звертатися до них. Необхідний комплексний підхід: розвивати культуру академічної доброчесності, підтримувати студентів у навчанні, використовувати запобіжники та мотивувати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zc3d6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_АкадемДоброчесність

2025-11-05
Share
СТРАТЕГІЯ ЗАРАДИ САМОЇ СТРАТЕГІЇ, А НЕ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

СТРАТЕГІЯ ЗАРАДИ САМОЇ СТРАТЕГІЇ, А НЕ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

Sorry, this entry is only available in Українська.  На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени».

Sorry, this entry is only available in Українська.

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени».

У ній автор розмірковує про те, що сучасні стратегії розвитку університетів зазвичай перетворюються на формальність і гучну декларацію намірів, не підкріплену реальними діями. Це ставить заклади вищої освіти перед серйозним ризиком втрати конкурентності та нівелювання їхньої місії у швидкозмінному світі. Масімо вважає, що сучасна вища освіта опинилася на перетині кількох взаємопов’язаних викликів. По-перше, змінився характер попиту: нові демографічні тенденції, більш жорстке регулювання, зменшення припливу іноземних студентів і поява нових цифрових гравців на ринку освіти означають, що університети більше не можуть покладатися на гарантовану стабільність набору абітурієнтів. По-друге, фінансова модель ЗВО зазнає тиску з боку зростаючих витрат на інфраструктуру і персонал, але не має належного запасу стійкості, що робить  університети фінансово вразливими. По-третє, більшість стратегічних документів університетів виглядають однотипно та символічно, містять загальні формулювання й не відображають унікальності установи чи її справжніх пріоритетів. Нарешті, технологічні зміни та поява моделей штучного інтелекту вимагають від університетів не косметичних змін, а глибокого переосмислення підходів до навчання, досліджень і цінностей освіти загалом. Тому сучасна університетська стратегія має не бути прикрасою презентацій та звітів, а дійсно давати чіткі відповіді на запитання «що саме ми плануємо робити, а від чого свідомо відмовляємось», визначати унікальну позицію ЗВО та спрямовувати ресурси туди, де вони створюють максимальну додану вартість. Без сміливості робити вибір і відмовлятися від другорядних напрямів стратегія перетворюється на сценічний реквізит. Університети, які й надалі зосереджуватимуться на красивих формулюваннях замість конкретних рішень й оперативної реалізації, ризикують «зійти зі сцени» системи вищої освіти, поступившись місцем тим, хто здатен діяти рішуче.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yW7MA

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-04
Share
УНІВЕРСИТЕТИ ПРО УРЯДОВІ ПЛАНИ: АМБІЦІЇ ВЕЛИКІ, А ПІДТРИМКА — МІНІМАЛЬНА

УНІВЕРСИТЕТИ ПРО УРЯДОВІ ПЛАНИ: АМБІЦІЇ ВЕЛИКІ, А ПІДТРИМКА — МІНІМАЛЬНА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок».

У ній автор аналізує реакцію університетського сектору на урядовий документ, який передбачає зростання плати за навчання із прив’язкою до інфляції в обмін на розширення ролі університетів у формуванні політики розвитку навичок для економіки. Зазначається, що уряд планує тісніше поєднати вищу та професійно-технічну освіту, поклавши на університети більше відповідальності за підготовку фахівців відповідно до потреб ринку праці. Представники університетів підтримують намір посилити роль сектору у розвитку регіональних навичок,  проте наголошують, що запропоноване підвищення плати не компенсує фінансових втрат ЗВО, а також не створить умов для якісної реалізації нової моделі. Особливе занепокоєння викликає відсутність належного фінансування інфраструктури та навчального забезпечення, необхідних для реальної модернізації освітніх програм. Також незрозуміло, як саме будуть оцінюватися результати, пов’язані з розвитком навичок, і чи матиме регулятор достатні ресурси й повноваження для ефективного упровадження змін. Адже без чіткої системи фінансування та дієвої підтримки з боку держави збільшення плати ляже тягарем на студентів, не забезпечивши при цьому обіцяної якості. Зміна механізму фінансування не може обмежуватись лише коригуванням вартості навчання. Для досягнення заявлених амбітних цілей потрібні стратегічні інвестиції, узгодженість дій усіх гравців та реалістичні прогнози з огляду на наявні можливості університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr6Jb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-03
Share
ОФОРМЛЕННЯ ПОСИЛАНЬ ЧИ РОЗУМІННЯ ДЖЕРЕЛ: ДЕ УНІВЕРСИТЕТИ ПОМИЛЯЮТЬСЯ?

ОФОРМЛЕННЯ ПОСИЛАНЬ ЧИ РОЗУМІННЯ ДЖЕРЕЛ: ДЕ УНІВЕРСИТЕТИ ПОМИЛЯЮТЬСЯ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вівека Пундіра і Джеффрі Герліхі-Мера «Чому університети досі навчають стилів посилання?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вівека Пундіра і Джеффрі Герліхі-Мера «Чому університети досі навчають стилів посилання?».

У ній автори ставлять під сумнів доцільність навчання сучасних студентів формальним стилям цитування, вказуючи на розрив між академічною практикою та професійною реальністю. В цифрову епоху додати належним чином оформлене посилання до тексту статті або есе можна буквально одним натиском клавіш, – то навіщо вивчати вимоги до пунктуації, використання великих літер у назві, вказування номерів розділів? Ці курси дедалі більше сприймаються як архаїчні та непродуктивні. Університети вимагають від студентів знання стилів цитування, які на практиці далеко не завжди використовуються у професійній діяльності або можуть бути автоматизовані за допомогою програмного забезпечення. При цьому ніхто не ставить під сумнів академічну доброчесність, але фокус має бути не на механіці оформлення, а на розумінні суті: коли, чому і як варто посилатись на джерела, як оцінювати їхню релевантність і достовірність. Скоріше за все, викладачі та студенти просто марнують час на навички, які мають малу практичну цінність у професійному житті. Якщо студенти навчаться зосереджуватися на деталях оформлення замість змістовної аргументації, вони поступово втрачатимуть критичне мислення щодо того, як робити посилання на джерела, оцінювати їх і застосовувати у міждисциплінарному просторі. Необхідно, щоб університети переглянули свої пріоритети: звернули більше уваги на типи джерел (цифрові, відкриті, мультимедійні), на навички використання програм обробки посилань та на те, як навчити студентів структурувати аргументацію й застосовувати адаптивні форми посилання, замість жорсткої прив’язки до одного стилю. Досі в університеті буквально запам’ятовують правила «крапка перед лапками», «номер розділу після коми» чи «курсив у назві журналу», внаслідок чого система ризикує втратити актуальність у світі, де інформація стає більш гнучкою й мультиплатформенною. Цей елемент освіти потрібно  адаптувати до новітніх реалій, щоб не тренувати механістичний підхід замість мислення, оскільки це у довгостроковій перспективі може зменшити ефективність наукової підготовки та академічної мобільності випускників.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gos98

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-31
Share
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР – ПЕРСПЕКТИВИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР – ПЕРСПЕКТИВИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».

У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою»  на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень.  Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ODmnu,  https://qrpage.net/qr/u7Oty

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-30
Share
ОСВІТНЯ РЕФОРМА НАВИЧОК: ЧІТКІСТЬ ЧИ НОВА ХВИЛЯ ПЛУТАНИНИ?

ОСВІТНЯ РЕФОРМА НАВИЧОК: ЧІТКІСТЬ ЧИ НОВА ХВИЛЯ ПЛУТАНИНИ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».

У ній автор аналізує новий стратегічний підхід уряду Великої Британії до розвитку освіти  для молоді старше 16 років та оцінює, наскільки  пропоновані зміни зможуть забезпечити ясність і системність, чи, навпаки, створять нові проблеми для закладів вищої освіти й студентів. Наразі у Британії відбувається реформа структури кваліфікацій, яка має на меті чітке розмежування академічної та професійно орієнтованої освіти. В країні традиційно 16-річна молодь обирає або академічний шлях в університеті або прикладні професійні програми. Пропонується запровадити окремий рівень навчання, який поєднає елементи обох напрямів. Але «це нове – відоме старе», бо подібний формат уже існував тривалий час. Отже, виникає питання: йдеться про суттєве удосконалення системи  чи лише про зміну назв без глибоких трансформацій змісту освіти? Автор вважає дискусійним намір уряду стимулювати університети зосереджуватися на обмеженій кількості напрямів, у яких вони мають найбільший потенціал, що може звузити їхню роль як багатопрофільних освітніх та дослідницьких інституцій. Новий  документ задає загальну траєкторію змін, однак не пропонує достатньо конкретних механізмів реалізації, тому складно оцінити, що він принесе сектору освіти – очікувану ясність і стане реальним інструментом підвищення ефективності та якості освіти, чи спричинить нові проблеми й плутанину, породжуючи ризики.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7Fvys  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-29
Share