БІЛЬШІСТЬ СТУДЕНТІВ ШАХРАЮЮТЬ НА ОНЛАЙН-ІСПИТАХ

БІЛЬШІСТЬ СТУДЕНТІВ ШАХРАЮЮТЬ НА ОНЛАЙН-ІСПИТАХ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Більшість студентів шахраюють на онлайн-іспитах».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Більшість студентів шахраюють на онлайн-іспитах».

У ній автор посилається на серію опитувань, у яких взяли участь понад 4,6 тис. респондентів. Узагальнення результатів цих опитувань призводить до невтішних висновків: під час та після пандемії COVID-19 різко підвищився рівень академічних порушень. Більшість студентів списують на онлайн-іспитах: 54,7% респондентів зізналися у шахрайстві, що суттєво вище за «доковідні» дані, які фіксували такого роду порушення у 29,9% випадків. Філ Ньютон і Кейоні Ессекс виявили, що причиною обману для багатьох студентів виявилась його легкість. Перехід на онлайн-тестування разом із недбалим інформуванням та слабкою підтримкою з боку університетів зміцнили у деяких студентів уявлення про те, що їхньому університету «байдуже», чи чесно вони навчаються. Професор Ньютон, автор впливового дослідження 2018 року, в якому було доведено, що кожен сьомий студент у світі шахраював, вважає, що ця проблема загострилась із упровадженням інструментів штучного інтелекту. Він наголошує: університетам потрібно посилювати якість оцінювання набутих знань, використовувати більше очних іспитів, змінити структуру екзаменаційних питань для ускладнення шахрайства. Разом із тим він застерігає, що жоден з цих заходів не є панацеєю: «Є багато речей, які можна зробити, але коли ви збільшуєте їх до 10, ви робите життя студентів, які в першу чергу не збираються списувати, досить жалюгідним». Він також очікує, що більше університетів будуть використовувати для оцінювання viva, що поширюється у континентальній Європі, але це вимагатиме досить великих змін у мисленні.

Детальніше: https://is.gd/HtstNw, https://is.gd/tVpqAo

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-25
Share
КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ

КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «На допомогу: ключові принципи підтримки студентів.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «На допомогу: ключові принципи підтримки студентів.

Як покращити послуги підтримки та консультацій, щоб підвищити добробут студентів та їх результати». Ресурс містить двадцять чотири статті з порадами щодо того, як саме університети та їх співробітники можуть допомогти студентам. Зокрема, йдеться про діяльність служб підтримки студентів, соціальні групи для формування безпечного простору, способи комплексної та інклюзивної підтримки благополуччя студентів, забезпечення цілісного підходу надання допомоги першокурсникам і їх призвичаєння до університетського життя, способи підтримати працевлаштування, про роботу з випускниками як орієнтиром успішності для нових студентів, підтримку розвитку академічного письма, «колесо мотивації та залучення», онбордінг тощо.

Детальніше: https://is.gd/vmEORj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-21
Share
УНІВЕРСИТЕТИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СУСПІЛЬНЕ БЛАГО

УНІВЕРСИТЕТИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СУСПІЛЬНЕ БЛАГО

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Раджані Найду «Університети, штучний інтелект і суспільне благо».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Раджані Найду «Університети, штучний інтелект і суспільне благо».

Автор наголошує, що вища освіта має знайти шляхи для взаємодії зі штучним інтелектом, щоб використовувати його потенціал, пояснювати проблеми та пом’якшувати небезпеки. При розгляді питання реагування вищої освіти на розвиток ШІ треба в першу чергу усвідомити, якими будуть у цьому контексті обов’язки університетами? Напевне вони повинні коректно використовувати його потенціал, інформувати про небезпеку ШІ та ініціювати розроблення рішень, націлених на отримання максимальної користі для суспільства і водночас зменшення негативного впливу. Раджані пропонує використовувати потенціал ШІ в усіх дисциплінах; розвінчувати сумнівні твердження про неминучість того, що ШІ автоматично принесе людству користь (або навпаки – знищить його); поширювати розуміння того, як ШІ може змінити соціальний, політичний та економічний контекст. Необхідно, щоб корпорації були більш прозорими щодо висвітлення алгоритмів ШІ. Слід підтримувати людей у опануванні навичок роботи з досягненнями ШІ, їх грамотності щодо алгоритмів і технологічних принципів, на яких працює ШІ. Потрібно широко роз’яснювати вплив ШІ на людей, готуючи громадян до продуктивного життя у світі зі ШІ. Необхідно постійно пам’ятати про те, що є мисленням, навчанням і постійно шукати способи більш значущої взаємодії з громадськістю, журналістами, людьми творчих професій, щоб пояснювати які є проблеми ШІ, як їх можна пом’якшити.

Детальніше: https://is.gd/13aI3P, https://is.gd/JN2zzl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-20
Share
ПОРАДИ ЗІ СТВОРЕННЯ СТАЛИХ ВІДКРИТИХ ЛІЦЕНЗОВАНИХ МЕДІАРЕСУРСІВ

ПОРАДИ ЗІ СТВОРЕННЯ СТАЛИХ ВІДКРИТИХ ЛІЦЕНЗОВАНИХ МЕДІАРЕСУРСІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Кемпбелл «Звільніть свій контент! Посібник зі створення сталих відкритих ліцензованих медіаресурсів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Кемпбелл «Звільніть свій контент! Посібник зі створення сталих відкритих ліцензованих медіаресурсів».

Наголошується, що створення навчально-методичних матеріалів відкритих освітніх ресурсів – надзвичайно важливе, оскільки дозволяє ділитися ними та повторно їх використовувати. Університети вкладають значний час і ресурси у розробку високоякісних засобів викладання та навчання, тож важливо, щоб ці матеріали були стійкими, придатними для повторного використання і могли бути доступні якомога більшій кількості студентів. Разом із тим, є обмеження у використанні медіаресурсів, спричинене авторськими правами. Медіафайли, які включають ліцензований сторонній контент (наприклад – зображення, музику, аудіо) можуть використовуватись лише у закритих навчальних приміщеннях упродовж фіксованого періоду часу або з обмеженою кількістю учнів. Щоб гарантувати, що засоби викладання і навчання можна буде широко використовувати повторно та у широкому діапазоні контекстів, не порушуючи при цьому авторських прав, потрібно розвивати їх як відкриті освітні ресурси (open educational resources / OER). Це навчальні матеріали, які розповсюджуються за відкритою ліцензією (наприклад, Creative Commons), що дає змогу їх вільно використовувати повторно, перепрофільовувати, адаптувати та розповсюджувати. OER можуть принести велику користь викладачам і учням в усьому світі, а також університетам. Виходячи з досвіду Единбурзького університету, автор наводить декілька простих кроків, яких слід дотримуватись, щоб створити стійкі медіа-ресурси, якими можна буде ділитися на умовах відкритої ліцензії. Необхідно: переконатися, що всі сторонні зображення та аудіо, які використовуються у медіафайлах, перебувають у вільному доступі (тобто не мають обмежень авторських прав) або передаються за відкритою ліцензією (наприклад, ліцензією Creative Commons); використовувати загальнодоступні і відкриті ліцензовані матеріали, які можуть забезпечити контекст і візуальний стиль, заощадивши при цьому час і бюджет; не забувати вказувати авторство усіх зображень, аудіо- та відеоматеріалів під ліцензією Creative Commons, які використовуються; додавати відкриту ліцензію до створених медіафайлів.

Детальніше: https://is.gd/K1gdPy, https://is.gd/PS163T

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2023-09-19
Share
ТАКСОНОМІЯ БЛУМА ТА ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ

ТАКСОНОМІЯ БЛУМА ТА ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».

Наголошується, що структура, яку часто використовують, – застаріває і тому потрібен новий підхід. Ще декілька років тому розуміння ШІ обмежувалося його потенціалом як допоміжного інструменту викладання і навчання для зменшення обтяжливих завдань для викладачів. Вважалося, що ШІ буде охоче впроваджено у вищу освіту й забезпечуватиме інклюзивне навчання. Ніхто не передбачав, що ГШІ незабаром увірветься в наш світ, руйнуючи освітній простір і розділяючи академічне співтовариство. Незважаючи на розмаїття підходів, науковці відчайдушно намагаються отримати чіткі практичні поради та рекомендації від своїх власних установ щодо того, як впоратися з цією складною ситуацією. Але виші не впевнені у собі та шукають зовнішньої підтримки. Автори вважають, що в основі практик застосування ГШІ мають бути когнітивні процеси: набуття навичок мислення від нижчого до вищого порядку, починаючи від запам’ятовування та побудови за допомогою розуміння, застосування, аналізу та оцінювання, перш ніж досягти вершини освітнього навчання – творення. Вони добре резюмовані таксономією Блума і часто зображуються у вигляді піраміди. Ця концепція навичок мислення нижчого і вищого порядку сильно визначає те, як ми розробляємо, викладаємо й оцінюємо, вона неявно вбудована у рамки кваліфікацій, дескриптори оцінок на університетському рівні та результати навчання. Створення знань неможливе без проходження цих когнітивних процесів. ШІ може створювати контент багатьох типів практично миттєво, оперуючи величезним обсягом інформації, при цьому не відчуваючи себе перевантаженим або пригніченим обмеженнями можливостей, як це відбувається у людини. Виникає ситуація відеогри, де можна просто перестрибнути декілька рівнів, не запам’ятовуючи, не розуміючи суті, не застосовуючи на практиці, не аналізуючи та не оцінючи інформацію. Науковці бізнес-школи Університету Суррея вважають, що метод Таксономії Блума залишається основним методом викладання, навчання та оцінювання і пропонують під час інтеграції ГШІ почати з творчості. Для цього потрібно пам’ятати, що ШІ – це всього лише інструмент, створений людьми. Як творці та розповсюджувачі знань, заснованих на надійних та етичних дослідженнях, люди зобов’язані використовувати цифрові інструменти таким чином, щоб застосування ШІ приносило користь суспільству.

Детальніше: https://is.gd/v3GBTo, https://is.gd/6Jqz1t, https://is.gd/cdHrKV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-18
Share
ЩО ГОВОРЯТЬ ЛІДЕРИ

ЩО ГОВОРЯТЬ ЛІДЕРИ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери».

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери».

Вона присвячена обговоренню керівниками провідних університетів світу загальних стратегічних проблем освіти й запровадження змін. Ресурс складається з шістидесяти дев’яти статей, у яких містяться поради з вирішення широкого спектру питань. Зокрема привертають увагу роздуми про залучення найкращих науковців; дистанційне навчання; використання мистецтва для переосмислення освіти; статус університету; бізнес-кейси для мистецтва; виховання підприємців; соціальна місія молодих університетів; як не намагатись бути Гарвардом чи Оксфордом; між Китаєм і світом.

Детальніше: https://is.gd/XtJgeD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-15
Share
ДРУКОВАНА СТОРІНКА, ЯК І РАНІШЕ, ВАЖЛИВА ДЛЯ ВЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ

ДРУКОВАНА СТОРІНКА, ЯК І РАНІШЕ, ВАЖЛИВА ДЛЯ ВЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».

У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.

Детальніше: https://is.gd/kehNrS, https://is.gd/sWZQ2I

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-14
Share
СТУДЕНТИ-АМБАСАДОРИ

СТУДЕНТИ-АМБАСАДОРИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».

У ній автор пропонує своє бачення того, як розробити та запустити ефективну програму студентів-амбасадорів для підтримки ініціатив з розширення участі, що є ключовим пріоритетом для урядів багатьох країн, у т.ч. Австралії. Нинішні студенти університету можуть відігравати вирішальну роль у здійсненні інформаційних програм як у кампусі, так і за його межами. Вони наставляють учнів шкіл і виступають прикладом для наслідування, діляться своїм освітнім досвідом із майбутніми студентами та підвищують обізнаність про різні шляхи післяшкільного навчання. Еллі зосереджується на тому, як запровадити ефективну практику студентських послів, щоб допомогти розширити ініціативи щодо участі: від планування до найму та підтримки. Спираючись на власний досвід керівника досліджень і оцінки студентського капіталу в Технологічному університеті Сіднея, вона пропонує наступні кроки: планування програм розширення участі (перегляд мети, розроблення інформаційної діяльності, оцінювання та зворотній зв’язок, визнання та заохочення); набір студентських амбасадорів (прагнення до різноманітності, прозорості, продуманий підбір персоналу); підтримка студентських амбасадорів (навчання та розвиток, системи підтримки, використання технологій). Постійне вдосконалення є ключовим елементом усіх ініціатив. Тому необхідно постійно збирати дані від усіх сторін, регулярно переглядаючи та вдосконалюючи програму на основі результатів оцінювання, відгуків і контексту, в якому працюють амбасадори. Це дозволить забезпечувати високу ефективність і актуальність програми для досягнення її цілей.

Детальніше: https://is.gd/DJNv64 , https://is.gd/4dO3fW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-13
Share
CHATGPT ЗАКЛИКАЄ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДІЙ

CHATGPT ЗАКЛИКАЄ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».

У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.
Фото:pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-12
Share
ЗАХИСТ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

ЗАХИСТ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками».

Він допоможе викладачам керувати загрозами їхній академічній свободі та реагувати на них, – від з’ясування джерела проблем до пошуку союзників і ресурсів. Академічна свобода є основоположною гарантією продукування знань, що дає змогу вченим проводити свої дослідження і поширювати їх результати. Нападки на академічну свободу, вважають автори, останніми роками посилились. Зокрема, у 40 штатах США зафіксоване залякування з боку політичних організацій, переслідування у соціальних мережах, прямі погрози фізичного насильства. Педагогіка, навчальні програми та дослідницькі спеціалізації зазнають безпрецедентного громадського контролю та критики. Лише деякі установи здатні протистояти їм. Пропонується використовувати довгострокові стратегії і практики для захисту викладачів і зміцнення академічної свободи: пізнання ландшафту (аналіз ситуації з академічною свободою в регіоні та кампусі); вивчення прав, союзників і ресурсів; визначення плану. Вчені із загальнодоступним профілем можуть покладатись на експертів, які допоможуть упоратись з цькуванням у соціальних мережах і переслідуваннями в інтернеті. Бажано заздалегідь обговорити програму дослідження, її зв’язок зі стандартизованими вимогами, план передачі знань, віднайти тематичні онлайн-ресурси для обговорення «гарячих тем» і пояснення аудиторії, що не обізнана з ними, створити інклюзивний навчальний простір. Важливо також, щоб університети долучались до популяризації принципів академічної свободи, наприклад створивши сайт про академічну свободу, її сутність, політику тощо.
Детальніше: https://is.gd/0NpiCf
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-11
Share