ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ  ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ  ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер  «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер  «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».

У ній розглядається вплив систем оцінювання наукової діяльності бізнес-шкіл на тематичну спрямованість наукових досліджень, дієвість академічних стимулів та здатність університетів реагувати на суспільні виклики. Автор зазначає, що у багатьох бізнес-школах кар’єрне просування, фінансування та професійна репутація значною мірою залежать від публікацій у невеликій групі високорейтингових журналів. Така система стимулює дослідників орієнтуватися насамперед на вимоги цих видань, а не на практичну або суспільну значущість власної роботи. Журнали, які вважаються «елітними», часто надають перевагу вузькоспеціалізованим і методологічно складним дослідженням, що може віддаляти бізнес-школи від реальних економічних і соціальних проблем, зокрема – вивчення питань нерівності, зміни клімату або умов праці. Дослідники змушені адаптувати тематику і стиль своїх робіт до очікувань редакцій та рецензентів з цього пулу, а домінування рейтингових списків впливає специфічним чином на усю академічну культуру. Молоді науковці швидко засвоюють систему стимулів, у якій головною метою стає публікація у визначеному переліку журналів, а не науковий результат. Це, як правило, зменшує інтерес до міждисциплінарних досліджень, широкої відкритої публічної комунікації та співпраці з бізнесом і державними структурами. Питання глобальної нерівності в академічному середовищі стає більш гострим, оскільки провідні журнали здебільшого базуються у США або Великій Британії та орієнтуються на англомовний академічний контекст. На думку автора це створює додаткові бар’єри для дослідників з інших регіонів і звужує тематичне та методологічне різноманіття наукових публікацій. Проблема полягає не у самих академічних журналах, а в їхньому надмірному впливі на поточну систему оцінювання. Необхідно орієнтуватись на суспільний вплив досліджень, якість викладання та взаємодію з професійними спільнотами, а не лише на публікаційну активність науковців у вузькому переліку схвалених інституціями видань. Нинішня модель академічного оцінювання у вузькому сенсі послаблює здатність бізнес-шкіл виконувати суспільну функцію, а в широкому – спотворює академічну конкуренцію та знижує цінність орієнтації  науковців на виконання суспільно значущих досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/elitist-journal-lists-undermine-social-purpose-business-schools

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-12
Share
ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку – розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об’єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження  погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає  запиту до науки з боку суспільства.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07
Share
ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share
ВИМІРЮВАННЯ ВАЛОРИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

ВИМІРЮВАННЯ ВАЛОРИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.

На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.

Документ  спрямований на держави-члени та асоційовані країни Європейського дослідницького простору, які проводять оцінювання того, як на практиці реалізуються інновації на благо розвитку суспільства та задля підвищення конкурентоспроможності. Пропонується розглядати «багатогранну цінність» діяльності з валоризації знань: від комерційних проривів до кращої державної політики та залучення громад. Для цього запроваджується система із 16 показників та 41 метрики, що дозволить країнам більш точно вимірювати вплив інвестицій у дослідження та інноваційну діяльність на розвиток економіки та суспільства у короткостроковому та довгостроковому контексті. Планується відстежувати комерціалізацію досліджень (спільні патенти реального та академічного сектору, використання інтелектуальної власності, венчурні інвестиції, кількість наукових стартапів), внесок досліджень у стандартизацію, вплив досліджень на формування політики, залучення громад до валоризації знань. Наголошується на необхідності узгодження ключової термінології та рівня зрілості наборів даних і покращання практики їх збору. Надаються рекомендації щодо пілотного тестування метрик, подальшого вдосконалення методології та покращення узгодженості даних. Опитування і тематичні дослідження розглядаються як важливе джерело інформації для підготовки висновків та подальшого розвитку системи показників, які будуть використані для механізму моніторингу ERA.  Документ буде корисний  політикам як практичний ресурс оцінювання прогресу у валоризації знань та розроблення заходів із посилення впливу європейських досліджень.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-framework-measure-knowledge-valorisation-2026-03-30_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/6ca5d36d-28c9-41af-b366-b6ae62aa4a86_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/european-research-area_en, https://data.europa.eu/doi/10.2777/3166614

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВалоризаціяЗнань #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-16
Share
РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАВЧАННІ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАВЧАННІ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Роль організацій громадянського суспільства у розвитку людського капіталу та навчанні упродовж життя».

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Роль організацій громадянського суспільства у розвитку людського капіталу та навчанні упродовж життя».

Наголошується на зростанні ролі організацій громадянського суспільства та подається огляд даних восьми національних тематичних досліджень щодо внеску цих організацій через інформаційно-просвітницьку діяльність, надання послуг, неформальне навчання, забезпечення взаємодії зі спільнотами та модерації політичного діалогу. Незважаючи на обмежене фінансування, інституційні бар’єри та непослідовні механізми участі, організації громадянського суспільства мають значний потенціал у вирішенні проблем нестачі кваліфікованих кадрів, підтримці вразливих груп населення та зміцненні інклюзивного управління. Маргарета Ніколовська, автор публікації, закликає до поширення інституціоналізованої співпраці й забезпечення сталого фінансування, щоб ці структури могли повною мірою виконувати свою роль партнерів у формуванні ефективних, справедливих та готових до майбутнього систем розвитку людського капіталу.

Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/role-civil-society-organisations-human-capital-0, https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-03/catalysts%20for%20change-TA0126003ENN.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-08
Share
ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»

У ньому йдеться про звіт директорату освіти, молоді, спорту та культури ЄК «Спільнота для освітніх інновацій: від досліджень до впливу. Мости для інноваційних розривів у вищій освіті». Автори дослідження зосереджують увагу на значенні валоризації знань та вказують, що ця діяльність потребує загальноінституційного підходу, а не окремих дій. Валоризація знань являє собою процес створення їхньої соціальної та економічної цінності, пов’язує різні сфери та сектори й перетворює дані, ноу-хау та результати досліджень на стійкі продукти, послуги, рішення і політику, засновану на знаннях, що приносить користь суспільству. Вона є стратегічним інструментом для вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій, що забезпечує перехід від  дослідження до його упровадження і впливу.  Необхідно розвивати інституційні служби підтримки, які надають допомогу дослідникам у перетворенні знань на практичні результати, робить їх видимими та інтегрованими упродовж усього життєвого циклу дослідження. Важливо підтримувати партнерські відносини з неакадемічними зацікавленими сторонами, що сприяють спільній творчості та впровадженню інновацій. Потрібно приділяти увагу розвитку потенціалу ЗВО і НУ для набуття як окремими особами, так інституціями навичок, відповідного способу мислення та необхідних умов для постійної валоризації знань. У звіті представлені рекомендації щодо розроблення та упровадження політики валоризації знань, а саме: упроваджувати навчання на основі практики (практичні приклади, симуляції переговорів, використання шаблонів); зробити результати валоризації знань видимими й такими, що враховуються в процесі розвитку (поряд з дослідженнями та викладанням); здійснювати фінансування постійних посад та спільних послуг, щоб зменшити залежність від короткострокових проектів; забезпечити безперервність підтримки після завершення проекту; пріоритезувати тематичні виклики, узгоджені з регіональними потребами. Узагальнено передовий європейський досвід (ініціативи Офісів трансферу технологій Фландрії (Бельгія), Передачі знань (Ірландія),  Фонду «Технологія Європи» (Італія)), що наочно демонструє, як установи можуть впроваджувати валоризацію у навчальні програми та розвиток кар’єри.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/report-highlights-the-benefits-of-knowledge-valorisation-in-higher-education,  https://op.europa.eu/en/web/eu-law-and-publications/publication-detail/-/publication/099f4283-138b-11f1-8870-01aa75ed71a1/language-en, https://www.heinnovate.eu/en/news-events-cei, https://data.europa.eu/doi/10.2766/6461984

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини

2026-03-25
Share
ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».
ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».

У ній автор говорить про те, як публічні виступи та участь у різноманітних заходах за межами академічної спільноти можуть стати вагомим інструментом посилення впливу наукових досліджень та їх позитивного сприйняття поза вузьким колом колег. Важливо не лише проводити гарні дослідження, – слід розповідати про них там, де їх можуть почути люди з іншими поглядами. Він цитує професора М. Мутукрішну з Лондонської школи економіки, який вважає, що багато науковців залишаються поза рамками суспільних подій, не впливаючи на рішення політиків і широку публіку. Досвід цього професора є доволі показовим. Після публікації його книги про людську природу, автор прагнув залучитися до політичних і державних дискусій в рамках кампанії проти корупції, що проводилась Міністерством внутрішніх справ Великобританії та консультацій під егідою Міністерства освіти і  Програми розвитку ООН щодо готовності британських дітей до ери штучного інтелекту. Він виявив нові організаційні формати, які допомагають науковцям ефективніше працювати з публікою. Наприклад, Academic Speakers Bureau, створене при Лондонській школі економіки, має на меті зв’язати провідних дослідників з корпоративними та публічними клієнтами, які шукають промовців із глибокою науковою підготовкою. Такі бюро спрощують логістику, узгоджують умови виступів і розширюють аудиторію, що може сприяти сталому впливу дослідницьких ідей. Ще одна ініціатива — PUP Speaks від видавництва Princeton University Press, яка покликана просувати книги й утримувати зв’язок із аудиторією для забезпечення тривалої присутності науковців у публічному дискурсі. Професор Американського університету (Вашингтон) Кантіті Міллер-Ідріс говорить, що вона отримала сотні запрошень на виступи після публічного обговорення її дослідницької роботи, отже вдалі публічні виступи можуть поширювати наукові ідеї серед широкої аудиторії. Традиційні академічні канали самі по собі не забезпечують максимального суспільного впливу. Публічні виступи, участь у дебатах, спікерських проєктах та співпраця з організаціями за межами університетів може стати важливою частиною трансформації наукових знань у ширше суспільне розуміння та забезпечити реальний вплив на політику, бізнес і культуру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/94xtb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Валоризаціяя знань

2026-01-23
Share