Національний репозитарій академічних текстів

КЛЮЧ ДО ЦИФРОВОЇ ДОСТУПНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Села Джарвіса та Джорджа Роудса «Чи є співпраця ключем до цифрової доступності?».

У ній автори наголошують, що цифрова доступність є етично важливою та юридично обов’язковою вимогою. Реалізація її на практиці вимагає прикладання багатьох зусиль. Університети можуть співпрацювати у цій сфері, об’єднувати свій досвід щоб зробити вищу освіту е-доступною. У якості приклада наводять проєкт «Make Things Accessible», який був ініційований Вестмінстерським університетом і наразі є результатом співпраці цілої мережі університетів. Було сформовано спільноту практиків, створено веб-сайт і започатковано архів корисних ресурсів щоби зробити успішні рішення доступними для усіх. Веб-сайт Make Things Accessible містить 85 посібників і цей список постійно зростає. Вказівки у цих посібниках спрямовані на те, щоб допомогти легше виконувати завдання розвитку цифрового середовища, як у контексті програмного забезпечення, вирішення організаційних питань, так і здійснення закупівель (відбір постачальників, формулювання контракту тощо). цей ресурс має понад 40 тис. переглядів сторінок на місяць, що підтверджує вплив міжінституційних спільнот практиків на розвиток і утвердження цифрових стандартів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RRRQP, https://www.makethingsaccessible.com/

Фото: pixabaу.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-04-03

ЕФЕКТИВНІСТЬ УЧАСТІ ЗВО У КОНКУРСАХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» на основі інформації з відкритих джерел підготував та оприлюднив рейтинг ефективності участі українських ЗВО у конкурсах наукових проєктів, які відбулися минулого року.

Для цього було задіяно дані інформаційної системи ЄС CORDIS (Community Research and Development Information Service), платформи EACEA Projects Results, Міністерства освіти і науки України та Національного фонду досліджень України. Оцінювання проводилося за раніше складеною та апробованою методикою, у якій здійснене незначне коригування у бік значення участі у проєктах програми «Горизонт Європа». Отримані результати засвідчують наступне. Київський національний університет імені Тараса Шевченка здобув перемогу у відборі 49 проєктів і відповідно став лідером у всіх шести номінаціях, посівши перше місце у національному рейтингу. Національний університет «Львівська політехніка» має 27 вдалих проєктів у всіх шести номінаціях, відповідно посів другу сходинку рейтингу. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», торішній лідер, наразі займає третє місце з виграшними проєктами у п’яти номінаціях. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – на четвертому місці, Національний університет біоресурсів і природокористування України – п’яте.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/HqFXD, https://euroosvita.net

Фото: pixabaу.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-04-03

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

На сторінці European Education and Culture Executive Agency сайту Європейської комісії опублікований матеріал «Трансформація цифрової освіти – три роки роботи Digital Education Accelerator».

У ньому наголошується, що цей Accelerator є частиною Європейського цифрового освітнього центру. Упродовж останніх трьох років він підтримав 21-е цифрове освітнє рішення, надаючи структуроване керівництво, експертне наставництво, тестування, демонстрацію та перевірку можливостей упровадження інновацій на різних освітніх рівнях – від дошкільної освіти, до професійної підготовки, вищої освіти та навчання дорослих. Автори публікації дослідили вплив програми на розвиток адаптованого наставництва. Гнучкий підхід дозволив командам-учасницям успішно вирішувати свої завдання, водночас отримуючи вигоду від співпраці та міжсекторальної взаємодії.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/SSuji, https://ukrintei.ua/y/0uGZK

Фото: Accelerator

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-04-03

ОЕСР: ЕКОНОМІКА ОКЕАНУ ДО 2050 РОКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка океану до 2050 року» із серії «Аналіз політики ОЕСР».

Океан займає 71% поверхні Землі, охоплює 90% біосфери, забезпечує продовольчу безпеку понад трьох мільярдів людей, опосередковує транспортування понад 80% світових товарів і передавання 98% міжнародного інтернет-трафіку завдяки підводним кабелям. Нові статистичні дані та проведений аналіз підтверджує життєво важливу роль, яку океан відіграє у житті людей. Економіка океану вже давно є потужним рушієм глобального зростання, створюючи робочі місця, сприяючи розвитку та забезпечуючи продовольчу безпеку, вона фактично є п’ятою за величиною економікою світу, якби її включали до рейтингу нарівні з окремими країнами. Однак зміна клімату, погіршення навколишнього середовища, відставання продуктивності та повільна цифрова трансформація посилюють тиск на морські екосистеми та їхній економічний потенціал. Подолання цих викликів потребує рішучих скоординованих дій як для захисту морських екосистем, так і для підтримки економіки океану як джерела процвітання майбутніх поколінь. Звіт ОЕСР містить нові дані та поради політикам, які можуть допомогти у створенні стійкої економіки океану. Показані потенційні шляхи розвитку сектора до 2050 року, наголошується на нагальній потребі ефективного управління океаном, підкреслюється необхідність поступового припинення шкідливих практик і боротьби з незаконною діяльністю (так званою «економікою темного океану»), підкреслюється критична роль переходу до чистішої енергії та використання цифрових технологій. Це у комплексі допоможе пом’якшати вплив на навколишнє середовище, протидіяти зміні клімату та сприятиме підвищенню продуктивності.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/oFsQe, https://ukrintei.ua/y/B6tSU, https://doi.org/10.1787/a9096fb1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-04-03

РОЛЬ ЕМОЦІЙ В ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Емоції та навчання: яку роль відіграють емоції в тому, як і чому студенти навчаються?».

Автори наголошують: якщо педагоги розуміють чинники, які взаємодіють з емоційними станами, щоб впливати на навчання, вони можуть працювати з цим, щоб покращити досвід навчання своїх студентів. Пропонується використовувати ряд стратегій управління емоціями, оскільки вони можуть як підсилювати зацікавленість у навчанні, так і заважати освітньому процесу. Отже, поради. По-перше, емоції відіграють певну роль у тому, як і чому учні навчаються, тому як педагоги, так і студенти повинні визнати невід’ємну роль емоцій у навчанні. По-друге, потрібно постійно відслідковувати індивідуальні та групові емоційні стани. По-третє, слід формувати навчальну практику таким чином, щоб вона включала численні та різноманітні дії, які залучають емоційні стани слухачів та надають можливості для діалогу, саморефлексії, метапізнання (зокрема – через оцінювання, що поєднує з раніше набутими нові знання та навички), приємній атмосфері навчання, створюють відчуття контролю учнів над ситуацією, розвивають почуття зацікавленості та причетності до курсу. По-четверте, слід використовувати емоції для інформування про навчальний досвід, для мотивації та підвищення успішності студента. Визнання ролі емоцій у навчанні може призвести до покращення освітнього процесу та підвищення залученості здобувачів освіти.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/vf38E

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-04-02

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДЕРЖАВНИХ РЕЄСТРАХ

Міністерство молоді та спорту України інформує про запуск сервісу аналізу заявок на конкурси міжнародних обмінів молоді, побудованого з використанням технологій ШІ – великих мовних моделей.

Цей сервіс вираховує шанси на успіх підготовлених заявок та надає рекомендації, як їх покращити для отримання позитивного результату. Він діє на платформі Дія.Engine, яка допомагає міністерствам і державним органам швидко та зручно створювати реєстри й надавати державні послуги. Основні переваги – швидка автоматична перевірка (від 3 до 15 хвилин), миттєвий зворотній зв’язок у вигляді конструктивних порад та рекомендацій, пояснення типових помилок та економія часу для заявників і держслужбовців. Даний сервіс є першим досвідом використання великих мовних моделей у державних реєстрах України. У майбутньому Мінмолодьспорт планує удосконалювати цей сервіс, робитиме його більш зручним, безпечним та ефективним. Слід зазначити, що платформа Дія.Engine допомагає міністерствам і державним органам зручно створювати й керувати реєстрами в середовищі безпечного обміну даних.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/B4oLP, https://ukrintei.ua/y/7IvyV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-04-02

ОЕСР: КВАНТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ЦИФРОВОГО СВІТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Квантові технології як нова парадигма для цифрових економік і суспільств» із серії «Аналіз політики ОЕСР».

У ній наголошується, що квантові технології мають величезний потенціал для суспільної трансформації та розвитку інновацій. Вони засновані на унікальних властивостях атомів (таких, як суперпозиція та заплутаність) та дозволяють побудувати пристрої, що суттєво покращуватимуть збір, обробку та передачу даних порівняно із класичними інформаційно-комунікаційними технологіями. Найбільш розвиненою технологією є наразі квантове зондування. Квантові обчислення залишаються на відносно ранній стадії розвитку, стикаючись з науковими та інженерними викликами. Квантовий зв’язок був успішно продемонстрований, але все ще має перешкоди у масштабуванні та імплементації. Квантові технології обіцяють значний прогрес в інноваціях у різних бізнес-секторах, а також можуть допомогти у вирішенні суспільних проблем. Гібридні системи, які поєднують квантові та класичні обчислення, можуть прискорити інновації, тоді як квантовий штучний інтелект має довгостроковий потенціал. Разом із тим, квантові обчислення можуть знищити сучасні методи шифрування, ставлячи під загрозу безпеку майже всіх даних, що передаються у мережі інтернет. Високоточні квантові сенсори також можуть бути використані для інвазивного спостереження. Перспективи застосування цієї технології у криптоаналізі, зборі розвідданих, розробленні зброї, викликають занепокоєння. Отже, необхідні зважене державне регулювання та контроль фундаментальних досліджень у квантовій науці. У документі ОЕСР узагальнено оглядові матеріали стосовно сучасних квантових досліджень, їх готовності до комерційного використання, проаналізовано переваги та ризики.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/oNqyH, https://ukrintei.ua/y/dvlKv, https://doi.org/10.1787/e6664d58-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-04-02

УНІВЕРСИТЕТИ ОЦІНЮЮТЬ ПРОГРЕС СТУДЕНТІВ ЧИ ЇХ ЗДАТНІСТЬ ПРАЦЮВАТИ ПІД ТИСКОМ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рахіма Сомані «Поза межами екзаменаційної паніки: переосмислення мети оцінювання».

У ній автор провокує читачів наступним запитанням: «студенти отримують в університеті оцінки за стресостійкість, чи за результати навчання?» Щоб відповісти на це питання, потрібно почути голоси самих студентів. А вони говорять, що реагують на тиск академічних оцінок продумано, використовуючи стратегії адаптації, коригування навчальних звичок і застосовують різні підходи залежно від запропонованого типу оцінювання. Звісно, дехто покладається на наполегливість, оволодіння методами управління часом і структуровані навчальні плани, щоб залишатися на високому рівні. Уповільнення темпу, зосередження на дрібних деталях або навіть зміна оточення іноді допомагають пройти сесію, залишатися спокійними та продуктивними. Бесіди Рахіма зі студентами показали йому важливість розуміння складнощів процесу академічного оцінювання не лише з боку викладачів, а й з боку здобувачів освіти. Адже за кожною оцінкою стоїть історія індивідуальних зусиль, стратегії та емоційної праці. Та чи підтримує система оцінювання більшу якість навчання? Коли студенти відчувають тиск, пов’язаний з виконанням завдань, це в якийсь момент починає заважати їх цікавості у навчанні й навіть перекреслює його мету. Отже, потрібно відштовхуватись саме від продуктивності та мети вищої освіти, переосмислити систему оцінювання для надання студентам цілісного досвіду навчання; ураховувати, як стрес впливає на глибоке навчання; переходити від традиційного вимірювання до нових форм, які здатні розширити освітні можливості. Майбутнє, на переконання Рахіма Сомані, залежить не від того, наскільки добре студенти складають іспити, а від того, наскільки добре вони навчилися мислити.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Tqt9y

Фото: pixabaу.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-04-01

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-04-01

ОЕСР: ОГЛЯД ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ – ЯПОНІЯ 2025

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд екологічної ефективності – Японія 2025» із серії «Огляди екологічної ефективності ОЕСР».

У ньому наголошується, що Японія досягла прогресу у зменшенні тиску на навколишнє середовище, включаючи використання енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря та відходи. Вона зробила важливі кроки до «чистого нуля», формування стійкої до клімату, замкнутої та природно-позитивної економіки й дедалі більше інвестує у перехід на чисту енергію та циркулярну економіку. Разом із тим, її енергоспоживання залишається вуглецево-інтенсивним, а зусилля з переробки вторинної сировини потребують посилення, що особливо актуально для пластмас. Японія підвищила свої кліматичні амбіції, але має прискорити скорочення викидів і відійти від викопного палива, щоб досягти «чистого нуля» до середини поточного століття. Країна створила потужний потенціал для адаптації до клімату та активно залучає приватний сектор до збереження біорізноманіття, щоб зменшити тиск, який постійно навантажується на екосистеми та види. Для успішної «зеленої трансформації» потрібен комплексний, економічно ефективний пакет політичних заходів, розширення ініціатив, які допомагають субнаціональним урядам вирішувати соціально-економічні та екологічні проблеми.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sPjqJ, https://ukrintei.ua/y/ePDBC, https://doi.org/10.1787/583cab4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2025-04-01