Національний репозитарій академічних текстів

ПЕРЕВАГИ ШІ-ПОМІЧНИКА ПИСЬМЕННИКА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Наньянського технологічного університету «Переваги програми-помічника на основі ШІ для письменників».

У ній наголошується, що користувачі ШІ наразі зацікавлені в отриманні розумних підказок та в інших зручних функціональних можливостях, які надають різноманітні інструменти ШІ, зокрема ті, що підтримують академічне письмо і розвивають мислення у студентів. Автори діляться власними педагогічними і технічними міркуваннями щодо роботи з ШІ, до чого їх надихнула недосконалість наявних інструментів та бажання створити додаток, який би дозволяв студентам отримувати миттєвий зворотний зв’язок під час розмірковування й удосконалення текстів. Такий інструмент мав заохочувати самооцінку і критичне мислення, а також ураховувати особливості запитів студентів. Для цього було взято інтерв’ю у 240 здобувачів освіти. З’ясувалось, що студенти готові до взаємодії з програмою, яка може надавати допомогу під час здійснення дослідження та написання фінального звіту. Було сформовано модель дій – від польової роботи до дослідницького есе. Цим шляхом ШІ-помічник проводить студентів від початкової стадії формування ідеї дослідження, його проведення, – до аналізу зауважень та підготовки контраргументів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/latjq, https://ukrintei.ua/y/82Sht

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-03-11

SCIMAGO INSTITUTIONS RANKINGS 2025

SCImago Lab оприлюднила результати міжнародного інституційного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2025.

SCImago Lab оприлюднила результати міжнародного інституційного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2025.

Він є визнаною авторитетною системою оцінювання освітніх та академічних установ. При побудові рейтингу ураховуються відомості щодо трьохключових складових діяльності – дослідницька ефективність (50%), інноваційні розробки (30%) та суспільний вплив (20%), а саме: вплив наукових публікацій; рівень міжнародного співробітництва; відкритий доступ до досліджень; розвиток патентної діяльності; технологічний внесок і цифровізація; внесок у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (дослідження та освітні ініціативи, спрямовані на глобальний розвиток і розвʼязання актуальних викликів); рівень залучення жінок до дослідницьких процесів; вплив наукових досліджень на державну політику (використання результатів наукової діяльності в ухваленні рішень на національному та міжнародному рівнях). Рейтинг будується на даних міжнародної наукометричної бази Scopus та відомостях з інших релевантних джерел. Цьогорічний рейтинг охоплює майже 10 тис. наукових та освітніх установ світу, зокрема – 61 університет з України. Серед вітчизняних ЗВО найкращі позиції у Сумського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Львівська політехніка», Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Міжрегіональної академії управління персоналом, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Державного університету «Житомирська політехніка», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського.

Детальніше: https://www.scimagoir.com/, https://ukrintei.ua/y/KK8W2, https://ukrintei.ua/y/2abLZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-03-11

ОЕСР: НА ШЛЯХУ ДО СПІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗВІТНОСТІ ПРО ІНЦИДЕНТИ З ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «На шляху до спільної системи звітності про інциденти з ШІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що штучний інтелект може надати величезну користь та одночасно він створює цілий ряд ризиків, деякі з яких вже проявились, наносячи шкоду людям, організаціям та навколишньому середовищу (дискримінація, порушення конфіденційності тощо). Цю шкоду експерти називають новим терміном «ШІ-інцидент». Оскільки штучний інтелект продовжує швидко розвиватись та стрімко поширюється в економіці та суспільстві, відбуватиметься збільшення кількості ШІ-інцидентів. Тому потрібно запроваджувати загальну систему звітності для забезпечення глобальної узгодженості дій та узагальнення відомостей про різноманітні інциденти, пов’язані зі штучним інтелектом. В опублікованому документі представлена загальна структура звітування про інциденти зі штучним інтелектом, що складається з 29 позицій, яка забезпечує усім країнам єдиний та гнучкий підхід до звітності, дозволяючи їм ураховувати специфіку власної внутрішньої політики та правової бази.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/YzvvZ, https://ukrintei.ua/y/cubUM

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-03-11

НОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІТ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Ліверпульського університету «Автентичний дизайн оцінювання реультатів опанування магістерських курсів комп’ютерного програмування».

У ній йдеться про чотириетапний план для більш змістовного оцінювання отриманих у рамках освітнього курсу знань і навичок, який передбачає у т.ч. оцінювання за допомогою інструментів штучного інтелекту, групові обговорення та презентації. «Стандартне» оцінювання курсових робіт залишає студентам мало можливостей обміркувати свою роботу, а отримані на неї відгуки не завжди є значущими, оскільки не допомагають покращити результат. Це особливо проблематично під час оцінювання проектів із розширеного комп’ютерного програмування, які мають бути тісно узгоджені з існуючою професійною практикою розроблення програмного забезпечення, яке фактично є «живою річчю», оскільки постійно модифікується та вдосконалюється. Це робить традиційний підхід слабким. У статті пропонується послідовність виконання й обговорення курсової роботи на основі групового проекту розроблення програмного забезпечення в рамках одного з модулів магістерського курсу комп’ютерного програмування. Задіяння ШІ імітує процес зворотного зв’язку від керівника, доступ до найкращої галузевої практики тестування ПЗ та презентації проектів у промислових умовах. Окрім предметних знань і здібностей перевіряються і «м’які навички». Відгуки від інших студентів та експертів стають важливою частиною процесу навчання та оцінювання. Все це робить процес оцінювання більш значимим, ніж спосіб отримання оцінок, – ще одним способом отримання корисного досвіду, розвитку знань та набуття навичок, необхідних для успішної майбутньої кар’єри.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/QlZSp

Фото: pixabay.com

2025-03-10

СТВОРЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНИХ ПРОСТОРІВ

На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» відтепер доступний новий навчальний курс «Інклюзивна гуманітарна допомога».

Він покликаний допомогти установам та організаціям, які упроваджують гуманітарні програми, підвищити власну обізнаність у сфері інклюзії та навчити їх створювати безбар’єрні простори. Курс містить дев’ять лекцій, які пояснюють загальну ситуацію в Україні; сутність інклюзії та забезпечення фізичної доступності; надання послуг без бар’єрів; пошук ресурсів і мінімізація витрат; основи доступної комунікації; навчання команди принципам інклюзивності; проведення регулярного аудиту; створення портрету інклюзивної організації. Онлайн-курс розроблений у межах програми «Разом заради підтримки», яку впроваджує Фонд «Східна Європа» за фінансування Гуманітарного фонду для України.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/d8P1Y, https://ukrintei.ua/y/9j0ok, https://ukrintei.ua/y/PokLG

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-03-10

UK-UKRAINE TECHBRIDGE INVESTMENT ACCELERATOR

Компанія «1991 Ventures» оголосила про старт прийому заявок на участь у акселераторі UK-Ukraine TechBridge, який проводиться у рамках реалізації стратегічного партнерства між урядом Великобританії та Міністерствами цифрової трансформації і закордонних справ України.

Запрошуються українські технологічні компанії, які мають намір вийти на британський ринок та залучити кошти на масштабування і розвиток інноваційного бізнесу. Участь у проєкті дозволить їм налагодити контакти з британськими інвесторами; познайомитися з британськими венчурними фондами; отримати нові професійні скіли та менторство від профільних експертів; підготуватися до виходу на зовнішній ринок; презентувати свій продукт на London Tech Week. Пріоритет надається стартапам, заснованим чи таким, що мають операційний зв’язок з Україною; працюють у сферах штучного інтелекту, медтех, кібербезпеки, освітніх технологій, «зелених» та агротехнологій та ін.; знаходяться на ранніх стадіях розвитку (пізній Pre-seed, Seed чи Series A) та мають регулярний річний дохід від 100 тис. дол. США або місячний регулярний дохід, що зростає високими темпами. Переможці отримають інвестиції у розмірі від 500 тис. до 5 млн дол. США під реалізацію чіткої стратегії їх використання. Заявку на участь у відборі можна подати до 17 березня

Детальніше: https://curly.click/r/472b, https://tally.so/r/nrkZd5, https://ukrintei.ua/y/UfJIt

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-03-10

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».

Документ розроблений на виконання кроку 322 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2025 № 131-р, а також завдання 3 «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р. Він визначає основи державної політики у галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Його прийняття має забезпечити створення в Україні правової бази для отримання, використання та збереження науково-технічної інформації з урахуванням міжнародних стандартів відкритості та прозорості. Законпроєктом регулюються правові та економічні відносини фізичних, юридичних осіб, держави та інших субʼєктів, що виникають при створенні, одержанні, використанні, поширенні та збереженні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми підтримки відкритого доступу до наукових знань й розвитку міжнародного співробітництва у цій галузі. Ним, зокрема пропонуються зміни у термінології щодо відкритої науки; визначаються види й обсяг науково-технічної інформації, до якої має забезпечуватися відкритий доступ та умови, за яких має надаватися відкритий доступ (і випадки, в яких до науково-технічної інформації відкритий доступ може не надаватися); визначаються вимоги до змісту й форми розміщення науково-технічної інформації, а також метаданих, що їх супроводжують (у т.ч. у державних базах даних); встановлюється чіткий перелік видів наукових результатів, що підлягають обов’язковій публікації у відкритому доступі та конкретні строки їх розміщення у відкритому доступі; врегульовуються питання авторських та суміжних прав в частині відкритої науки (створюється правова база для широкого використання глибинного аналізу тексту та даних в ході виконання наукових (науково-технічних) робіт; вдосконалюється регулювання використання сирітських творів; визначаються особливості використання наукових публікацій для створення похідних творів). Законопроєкт імплементує ключові положення актів законодавства Європейського Союзу в частині відкритої науки, а саме: Директиви 2019/790 Європейського Парламенту і Ради від 17.04.2019 «Про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку» та про внесення змін до Директив 96/9/ЄК та 2001/29/ЄК, Директиви 2019/1024 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 20.06.2019 «Про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору», Регламенту 2021/695 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 28.04.2021 «Про заснування «Горизонт Європа» – Рамкової програми з досліджень та інновацій», Рекомендацій Єкрокомісії 2018/790 від 25.04.2018 «Щодо доступу та збереження наукової інформації». Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 31 березня 2025 року

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/utGDq, https://ukrintei.ua/y/96FdK, https://ukrintei.ua/y/ZbUvo, https://ukrintei.ua/y/6VSf6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані

2025-03-10

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНЕ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА АДАПТАЦІЯ КОМПАНІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Глобальне підвищення температури, продуктивність та адаптація компаній» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому наголошується, що збільшення частоти та інтенсивності епізодів «теплового стресу» через зміну клімату створює значні загрози для світової економіки, зокрема – внаслідок негативного впливу на продуктивність. У документі представлено мікрорівневі докази впливу «теплового стресу» на продуктивність праці з використанням детальних даних про погоду у 23-х країнах з розвинутою економікою за період 2000-2021 років. Встановлено, що збільшення кількості днів з високою температурою та виникнення «хвиль спеки» призводить до зниження продуктивності праці. Цей ефект найбільше проявляється у менш продуктивних невеликих підприємствах і посилюється під час тривалих «хвиль спеки», високої вологості та малої швидкості вітру. Виявлено, що країни з більш теплим кліматом та країни, які краще адаптувались до «хвиль спеки», демонструють менші втрати продуктивності за аналогічних екстремальних температур. Однак масштаб поточної адаптації слід визнати обмеженим: більш високі температури порівняно з «середньою нормою», все ж таки спричиняють значні втрати продуктивності, причому наразі немає доказів адаптації до суворих екстремальних температур. Результати дослідження підкреслюють економічний вплив зміни клімату. Експерти надають поради щодо формування політики, спрямованої на посилення адаптації та пом’якшення майбутніх економічних втрат, пов’язаних зі зміною клімату.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Cnbm, https://ukrintei.ua/y/xSDkJ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2025-03-10

РІЗНОМАНІТНІСТЬ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Хавергал «Зростаюча різноманітність допомагає досягти наукових ступенів».

У ній йдеться про те, що політики, які просувають STEM, мають визнати реалії студентського попиту, адже наразі вони майже не можуть вплинути на вибір здобувачами освіти своєї спеціалізації та предметів у галузі STEM. Дослідження, проведене Інститутом політики вищої освіти під керівництвом співробітника Кембриджського університету Пітера Мандлера, демонструє зростання частки тих, хто здобуває наукові ступені (з 38 % у 2012 році до 43 % у 2023 році). Це пов’язано зі збільшенням частки випускників шкіл, які здають математику на рівні А (з 7 до 12 %) на тлі зростання популярності природничих наук. Глобальна фінансова криза 2007–2009 років і підвищення втричі у 2012 році ліміту плати за навчання у Великій Британії зробили студентів «більш чутливими до майбутніх перспектив доходу». Також свою роль зіграли етнічні зміни: частка студентів із Південної Азії, Африки та ін. регіонів зросла з 15 до 25 %, що непропорційно вплинуло на наукові, технологічні, інженерні й математичні курси: частка абітурієнтів із цих груп фактично подвоїлась – з 16 до 32 %. При частці азійських студентів у 13 % вони переважно зорієнтовані на фармацевтику (44,%), стоматологію (41 %), медицину (33 %) та інформатику (23 %). «Окрім сумнівів, які можуть виникнути щодо наслідків надмірного сприяння STEM (сумніви щодо попиту на ринку праці та цінності, а також щодо відволікання студентів від предметів, де вони найщасливіші та в яких вони найкращі), політикам, які хочуть просувати STEM, варто було б порадити визнати, що нині студентський попит робить їхню роботу за них», вважає Мандлер.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RZMMK, https://ukrintei.ua/y/sO5nD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-03-07

КОНКУРС INNOVATEUKRAINE

Програма InnovateUkraine оголосила про старт однойменного конкурсу на отримання фінансової підтримки енергетичних інновацій.

Програма фінансується за участі Агенції міжнародного розвитку та Міністерства закордонних справ Великої Британії. Вона націлена на навчання та комплексне супроводження енергетичних проєктів. Передбачене проведення серії вебінарів та віртуальних зустрічей задля обговорення перспектив реалізації проектів, пошуку міжнародних партнерів та інноваційних рішень, пов’язаних з енергетичною сферою, які є критично важливими для відновлення України. На підтримку проєктів інноваційних стійких енергетичних технологій і бізнес-моделей у рамках конкурсу виділено 14,5 млн фунтів стерлінгів. Заявку на участь можна подати до 23 травня 2025 року.

Детальніше: https://www.innovateukraine.io/, https://ukrintei.ua/y/lWr0M, https://ukrintei.ua/y/Ooh62

Фото: скріншот

2025-03-07