Національний репозитарій академічних текстів

Новини

НАГАЛЬНА ПОТРЕБА В ЦЕНТРАЛЬНОМУ БРИТАНСЬКОМУ РЕПОЗИТАРІЇ ДОКТОРСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу».

У ній автор говорить про стурбованість наукової спільноти щодо затримки у відновленні доступу до загальнонаціонального архіву докторських дисертацій після кібернападу на ресурси Британської бібліотеки й наголошує на важливості цього ресурсу для дослідників. До 2023 року онлайн-репозиторій дисертацій EThOS був одним із найпопулярніших цифрових інструментів для пошуку докторських робіт у Великій Британії, в якому містилися записи більш ніж 600 тис. дисертацій, причому близько 300 тис. з них були доступними для завантаження. Цей сервіс припинив повноцінну роботу після кібератаки, що відбулась у жовтні 2023 року, наразі можна ознайомитися лише з їх метаданими з відповідними гіперпосиланнями на окремі університетські репозитарії, де може бути доступ до повних текстів дисертацій. Однак така заміна значно ускладнює пошук і зменшує зручність, яку забезпечував повнофункціональний репозиторій. Професор Мартін Пол Ів з Лондонського Університету зазначає, що нинішній варіант з метаданими не здатний замінити єдину точку доступу для пошуку, яка існувала раніше, і що архівні тексти можуть бути недоступними, оскільки не всі університети самостійно оцифрували їх. EThOS надавав дослідникам можливість знайомства з якісними дослідженнями, а також був корисним в якості навчального ресурсу для аспірантів. Обмежений доступ підриває можливості перевірки методології, аналізу первинних даних та побудови наукових ідей із використанням дисертаційних робіт, які не публікуються в силу об’єктивних причин у журнальних статтях. Це ставить під питання доступність унікального наукового надбання. Британські науковці закликали парламентську комісію розслідувати ситуацію з відновленням дисертаційного архіву, оскільки проблема ця не суто технічна, а пов’язана з пріоритетами наукової інфраструктури. Відновлення повноцінного архіву докторських дисертацій є важливим для підтримки академічних досліджень, доступності знань і посилення наукового потенціалу країни, – університети, дослідники й видавництва мають працювати разом над відновленням та наповненням сучасного національного цифрового репозитарію.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/give-phd-archive-attention-it-deserves-british-library-urged

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-09

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 4 лютого 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/l4qlO, https://qrpage.net/qr/X99V3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-09

МІЖНАРОДНЕ СТАЖУВАННЯ БІБЛІОТЕКАРІВ У ЛИТВІ

Асоціація публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки оголосила про прийом заявок на участь у шести міжнародних програмах професійного навчання бібліотекарів, які відбудуться в Литві.

Ці програми спрямовані на зміцнення професійних компетенцій, сприяння інституційній співпраці, підтримку професійної стійкості фахівців публічних бібліотек. Учасникам буде запропоновано пройти 5-денну програму в одній з публічних бібліотек Литви – Каунаського повіту «Оук Гай», Клайпедського повіту імені Ієви Сімонайтіте, Паневежського повіту імені Габріелі Петкявічайте-Біте, Шяуляйського повіту імені Повіласа Вішинського, Вільнюського повіту імені Адомаса Міцкявічюса та Литовській аудіосенсорній бібліотеці (Вільнюс). Конкурсний відбір здійснюватиметься на основі критеріїв професійної мотивації, актуальності участі та потенційному інституційному впливі. Взяти участь у конкурсі можуть фахівці українських публічних бібліотек з рівнем володіння англійською мовою щонайменше B1. Організатори забезпечать проживання у Литві для всіх учасників, компенсацію витрат на проїзд та добові (у розрахунку до 550 євро на особу). Заявку на участь у стажуванні можна подати до 23 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bmnmh, https://qrpage.net/qr/Rbnww, https://qrpage.net/qr/jc03w

Фото: організатор

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-09

ОЕСР: ОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ ТА ПОЛІТИКИ У ГАЛУЗІ ІММЕРСІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Огляд національних стратегій та політики у галузі імерсійних технологій».

У ньому зазначається, що імерсійні технології, такі як доповнена реальність, віртуальна реальність, змішана реальність, цифрові двійники та віртуальні світи швидко змінюють способи взаємодії суспільства з цифровим контентом, відкриваючи нові можливості у різних секторах, включаючи виробництво, охорону здоров’я, освіту, культуру. Незважаючи на їхню значущість, розроблення політики, специфічної для імерсійних технологій, залишається на початковій стадії. У цьому документі представлено огляд національних та регіональних стратегій та політик щодо імерсійних технологій, який базується на даних 53 політик із 23 країн та Європейського союзу в цілому. Експерти визначають п’ять основних політичних підходів: цільове фінансування (пряма фінансова підтримка розроблення та упровадження імерсійних технологій); нецільове фінансування (розширені програми цифрової трансформації, що включають імерсійні технології); підтримка екосистеми цифрових технологій (ініціативи у галузі інфраструктури, навичок та стандартів для забезпечення упровадження імерсійних технологій); стратегічні рамки (національні та регіональні стратегії, що визначають довгострокові перспективи розвитку імерсійних технологій); керівні принципи (добровільні рамки, що сприяють відповідальним інноваціям та безпеці). Відзначається, що розроблення політики у галузі імерсійних технологій прискорилось після 2020 року, що свідчить про зростаючі масштаби їх упровадження та значний соціальний вплив у першу чергу віртуальної та доповненої реальності. Більшість політичних заходів спрямовані на прискорення розроблення та упровадження у першу чергу на малих та середніх підприємствах й державному секторі, а найбільш поширені з них – цільове фінансування та стратегічні ініціативи. Необхідно ураховувати потенційні ризики щодо збереження конфіденційності та забезпечення цифрової безпеки, особливо коли досвід персоналізований на основі емоційних реакцій або висновків, зроблених на основі поведінкових та біометрії. Ці та інші проблеми, включно зі психологічною безпекою та безпекою дітей, можуть бути вирішені виключно за допомогою керівних принципів або стратегій, які вказують на довгострокові наміри, тому у документі наголошується на важливості міжнародного співробітництва з огляду на транскордонний характер імерсійних технологій, необхідності забезпечення сумісності та загальних стандартів.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/2da1d7da-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-09

ОЕСР: РІЗНІ АСПЕКТИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Багатогранність освіти дорослих: хто вчиться, чому і хто залишається позаду».

У ньому зазначається, що навчання дорослих відбувається з різних причин, які є індивідуальними – відповідно до зовнішніх вимог, обставин, а також їхніх потреб та прагнень. Багато дорослих беруть участь у навчанні з професійною метою – для виконання вимог роботодавця, просування по службі або підготовки до зміни професії, інші керуються особистим інтересом або бажанням саморозвитку. Ці мотиви часто тісно пов’язані з індивідуальними рисами, – віком, рівнем освіти, статусом зайнятості, попереднім досвідом навчання тощо. Також багато дорослих не беруть участь у навчанні через поєднання структурних та поведінкових бар’єрів. До поширених структурних проблем належать нестача часу, пов’язана з роботою або сімейними обов’язками, фінансові обмеження, складність доступу до відповідних можливостей навчання. Поведінкові бар’єри – небажання брати участь у навчанні через низьку самооцінку, обмежене сприйняття актуальності чи негативний попередній освітній досвід. Основна проблема полягає в тому, що дорослі, які могли б отримати найбільшу користь від навчання, менше схильні до цього та стикаються з суттєвими бар’єрами. Експерти пропонують новий підхід до розуміння того, як і чому дорослі беруть участь у навчанні, побудований на групуванні дорослих за різними профілями. На основі опитувань визначаються групи учнів з урахуванням того, що мотивує людей до навчання та що перешкоджає їм у цьому. Виявляючи зв’язки між різними групами та їхньою мотивацією і поведінкою, можна формувати персоналізовані та актуальні політичні рішення для підтримки навчання дорослих. У документі представлена модель сегментації учнів, розроблена для Фландрії (Бельгія) та застосована у Болгарії, Фінляндії, Ірландії та Португалії.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/a5a1893a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-02-06

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННЯХ: ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ТА РИЗИК ЯКОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».

У ній автор аналізує потенціал генеративного штучного інтелекту як допоміжного інструменту академічних досліджень та звертає увагу на ризики, які виникають у разі некритичного або надмірного використання таких технологій. ГШІ може суттєво полегшувати окремі етапи дослідницького процесу, зокрема – первинну орієнтацію в проблематиці, структурування ідей, формулювання ключових запитань, підготовку чернеток або узагальнення великих масивів тексту. За умови обережного застосування ці інструменти здатні економити час і підтримувати інтелектуальну роботу дослідника, особливо на ранніх стадіях роботи. Водночас слід пам’ятати, що генеративні моделі не можуть замінити ключові академічні компетентності — аналітичне мислення, методологічну рефлексію, здатність оцінювати наукову новизну та якість джерел. ГШІ не володіє розумінням наукового контексту, а працює з імовірнісними мовними шаблонами, що створює ризик помилок, спрощень і відтворення домінуючих наративів. Особливу загрозу становить можливість появи вигаданих або неточно інтерпретованих посилань, що підриває довіру до результатів дослідження. Не можна ігнорувати питання відповідальності дослідника за результати роботи, створені за участі штучного інтелекту. Використання ГШІ не знімає з науковця обов’язку перевіряти дані, забезпечити коректність аргументації та відповідність академічним стандартам. Роль людини в цьому процесі стає більш вимогливою, оскільки потребує постійного контролю, редагування та критичної оцінки згенерованого матеріалу. Генеративний штучний інтелект не є і не має бути автономним учасником дослідницької діяльності, а лише допоміжним інструментом, ефективність якого залежить від рівня академічної культури та відповідальності користувача. За відсутності чітких меж і критичного підходу ГШІ може не підтримувати наукову роботу, а знецінювати дослідницьку практику, підміняючи аналітичну глибину технічною зручністю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dxiz7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-06

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ, ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ

EIFL оприлюднила оновлений перелік наукових журналів які для українських авторів пропонують пільгові умови публікації – без оплати або зі знижкою APC (Article Processing Charges).

Electronic Information for Libraries є некомерційною організацією, яка співпрацює з бібліотеками для забезпечення доступу до наукових знань у країнах, що розвиваються та країнах з перехідною економікою. У співпраці з бібліотечними консорціумами було укладено 15 угод з провідними науковими видавцями щодо застосування пільгових умов публікації статей українських дослідників. Ознайомитись з повним переліком журналів, що беруть участь у цих угодах, а також із детальною інформацію щодо кожної угоди з видавцями та інструктивними матеріалами можна, скориставшись інформацією на вебсайті EIFL.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/8344ee5d6, https://qrpage.net/qr/BQreE, https://www.eifl.net/apcs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-02-06

ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ СТАЄ ПИТАННЯМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЛІДЕРСТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».

У ній автор аналізує трансформацію підходів до цифрової доступності у вищій освіті. Дійсно, доступність цифрових сервісів стає сферою стратегічної відповідальності університетського керівництва, а не окремих ІТ-фахівців чи відповідних профільних підрозділів. Йдеться не лише про навчальні платформи, а й адміністративні сервіси, системи комунікації зі студентами, організацію процесу вступу, бібліотечні ресурси та внутрішні системи управління. Причому все це має бути доступним для людей з інвалідністю та інших вразливих груп, щоб забезпечувати рівні можливості, підвищення репутації університету та виконання його суспільної місії. Але цифрова доступність часто упроваджується реактивно, у відповідь на нові нормативні вимоги, скарги або ризики юридичної відповідальності. Необхідно застосовувати проактивну модель, коли цифрова доступність закладається на етапі стратегічного планування, здійснення закупівель, розроблення цифрових рішень і кадрової політики. Ключову роль у цій моделі відіграють керівники ЗВО (ректори, проректори, керівники структурних підрозділів), – вони визначають пріоритети, впливають на розподіл ресурсів і делегують відповідальність. Також слід ураховувати, що цифрова доступність пов’язана з питаннями інституційної культури, лідерства й довіри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6bOeQ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-05

ОЕСР: АРХІТЕКТУРА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Архітектура відновлення України: поточний стан та подальші кроки» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».

У ньому зазначається, що з лютого 2022 року Україна продемонструвала стійкість своїх інститутів, реалізує реформи управління та має значний прогрес показників, які характеризують готовність для вступу до ЄС. Міжнародні партнери надали безпрецедентну фінансову, технічну та політичну підтримку. Серед перешкод – гостра нестача кадрів, здатних керувати реструктуризацією; інституційна фрагментація між центральними та субнаціональними органами, що викликає прогалини в координації; відсутність узгодженості у форматах взаємодії з донорами. Ці недоліки підвищують транзакційні витрати, знижують передбачуваність розвитку та ускладнюють перетворення зобов’язань в ефективні результати. Потреба у ресурсах для відновлення та реконструкції України упродовж наступного десятиліття оцінюється у 524 млрд дол. США. Цей масштаб визначає необхідність подолання існуючих проблем управління й удосконалення інституційних механізмів. Експерти проаналізували динаміку розвитку внутрішніх інститутів управління, керування державними інвестиціями, а також механізми координації іноземних партнерів. Вони представили рекомендації, які у короткий час здатні зміцнити існуючу архітектуру відновлення країни.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/e55159d1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-05

ВИКОРИСТАННЯ ШІ В ОКСФОРДІ

В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту

Він став першим університетом у Великій Британії, який почав надавати ліцензії ChatGPT Edu усім співробітникам та студентам у рамках корпоративної політики роботи з безпечними інструментами ГШІІ. Заохочується безпечне та відповідальне використання ШІ, підкріплене належним навчанням та прозорими і доступними інструкціями. Крім того, університет надає доступ до навчальних ліцензій Microsoft Copilot Chat та Copilot 365, Google Gemini та NotebookLM. Щоб підготувати співробітників і здобувачів вищої освіти до ефективної та коректної роботи з ГШІ, їм пропонуються інструктивні матеріали (Посібник з ChatGPT), створений Центр компетенцій зі штучного інтелекту, проводяться вебінари та поширюються поради щодо використання цих інструментів у різних академічних контекстах та дисциплінах. Для підтримки етичного використання ChatGPT в університеті та коледжах запроваджено програму навчання зі штучного інтелекту, яка акцентована на розумінні важливості участі людини у роботі з ШІ, критичного мислення, відповідального застосування. Використання інструментів ШІ дозволяє дослідникам аналізувати великі набори даних, генерувати гіпотези та візуалізувати складні результати з безпрецедентною швидкістю та масштабом, у галузі мистецтва, гуманітарних та соціальних наук ШІІ розкриває нові творчі можливості, сприяє синтезу даних для створення унікальних інтерпретацій та моделювання складних систем. Студенти курсу фізичних наук використовували ChatGPT Edu у різний спосіб для підтримки свого навчання у 2024-2025 навчальному році. Вони досліджували, наскільки ШІ може бути помічником з розмовного навчання, партнером з повторення та нотаток, експериментували з функціями голосового режиму та працювали із зображеннями. Найбільш популярними були: (1) сократівське репетиторство (студенти просили ШІ покроково розібрати проблему, заохочуючи активне мислення, а не пасивне отримання рішень); (2) підготовка резюме та упорядкування нотаток на основі лекцій, структурування складного матеріалу тощо; (3) голосовий режим для повторення без друку та візуальний аналіз для інтерпретації рукописів; (4) персоналізацію шляхом визначення ролей (наприклад, ШІ виступає у ролі «професійного викладача» для поглибленого вивчення ідей та аргументів). Ключові висновки експерименту: ШІ є доповненням до незалежного мислення, а не скорочений шлях до отримання результату; без критичного підходу до згенерованих матеріалів не можна використовувати відповіді ШІ, їх треба перевіряти у різний спосіб. Разом із тим, за умови продуманого використання інструментів ШІ та під належним керівництвом та з обачністю вони можуть допомогти учням у самостійному активному навчанні. Також важливо знати, що в Оксфордському університеті прийнята «Політика використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях: рекомендації для дослідників та професійного персоналу». Вона поширюється на співробітників і студентів, які проводять дослідження, а також на сторонніх осіб, які проводить дослідження на території університету або використовують університетські приміщення чи фінансування для своїх досліджень, запрошених співробітників, стипендіатів, підрядників, дослідників-посередників, технічних спеціалістів, персонал ІТ-допоміжної служби, співробітників бібліотеки та адміністративний персонал. Ця політика охоплює і всі внутрішні схеми фінансування досліджень, якими керують дослідницькі служби, відділи й департаменти.

Детальніше: https://www.ox.ac.uk/gen-ai, https://qrpage.net/qr/gzrGW, https://qrpage.net/qr/9zMBw, https://qrpage.net/qr/odA2G, https://qrpage.net/qr/hhJCD, https://qrpage.net/qr/5o0FL

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-02-04