Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».
Проєкт покликаний уточнити й розширити сфери дії чинного «Порядку…» шляхом поширення механізмів підвищення кваліфікації на громадян України, які здійснюють викладацьку діяльність у закордонних освітніх суб’єктах, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання результатів навчання». Очікується, що це дозволить уніфікувати підходи до професійного розвитку українських освітян незалежно від їхнього місця роботи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб’єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В’єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В’єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо».
Автори звертають увагу на нове дослідження ОЕСР, яке досліджує забруднення повітря та зв’язок цього процесу із динамікою продуктивності праці в Європі. Йдеться про те, що навіть незначне покращення якості повітря може підвищити продуктивність. Детально описується такого роду вплив на різні типи компаній та надається інформація для політиків, які прагнуть підтримувати здоров’я громад та економічне зростання. Чисте повітря важливе не лише для громадського здоров’я, а й критично важливе для економічної продуктивності, оскільки забруднене повітря викликає захворювання, а й призводить до пропусків робочих днів, погіршує когнітивні здібності та врешті-решт знижує продуктивність праці. Нове дослідження ОЕСР вивчає зв’язок між забрудненням повітря та продуктивністю праці на основі даних компаній з 22 європейських країн. У статті описано, як вимірюється забруднення повітря; як визначається вплив забруднення повітря на продуктивність праці; як відбувається кількісна та якісна оцінка економічного впливу забруднення; які наслідки це може і повинно мати для політики. Робиться висновок, що покращення якості повітря не лише корисне для громадського здоров’я, але й може підвищити продуктивність, стимулювати економічне зростання та сприяти більшій економічній конвергенції по всій Європі. Що повністю узгоджується з Європейськими директивами щодо якості атмосферного повітря, які вимагають встановлення більш суворих стандартів якості повітря до 2030 року. Чисте повітря — це більше, ніж імператив здоров’я; це – розумна інвестиція в продуктивність робочої сили та економічну стійкість.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights», вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів», які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина – через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений Університетом Карнегі-Меллона у 2018 році. Упродовж наступних п’яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах, щорічно зростала на 45 %. Біля 1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % – ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу, що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами… Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Законопроєкт забезпечує актуалізацію системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Замість чинної системи з понад 500 пріоритетних напрямів різного рівня визначено до 10 справді важливих для країни, які сформовані на основі форсайт-досліджень – визнаного інструменту прогнозування тенденцій розвитку науки і технологій, економіки, суспільства. Відповідно за новими вузькими пріоритетами буде здійснюватись конкурсне фінансування, тоді як базове не матиме тематичних обмежень і відбуватиметься у межах академічної свободи та за результатами держатестації. Формується єдина система пріоритетних напрямів у сферах науки та інновацій: довгострокові пріоритети (на 10 років) визначатиме парламент, а на їхній основі уряд формуватиме середньострокові напрями (на 5 років), за якими надаватимуть державну підтримку. Визначення пріоритетів відбуватиметься на основі глибокого аналізу потреб держави, економіки та науки, будуть оновлені інструменти реалізації пріоритетів, які будуть задіяні для підтримки прикладних наукових досліджені, державно-приватного партнерства, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, популяризації результатів наукової та інноваційної діяльності. Основна спрямованість – оборона, повоєнна відбудова і розвиток реального сектору економіки. За новими пріоритетами буде фінансуватись виконання наукових досліджень та розробок, що відповідають потребам економіки, безпеки та повоєнної відбудови держави. Результати таких досліджень мають знайти практичне застосування, а нова система пріоритетів – підвищити конкурентоспроможність країни.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Зростання макроекономічної продуктивності завдяки штучному інтелекту в економіках країн G7» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Зростання макроекономічної продуктивності завдяки штучному інтелекту в економіках країн G7» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому зазначається, що підвищення продуктивності є ключовим пріоритетом для країн G7 в умовах збереження низької продуктивності, яка негативно позначається на доходах на душу населення і рівні життя. Штучний інтелект з його можливостями, які можуть бути задіяні в різних контекстах, часто розглядається як наступна технологія загального призначення нарівні з електрикою або попередніми цифровими технологіями (такими, як комп’ютери або мережа інтернет). Звісно, існує невизначеність щодо потенційних шляхів розвитку цієї технології: від сценарію стагнації ШІ без серйозних технологічних проривів до можливої революції в галузі загального штучного інтелекту. Тим не менш, поява ГШІ надає підстави очікувати пожвавлення зростання продуктивності. Історично склалося так, що попередні трансформаційні технології загального призначення спричиняли періоди прискореного економічного зростання. Щоб кількісно оцінити потенційну роль ГШІ у відновленні продуктивності у країнах G7, експерти досліджували очікуване макроекономічне зростання продуктивності завдяки штучному інтелекту упродовж 10-річного періоду, базуючись на попередніх розробках. Було уточнено та розширено оцінки впливу шляхом гармонізації поточних показників рівня упровадження серед фірм та оновлені оцінки майбутніх шляхів упровадження. За трьома розглянутими сценаріями оцінений діапазон річного сукупного зростання продуктивності праці завдяки ШІ, він коливається від 0,4 до 1,3 відс. пункти у країнах з високим впливом ШІ (завдяки більш сильній спеціалізації на наукоємних послугах з високим рівнем впливу ШІ – йдеться про фінансові та ІКТ-послуги та більш широкому упровадженню у першу чергу в США та Великій Британії). Прогнозоване зростання в кількох економіках G7 до 50% менше внаслідок секторальних відмінностей та очікуваних відносних темпів упровадження ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
У ній йдеться про недоліки спільної роботи рецензентів, редакторів, журналістів та авторів, що призвели до 15-річної боротьби за відкликання статті, яку взагалі не слід було публікувати. Автор задається питанням, чи створює відкликання статті з причин, відмінних від неправомірних дій, небезпечний прецедент? Він вважає, що ні і пояснює чому. У складі прес-релізу Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) було повідомлення про «астробіологічне відкриття, яке вплине на пошук доказів існування позаземного життя» – йшлося про «відкриття» мікроба, здатного жити навіть за відсутності фосфату – елементу, який раніше вважався необхідним для життя. Бактерія, про яку йде мова, нібито могла рости за відсутності фосфату та включати миш’як замість фосфору до своєї ДНК та РНК. Прозвучало багато гучних заяв про значення дослідження, описаного у статті, одночасно опублікованій в онлайн-журналі Science. Слід зауважити, що навіть під час цієї, відверто кажучи, незручної події, пролунали тривожні дзвіночки: один з учасників дискусії м’яко заперечив проголошені твердження. Назвавши себе буркотливим, хімік Стівен Беннер спокійно та доброзичливо показав, що мало місце ненаукове обґрунтування і тим самим зруйнував його правдоподібність. Більшість наукової спільноти одразу зрозуміла, що стаття – безглузда, вона порушує усталені хімічні норми, а докази – нічим не підтверджені. Але більшість ЗМІ некритично розрекламували цю статтю, назвавши її провісником наукової революції. Навіть деякі вчені долучилися до цього: один фізик-коментатор написав у «The Wall Street Journal», що стаття «означає, що тепер кожен підручник з біології має бути переглянутий. Навіть саме визначення життя, можливо, доведеться змінити». Інші науковці запекло чинили опір, наприклад мікробіолог Розі Редфілд, наголошував на відсутності реальних доказів включення миш’яку до бактеріальної ДНК, він писав про це у своєму блозі у рамках післяпублікаційної дискусії. Іштван Чабай та Еорс Сатмарі, як і Девід, виявили, що розрахунки та статистика, які використовували автори, були підозрілими. Насправді автори статті про миш’як знали про ці проблеми, але очевидно, були настільки захоплені своїми гіпотезами, що бажали позбутися критичного ставлення до фактів – ретельної перевірки результатів та їх належної інтерпретації. І навіть зараз, коли статтю нарешті відкликали, автори все ще не бажають визнати, що вона була принципово недосконалою, хоча цей факт був очевидним вже у момент публікації. Під тиском численних критичних публікацій у публічному аналізі цієї статті журнал змушений був опублікувати поряд з нею безпрецедентні вісім «технічних коментарів», які повністю вичерпали майже кожен її аспект. Позиція авторів була надзвичайно слабкою, відповіді на закиди рецензентів – нещирими та здебільшого недоречними, хоча і вони також були опубліковані. Чому видання, що розрекламувало результати дослідження з хибними висновками у 2010 році, не заявило про неправдивість наведених фактів і висновків, коли це стало незаперечним? Тут є підстава для важливих для нас уроків щодо академічної доброчесності, залучення наукової громадськості, забезпечення довіри до науки.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Як Європа підтримує зв’язок завдяки оперативній сумісності: презентація центру знань про країни».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Як Європа підтримує зв’язок завдяки оперативній сумісності: презентація центру знань про країни».
Вона презентує сторінку «Знання про країни», де подано відомості про те, як саме держави-члени ЄС розвивають власне цифрове урядування та сприяють транскордонній співпраці. Наголошується, що на порталі Interoperable Europe представлено безліч корисних інструментів та рішень для підтримки користувачів, зацікавлених у певному програмному забезпеченні з особливими вимогами до специфікації, стандартів та моделей даних. Одним із таких ресурсів є сторінка «Знання про країни», що надає розуміння забезпечення інтероперабельності у Європі. Тут представлені ключові ресурси щодо цифровізації державних адміністрацій як на національному, так і на європейському рівні. Головна мета сторінки – об’єднати національні профілі, стратегії та ініціативи країн-членів ЄС на одній платформі, демонструючи структури та політики сумісності, надаючи доступ до текстів національних стратегій, опису законодавства, відомостей про кращі практики, безкоштовної аналітики. Наявність сумісних систем, які можуть обмінюватися даними, та даних, які можуть вільно розповсюджуватись, надзвичайно важлива для забезпечення найбільш ефективного використання інформації державного сектору. Окрім порталу Interoperable Europe, є сенс звернути увагу на Data.europa.eu, що пропонує великий асортимент цінних наборів даних для повторного використання та дослідницьких цілей. Разом ці портали є цінним джерелом інформації для розроблення політик на основі фактичних даних у рамках розвитку цифрової Європи.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців директорату державного управління «Узгодженість політики для сталого розвитку та океанічної економіки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців директорату державного управління «Узгодженість політики для сталого розвитку та океанічної економіки».
У ній демонструється, як узгодженість політики в цілях сталого розвитку може сприяти переходу до сталої океанічної економіки, а також розглядаються проблеми, що виникають через фрагментоване управління, зміну клімату та деградацію навколишнього середовища, наводиться огляд інструментів покращення міжсекторальної координації, керування політичними компромісами та узгодження національних стратегій з ЦСР. Спираючись на досвід Португалії та Мальти, експерти зосереджують увагу на практичних реформах управління задля сприяння сталому економічному зростанню. У звіті подано огляд актуальних питань океанічної економіки, завдань посилення узгодженості політики для вирішення взаємопов’язаних океанічних проблем, зокрема – узгодженості політики для сталого розвитку океанічної економіки (Мальта) та посилення ефективності управління (Португалія). Наголошується на важливості посилення уваги до даних та співпраці з усіма зацікавленими сторонами, оскільки саме інклюзивна залученість та прозорі системи обміну даними є ключовими для посилення узгодженості в управлінні океанічними ресурсами. Інвестиції Португалії у цифрові платформи та зусилля Мальти щодо партисипативного планування демонструють, як обґрунтовані та інклюзивні процеси можуть покращити узгодженість на всіх рівнях управління.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».
У ній автор зазначає, що OpenAI створює інструмент для боротьби із залежністю студентів від відповідей ШІ та наполягає, що протидія шахрайству вимагає «цілісного» підходу від університетів та технологічних компаній. OpenAI запустив нову функцію «режиму навчання» на ChatGPT, щоб допомогти заохотити «когнітивне навчання», намагаючись зарадити гострому занепокоєнню спільноти щодо того, що широке використання штучного інтелекту шкодить освіті. Нові дослідження показують, що дев’ять із десяти студентів використовують штучний інтелект у своєму навчанні і це відбулось стрімко – менш ніж через три роки після популяризації великих мовних моделей. Опція «режим навчання» має заохочувати студентів «покроково розбиратися з питаннями, а не просто отримувати готову відповідь». Науковці зі Стенфордського університету допомогли OpenAI розробити функцію, яка «поєднує сократівські питання, підказки та питання для саморефлексії, щоб спрямувати розуміння та сприяти активному навчанню» користувачів, яку студенти можуть адаптувати відповідно до свого рівня досягнень. Звісно, цей інструмент навряд чи запобігатиме обману з боку студентів, але слід погодитись, що його запуск стався внаслідок тиску з боки спільноти, метою якого було створення певних захисних бар’єрів. Роббі Торні, старший директор програм штучного інтелекту в Common Sense Media, яка працювала разом з OpenAI над розробленням цього інструменту, говорить, що режим наочного навчання «заохочує студентів критично мислити … замість того, щоб просто отримати готову роботу, виконану ШІ замість них. Такі функції є позитивним кроком до ефективного використання штучного інтелекту для навчання». Джеймс Донован, керівник досліджень у галузі освіти та когнітивних результатів в OpenAI вважає, що цей «інструмент зосереджений на покращенні когнітивних результатів запам’ятовування інформації і може допомогти упровадити належну освітню практику в навчальний процес. Функція навчального режиму дещо компенсує ризик списування, оскільки вона примушує до когнітивної взаємодії. Весь сенс полягає у тому, щоб використовувати сократівський діалог і переконатися, що люди дійсно роблять те, що вони мають робити. Але довгострокова мета боротьби з обманом у навчальному класі, ймовірно, є цілісним процесом, у якому мають брати участь кафедри та установи, а не лише окремі особистості. Ми сподіваємося, що як тільки ви почнете використовувати режим навчання, виникне цикл зворотного зв’язку, завдяки якому ви краще засвоїте інформацію, і побачите, що насправді навчаєтесь швидше, ніж раніше. Я вважаю, що чим більше люди використовують режим навчання, тим упевненіше вони засвоюють матеріал». Наразі OpenAI працює над іншими функціями, які допоможуть виявляти шахрайство з боку ШІ.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
