National Repository of Academic Texts

Щодо протидії витоку персональних даних

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Забезпечення зіставності звітів про виявлення витоку персональних даних».

У документі представлені основні результати дослідження ОЕСР з співставлення звітів про виявлення витоку персональних даних (PDBN), яке проводилося з червня 2019 року по лютий 2020 року. Основні результати демонструють загальну тенденцію до обов’язкового регулювання PDBN і визначають співставні на міжнародному рівні показники даних, які використовуються органами забезпечення конфіденційності.

Показники, представлені у звіті, характеризують кількість зареєстрованих PDBN, дані про природу загальних причин витоків, конкретні чинники й типи зламаних даних. У ході опитування, проведеного під час дослідження, були визначені типи питань, які підходять для збору міжнародно співставних даних. Це питання про галузеве використання обов’язкового PDBN, порогові значення і терміни для повідомлень уповноважених органів, суб’єктів даних, використання зібраних даних для співробітництва у правовій сфері.

Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з цифрової економіки». Вона охоплює широке коло питань, пов’язаних з інформаційними та комунікаційними технологіями, і робить вибрані дослідження доступними для більш широкого кола читачів.

Детальніше: https://bit.ly/3HcYxzn

Фото: скріншот

2021-12-22

Громадське обговорення проєкту програми тесту загальної навчальної компетентності

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт програми тесту загальної навчальної компетентності.

Необхідність прийняття документу продиктована особливим значенням, якого в останні роки набула загальна навчальна компетентність (ЗНК) з огляду на посилення темпів науково-технологічного прогресу, становлення в країнах інноваційних суспільств завдяки четвертій промисловій революції, пов’язаній з автоматизацією, роботизацією на основі систем штучного інтелекту, глобалізацією, а також у зв’язку з усвідомленням того, що людський капітал у сучасній економіці держав є головним ресурсом для забезпечення їхньої потужності, конкурентоспроможності та розвитку.

Спільними для всіх державних стандартів з підготовки за бакалаврськими та магістерськими програмами, наступні компетентності:
– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
– здатність навчатися й оволодівати сучасними знаннями;
– здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

У рамках тесту відповідні складники ЗНК структуровані в межах вербально-комунікативного (ВКБ) та логіко-аналітичного (ЛАБ) блоків.

Завдання ВКБ передбачає виявлення наступних здібностей:
– здатності шукати, сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати інформацію з різних джерел, передусім текстів;
– здатності структуровано й аргументовано висловлювати свої думки, зокрема у формі текстів, покращувати написане з метою досягнення комунікативної мети;
– здатності здійснювати конструктивну інтеракцію на основі розуміння законів, принципів, правил, стратегій і тактик комунікації.
Завдання ЛАБ передбачають виявлення наступного:
– здатності аналізувати інформацію, критично оцінювати її обґрунтування, оцінювати факти, котрі посилюють або послаблюють аргументацію;
– здатності застосовувати різні форми мислення для побудови абстрактних моделей реальних проблем для їх дослідження й розв’язання;
– здатності до аналізу й представлення числових даних у різних формах, перетворення представлення даних з однієї форми в іншу.

Відповідні складники реалізуються в певних видах діяльності, здатність ефективно проводити які має показати особа, що претендує на вступ на навчання для здобуття ступеня магістра. Можливими наслідками реалізації проєкту акту для різних соціальних груп населення та зацікавлених сторін є задоволення права вступників на ознайомлення з програмою тесту загальної навчальної компетентності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 4 січня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3soTI1F, https://bit.ly/3Ekk4Eo

2021-12-21

Громадське обговорення проєкту програми предметного тесту з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт програми предметного тесту з обліку та фінансів єдиного фахового вступного випробування.

Програмою предметного тесту з обліку та фінансів передбачено вісім наступних розділів з відповідною питомою вагою кожного (у відсотках):
– фінансова звітність підприємств за НПСБО – 10%;
– фінансовий аналіз – 10%;
– оподаткування – 10%;
– бюджетна та податкова система – 10%;
– фінансовий облік – 15%;
– управлінський облік – 15%
– фінанси підприємств – 15%;
– банківська справа та страхування – 15%.

Єдине фахове вступне випробування має чотири когнітивні рівні охоплення: необхідний кваліфікаційний рівень А – «Знання», В – «Знання», «Розуміння», С ‒ «Знання», «Розуміння», «Застосування», D ‒ «Знання», «Розуміння», «Застосування» та «Аналіз»/«Оцінка».

Для різних соціальних груп населення та зацікавлених сторін можливими наслідками прийняття проєкту акту є задоволення права вступників на ознайомлення із програмою предметного тесту з обліку та фінансів єдиного вступного випробування.

Зауваження та пропозиції можна подати до 4 січня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/32c1YaR, https://bit.ly/3J4Rqe2

2021-12-21

Штучний інтелект і працевлаштування

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Штучний інтелект і зайнятість. Нові докази».

В останні роки відбулися вражаючі досягнення в сфері штучного інтелекту (ШІ). Це викликало нову хвилю занепокоєння з приводу впливу технологічного прогресу на ринок праці, в тому числі на переміщення працівників.

У цьому документі розглядаються можливі зв’язки між ШІ і зайнятістю в міждержавному контексті. Досліджується професійний вплив ШІ за допомогою визначення ступеню залежності професій від здібностей, на даних 23 країн ОЕСР. Індикатор, який враховує відмінності в розповсюджені ШІ за професіями, а також всередині професій, співставляючи їх з обстеженнями робочої сили для аналізу зайнятості.

За період з 2012 по 2019 роки зайнятість виросла майже за всіма проаналізованими професіями. У цілому, судячи з даних дослідження, немає чіткого взаємозв’язку між впливом ШІ і ростом зайнятості. Однак, у професіях, де широко використовуються комп’ютери, більший вплив ШІ пов’язаний з більш високим зростанням зайнятості. У документі також наводяться переконливі докази від’ємного взаємозв’язку між впливом ШІ і ростом середньої тривалості робочого часу серед професій, де мало використовуються комп’ютери.

Хоча необхідні подальші дослідження, щоб визначити точні механізми, котрі приводять до цих результатів, одне з можливих пояснень полягає в тому, що часткова автоматизація за допомогою ШІ безпосередньо підвищує продуктивність, а також зміщує структуру задач професій у бік задач з більш високою доданою вартістю.

Це зростання продуктивності праці протидіє прямому витісненню автоматизації за допомогою ШІ для працівників з високими цифровими навичками, котрим може бути простіше ефективно використовувати ШІ і перейти до неавтоматизованим задачам з більш високою доданою вартістю в рамках своєї професії. Зворотне може бути вірним для працівників з поганими цифровими навичками, котрі можуть бути не в змозі ефективно взаємодіяти з ШІ і, таким чином, користуватися всіма потенційними перевагами технології.

Документ належить до серії матеріалів «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, питань зайнятості та міграції». Серія призначена для надання доступу для більш широкого кола читачів вибрані дослідження ринку праці, соціальної політики та міграції, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3ehwliA, https://bit.ly/3qqMsje, https://doi.org/10.1787/c2c1d276-en

Фото: скріншот

2021-12-21

Переможці конкурсу стартапів Sсience&Business Demo Day

Визначено переможців конкурсу стартапів Sсience&Business Demo Day. Ними стали: стартапи S.Lab із створення біорозкладного пакування пластику та пінопласту (перше місце), Rocketry Agency з розробки суборбітальних дослідницьких ракет (друге місце) та проєкт створення першого розумного генератору антисептика SANI, який перетворює воду на екологічний санітайзер (третє місце).

Під час демонстраційного дня, що відбувся у межах буткемп-програми Science&Business StartupBootcamp було презентовано 11 інноваційних проєктів наукового спрямування. Команди-учасники у фінальному пітчингу представили журі проєкти з ракето- та літакобудування, прикладної екології, енергозберігаючих технологій і інших наукоємних галузей. Переможці отримали нові можливості для подальшого розвитку проєктів.

Sсience&Business Demo Day покликаний сприяти поєднанню наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів, компаній, експертів, інвесторів, медіа для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій, промоції вебплатформи взаємодії суб’єктів інноваційного процесу «Наука і бізнес».

Програма Science&Business StartupBootcamp започаткована Міністерством освіти і науки України в партнерстві з Українським фондом стартапів. Партнерами заходу виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Посольство Франції в Україні, ISE Accelerator, YEP!, Startup School Online, Startup Grind Kiev, Baltic Sandbox Accelerator, SoftServe, Власна Справа, Polish-Ukrainian Startup Bridge, ДТЕК, UNIT, Noosphere.

Детальніше: https://bit.ly/3e9XJ1V, https://usf.com.ua/ssience-business-demo-day/

Фото: скріншот

2021-12-20

Плани МОН щодо наукової євроінтеграції на 2022 рік

17 грудня 2021 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся інфодень «Research and Innovation Day in Ukraine».

Захід присвячено питанню інтеграції України у Європейський дослідницький простір (ЄДП), що є одним з пріоритетів МОН на 2022 рік. Також розглядались перспективи розширення участі у міжнародних наукових програмах ЄС.

Присутні були поінформовані, що робочою групою при Національній раді з питань розвитку науки і технологій оновлено «Дорожню карту інтеграції до ЄДП». Її основними пріоритетами є:
– підвищення ефективності національної дослідницької системи;
– спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами;
– оптимальне використання державних інвестицій у дослідницькі інфраструктури;
– вільний ринок праці дослідників;
– гендерна рівність і комплексний гендерний підхід у сфері науки;
– трансфер знань та відкриті інновації;
– відкрита наука та цифрові інновації;
– міжнародне співробітництво.

Нова політика ЄДП, що визначається «Порядком денним для ЄДП на 2022-2024 роки» та «Пактом про науку та інновації в Європі», спонукає до продовження роботи з актуалізації Дорожньої карти з метою синхронізації дій з країнами ЄС.

Інтеграція України до ЄДП в 2022 році передбачає виконання наступних першочергових завдань:
– формування пулу експертів і забезпечення роботи українських представників у підгрупах Комітету Ради ЄС з питань ЄДП на інновацій;
– запровадження державної політики відкритої науки;
– визначення фінансових, організаційних та правових механізмів приєднання українських дослідницьких інфраструктур до Європейських консорціумів дослідницьких структур;
– проведення консультацій щодо приєднання України до загальноєвропейської сервісної мережі центрів мобільності EURAXESS;
– забезпечення розбудови інфраструктурної підтримки участі України у програмі «Горизонт Європа»;
– забезпечення приєднання України до європейської програми європейського співробітництва у сфері науки та інновацій COST;
– розширення участі України в програмі EUREKA;
– активізація участі України в Європейському інституті інновацій і технологій;
– підтримка розвитку морських наукових досліджень;
– удосконалення політики інтернаціоналізації наукових досліджень та інновацій.

Під час заходу також обговорювалися шляхи розширення участі України у міжнародних наукових і інноваційних програмах ЄС і доступу до передової світової дослідницької інфраструктури. Відбулися панельні дискусії «Впровадження відкритої науки в Україні», «Відкриті інновації та розвиток економіки, що побудована на знаннях» та «Забезпечення гендерної рівності у сфері науки та інновацій».

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/02/12/edp-nakaz.pdf, https://bit.ly/32a4dvl, https://bit.ly/3yMV1ss

Фото: МОН

2021-12-20

Нова програма Global Awards

Всесвітня організація інтелектуальної власності оголосила про запуск нової програми WIPO Global Awards.

Програма покликана щорічно відзначати нагородами малі й середні підприємства та окремих осіб за активне використання у своїй діяльності інтелектуальної власності з метою позитивного впливу на суспільство як у окремій країні, так і на міжнародному рівні.

Інтелектуальна власність у її різноманітних проявах, від патентів і товарних знаків до промислових зразків і авторського права, має величезне значення для економічного соціального та культурного розвитку суспільства. У той же час малі та середні підприємства складають значну частку економіки як у розвинутих, так і в країнах, які розвиваються, і є найважливішим джерелом інновацій і творчості у всіх секторах, ринках сферах життя.

Програма WIPO Global Awards визнає центральну роль інноваційної та творчої діяльності малих і середніх підприємств і окремих осіб, хто використовував права інтелектуальної власності для розробки рішень, які зробили позитивний внесок у життя суспільства в економічному, соціальному чи культурному плані.

Головними критеріями при відборі номінантів є наступні:
– успішна комерціалізація інтелектуальної власності;
– позитивний вплив на суспільство;
– різноманіття претендентів на премію.

Перші нагороди присуджуватимуться у липні 2022 року п’яти малим і середнім підприємствам, чиї навички та вміння сприятимуть прогресу та покращуватимуть життя людей. Категорія лауреатів премії з роками буде розширюватися.

Детальніше: https://bit.ly/3mpRBXB, https://bit.ly/3qgWfZd, https://bit.ly/3slI9Zf

Фото: ВОІВ

2021-12-20

Рейтинг університетів QS EECA 2022

Оприлюднено рейтинг університетів «QS EECA 2022», який представляє позиції країн, що розвиваються, зі Східної Європи та Центральної Азії.

Рейтинг публікується з 2014 року та наразі налічує 450 кращих університетів. Найбільше представництво в списку мають університети Росії та Туреччини. Серед українських закладів вищої освіти до першої сотні увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка (35 місце);
– Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (63 місце);
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (69 місце).

Університети оцінюються за десятьма факторами, кожний з яких робить певний внесок у загальну оцінку закладів вищої освіти. Глобальна репутація визначається за допомогою двох крупних міжнародних опитувань. Першим з них є щорічне глобальне опитування QS, в якому науковці з усього світу визначають заклади, котрі, на їх думку, проводять кращу роботу в своїй сфері. Поряд з академічним опитуванням проводиться опитування випускників-роботодавців щодо визначення закладів, які готують кращих випускників у своєму секторі. Цей індикатор покликаний відобразити інтуїтивну репутацію на світовому ринку працевлаштування випускників.

Ще один показник відображає співвідношення викладачів і студентів. Він визначається за кількістю студентів на одного штатного викладача, щоб продемонструвати прихильність кожного закладу до забезпечення високих стандартів академічної підтримки.

Показник кількості наукових публікацій відображує продуктивність досліджень на основі статей, опублікованих в Scopus на одного академічного викладача. Використовуючи інформацію, надану Scopus, індикатор міжнародної дослідницької мережі оцінює ступінь міжнародної відкритості з точки зору дослідницького співробітництва для кожного закладу, котрий оцінюється.

Показник веб-впливу, заснований на рейтингу Webometrics, відображує ступінь присутності кожного закладу в Інтернеті, що є одним з аспектів їх прихильності до міжнародної взаємодії та комунікаціям. Пріоритетом для багатьох провідних університетів у регіоні Східної Європи та Центральної Азії є прийом на роботу академічних співробітників, які мають ступінь доктора філософії чи еквівалентну їй. Прогрес у цій сфері оцінюється шляхом розрахунку частки викладачів на цьому рівні.

Індикатор цитування статей спрямований на оцінку впливу досліджень, основаного на частоті, з якою опубліковані роботи закладу цитуються іншими дослідниками по всьому світу. Останні два показники щодо частки іноземних викладачів і студентів у загальній їх кількості свідчать про успіх у залученні вчених і студентів з різних країн.

Загальні результати рейтингу університетів QS EECA публікуються в інтерактивній онлайн-таблиці, що дозволяє користувачам порівнювати результати університетів за окремими показниками чи проглядати ті, що мають найвищі сукупні бали.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://bit.ly/3EvrYuZ

Фото: TopUniversities

2021-12-20

Дорожня карта реформування ІТ-освіти до 2030 року

16 грудня 2021 року на конференції Synergy 2021 IT Business & IT Education було презентовано план реформації ІТ-освіти до 2030 року, розроблений спільно Міністерством освіти і науки України та з Міністерством цифрової трансформації.

Дорожня карта була охоплює 15 ініціатив у сферах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої та неформальної освіти буде впроваджуватись починаючи з січня 2022 року до кінця 2023 року, а її ефект, як очікується, проявиться у перспективі 10 років.

Проблеми ІТ-освіти існують на всіх рівнях – від шкіл до університетів. Повна загальна середня освіта має низьку якість освіти в сільській місцевості, недостатня кількість вчителів, які використовують сучасні підходи та методи викладання STEM-дисциплін. Професійна, професійно-технічна, фахова передвища освіта страждають від низької якості передвищої освіти та низького престижу. Проблемами вищої освіти є відсутність фінансової автономії вищих навчальних закладів, неконкурентність зарплати викладача та практикуючого ІТ-фахівця, слабкий менеджмент у закладах освіти, брак «спеціальностей майбутнього». Сектор неформальної освіти, освіти протягом життя, самоосвіти мають ускладнену систему ліцензування, нерівні податкові умови із закордонними платформами, обмеження у визнанні освіти, здобутої в освітніх закладах.

Основними завданнями реформування є наступні:
– у короткострокові перспективі розвиток неформальної освіти;
– у середньостроковій перспективі підвищення конкурентоспроможності та автономності університетів і коледжів;
– у довгостроковій перспективі підвищення якості математики та інформатики в школах.

Для успішного функціонування галузі необхідна наявність висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Визнаючи у їх підготовці фундаментальну роль викладачів та вчителів, МОН працює над дебюрократизацією викладацької діяльності, внесенням нормативних змін для залучення іноземних спеціалістів та ІТ-практиків до викладання в українських закладах освіти.

Об’єднання зусиль держави, бізнесу та науки має стати невід’ємною складовою успішної реформи ІТ-освіти. Нещодавно запущена платформа «Наука і бізнес» має стати містком між бізнесом і наукою. Використання можливостей платформи представниками ІТ-спільноти сприятиме подальшому вдосконаленню досліджень та інновацій в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3yI9aan, https://synergyconference.com.ua/, http://s2b.nauka.gov.ua, https://bit.ly/3E6w5gL

Фото: скріншот

2021-12-16

Найпрестижніша нагороду у сфері відкритого урядування

15 грудня 2021 року українська державна ІТ-компанія «Prozorro.Продажі» отримала найпрестижнішу нагороду у сфері відкритого урядування – Open Government Partnership Awards-2021.

Переможців конкурсу було оголошено під час Глобального саміту «Партнерство «Відкритий уряд», який зараз проходить у Республіці Корея.

«Прозорро. Продажі» – державне підприємство, яке реалізує політику, визначену Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України. Мета підприємства – за допомогою сучасних ІТ-рішень підвищити прозорість процесу продажу та ефективність управління державним і комунальним майном. Воно сприяє розвитку України завдяки запровадженню ринкових механізмів і цифрових технологій у сфері управління державним майном. За п’ять років завдяки діяльності Prozorro.Продажі держава, органи місцевого самоврядування та бізнес отримали понад 58 млрд грн доходів до бюджетів різних рівнів.

Отримання такої премії – не лише великий успіх, але й підтвердження того, що Україна рухається шляхом підвищення прозорості у сфері державних активів. За нагороду в регіоні «Європа» разом з Україною змагалися проєкти 17 інших країн. Український проект переміг в категорії Impact Award як проєкт, який змінює країну та підвищує якість життя в суспільстві.

Детальніше: https://bit.ly/3Fdhcuw, https://prozorro.sale/about, https://bit.ly/3sb96Pj

Фото: скріншот

2021-12-16