Національний репозитарій академічних текстів

Новини

ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЄС

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «Єврокомісія оголошує про нові заходи щодо посилення захисту наукових досліджень».

У ньому міститься інформація про першу європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень, яка відбулась у жовтні 2025 року. Захід був покликаний стати площадкою для публічної дискусії питань безпеки та ініціювати закріплення відповідних норм безпеки досліджень у законодавстві ЄС, включивши це до пропозиції ЄК до Закону «Про Європейський дослідницький простір». Також у матеріалі представлені нові ініціативи ЄС щодо заснування нового Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень у складі Європейської комісії; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінювати ризики міжнародної співпраці; нові рекомендації щодо спільної методології з перевірки стійкості науково-дослідних організацій країн ЄС. Зазначається, що останнім часом у державах-членах та на рівні Європейського союзу тривають дискусії щодо зміцнення безпеки наукових досліджень. У травні 2024 року Рада Європи прийняла «Рекомендацію щодо підвищення безпеки наукових досліджень», яка стала основою для вирішення проблем, пов’язаних із міжнародним співробітництвом у галузі досліджень та інновацій. Національним урядовим структурам рекомендовано розробити політику безпеки наукових досліджень; національним фондам, які фінансують дослідження, – упровадити надійні заходи захисту; організаціям, які проводять дослідження, – запровадити процеси управління ризиками («з академічною свободою приходить академічна відповідальність»). Державні органи повинні підтримувати цей сектор та надавати дослідникам можливості для прийняття обґрунтованих рішень про міжнародне співробітництво. З цією метою питання безпеки наукових досліджень визначені пріоритетним напрямком наступної політичної програми ERA на 2025-2027 роки, прийнятої Радою у травні 2025 року. Єврокомісія стежитиме за ходом її реалізації, наразі здійснюється підготовка звіту з моніторингу безпеки наукових досліджень; ведеться робота зі створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень, щоб інвестувати в доказову базу для розробки політики та створити спільноту практиків у масштабах усього ЄС. Очікується, що цей центр розпочне роботу у середині 2026 року.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/commission-announces-new-measures-strengthen-research-security-2025-10-28_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-23

ОЕСР: КЕРІВНИЦТВО З НАЛЕЖНОЇ ОБАЧНОСТІ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Керівництво ОЕСР з належної обачності щодо відповідального використання ШІ».

У ньому надаються практичні рекомендації щодо впровадження стандартів ОЕСР у галузі відповідального ведення бізнесу та принципів ОЕСР у галузі штучного інтелекту при його розробці та використанні. Йдеться про підтримку інновацій, інвестицій та зростання підприємств у ланцюжку створення вартості ШІ, а також допомогу їм у завчасному реагуванні на можливі негативні наслідки. Документ демонструє можливості узгодження політик та забезпечення сумісності між рекомендаціями ОЕСР (зокрема – «Посібник для багатонаціональних підприємств», «Керівництво ОЕСР з належної обачності у сфері відповідального ведення бізнесу» тощо) та інших міжнародних структур у галузі управління ризиками. Розкривається поняття комплексної перевірки безпеки використання ШІ; надається огляд політики управління ризиками у сфері штучного інтелекту; викладаються добровільні принципи відповідального ведення бізнесу; аналізуються заходи із упровадження обачного поводження з ШІ, їх інтеграції у політику та системи управління; описані способи виявлення та оцінювання фактичних та потенційних негативних наслідків від упровадження ШІ. Пропонуються практичні приклади обачного упровадження ШІ, які ілюструють вдалі способи реалізації та адаптації запропонованих підходів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-due-diligence-guidance-for-responsible-ai_41671712-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-23

ВІРТУАЛЬНІ ОСВІТНІ ОБМІНИ – НОВИЙ ВИМІР МІЖНАРОДНОЇ МОБІЛЬНОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Альфредо Баутисти та Софі Чуа «Формувати глобальних громадян завдяки віртуальним обмінам».

У ній розглядається питання, як віртуальні академічні обміни та співпраця онлайн може сприяти формуванню глобальних компетентностей у студентів, стаючи у цифровому світі альтернативою традиційній мобільності. Можливості для фізичної мобільності студентів і викладачів наразі залишаються обмеженими через фінансові, та соціальні бар’єри, тому університети дедалі частіше звертають увагу на програми віртуальних обмінів — структуровану співпрацю з різними країнами завдяки онлайн-платформам. Такі обміни дозволяють залучити значно ширшу аудиторію студентів незалежно від їхнього місця проживання або фінансових можливостей, розвивати міжкультурні навички, здатність працювати в міжнародних командах і розуміння глобальних проблем. Приклади таких ініціатив включають спільні онлайн-курси, проєктні модулі, дискусійні форуми та спільну роботу над реальними кейсами, де студенти з різних країн взаємодіють у синхронному та асинхронному режимах. Це сприяє не лише академічному зростанню, а й розвитку навичок адаптації, емпатії й критичного мислення у міжнародному контексті. Успішність віртуальних обмінів залежить від підтримки з боку університетів, викладачів та адміністрації, які створюють сприятливі умови, дбають про якість комунікації та забезпечують інтеграцію програм в освітній процес.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/develop-global-citizens-virtual-exchanges?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=the-download&spMailingID=32560269&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890113366&spReportId=Mjg5MDExMzM2NgS2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-20

EBSCO SOLAR GRANT 2026

Компанія EBSCO оголосила про старт прийому заявок на участь у програмі грантів «EBSCO Solar 2026».

Фінансова підтримка надається на обладнання у бібліотеках по всьому світу сонячних енергетичних установок, що допоможе бібліотекам на практиці реалізувати прихильність цілям сталого розвитку та «зеленому» переходу. EBSCO надасть гранти на загальну суму 300 тис. дол. США щоб підтримати глобальну політику з покращення навколишнього середовища. Для оцінки заявок претендентів буде використовуватись низка критеріїв, серед яких: тривалість експлуатації (не менше 20 років) та наявність достатньої площадки під фотоелементи, можливість встановити сонячну батарею великої потужності, щоб компенсувати витрати усієї бібліотеки на електроенергію, відповідність прийнятій програмі сталого розвитку та залучення читачів та місцевого співтовариства до проекту. Конкурс EBSCO Solar відкритий для клієнтів EBSCO. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 квітня 2026 року.

Детальніше: https://about.ebsco.com/solar, https://about.ebsco.com/solar/faqs

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-20

ОЕСР: ЛАНДШАФТ АГЕНТНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ландшафт агентного штучного інтелекту та його концептуальні основи» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що технології штучного інтелекту та ШІ-агенти привертають до себе все більше уваги, оскільки ці системи, засновані на великих мовних моделях, стають все більш автономними й здатними до взаємодії з середовищем. Нові наукові та технологічні досягнення несуть нові можливості, кидаючи виклик існуючим концепціям і вимагають вироблення чіткого розуміння того, що є «агентною» системою ШІ. У звіті визначається базова термінологія («агенти ШІ», «агентний ШІ»), аналізуються ключові особливості, точки дотику і відмінності. Обидві концепції передбачають певний ступінь автономії, цілеспрямовану поведінку та здатність сприймати інформацію й діяти, однак агентний ШІ приділяє більше уваги координації дій безлічі агентів, декомпозиції та делегуванню завдань, стабільній роботі упродовж тривалого часу, а також функціонуванню у більш складних та менш передбачуваних середовищах з обмеженим контролем з боку людини. Таким чином агенти ШІ – це системи, здатні сприймати навколишнє середовище та діяти в ньому з певним ступенем автономності, використовуючи необхідні інструменти для досягнення конкретних цілей та адаптації до змінних вхідних даних та контексту. Агентний ШІ відноситься до систем, що складаються з безлічі скоординованих агентів ШІ, які можуть розбивати завдання, співпрацювати та автономно реалізовувати складні цілі упродовж тривалих періодів часу. Системи агентного ШІ розроблені для роботи у більш відкритих, менш передбачуваних фізичних чи віртуальних середовищах та для функціонування з мінімальною участю людини. Системи агентного ШІ – це більше, ніж технічні інструменти, – їх дедалі частіше розглядають як системи, вбудовані у соціальні контексти та взаємодії. Цінність систем агентного ШІ полягає в їх здатності діяти автономно та взаємодіяти з іншими агентами – людьми, штучним інтелектом чи інституційними одиницями за допомогою координації та переговорів. Підтримка цих взаємодій потребує розвинених можливостей міркування, а також надійної інфраструктури та протоколів зв’язку. Цей реляційний підхід має важливе значення для проектування систем агентного ШІ, які можуть відповідально та ефективно функціонувати у фізичному та віртуальному середовищі. Велика кількість розробників вже інтегрувала ШІ-агентів у свої інструменти: дані опитування показують, що майже половина респондентів Stack Overflow використовують їх або планують використовувати.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-agentic-ai-landscape-and-its-conceptual-foundations_396cf758-en.html,

Фото: скріншот

2026-02-20

РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У ПІДТРИМЦІ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «Чи можуть нові університети врятувати міста та містечка-аутсайдери?».

У ній автор розглядає нові підходи до створення університетських спільнот у містах і регіонах Великої Британії, де раніше не було або вже закрилися традиційні університетські кампуси і ставить питання «чи можуть такі проєкти сприяти місцевому розвитку»? У багатьох регіонах Великої Британії, яких торкнулося закриття університетських осередків або де не існували навчальні заклади, виникає бажання забезпечити доступ місцевого населення до вищої освіти поруч з домівками. Наприклад, у містах без університетів місцеві жителі втрачають таланти, які змушені виїжджати в інші регіони для навчання і не завжди повертаються. Громади та місцеві ради намагаються створити нові навчальні осередки, зокрема у Блекпулі розвивають центр університетської освіти спільно з університетом Ланкастеру і місцевим коледжем, задіявши фінансування урядових фондів розвитку міст, а в Блекберні університет штату Ланкашир підтримує місцеву ініціативу університетської освіти завдяки інвестиціям фонду вирівнювання регіональних нерівностей. Подібні проєкти мають на меті розширити доступ до вищої освіти і сприяти тому, щоб молоді люди залишались у своїх регіонах, адже це потенційно може сприяти економічному зростанню, створенню нових робочих місць та активізації місцевого бізнесу. Ще один приклад – кампус університету Anglia Ruskin у Пітерборо, де більшість студентів приїхали саме з місцевої громади і зазначали, що без цього вони б не здобували вищу освіту. Водночас експерти зауважують, що університети не є «чарівною пігулкою» для вирішення економічних проблем регіонів: вони можуть стати каталізатором інвестицій або стимулювати розвиток певних секторів, але їхній вплив часто залежить від наявності уже існуючої промислової та економічної бази. Нові університетські осередки та альтернативні моделі вищої освіти можуть стати частиною стратегії підтримки «залишених» міст і містечок, але їхній успіх залежить від комплексного підходу, включаючи фінансову підтримку, залучення місцевої спільноти та тісну взаємодію з бізнесом і владою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/can-new-universities-save-left-behind-towns-and-cities?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=editorial-weekly&spMailingID=32576525&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890322202&spReportId=Mjg5MDMyMjIwMgS2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-19

ПУБЛІЧНА СЛУЖБА БЕЗ БАРʼЄРІВ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий освітній серіал «Публічна служба без барʼєрів».

Він має допомогти усім зацікавленим особам та інституціям зрозуміти цінність безбар’єрного підходу, що реалізується у різноманітних конкретних рішеннях – від організації фізичного простору й побудови цифрових сервісів, до мови спілкування. Слухачі дізнаються, що таке безбар’єрність і чому вона важлива; розберуться, як забезпечити фізичну, цифрову, інформаційну та суспільну доступність у своїй установі; отримають практичні поради з облаштування простору, підготовки публікацій та листування простою мовою, створення інклюзивної культури в команді та перетворення знань на конкретні рішення. У семи серіях експерти розповідають, як слід проводити аудит фізичної доступності; як розробляти сайти та документи, щоб вони були зручними та зрозумілими для всіх; як здійснювати комунікацію без задіяння незрозумілих термінів і канцеляризмів; як виявляти барʼєри та складати реальні плани змін. Освітній серіал створений з ініціативи НАДС у співпраці з проєктом «Права людини для України» Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та профінансований Міністерством закордонних справ Данії.

Детальніше: https://diia.link/r/u7731, https://curly.click/r/72f2

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-02-19

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО МАЮТЬ ЗАСВІДЧУВАТИ РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт переліку документів, що засвідчують рівень володіння англійською мовою особами, які претендують на зайняття окремих посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2025 р. № 34.

Документ підготовлений відповідно Закону України «Про застосування англійської мови в Україні». Він унормовує питання визначення документів, що засвідчують рівень володіння англійською мовою. Передбачено використання державного сертифікату, що засвідчує рівень володіння англійською мовою, виданого уповноваженою державною установою, яка відповідно до законодавства проводить іспити з визначення рівня володіння англійською мовою для осіб, які претендують на зайняття відповідних посад державної служби категорії «А», державної служби категорій «Б» і «В», поліцейських середнього і вищого складу Національної поліції України, посад начальницького складу інших правоохоронних органів, посад начальницького складу служби цивільного захисту, прокурорів, посад у податкових та митних органах, керівників державних наукових установ, керівників закладів вищої освіти, посад у сфері освіти і науки, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України. Визначено перелік сертифікатів міжнародного зразка. Очікується, що реалізація запропонованих рішень сприятиме більш активному вивченню громадянами України англійської мови. Пропозиції та зауваження до проєкту можна до 4 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-pereliku-dokumentiv-shcho-zasvidchuiut-riven-volodinnia-anhliiskoiu-movoiu-osobamy-iaki-pretenduiut-na-zainiattia-okremykh-posad,

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-02-19

ОЕСР: ІНДЕКС ВІДКРИТИХ, КОРИСНИХ Й ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних.

Результати та основні висновки за 2025 рік» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління». У ньому зазначається, що цифрова трансформація є першорядним завданням сучасних урядових структур, саме вона дозволяє надавати більш якісні послуги, приймати зважені управлінські рішення та налагоджувати ефективну співпрацю між різними інституціями чи країнами, має вирішальне значення для задоволення очікувань громадян в умовах швидких глобальних змін. Для досягнення успіху у цій справі урядам необхідний сміливий, збалансований підхід, заснований на узгоджених і таких, що заслуговують на довіру, системах управління. Цифрова трансформація зробила ІКТ-технології стратегічним активом, розвиток якого вимагає колективних дій. Рішення щодо розбудови цифрової інфраструктури, архітектури даних та розгортання штучного інтелекту – це вже не просто технічний вибір, а стратегічний, який формує стійкість, автономію й довгострокову здатність діяти. Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних (OURdata) демонструють, як уряди структурують, керують та підтримують цифрову трансформацію у державному секторі. Ці індекси є ключовими інструментами для розроблення та прийняття рішень щодо політики цифрового урядування в країнах ОЕСР та за їх межами. Ці дані використовується для порівняння національних стратегій, визначення пріоритетів, побудови політичного лідерства, визначення ключових сфер політики, які потребують першочергової уваги. Крім того, індекси DGI та OURdata забезпечують вимірювання цифрової трансформації у різних секторах. Зокрема, індекс цифрового урядування оцінює зусилля урядів щодо створення основ, необхідних для досягнення узгодженої, орієнтованої на людину цифрової трансформації державного сектору. Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних окреслює зусилля урядів щодо розроблення та упровадження національної політики відкритих державних даних.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_6347ec74-en.html,

https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_dbe102ed/6347ec74-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6347ec74-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-19

ELSEVIER ПРИПИНЯЄ РОБОТУ СЕРВІСУ RESEARCHFISH

На сайті Times Higher Education опубліковано статтюТома Вільямса «Інструмент відстеження впливу Researchfish буде закритий наступного року».

У ній повідомляється про рішення компанії Elsevier припинити роботу цифрової платформи для збору даних про результати досліджень. Грантодавці втратять цей інструмент відстеження наукового впливу, яким користувалися також університети та наукові установи для визначення наукового і суспільного впливу проєктів на основі даних про публікації, патенти, вплив на політику, співпрацю з бізнесом тощо. Сервіс Researchfish буде закрито і його робота остаточно припиниться у 2027 році. У Британії Researchfish широко використовували донори науки, зокрема – UK Research and Innovation (державний орган, що координує фінансування досліджень у Великій Британії), благодійний фонд Wellcome, що підтримує біомедичні дослідження та інші. Завдяки цій платформі науковці регулярно подавали обов’язкові звіти про результати реалізованих проєктів. Водночас зазначається, що система неодноразово піддавалась критиці з боку академічної спільноти. Дослідники скаржились на значне адміністративне навантаження, дублювання звітності та складність інтерфейсу. Від університетів та наукових установ робота з платформою вимагала додаткових ресурсів і окремої координації на рівні наукових відділів. Закриття сервісу актуалізує питання щодо того, яким чином у майбутньому здійснюватиметься централізований збір інформації про вплив досліджень. Чи буде створено нову систему, чи відповідні функції планується інтегрувати в інші цифрові інструменти? У контексті зростання вимог до демонстрації суспільної віддачі інвестицій у науку ця проблема набуває стратегічного значення. Рішення про припинення роботи Researchfish означає завершення цілої епохи у підходах до моніторингу результативності наукового фінансування та відкриває дискусію про майбутні моделі оцінювання впливу досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/impact-tracking-tool-researchfish-be-closed-down-next-year?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=the-download&spMailingID=32560269&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890113366&spReportId=Mjg5MDExMzM2NgS2, https://www.elsevier.com/products/researchfish

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-18