На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістофера Галленбрука «ШІ: небо не падає».
У ній наголошується, що зростання числа студентів, які використовують генеративний ШІ для написання есе, стає проблемою для освіти, але це не є кризою, оскільки існують інструменти для її вирішення. Письменниця Рі Кудан використала ChatGPT для написання 5 відсотків свого роману, який отримав престижну премію Акутагави в Японії. Це викриття викликало новий сплеск обговорення, яке і до цього велося в академічних колах від моменту запуску ChatGPT. В їх основі – студентське шахрайство під час навчання в університетах, якого майже неможливо запобігти. Крістофер висловлює свої погляди щодо ШІ: використання ГШІ у творах легко помітити, якщо бути уважним і знати своїх студентів, задавати багатоскладові запитання, з’ясовувати розуміння студентами базової термінології та звернути увагу на словниковий запас ChatGPT; ретельний опис структури та надання підказок до написання есе зменшує ризик того, що студенти напишуть його за допомогою ШІ; перед формулюванням тем есе викладачі мають спочатку зробити запит до ChatGPT (рекомендовано запустити запит/перевірку/підказку до ГШІ декілька разів поспіль, щоб побачити різні версії відповіді ШІ). Отже, вважає автор статті, ГШІ не є невирішуваною проблемою, але як і у випадку з академічним плагіатом, способи перевірки не є 100% точними. Тому викладачам потрібно проявляти увагу до деталей і дизайну самостійних творчих завдань.
Детальніше: http://surl.li/ufvzh, http://surl.li/ufvzu
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини