Новий проєкт ВГО Українська бібліотечна асоціація

Новий проєкт ВГО Українська бібліотечна асоціація

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» долучилась до реалізації проєкту «Розвиток бібліотек як хабів активних громадян».

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» долучилась до реалізації проєкту «Розвиток бібліотек як хабів активних громадян».

Україна, як країна Чорноморського регіону, долучається до формування Чорноморської регіональної мережі підтримки розвитку громад, створюючи активне партнерство між публічними бібліотеками та місцевими громадськими організаціями. Впродовж 2021-2022 рр. проєкт впроваджують бібліотеки та бібліотечні асоціації Вірменії, Республіки Молдова, Румунії та України у своїх місцевих громадах.

Проєкт покликаний розвивати партнерство між чотирма країнами та зміцнювати місцеві громади й збагатити можливості співпраці завдяки партнерству між публічними бібліотеками та місцевими громадськими й неурядовими організаціями. Сім бібліотекарів із чотирьох країн Чорноморського регіону будуть співпрацювати та ділитися кращими практиками, а також викликами щодо залучення та розширення прав і можливостей місцевих громад, сприяння громадським обговоренням, активізації громадянського поступу мешканців. 

Отриманий досвід буде поширюватися на національному рівні. Діяльність регіональної мережі підтримки розвитку громад із спільними ресурсами забезпечить поширення й використання прогресивного досвіду та стратегій в усьому Чорноморському регіоні.

Детальніше: https://bit.ly/3IkJNQs, https://bit.ly/32Z2d9a

Фото: УБА

2021-12-03
Поширити
Активні – Цифрові: акція для бібліотек – хабів цифрової освіти

Активні – Цифрові: акція для бібліотек – хабів цифрової освіти

Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація оголосила Акцію «Активні – Цифрові».

Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація оголосила Акцію «Активні – Цифрові».

Акція приурочена до Місяця цифрової грамотності, який проходить упродовж листопада 2021 року в межах проекту Міністерства цифрової трансформації Дія.Цифрова освіта. Акція оголошена в соцмережі Фейсбук для представлення кращих заходів і активностей, що відбулися в бібліотеках – Хабах цифрової освіти протягом Місяця цифрової грамотності.

Організатори Акції пропонують координаторам Хабів цифрової освіти виконати наступне:
– розмістити на офіційній сторінці бібліотеки-хабу у мережі Фейсбук допис про проведені активності з цифрової грамотності, що відбулися в листопаді 2021 року, з використанням геш-тегів #DigitalMonth і # DigitalMonthLib;
– до 3 грудня 2021 року до 12.00 заповнити анкету про участь в Акції.

3 грудня 2021 року в прямому ефірі на офіційній сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація шляхом рандомного вибору буде визначено трьох переможців Акції «Активні – Цифрові».

Детальніше: https://bit.ly/3nMF2qq, https://bit.ly/3l25fj2

Фото: УБА

2021-11-24
Поширити
Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12
Поширити
Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».

Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури.
Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.

Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання:
– колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними);
– науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.

Детальніше: https://bit.ly/3F9BeWc, https://bit.ly/3C8C7w4 

Фото: МОН

2021-11-11
Поширити
Learning Lab для дослідників на платформі Edanz

Learning Lab для дослідників на платформі Edanz

Видавництво Bentham Science надало українським науковцям можливість користуватися освітніми ресурсами Learning Lab на платформі Edanz.

Видавництво Bentham Science надало українським науковцям можливість користуватися освітніми ресурсами Learning Lab на платформі Edanz.

Представники видавництва Bentham Science надало українським науковцям змогу розширити свої дослідницькі можливості через ознайомлення з освітніми ресурсами на платформі Edanz – спеціальній програмі для дослідників, яка надає допомогу у підготовці досліджень для публікацій. 

Bentham Science – наукове, технологічне та медичне видавництво, котре надає академічним дослідникам і промисловцям найсвіжішу інформацію з різних галузей науки та техніки. Наукові журнали та книги видавництва, що рецензуються, мають постійно зростаючу аудиторію мільйонів дослідників по всьому світу.

Bentham Science в даний час видає понад 130 журналів як в електронному, так і друкованому форматах. Журнали охоплюють різні дисципліни в галузі фармацевтичних досліджень та розробок, медичних спеціальностей, інженерії, технологій та соціальних наук. Журнали індексуються у визнаних індексуючих агентствах.

Користувачі платформи Edanz можуть переглядати та завантажувати наукові статті й електронні книги, вивчати матеріали курсів і вебінари, розміщені на Learning Lab.

Співробітниками Державної науково-технічної бібліотеки України підготовлена спеціальна інструкція, котра дає можливість повноцінно користуватися ресурсами на Edanz Learning Lab.

Детальніше: https://bit.ly/3jZHIif, https://bit.ly/3wmOdkl

Фото: скріншот

2021-11-02
Поширити
Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу. 

В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася. 

Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.

Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі:
– розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня;
– підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів;
– зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством. 

Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3nO9Iqn, https://bit.ly/3nAfQSZ

Фото: ЕАУ

2021-10-26
Поширити
Перетворення бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень

Перетворення бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень

Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.

Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.

Університет Бордо накопичив позитивний досвід підтримки дослідників з питань відкритого доступу, бібліометрії, прикладних досліджень та даних, на яких вони побудовані. Використання інструменту оцінювання результатів дослідження SciVal дозволяє задовольнити потребу науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти в інформаційному забезпеченні та  розширити функції служби підтримки.

Роботи виконувались у три етапи. На першому відбулось створення міжнародної науково-практичної групи у складі трьох підрозділів:
– Via Inno – університетська лабораторія технологічних розробок;
– команда служби підтримки досліджень, яка спирається на ідеї SciVal і Scopus;
– проєктний офіс університету.

Модель трьохсторонньої експертизи використовується в Університеті Бордо доволі часто й має низку переваг. Підготовлені трьохсторонньою групою детальні звіти містять інформацію про співробітництво, патенти, наукові дослідження, публікації, студентську мобільність, міжнародні рейтинги.

На другому етапі залучались поради та кращі практики інших ЗВО. Для обміну інформацією про використання SciVal іншими організаціями було започатковано дні обміну знаннями. У результаті зустрічей визначено спільні пріоритети:
– точність метаданих;
– рейтинги університетів та самооцінювання;
– виявлення інституціональних досліджень;
– ефективне представлення даних у бібліометричних звітах.

На третьому етапі відбувається відмова від централізованого підходу: замість централізованої стратегічної підтримки  створюються та просуваються конкретні послуги, орієнтовані на усі дослідницькі підрозділи університету, формуються міцні зв’язки між бібліотекою та дослідниками.

У подальшому здійснюється більш активне просування служб підтримки досліджень і надання допомоги університетським співтовариствам у розумінні потрібності бібліометрії та SciVal.

Детальніше: https://bit.ly/3m87pPe

Фото: Elsevier

2021-10-23
Поширити
Всеукраїнський день бібліотек

Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

Його започатковано 14 травня 1998 року Указом Президента України № 471/98 «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» на підтримку ініціативи бібліотечної громадськості.

В указі зазначається, що бібліотеки України роблять значний внесок у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури. Існує необхідність подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

За даними онлайн-сервісу «Бібліотека для тебе / Library for you» в Україні налічується 8 Національних бібліотек, 15658 публічних бібліотек, 15543 освітянських бібліотек усіх рівнів, 189 бібліотек закладів вищої освіти та 921 інша бібліотека. До послуг 19 млн. користувачів бібліотек, які за рік здійснюють 403 млн. відвідувань, у публічних бібліотеках відвідувачам доступні 11974 комп’ютери, підключені до мережі інтернет.

У рамках Всеукраїнського дня бібліотек кожного року проводяться заходи, спрямовані на підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті населення України, а також на вирішення проблем розвитку бібліотечної справи.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471/98#Text, https://lib4you.org.ua/, https://ula.org.ua/news/4889-vseukrainskyi-den-bibliotek-nashe-spilne-sviato

Фото: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Український інститут книги

2021-09-30
Поширити
Новий інноваційний проєкт НБУВ

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати  з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».

Очікується, що буде забезпечено:
– ефективний доступ до джерел наукової інформації;
– інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру;
– полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців;
– збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь;
– позитивний вплив на стратегічні комунікації.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5673

Фото: НБУВ

2021-09-16
Поширити
Цифровізація бібліотек Херсонщини

Цифровізація бібліотек Херсонщини

Продовжується реалізація проекту цифровізації регіональних бібліотек. 26 липня 2021 року дано старт передачі 200 комп’ютерів бібліотекам Херсонщини. 

Продовжується реалізація проекту цифровізації регіональних бібліотек. 26 липня 2021 року дано старт передачі 200 комп’ютерів бібліотекам Херсонщини. 

Це – частина масштабного національного проєкту з передання 5000 комп’ютерів бібліотекам України, що має на меті перетворити бібліотеки на сучасні хаби цифрової освіти. У квітні 2021 року допомога була надана сільським бібліотекам Одещини, у червні – Черкащини.

Завдяки комп’ютерам жителі сільських громад зможуть долучитися до програм цифрової освіти, що дозволить їм підвищити рівень своїх цифрових навичок. Також вони зможуть вільно використовувати всі можливості цифрових технологій, державних та приватних сервісів, матимуть вільний доступ до інтернету.

На реалізацію проєкту не витрачаються кошти державного бюджету, а використовуються ресурси партнерів – благодійного фонду Favbet Foundation. 

Детальніше: https://bit.ly/3f2AlEi 

Фото: Мінцифра

2021-07-27
Поширити