Програма Євросоюзу «Цифрова Європа» оголосила нові конкурси проєктів у сфері високопродуктивних обчислень, ШІ, даних і хмарних технологій, цифрових навичок й упровадження цифрових технологій в економіку та суспільство.
Програма Євросоюзу «Цифрова Європа» оголосила нові конкурси проєктів у сфері високопродуктивних обчислень, ШІ, даних і хмарних технологій, цифрових навичок й упровадження цифрових технологій в економіку та суспільство.
Програма «Цифрова Європа» спрямована на підтримку упровадження цифрових технологій та інновацій, забезпечення доступу до цифрової інфраструктури й послуг, підвищення конкурентоспроможності МСП на цифровому ринку, сприяння розвитку цифрового бізнесу та цифрових стратегій, покращення кібербезпеки для малих і середніх підприємств. Загальний бюджет конкурсу становить 3,2 млрд євро. Українські компанії, освітні заклади та державні установи мають можливість отримати фінансування на розвиток власних інноваційних проєктів відповідного спрямування у 2025 році. Йдеться про створення Академії навичок зі штучного інтелекту (формування освітнього центру з фокусом на ГШІ, квантових технологіях, створення Академії навичок для віртуальних світів (розроблення навчальних програм з Web 4.0, метавсесвітів, 3D-моделювання, симуляцій), підтримку інновацій у виробництві мікросхем і напівпровідникових технологій (зміцнення європейської екосистеми у сфері розроблення та виробництва мікропроцесорів і напівпровідників), розвиток ШІ-мережі європейських цифрових інноваційних хабів. Заявку на участь у конкурсах можна подати до 2 вересня 2025 року.
Міністерство освіти і науки України удосконалило підходи до фінансування унікальних наукових об’єктів, які мають статус національного надбання та перебувають у сфері управління МОН.
Міністерство освіти і науки України удосконалило підходи до фінансування унікальних наукових об’єктів, які мають статус національного надбання та перебувають у сфері управління МОН.
Попередньо було проведено комплексний аналіз результативності використання державних коштів та забезпечення стабільної роботи цих об’єктів; проведено наукову і науково-технічну експертизу із застосуванням оновлених критеріїв оцінювання; запроваджено нову методику, за якою об’єкти розподілено на чотири основні категорії залежно від їхнього середнього балу ефективності; розроблено методику розподілу фінансування, яка ураховує результати згаданої вище експертизи, а також функціональні особливості об’єктів, їх потребу у підтриманні належного мікроклімату, ремонті обладнання та інші важливі чинники. У результаті визначено обсяги фінансування унікальних наукових об’єктів, які мають статус національного надбання, на 2025 рік, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 2 травня 2025 року № 673 (фінансування збільшено на 30%). МОН і надалі працюватиме над посиленням спроможності відповідальних установ, щоб забезпечити сталий розвиток унікальних наукових об’єктів та їхній внесок у досягнення стратегічних цілей держави.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
У ній наголошується, що університети повинні бути достатньо гнучкими, щоб сприяти постійній адаптації розвитку технологій. Штучний інтелект розвивається з безпрецедентною швидкістю, змінюючи те, як створюються, кодуються, вирішуються проблеми та отримуються знання, проте університети повільно адаптуються до цих нових трендів. Академічні кола ризикують безповоротно відстати, оскільки щойно ця технологія прискориться, наздогнати згаяний час стане дедалі важчим завданням. Без швидкої адаптації університети можуть незабаром виявити, що їхня роль у створенні та поширенні знань застаріла. В якості ілюстрації того, наскільки швидко розвивається штучний інтелект, пропонується поглянути на досвід останніх двох років. Оновлені моделі ГШІ можуть складати гарно структуровані есе з коректними посиланнями на джерела та формувати великі текстові звіти за лічені секунди. Останній тест GPT-4 від OpenAI перевершив очікування, продемонструвавши результати людського рівня або навіть кращі в частині складання академічних та професійних іспитів, зокрема – у юриспруденції. Прогрес у STEM-галузях ще більш вражаючий: AlphaProof від DeepMind вразив дослідників, розв’язавши чотири з шести задач на міжнародній математичній олімпіаді 2024 року, що еквівалентно срібній медалі серед найталановитіших молодих математиків світу. У програмуванні останній AlphaCode2 від DeepMind потрапив до 15% найкращих в елітних конкурсах з програмування, продемонструвавши логіку та креативність, що перевершують навички професійних розробників. З огляду на неймовірні темпи розвитку зрозуміло, що викладачі намагаються бути в курсі останніх розробок. Викладачі тестують штучний інтелект, виявляють його недоліки і зупиняються на цьому. Але технологія швидко удосконалюється. Цей розрив між технологічним прогресом та інституційною адаптацією посилюється тим фактом, що навіть коли викладачі наздоганяють та намагаються відповідно оновити свої навчальні програми, традиційні цикли академічного планування продовжують діяти у неприйнятно для ШІ тривалі терміни. Щоб університетські дипломи зберегли свою актуальність, потрібна зміна мислення. Акцент має зміститися із традиційного оцінювання набутих знань на розвиток навичок та якостей, необхідних випускникам у світі. Автори вважають, що для досягнення цієї мети необхідні три чіткі зміни: викладачі повинні бути обізнані з найновішими розробками штучного інтелекту та відповідно до цього приймати рішення щодо дизайну навчання; установи повинні краще підтримувати постійну адаптацію; університети повинні будувати зв’язки між своїми викладачами та розробниками штучного інтелекту в реальному секторі. Завдяки цьому академічні кола можуть забезпечити випускникам успіх на ринку праці, який розвивається під впливом нової промислової революції. Як передбачливо зазначає американський філософ Ерік Гоффер: «У часи змін учні успадковують землю, тоді як науковці чудово оснащені для того, щоб мати справу зі світом, якого більше не існує».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis оприлюднила практичний матеріал «10 способів використання ШІ для роботи з текстами».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis оприлюднила практичний матеріал «10 способів використання ШІ для роботи з текстами».
У ньому розглядаються сценарії використання інструменту ChatGPT для оптимізації роботи з текстами, наводиться опис функцій ГШІ з відповідними прикладами запитів, які можна використовувати для перефразування щоб зробити текст більш зрозумілим і легким для сприйняття; для перевірки орфографії, пунктуації, стилістики та граматики у тексті; оцінювання тексту, його структури і точності; підбору синонімів задля збагачення лексики й урізноманітнення тексту; реферування, скорочення, узагальнення та виокремлення ключової інформації з тексту; перетворення списків у логічно зв’язаний текст; зміни тону і стилю письма; формування контент-шаблонів; імітації заданого стилю для копіювання стилю певного автора або жанру; застосування структур/фреймворків для оформлення тексту за шаблонною структурою (PAS, AIDA).
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Навчання та викладання у кризових ситуаціях: потреби та надання необхідної підтримки».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Навчання та викладання у кризових ситуаціях: потреби та надання необхідної підтримки».
У ньому наголошується, що кризи (пандемії, стихійні лиха, політичні та збройні конфлікти, масштабні технологічні збої тощо) суттєво впливають на діяльність університетів та якість вищої освіти. У документі узагальнено результати роботи тематичної групи експертів EUA з питань навчання та викладання. Вивчались наслідки криз та їхній фактичний вплив здатність університетів надавати якісну освіту. Наведено результати опитувань керівництва ЗВО та представлено основні положення й висновки тематичних досліджень семи університетів-учасників. Пропонуються рішення, які дозволять закладам вищої освіти підготуватись до майбутніх криз, покращити систему управління та підвищити стійкість ЗВО, забезпечити безперервність навчання та його високу якість під час надзвичайних ситуацій.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство освіти і науки України та Міністерство юстиції оголосили про старт всеукраїнського молодіжного конкурсу «Юридична освіта майбутнього».
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство освіти і науки України та Міністерство юстиції оголосили про старт всеукраїнського молодіжного конкурсу «Юридична освіта майбутнього».
Метою цього конкурсу є підтримка обдарованої молоді, виявлення з їх допомогою проблемних питань юридичної освіти та пошук шляхів їх вирішення, залучення студентів до процесу покращення якості вищої освіти в Україні, професійна орієнтація школярів. Участь у Конкурсі можуть взяти учні закладів загальної середньої освіти (група 1), студенти та аспіранти закладів вищої освіти (група 2); молоді юристи, науковці, викладачі (група 3), які представлять свої роботи відповідної тематичної спрямованості. Це: «Мій шлях до юридичної професії: що я можу зробити вже сьогодні», «Чи готує юридична освіта справжніх фахівців: що потрібно змінити вже сьогодні» та «Імплементація європейського досвіду та стандартів у сфері юридичної освіти». Розгляд та попередній відбір поданих на конкурс робіт, фіналістів та переможців відбудеться у червні 2025 року. Заявку на участь можна подати до 8 червня 2025 року.
Netpeak Group пропонує усім бажаючим долучитись до освітнього проєкту «Для менеджерів», орієнтованого для підприємців, управлінців та державних службовців, які прагнуть удосконалити свої навички в роботі з командами, підвищенні продуктивності, оптимізації бізнес-процесів і розвитку стартапів.
Netpeak Group пропонує усім бажаючим долучитись до освітнього проєкту «Для менеджерів», орієнтованого для підприємців, управлінців та державних службовців, які прагнуть удосконалити свої навички в роботі з командами, підвищенні продуктивності, оптимізації бізнес-процесів і розвитку стартапів.
Курс складається з 38 коротких тематичних відео, що супроводжуються текстовими конспектами, інформаційними картками, практичними завданнями й тестами, об’єднаними у 8 модулів. Слухачі дізнаються, як чітко ставити цілі перед командою, як формувати стратегію, що відповідатиме цілям і цінностям компанії; як наймати, як навчати персонал; як правильно делегувати повноваження та забезпечувати зворотній зв’язок; як будувати комунікацію, ставити задачі, робити звіти і створювати бізнес-дашборди; як аналізувати комерційну інформацію; як правильно упроваджувати зміни і досягати Product-Market Fit; як масштабувати бізнес та виходити з кризових ситуацій з мінімальними втратами.
На порталі European Training Foundation опублікована стаття «Вплив відсторонення USAID від фінансування на глобальну освіту та розвиток навичок».
На порталі European Training Foundation опублікована стаття «Вплив відсторонення USAID від фінансування на глобальну освіту та розвиток навичок».
У ній наголошується, що ліквідація USAID – Агенції США з міжнародного розвитку спричинила появу кризових явищ у глобальній освіті. І це матиме далекосяжні наслідки. Звіт, підготовлений на замовлення Європейського фонду освіти, аналізує наслідки припинення фінансування USAID, розглядаючи процес через чотири ключові лінзи: тенденції фінансування, географічний вплив, масштаби фінансування, наслідки для глобальної освіти та політичні реакції. Розглядається роль USAID у глобальній освіті, систематизуються прямі та опосередковані наслідки від її ліквідації, пропонуються політичні заходи реагування та зосереджується увага на нових можливостях, які відкриваються для ЄС. Експерти зазначають, що ліквідація USAID ставить під загрозу освіту у нестабільних та уражених конфліктами регіонах. Реакція ЄС, на їх переконання, має бути наступною: збільшення фінансування, розширення скоординованих дій та підтримка розвитку стратегічних партнерств.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».
У ній наголошується, що оскільки грамотність у сфері штучного інтелекту стає важливою робочою навичкою, університетам необхідно вийти за межі рівня «початкової школи» у розвитку цих компетенцій серед своїх студентів. Автор розмірковує над тим, як забезпечити підтримку грамотності у сфері штучного інтелекту і зосереджує увагу на ключових навичках – починаючи від того, як вони формуються від початкової школи до освіти дорослих. Йдеться про розуміння того, як працює штучний інтелект; яким має бути етичне використання штучного інтелекту; як аналізувати та оцінювати можливості ШІ щодо надання точних і коректних відомостей або виявляти упередженості. Лім вважає, що автономний ШІ буде наступним важливим етапом розвитку цієї технології і це вимагатиме від людей відповідних навичок. Він акцентує увагу на таких сферах застосування штучного інтелекту, як навчання, робота, особисте та суспільне життя. Університетським викладачам необхідно замислитись над тим, чи є підтримують їх навчальні програми належний рівень грамотності у галузі штучного інтелекту та почати створювати відповідальні рішення на основі ШІ.
Міністерство освіти та досліджень ФРН оголосило про старт конкурсу «Цифрові зелені таланти – високий потенціал у сталому розвитку» / Digital GreenTalents – High Potentials in Sustainable Development.
Міністерство освіти та досліджень ФРН оголосило про старт конкурсу «Цифрові зелені таланти – високий потенціал у сталому розвитку» / Digital GreenTalents – High Potentials in Sustainable Development.
Цей конкурс покликаній підтримати розвиток цифровізації задля сприяння сталого розвитку в умовах глобальних кліматичних змін; розроблення і упровадження інструментів захисту і збереження довкілля. Планується відібрати 20 молодих науковців з усього світу, які мають перспективні інноваційні ідеї у галузі цифровізації задля імплементації цілей сталого розвитку. Переможці отримають повну оплату наукового стажування у Німеччині, можливість участі у тематичних лекціях і семінарах Весняної школи / SpringSchool; персональне наставництво у рамках спеціальної менторської програми; доступ до глобальної спільноти Digital GreenTalents. Участь у конкурсі можуть взяти мотивовані молоді вчені будь‑якої спеціальності, які реалізують інноваційні дослідницькі проєкти відповідного спрямування, якщо вони навчаються у докторантурі або на останньому курсі магістерської програми; мають вік до 30 років; досконало володіють англійською мовою; зацікавлені у програмі Digital GreenTalents. Заявку на участь у конкурсі можна до 6 червня 2025 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
