У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів.
У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів.
Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року та наразі вже залучив ресурси понад 5000 установ з усього світу. Вони забезпечують колективне фінансування відкритих публікацій від Кембриджу та його інституційних партнерів. Науковці та афілійовані з ними установи із понад 100 країн отримують можливість безкоштовної публікації у відкритому доступі. Ініціатива набирає силу та відкрита для приєднання. Список країн, які можуть претендувати на фінансову підтримку та детальні умови участі у проєкті оприлюднені на вебсайті видавництва Кембриджського університету.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?».
У ній представлене бачення того, що мають зробити університети та уряд Нової Зеландії для запуску позитивних перетворень у сфері освіти, науки та інновацій. Міністерство бізнесу, інновацій та зайнятості запустило програму «Шляхи майбутнього», покликану створити більш ефективну екосистему досліджень та інновацій, виховання нового покоління талановитих фахівців. Нова Зеландія, посідає 44-те місце у світі за рівнем відносних витрат на дослідження, значно відстаючи від інших малих країн з розвиненою економікою, таких як Швеція, Фінляндія, Ісландія, Сінгапур та інші. Отже, країна має знайти унікальні відповіді на сучасні виклики, які відображатимуть її цінності та сильні сторони. Джим пропонує відповісти на питання: як має виглядати дійсно трансформаційний сектор досліджень, науки та інновацій? Існують Центри передового досвіду досліджень (CoRE) та Національні наукові центри (NSC), міждисциплінарні багатоінституційні програми, зосереджені на напрямках, де країна потенційно може мати перевагу, спираючись на гарний дослідницький потенціал. Відповідно, вважає автор статті, слід покласти такі дослідження в основу розроблення відповідної політики, збільшити інвестиції у дослідження, звернутись до «коріння» – тихоокеанських народів і спільнот регіону.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 25 серпня 2023 року проголосила 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 25 серпня 2023 року проголосила 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
У резолюції, прийнятій на пленарному засіданні 77-ї сесії, зазначається, що ГА ООН підтверджує свою резолюцію №70/1 від 25 вересня 2015 року «Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 року», резолюцію №69/313 від 27 липня 2015 року щодо Аддис-Абебського порядку денного Третьої міжнародної конференції з фінансування розвитку. Рішення проголосити Міжнародне десятиліття наук для сталого розвитку буде реалізоване у рамках існуючих структур і наявних ресурсів. Це забезпечить унікальну можливість для людства продемонструвати й використати ту надзвичайно важливу (навіть критичну) роль, яку наука відіграє у прагненні до сталого розвитку. Співавторами резолюції стали біля 60 країн.
Литовська дослідницька рада оголосила конкурс проєктів для досліджень молодих вчених, зокрема тих, хто нещодавно отримав ступінь доктора філософії (постдоків) для розвитку системи стажування молодих вчених після закінчення аспірантури та підвищення наукової кваліфікації стажерів.
Литовська дослідницька рада оголосила конкурс проєктів для досліджень молодих вчених, зокрема тих, хто нещодавно отримав ступінь доктора філософії (постдоків) для розвитку системи стажування молодих вчених після закінчення аспірантури та підвищення наукової кваліфікації стажерів.
Ініціатива забезпечує стипендіальну підтримку досліджень молодих вчених. Участь у конкурсі можуть взяти дослідники, які отримали науковий ступінь не давніше за 5 роківта здійснюють дослідження у галузі природничих, технічних, медичних, аграрних, гуманітарних та соціальних наук, а також театрального, екранного та візуального мистецтва. Бюджет конкурсу – 10 млн. євро, термін, на який надається грант – 24 місяці. Приймаючою стороною для українських науковців може виступати литовська наукова та/або освітня установа, що входить до відповідного реєстру. Заявку на участь можна подати до 30 вересня 2023 року.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня та формування Переліку наукових фахових видань України. Відповідний наказ від 23.08.2023 №1035 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
Документ містить визначення ORCID ID та опис можливостей його використання. Пояснюється, що ORCID ID є унікальним відкритим цифровим ідентифікатором для дослідників, які можуть безкоштовно зареєструвати для себе індивідуальний ORCID ID і використовувати його упродовж усієї кар’єри. Він дозволяє поєднати інформацію про науковця та його праці – статті, монографії, доповіді, рукописи, а також здобуту освіту, афіляцію, отримані гранти. Платформа ORCID зберігає та автоматично наповнює профілі з верифікованих джерел, дозволяє регулювати ступінь відкритості інформації про дослідника, ділитися нею та повторно використовувати. Опубліковані «Рекомендації…» містять структуровані відомості про реєстрацію облікового запису ORCID ID, додавання біографічної інформації та наукових праць до запису ORCID.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
Автори матеріалів вважають, що зіткнувшись із нестабільністю, високим рівнем невизначеності, різного роду складнощами та проблемами (або VUCA–світом), університети мають постійно адаптуватися самі та допомагати студентам успішно пережити неспокійні часи. Світ навколо стає все більш мінливим, відбувається швидкий технологічний прогрес, підвищуються ризики, кліматична криза та політична нестабільність створюють виклики, які можуть здаватися нездоланними. Але вища освіта– це сфера, де найвидатніші уми шукають розв’язання таких проблем. Ресурс містить тридцять чотири статті, у яких розглядаються наступні питання: як прийняти зміни як спектр можливостей; чим здатність до адаптації відрізняється від стійкості і як її виховувати; дев’ять способів підготувати студентів до роботи з невизначеністю; розвиток розумової зрілості студентів; боротьба зі зміною клімату – співпраця університетів, уряду та промисловості; до нульових чистих викидів – як мобілізувати університет на боротьбу з кліматом; розвиток навичок майбутнього через навчання, засноване на викликах; підготовка студентів до тієї роботи, якої ще не існує.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Йдеться про доступ через єдину точку входу до сучасної науково-дослідної інфраструктури 11-ти країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки й промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій. CERIC об’єднує в собі та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у різних сферах, включно з енергетикою, охороною здоров’я, продуктами харчування тощо. Доступ до інфраструктури CERIC відкритий та безкоштовний для науковців з України за умови, що отримані результати та зібрані дані будуть доступні спільноті відповідно до Політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
