11 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від діагностики проблем до залучення інвестицій: як підготувати бізнес до розвитку та ефективно презентувати бізнес-план».
11 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від діагностики проблем до залучення інвестицій: як підготувати бізнес до розвитку та ефективно презентувати бізнес-план».
Під час заходу слухачі дізнаються про методологію здійснення діагностики проблем у бізнесі, які заважають розвитку; процес залучення фінансів для розвитку бізнесу; структуру бізнес-плану; проведення консультацій та презентаційних заходів з ймовірними інвесторами чи донорами; види презентацій тощо й отримають практичні поради. Організатори: Ukraine Global Faculty, Фінтех-компанія Activitis.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».
Автори дискутують з приводу навчання викладачів ефективній роботі у соціальних мережах для цілей викладання та забезпечення взаємодії зі студентською аудиторією. Два експерти (психолог і фахівець зі зв’язків з громадськістю) пропонують стратегії залучення студентів, розширення аудиторії для вузькоспеціалізованих досліджень і боротьби з дезінформацією. Слід зважати на те, що соцмережі сприймаються неоднозначно: їх люблять, терплять та використовують по-різному, вони стали невід’ємною частиною академічного середовища. З одного боку, науковці використовують їх для формування й підтримання свого академічного профілю, поширення результатів власних досліджень, інформування про публікації, спілкування з академічною спільнотою та колегами. З іншого боку, соціальні мережі також можуть бути джерелом політичної поляризації, дезінформації та цькування. Тим не менш, не викликає сумнівів здатність соціальних мереж захоплювати й утримувати нашу увагу. Отже, як можна використовувати їх у вищій освіті для поліпшити викладання, навчання критичному мисленню й взаємодії? Як найкраще розповісти студентам про правила орієнтації в контенті, створеному ШІ, відношенню до дипфейків тощо? Що людські онлайн-звички говорять про їх бажання і стиль мислення?
Grammarly являє собою програмний інструмент для перевірки орфографії, граматики й стилю академічного письма, а також виявлення плагіату.
Grammarly являє собою програмний інструмент для перевірки орфографії, граматики й стилю академічного письма, а також виявлення плагіату.
Сервіс запущений у 2009 році, його перша версія була підписним продуктом, орієнтованим на підтримку граматики для студентів. Подальший розвиток сервісу відбувався з акцентом на покращення навичок письма англійською мовою та підвищення продуктивності. Цей підхід став базою і для кожного наступного етапу удосконалення продукту: зворотній зв’язок у режимі реального часу (2015 рік); покращення результатів у рамках послідовній комунікації (2018 рік); інтеграція елементів генеративного штучного інтелекту та інших технологій для допомоги у генеруванні ідей та написанні текстів тощо (2023 рік). Grammarly позиціонує себе і як сервіс з перевірки на плагіат на базі штучного інтелекту, який дозволяє покращити письмо з дотриманням основ академічної етики; миттєво знаходити плагіат; переконатися в цілісності та оригінальності документу; виокремити унікальність наведених ідей; отримати рекомендації щодо цитування й відгуки про якість тексту. Grammarly забезпечує перевірку контенту не лише на наявність запозичень, а й на згенерований інструментами ШІ текст. Grammarly Pro допомагає командам оптимізувати робочі процеси та зробити комунікацію максимально ефективною. Grammarly Enterprise підтримує бренд та адміністрування. Grammarly for Education надає освітнім закладам доступ до сервісів підтримки академічного письма та розвитку критичного мислення. Сервіс адаптований для роботи на різних платформах та пристроях, при його розробці дотримано принципи безпечного та відповідального упровадження інновацій та ГШІ. На офіційному сайті представлений оригінальний курс «ШІ для студентів», який містить рекомендації щодо відповідального застосування новітніх технологій ГШІ.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Відкритість ШІ: баланс інновацій, прозорості та ризиків у моделях з відкритим кодом».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Відкритість ШІ: баланс інновацій, прозорості та ризиків у моделях з відкритим кодом».
У ній автори зазначають, що у серпні 2025 року OpenAI анонсувала GPT-OSS – сімейство моделей з відкритим кодом, які надають публічний доступ до навчених параметрів системи штучного інтелекту на передовому рівні. Це актуалізувало дебати щодо необхідної «відкритості» моделей штучного інтелекту. Дехто сприйняв цей крок як перемогу у галузі прозорості та інновацій. Інші критикували його як крок, що може прискорити зловмисне використання передового ШІ. Невдовзі після цього Глобальне партнерство з питань штучного інтелекту (GPAI) в ОЕСР опублікувало новий звіт, який допомагає урядам зрозуміти сутність відкритості у сфері штучного інтелекту та орієнтуватися у складних компромісах, які вона передбачає. Книга «Відкритість ШІ: посібник для політиків» безпосередньо досліджує цю суперечність. Поєднуючи випуск GPT-OSS від OpenAI, зростаючу дискусію щодо відкритих кодів, а також структурований аналіз політики GPAI та ОЕСР, політики отримують чітке уявлення про те, чому відкритість ШІ важлива, які переваги вона обіцяє та які ризики вона несе. У звіті OECD/GPAI пояснюється, чому ШІ з «відкритим кодом» вводить в оману; що означає зростаюча тенденція в галузі ШІ внаслідок GPT-OSS від OpenAI; які переваги відкритості штучного інтелекту та ризики; як можна впроваджувати граничні оцінки у цілісне управління ризиками та забезпечити відповідальну відкритість ШІ. Експерти наголошують, що відкритість ШІ за умови належного управління може сприяти інноваціям, розширювати доступ до нових технологічних можливостей й підвищувати підзвітність. Разом із тим, неефективне управління може прискорити неправильне використання ШІ, підірвати безпеку та зруйнувати довіру. «Відкритість ШІ: посібник для політиків» від ОЕСР пропонує компас для розуміння та налаштування цього балансу. Міжнародні інституції працюють над тим, щоб інформувати суспільство про дискусію та забезпечувати розвиток ШІ таким чином, щоб служити людям. Він надає політикам та іншим особам, які приймають рішення, обґрунтовану перспективу для прийняття рішень, урахування граничних ризиків, розрізняючи різні виміри відкритості та дотримуючись «Принципів ОЕСР щодо штучного інтелекту» і акцентує увагу на тому, що метою є не відкритість заради неї самої, не секретність заради неї самої, а надійний штучний інтелект, який приносить користь усім.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ізабель Фішер «Як оцінювачам слід використовувати ШІ для виставлення оцінок та отримання відгуків?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ізабель Фішер «Як оцінювачам слід використовувати ШІ для виставлення оцінок та отримання відгуків?».
У ній автор зазначає, що наразі студенти приділяють значну увагу використанню ГШІ, але його суттєвий потенціал для підтримки систем оцінювання здебільшого ігнорується викладачами з різних причин. Ізабель пропонує своє бачення застосування керівництва з відповідального використання ШІ в оцінюванні. Відкриття ГШІ для широкого загалу ознаменувалось у вищій освіті тим, що одні навчальні заклади запровадили повну його заборону, а інші – дозволили використання за умов дотримання принципів прозорого та педагогічно обґрунтованого використання ШІ. Йдеться про наступні принципи: узгодженості оцінювання в межах одного й того ж завдання (екзаменатор або «оцінювач» відповідає за нагляд за загальним оцінюванням модулю та повинен забезпечити узгодженість практики оцінювання та зворотного зв’язку); цілеспрямованого покращення навчання («оцінювач», який вирішив використовувати штучний інтелект, його застосування в оцінюванні, виставленні оцінок та зворотному зв’язку, має передусім покращити навчальний досвід студентів та покращити академічне середовище для всіх зацікавлених сторін); непохитна людська відповідальність (кінцева відповідальність за якість, точність, справедливість та педагогічну цінність усіх видів оцінювання залишається за людиною); інформована автономія оцінювачів та професійний розвиток («оцінювачі» зберігають автономію у вирішенні питання про те, чи впроваджувати інструменти штучного інтелекту у свої процеси оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв’язку, і в який саме спосіб); прозорість та довіра (інтеграція ШІ в оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв’язку має бути повністю прозорим процесом для побудови та підтримки довіри); конфіденційність та безпека даних (обов’язкове правило – суворе дотримання конфіденційності даних, безпеки та захисту інтелектуальної власності, що має першорядне значення під час обробки студентських робіт та персональних даних за допомогою інструментів штучного інтелекту); спільна практика, рівний доступ та постійна адаптація (університет повинен активно сприяти розвитку культури відкритого діалогу та спільного обміну досвідом між співробітниками щодо ефективного, етичного та відповідального використання штучного інтелекту в оцінюванні, перевірці та зворотному зв’язку, забезпечуючи при цьому постійний професійний розвиток та підтримку). Звісно, кожен освітній заклад може розробити власні інституційні принципи для використання ШІ.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іоанніса Глінавоса «Чи дозволяє ГШI вийти на перший план творчості?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іоанніса Глінавоса «Чи дозволяє ГШI вийти на перший план творчості?».
У ній автор зазначає, що завдяки генеративному штучному інтелекту рутинні навички стають доступними для делегування, а креативність повинна стати невід’ємною частиною цифрової грамотності. Він радить ефективно використовувати інструменти ГШІ для різноманітних завдань – формування концепцій, ідей, проектування, підготовки креслень, підбору матеріалів (зокрема – їх специфікації), визначення заходів та формування плану упровадження. Раніше такі завдання вимагали семестрового групового проекту, а сьогодні – це короткий час спілкування з ГШІ. Суперздатність, яка тепер є на ноутбуці кожного студента, — це здатність швидко переходити від ідеї до прототипу. Це змінює всі аспекти вищої освіти, але більшість навчальних програм просто прикріплюють слайд «Як використовувати ChatGPT» до торішньої лекції. Студенти ж використовують технології, щоб освоїти необхідні їм навички. Іоанніс каже, що від студентів вимагається нестандартне мислення, цікавість та етичні судження — якості, які стандартні системи оцінювання зазвичай ігнорують. Потрібно ставитися до креативності як до базового рівня грамотності, а не як до декоративного доповнення. Сучасні навчальні простори повинні нагадувати дизайн-студії. Замість того, щоб викладати комерційне право, монотонно розмірковуючи про обов’язки директора, треба доручити командам студентів створювати нормативні «пісочниці» для стартапів у сфері безпілотних автомобілів. Вони будуть використовувати юридичні моделі для розробки рамок відповідності, а потім проводити семінари, обговорюючи, що пропустив бот і чому це важливо. Навички для здобувачів освіти важливі, але на перший план зараз виходить саме творчість. Традиційні іспити та курсові не працюють, коли ГШІ може написати прийнятне есе за хвилину. Отже, викладачам є сенс вимагати від студентів журнал розробки, що описує творчий шлях, включаючи помилки. Відзначайте хід думок, налагоджуйте творчий контакт, створюйте стартові майданчики, а не вимагайте конспектів лекцій, запитуйте «яку проблему ви хотіли вирішити?» та давайте шанс перетворити цю відповідь на прототип, який стане домашнім завданням з першого дня навчання.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Такий перехід забезпечує гнучке рішення з відкритим кодом для підтримки академічних досліджень та інновацій в усіх програмах та послугах університету. Рішення про запровадження FOLIO означає готовність модернізації інфраструктури ЗВО за допомогою платформи, яка відповідає відкритим стандартам та академічним цінностям, забезпечує масштабованість й довгострокову стійкість. Багатокористувацька архітектура FOLIO дозволить бібліотеці підтримувати локальні робочі процеси та структури керівництва, отримуючи при цьому переваги спільної платформи, яка спрощує операції в усій екосистемі відкритої сумісної інфраструктури. Гнучкий дизайн FOLIO з відкритим кодом вже застосовується широким колом бібліотек по всьому світу. EBSCO наголошує, що компанія пропонує комплексні рішення для досліджень, управління закупівлями, надання послуг з передплати та пошуку інформації, навчання. Компанія засвідчує свою відданість інноваціям на базі штучного інтелекту, що дозволяє задовольняти різноманітні потреби у сфері інформаційних послуг.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
У ній автори наголошують, що сучасні університети повинні докладати усіх можливих зусиль для подолання розриву між закликами до прозорості ГШІ та новими стандартами освіти і пропонують нову таксономію для відкритого та відповідального декларування ролі ШІ в освіті і дослідженнях. За два роки штучний інтелект набув широкого поширення й став центральною темою багатьох академічних дискусій. Видавці та регуляторні органи закликають до прозорості щодо використання генеративного ГШІ у дослідженнях, причому йдеться не про повний контроль чи маркування текстів як «неналежних». Йдеться про запровадження простих і зрозумілих стандартів, які забезпечать відповідальне використання ШІ у повсякденну наукову практику. Наразі дослідники стикаються з ситуацією, яка подібна до обговорення справедливого представлення внеску кожного автора. Раніше у відповідь на проблему людського авторства була запроваджена таксономія ролей авторів (CRediT) – універсальна, стандартизована система, інтегрована в редакційні та видавничі процеси. У випадку з ШІ також потрібна проста, інтуїтивно зрозуміла система, яка може чітко відобразити внесок цієї технології в отримані результати без заборон чи надмірної бюрократії. Це сприяютиме формуванню нової культури відповідального використання ШІ. Мова про таксономію делегування ГШІ (GAIDeT). Як і CRediT, вона розбиває складний процес на чітко визначені категорії, але замість того, щоб відображати внесок людини-автора, вона визначає окремі дослідницькі завдання, які можна свідомо делегувати ГШІ. Наприклад, якщо CRediT може зафіксувати людину-учасника як відповідальну за курування або візуалізацію даних, GAIDeT дозволяє досліднику заявити, що інструмент штучного інтелекту був використаний для очищення даних (ідентифікації та видалення відсутніх або аномальних даних) або візуалізації – терміни, взяті безпосередньо з його макро-мікро структури. В обох системах мета однакова: зробити невидиму роботу видимою структурованим та стандартизованим способом. У GAIDeT дослідник залишається в центрі моделі, він вирішує, коли, як і якою мірою залучати інструменти штучного інтелекту, інтегруючи їх як дослідницькі інструменти, а не як автономних творців. Таким чином GAIDeT є першою універсальною системою, розробленою для класифікації завдань, які дослідник може делегувати ШІ під час наукової роботи. Система працює на двох рівнях: макрорівень (ключові етапи дослідницького циклу – від формулювання ідеї та пошуку літератури до аналізу, написання, візуалізації, поширення та етичного контролю) та мікрорівень (кожен етап розбивається на конкретні, впізнавані завдання, наприклад, синтез літератури, розробка експериментального протоколу, оцінка зміщення даних тощо). Щоб максимально спростити використання таксономії, автори створили безкоштовний онлайн-інструмент GAIDeT Declaration Generator. Наразі академічна спільнота потребує стандартизованого, детального розкриття інформації про задіяння ГШІ, тоді як ігнорування або замовчування внеску ШІ є неправомірним і заважає дослідникам бути чесними та відкритими.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій».
У ній автор зазначає, що як редактор, він отримує від «підставних авторів» підроблені статті, що складаються з раніше опублікованих ними, текст яких змінено за допомогою ШІ. Сонджин задається питанням, чому це відбувається, а також ділиться своїми міркуваннями. За останні місяці йому довелося працювати з 20-ма рукописами, які на перший погляд були схожі на нові дослідження, але при детальному розгляді виявилися раніше опублікованими роботами, переписаними за допомогою ШІ. Структура, методи і навіть малюнки та таблиці були практично ідентичні оригіналам, але при цьому статті мають аномально низькі показники схожості тексту. У той час як справжні рукописи зазвичай показують близько 10-15% схожості в iThenticate, ці підробки показують лише близько 2-5%, ніби вони були навмисно створені для того, щоб уникнути детекції зловживань. Такі низькі оцінки, як правило, пояснюються розпливчастими формулюваннями, згенерованими ШІ, в яких загальноприйняті наукові терміни замінені менш точними виразами. Більше того, багато посилань, схоже, вставлені випадковим чином, а деякі взагалі не мають відношення до теми дослідження. Іноді статті приписуються неіснуючій людині із зазначенням афіліації відомого університету. І це не помилки через необережність, а навмисні дії. Але навіщо такій людині відправляти до журналу роботу під вигаданим ім’ям? Чим це йому допоможе? Це може бути скоординованою спробою наповнити журнали дезінформацією та псевдонауковими даними, посіяти плутанину і підірвати довіру до певних галузей знань або видавництв. Можливо, таким чином розробники програм на основі ШІ перевіряють їхню ефективність: чи зможе ШІ обдурити редакторів і рецензентів журналів, змусивши їх повірити, що стаття нова і справжня? Якщо рукопис складений з фрагментів декількох статей або оглядова стаття складена шляхом змішування матеріалів з десятків джерел, виявлення порушень стає набагато складнішим. Редактори та рецензенти володіють навичками оцінки наукової якості рукописів, а не виявлення фальшивок, створених штучним інтелектом. І без відповідної підготовки їм буде непросто, особливо в умовах високого редакційного навантаження та відсутності глибоких знань по темах, що розглядаються. Сонджин вважає, що редакторам потрібна допомога: упровадження більш ефективних інструментів для відсіювання рукописів на етапі подання робіт, включаючи інструменти визначення авторства та «чорні» списки відомих шахраїв, процедури перевірки осіб, (наприклад, запит ідентифікаторів ORCID), поліпшення навичок розпізнавання «тривожних сигналів». Підвищення обізнаності про підтверджені випадки шахрайства з використанням ШІ та активний обмін інформацією між редакторами, рецензентами й дослідниками матимуть вирішальне значення для формування культури протидії підриву основ наукової довіри.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рені Беатріс Алкалай «Комплексний підхід до навчання за допомогою ГШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рені Беатріс Алкалай «Комплексний підхід до навчання за допомогою ГШІ».
У ній представлена чотириетапна структура презентації ГШІ, яка може допомогти у навчанні студентів тому, як найкраще можна використовувати інструменти ШІ, роблячи це критично та етично, сприяючи розвитку самостійності, усвідомленню упередженості ШІ та більш глибокому залученню до філософських роздумів. По мірі того, як ГШІ проникає у систему вищої освіти, його використання у навчальних закладах одночасно спричиняє інновації та викликає занепокоєння. Деякі викладачі прямо забороняють використання цих інструментів студентами, тоді як інші прагнуть скерувати студентів до вдумливого та відповідального використання ШІ. Як професор філософії, Рена Беатріс дотримується останнього підходу. На своїх курсах з етики та медичних гуманітарних наук вона закликає студентів ставитися до інструментів ГШІ не як до джерела істинних знань, а як до способу перевірки власних ідей. Студенти вчаться критично оцінювати тексти, згенеровані ШІ, розрізняти викривлення фактів і достовірність інформації, щоб найкращим чином формулювати власні ідеї. У своєму курсі Алкалай заздалегідь планує дату здачі проміжної роботи і пропонує поетапну її підготовку упродовж шести-семи тижнів до її здачі. Студенти починають з вивчення можливостей та обмежень інструментів ГШІ, читають відповідну літературу, беруть участь у групових обговореннях, займаються практичним порівнянням отриманих відповідей на етичні та філософські питання, використовуючи ці вправи для вивчення упередженості і якості генерації. Нарешті, учні застосовують інструменти ГШІ до власних текстів, переходячи від рефлексивного твору до взаємодії з ШІ та досягаючи кульмінації у критичній оцінці контенту, створеного ШІ. Чотириетапна структура інтеграції інструментів ГШІ у навчальні завдання охоплює формування базового розуміння; експерименти зі штучним інтелектом у класі; дослідження упередженостей; творче письмо та рефлексію. Кожен етап реалізує певні навчальні цілі, містить посилання на рекомендовані матеріали для читання, приклади і формати завдань.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
