Міністерство цифрової трансформації України спільно з Google та CDTO Campus запускає програму «Штучний інтелект для продуктивності».
Міністерство цифрової трансформації України спільно з Google та CDTO Campus запускає програму «Штучний інтелект для продуктивності».
Відтепер українські держслужбовці матимуть нові можливості навчитися ефективно використовувати ці технології у своїй роботі. Слухачам пропонується інформація про можливості практичного застосовування технології штучного інтелекту у роботі, бізнесі та житті. Тренінги допоможуть державним службовцям: безпечно й відповідально працювати з ШІ; підвищити ефективність й автоматизувати рутинні завдання; краще формулювати запити для отримання точних результатів; побачити реальні приклади застосування ШІ в публічному секторі. Навчання відбуватиметься онлайн у форматі інтерактивних сесій з можливістю поставити запитання експертам. Програма адаптована під потреби кожного міністерства, що робить навчання практичним, доступним та максимально відповідним до потреб державного сектору. Взяти участь у навчанні зможуть усі зацікавлені працівники держорганів України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам. Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування 75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а 9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі. Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
Це – міжнародний юридично обов’язковий договір у галузі ШІ, який з 5 вересня 2024 року відкритий для підписання усіма країнами світу. Документ має на меті забезпечити відповідність ШІ упродовж усього життєвого циклу цієї технології правам людини, демократії та верховенству права не перешкоджаючи при цьому розвитку технологічного прогресу та інновацій. Він містить принципи формування законодавства та застосування ШІ-продуктів у публічному секторі, серед яких повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність, безпека. Очікується, що названих принципів буде дотримуватись і бізнес, оскільки держава буде просувати його ініціативи з адаптації принципів етичного використання ШІ у розробку власних продуктів. При цьому Конвенція не поширюється на використання ШІ в обороні. Конвенцію вже підписали п’ятнадцять країн, серед яких Велика Британія, США, Канада, ЄС, Ізраїль, Японія.
Міністерство освіти і науки України та Panopto, світовий лідер у створенні відеорішень для освіти на основі ШІ, оголосили про початок стратегічного партнерства.
Міністерство освіти і науки України та Panopto, світовий лідер у створенні відеорішень для освіти на основі ШІ, оголосили про початок стратегічного партнерства.
Співпраця має на меті дієво підтримувати упровадження технологій генеративного штучного інтелекту в українських закладах освіти завдяки наданню їм безоплатного доступу до Elai – платформи зі створення відео за допомогою ШІ. Обрані на конкурсних засадах освітні заклади отримають ліцензії на використання платформи генерації високоякісного інтерактивного відеоконтенту. Elai пропонує понад 80 голосових аватарів, підтримує 70 мов і містить потужні інструменти для перетворення тексту на відео з багатофункціональним редактором та інтерактивними відеоелементами. З їх допомогою науково-педагогічні працівники зможуть швидко створювати власні якісні інтерактивні відео, адаптовані до освітнього процесу без потреби витрачання ресурсів на коштовні й трудомісткі процеси відеозйомки та монтажу. Дослідницький компонент проєкту спрямований на вивчення ролі ШІ в освіті: як сприймають педагоги та студенти ШІ-аватари у навчальному процесі, як оцінюється педагогічна ефективність ШІ-інструментів. Передбачається також накопичувати приклади кращих практик використання ГШІ для підтримки викладання й проєктування навчання.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
У ній наголошується, що університети повинні бути достатньо гнучкими, щоб сприяти постійній адаптації розвитку технологій. Штучний інтелект розвивається з безпрецедентною швидкістю, змінюючи те, як створюються, кодуються, вирішуються проблеми та отримуються знання, проте університети повільно адаптуються до цих нових трендів. Академічні кола ризикують безповоротно відстати, оскільки щойно ця технологія прискориться, наздогнати згаяний час стане дедалі важчим завданням. Без швидкої адаптації університети можуть незабаром виявити, що їхня роль у створенні та поширенні знань застаріла. В якості ілюстрації того, наскільки швидко розвивається штучний інтелект, пропонується поглянути на досвід останніх двох років. Оновлені моделі ГШІ можуть складати гарно структуровані есе з коректними посиланнями на джерела та формувати великі текстові звіти за лічені секунди. Останній тест GPT-4 від OpenAI перевершив очікування, продемонструвавши результати людського рівня або навіть кращі в частині складання академічних та професійних іспитів, зокрема – у юриспруденції. Прогрес у STEM-галузях ще більш вражаючий: AlphaProof від DeepMind вразив дослідників, розв’язавши чотири з шести задач на міжнародній математичній олімпіаді 2024 року, що еквівалентно срібній медалі серед найталановитіших молодих математиків світу. У програмуванні останній AlphaCode2 від DeepMind потрапив до 15% найкращих в елітних конкурсах з програмування, продемонструвавши логіку та креативність, що перевершують навички професійних розробників. З огляду на неймовірні темпи розвитку зрозуміло, що викладачі намагаються бути в курсі останніх розробок. Викладачі тестують штучний інтелект, виявляють його недоліки і зупиняються на цьому. Але технологія швидко удосконалюється. Цей розрив між технологічним прогресом та інституційною адаптацією посилюється тим фактом, що навіть коли викладачі наздоганяють та намагаються відповідно оновити свої навчальні програми, традиційні цикли академічного планування продовжують діяти у неприйнятно для ШІ тривалі терміни. Щоб університетські дипломи зберегли свою актуальність, потрібна зміна мислення. Акцент має зміститися із традиційного оцінювання набутих знань на розвиток навичок та якостей, необхідних випускникам у світі. Автори вважають, що для досягнення цієї мети необхідні три чіткі зміни: викладачі повинні бути обізнані з найновішими розробками штучного інтелекту та відповідно до цього приймати рішення щодо дизайну навчання; установи повинні краще підтримувати постійну адаптацію; університети повинні будувати зв’язки між своїми викладачами та розробниками штучного інтелекту в реальному секторі. Завдяки цьому академічні кола можуть забезпечити випускникам успіх на ринку праці, який розвивається під впливом нової промислової революції. Як передбачливо зазначає американський філософ Ерік Гоффер: «У часи змін учні успадковують землю, тоді як науковці чудово оснащені для того, щоб мати справу зі світом, якого більше не існує».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis оприлюднила практичний матеріал «10 способів використання ШІ для роботи з текстами».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis оприлюднила практичний матеріал «10 способів використання ШІ для роботи з текстами».
У ньому розглядаються сценарії використання інструменту ChatGPT для оптимізації роботи з текстами, наводиться опис функцій ГШІ з відповідними прикладами запитів, які можна використовувати для перефразування щоб зробити текст більш зрозумілим і легким для сприйняття; для перевірки орфографії, пунктуації, стилістики та граматики у тексті; оцінювання тексту, його структури і точності; підбору синонімів задля збагачення лексики й урізноманітнення тексту; реферування, скорочення, узагальнення та виокремлення ключової інформації з тексту; перетворення списків у логічно зв’язаний текст; зміни тону і стилю письма; формування контент-шаблонів; імітації заданого стилю для копіювання стилю певного автора або жанру; застосування структур/фреймворків для оформлення тексту за шаблонною структурою (PAS, AIDA).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Роль державних служб зайнятості у сприянні інклюзивному спільному ринку праці північних країн».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Роль державних служб зайнятості у сприянні інклюзивному спільному ринку праці північних країн».
У ньому пропонується аналіз впливу реформування державних служб зайнятості та систем активної політики ринку праці у скандинавських країнах (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція) на формування спільного ринку праці. Розглядаються вже реалізовані, поточні та заплановані реформи (зокрема – щодо упровадження цифрових рішень та рішень на основі штучного інтелекту) і практика співпраці державних служб зайнятості. Підготовлені рекомендації щодо зміцнення роботи цих служб задля створення інклюзивного спільного скандинавського ринку праці. З’ясовано, що чотири з п’яти скандинавських країн активно реформують свої системи, удосконалюють механізми активної політики, усі обмінюються досвідом і взаємно навчаються, вивчаючи результати реформ. Данія ретельно збирала та аналізувала дані перед розробленням плану реформ, а Фінляндія та Швеція на практиці випробували нові моделі. Усі скандинавські країни наразі використовують гібридні або змішані моделі надання послуг і здійснили значний цифровий прогрес і кожна з них має принаймні одне рішення, яке використовує технологію штучного інтелекту.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».
У ній наголошується, що оскільки грамотність у сфері штучного інтелекту стає важливою робочою навичкою, університетам необхідно вийти за межі рівня «початкової школи» у розвитку цих компетенцій серед своїх студентів. Автор розмірковує над тим, як забезпечити підтримку грамотності у сфері штучного інтелекту і зосереджує увагу на ключових навичках – починаючи від того, як вони формуються від початкової школи до освіти дорослих. Йдеться про розуміння того, як працює штучний інтелект; яким має бути етичне використання штучного інтелекту; як аналізувати та оцінювати можливості ШІ щодо надання точних і коректних відомостей або виявляти упередженості. Лім вважає, що автономний ШІ буде наступним важливим етапом розвитку цієї технології і це вимагатиме від людей відповідних навичок. Він акцентує увагу на таких сферах застосування штучного інтелекту, як навчання, робота, особисте та суспільне життя. Університетським викладачам необхідно замислитись над тим, чи є підтримують їх навчальні програми належний рівень грамотності у галузі штучного інтелекту та почати створювати відповідальні рішення на основі ШІ.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Фентона «Ведіть прямі трансляції у соціальних мережах, щоб спілкуватися з потенційними студентами».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Фентона «Ведіть прямі трансляції у соціальних мережах, щоб спілкуватися з потенційними студентами».
У ній наголошується, що зустрітися з потенційними іноземними студентами особисто не завжди можливо, але є альтернатива – можна вести захопливі прямі трансляції у соціальних мережах, зосереджуючи увагу на окремих цінних для аудиторії темах або навіть завдяки серії подій, заохочуючи слухачів до взаємодії. В умовах зростання конкуренції за залучення іноземних студентів університети шукають нові способи розповісти про себе і показати свою привабливість. Однак велике навчальне навантаження ускладнює поїздки та особисті зустрічі з майбутніми студентами. Звісно, поєднувати академічну діяльність та набір студентів під час міжнародних поїздок можливо, але це не є поширеною практикою. Розсилка електронних бюлетенів з корисним контентом для майбутніх студентів – це кращий спосіб окреслити переваги навчання, як і регулярні публікації у соціальних мережах. Алекс пропонує запровадити практику прямих трансляцій на Facebook, LinkedIn, YouTube для пошуку студентів у режимі реального часу. Він радить розширювати «живу» взаємодію через прямі трансляції, пам’ятаючи про необхідність привабливої подачі контенту, добре структурованих сесій та активного заохочення взаємодії слухачів з лектором. Це дозволяє будувати стосунки з майбутніми абітурієнтами, зміцнювати міжнародні зв’язки, зміцнювати довіру, надавати корисний контент. Використовуючи прямі трансляції як інструмент пошуку майбутніх студентів, університети можуть формувати глобальні зв’язки та урізноманітнювати студентський склад.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Впровадження штучного інтелекту у фірмах: нові докази для розроблення політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Впровадження штучного інтелекту у фірмах: нові докази для розроблення політики».
Дослідження побудоване на вивченні різних типів даних, які дозволяють більш об’ємно побачити процеси упровадження інструментів штучного інтелекту на підприємствах, а також містить пропозиції для урядових структур щодо підтримки використання ШІ бізнесом. В основу дослідження покладені результати опитування 840 підприємств з країн G7 (опитування ОЕСР/BCG/INSEAD 2022-23), а також 167 підприємств у Бразилії. Респонденти відповідали, зокрема, на питання щодо цінності для підприємств поточної державної політики у галузі упровадження ШІ, їхніх пріоритетів стосовно майбутнього застосування ШІ, використання хмарних обчислень тощо. Встановлено, що штучний інтелект може допомогти у вирішенні проблем повільного зростання продуктивності в країнах ОЕСР: звіт містить відповідні аргументи для політиків, бізнес-лідерів та дослідників, які дозволяють оцінити масштаби та перспективи упровадження ШІ у бізнесі та політиці. У ньому міститься огляд перешкод використання ШІ та пропонуються практичні рішення щодо освіти, кваліфікаційних рамок, державно-приватного дослідницького партнерства, публічних даних. Експерти дослідили роботу державних установ, які прагнуть сприяти поширенню цифрових технологій, включаючи ШІ. Наголошується на необхідності більш ретельного опрацювання політики, забезпечення більш високої міжнародної порівняності даних.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
