Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».
У ній висвітлюється як прогрес, так і сучасні проблеми розвитку журналів відкритого доступу у Північній Африці, а також шляхи їх подолання. Автор зазначає, що регіон досяг важливих успіхів у розширенні доступу до наукових досліджень завдяки поширенню журналів відкритого доступу. Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія і Туніс запустили національні платформи підтримки відкритих наукових публікацій за підтримки академічних інституцій та урядових структур. Однак якість журналів ще недостатня для їхнього глобального впливу. Лише 17,5% з 2244 журналів відкритого доступу регіону відповідають стандартам якості, необхідним для включення до Довідника журналів відкритого доступу (DOAJ). Ключовими викликами наразі є процес формування, забезпечення сталого розвитку і співпраці у рамках наявного потенціалу. Подолання фінансових, технічних та культурних бар’єрів, а також залучення інновацій та регіональна співпраця допоможуть перетворити ці журнали з місцевих на впливові в академічному середовищі поза межами окремих країн.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Конкуренція у наданні послуг хмарних обчислень».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Конкуренція у наданні послуг хмарних обчислень».
У ньому наголошується, що цифрова трансформація та широке використання цифрових технологій і даних суттєво впливають на існуючі види економічної діяльності, спричиняє формування нових. Розробка, розгортання та упровадження таких технологій, як штучний інтелект, має величезний потенціал для підвищення продуктивності, стимулювання наукових відкриттів, боротьби зі зміною клімату, покращення державних послуг, створення нових бізнес-моделей, віддаленої роботи, освіти та охорони здоров’я. Хмарні обчислення мають непересічне значення для цифрової трансформації в економіці та суспільстві, хмарні сервіси роблять інформаційно-технологічні ресурси доступними для користувачів через мережу інтернет замість купівлі власного фізичного обладнання і відповідного програмного забезпечення. Цифровізація збільшує попит на послуги доступ до обчислювальних ресурсів та зберігання даних у зручний та гнучкий спосіб. Останнім часом підприємства та уряди використовують послуги хмарних обчислень як у рамках власних стратегій розвитку інформаційних технологій. Ринок послуг хмарних обчислень швидко зростає, він став невід’ємною частиною сучасного життя. Разом із тим, збільшується занепокоєння щодо конкуренції, особливо у зв’язку з високою концентрацією ринку серед великих технологічних компаній. У цьому документі ОЕСР досліджуються проблеми концентрації ринку, бар’єри для входу та проблеми сумісності; розглядається використання практичних інструментів і стратегій політичного регулювання, включно з удосоналенням нормативно-правової бази й практики правозастосування для ефективного вирішення нагальних проблем.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».
У ньому йдеться про ключові характеристики, яким академічні бібліотекарі надають пріоритет під час вибору наукових ресурсів. Опитування, проведене «Бібліотечним журналом» та спонсороване EBSCO, стало основою для збору даних серед академічних бібліотекарів щодо елементів створення комплексної колекції літератури для їхніх викладачів та студентів. Зокрема, вивчалась зміна ролі літератури у дослідженнях (знайомство студентів з новими місцями, перспективами та культурами, розвиток навичок критичного мислення), поява нових літературних жанрів (наукова фантастика на думку опитаних є наразі найпопулярнішим новим жанром), зростання різноманітності (майже три чверті респондентів оцінили наявність авторів з різним походженням у своїх колекціях як «дуже важливу», а 51% повідомляють, що 10-30% їхніх літературних колекцій містять авторів з різним походженням), доступність (серед сервісів, які респонденти найчастіше називають важливими для своїх бібліотек, належать перетворення тексту в мовлення, багатомовна підтримка та відповідність стандартам доступності), інформація про жанр та автора (ідеальний інтерфейс користувача «централізує інформацію, пропонуючи детальні профілі авторів, жанрову навігацію та історичний контекст», забезпечує «здатність ідентифікувати літературні твори за тематичним фокусом», «агреговану інформацію про авторів»). Отже, створення комплексної колекції академічної літератури включає в себе кілька чинників, зокрема – представлення різних голосів, забезпечення доступності ресурсів для всіх користувачів, розвиток навичок критичного мислення та ознайомлення дослідників з новими жанрами та авторами.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Портали відкритих даних по всій Європі:Словаччина створює цінність завдяки високоякісним наборам даних та інтелектуальним функціям».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Портали відкритих даних по всій Європі:Словаччина створює цінність завдяки високоякісним наборам даних та інтелектуальним функціям».
Національний портал відкритих даних Словаччини data.gov.sk надає доступ до 9,9 тис. наборів даних, серед яких понад 800 цінних наборів даних, що підтримують повторне використання у бізнесі, довкіллі та державних послугах. Портал містить інформацію про ключових постачальників даних, демонструючи відомості про найактивніші установи та дозволяючи досліджувати локальні каталоги даних, опублікованих на інших е-площадках по всій країні. Це допомагає користувачам орієнтуватися в децентралізованому ландшафті даних та розуміти весь спектр доступної інформації. Функції пошуку та виявлення даних підтримуються на високому рівні завдяки потужним інструментам фільтрації, які дозволяють користувачам звузити результати за організаційно-правовою формою, типом ліцензії, ключовими словами, частотою оновлення тощо. Також можна виконувати розширені запити у національному каталозі, підтримуючи структуроване дослідження метаданих та наборів даних. Портал надає відомості про якість метаданих у розрізі їхніх постачальників, тим самим підтримуючи високий рівень прозорості та підзвітності установ. Розробники та більш досвідчені користувачі можуть працювати зі спеціалізованим порталом відкритих даних MFSR, який підтримується Міністерством фінансів Словаччини. Він надає детальну документацію API та підтримує пряму інтеграцію даних у цифрові послуги, як, наприклад, створення інтерактивної карти витрат бюджету державного управління в муніципалітетах.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».
У ній наголошується, що хвиля низькоякісних статей загрожує перевантажити журнали та рецензентів, заважаючи їм оцінювати більш змістовні дослідження. Згідно з новими даними, інструменти штучного інтелекту, розроблені для допомоги у дослідницькому процесі шляхом машинної обробки інформації спричинили потік псевдонаукових робіт низької якості, які загрожують основам наукової творчості. Дослідницька група з Університету Суррея розглянула статті NHANES для визначення зв’язку між станом здоров’я, способом життя та клінічними результатами. Кількість таких досліджень зросла за останні роки з чотирьох одиниць у 2014-2021 роках до 190 у 2024 році. Багато з цих робіт були об’єктивно низької якості, використовували поверхневий та спрощений підхід до аналізу, зосереджуючись на окремих змінних ігноруючи суттєві тенденції. У статті, опублікованій у PLOS Biology, міститься застереження: оскільки штучний інтелект робить аналіз даних набагато доступнішим, а великі мовні моделі можуть допомогти у написанні робіт, «кількість штучних публікацій може перевищити кількість легітимних публікацій у певних галузях, що базуються на даних». Це може призвести до зростання «ризиків розповсюдження безпідставних, оманливих висновків щодо наукової літератури», буде спотворювати дослідження та послаблювати якість науки загалом. Дослідники, редакційні колегії журналів та рецензенти мають поставити це питання головним у нинішньому порядку денному. Дослідникам рекомендується використовувати повні набори даних, доступні їм, якщо немає чіткої та добре аргументованої причини для протилежного, а також прозоро зазначати, які частини даних використовувалися, протягом яких періодів часу та для яких груп. Журнали повинні посилити рецензування, залучаючи більше дослідників зі статистичним досвідом, частіше використовувати раннє відхилення поданих рукописів статей, щоб зменшити кількість низькоцінних статей, що направляються потім на рецензування. «Наші пропозиції являють собою прості речі, які можуть допомогти поставити заслон на шляху слабких або оманливих досліджень, не блокуючи при цьому переваги штучного інтелекту та відкритих даних. Ці інструменти залишаться з нами. Але потрібно діяти зараз, щоб захистити довіру до досліджень!».
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.
Інтерактивна візуалізація охоплює відомості про розвиток понад 100 університетів за п’ять звітних років (2019–2023), містить десятки кількісних та якісних показників, зокрема – інформацію про науково-дослідні проєкти, публікації, патенти, обсяги фінансових ресурсів, залучених від бізнесу та міжнародних донорів. Ці дані було зібрано через Національну науково-інформаційну систему та у подальшому оброблено та візуалізовано засобами Google Looker Studio. Вони будуть корисні широкої аудиторії – представникам академічної спільноти, органів державної влади, громадськості та усім, хто зацікавлений у прозорому та об’єктивному аналізі університетської науки в Україні. Основний акцент зроблено на даних щодо частки наукових працівників за основним місцем роботи; молодих учених; реалізації дослідницьких проєктів на замовлення бізнесу; залученні міжнародного грантового фінансування; підтримці українських наукових журналів, які індексуються у МНБД Scopus і WoS та забезпечують безкоштовну публікацію для українських авторів. Проєкт реалізовано в межах розвитку національної науково-інформаційної системи, що підтримується ДНТБ України у рамках створення цифрової екосистеми відкритої науки.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України спільно з програмою «Polaris» «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» презентували оновлену версію інтерактивної інформаційної панелі освітніх індикаторів.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України спільно з програмою «Polaris» «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» презентували оновлену версію інтерактивної інформаційної панелі освітніх індикаторів.
Її розроблення мало на меті підвищення прозорості, доступності даних про розвиток освітньої сфери в Україні задля підтримки управлінських дій органів влади та місцевого самоврядування. Оновлена інфопанель містить шість модулів, кожен з яких виконує окрему аналітичну функцію та відеоінструкцію. Це: «національна перспектива» (інтерактивна карта України із середніми значеннями індикаторів у розрізі регіонів, які дозволяють порівнювати громади, виявляти лідерів та аутсайдерів), «регіональна перспектива» (аналітика для обраної області з деталізацією у розрізі територіальних громад), «місцева перспектива» (індикатори для окремих громад з порівнянням у межах довільно обраної групи), «освітній профіль територіальної громади» (короткий «паспорт» освітньої системи громади), «бюджетний профіль територіальної громади» (інформація про надходження та витрати бюджету на освіту), «кореляції» (візуалізація даних про наявні статистичні зв’язки між освітніми індикаторами, їх взаємний вплив). Створений дашборд дозволяє всебічно аналізувати стан і динаміку розвитку загальної середньої освіти за кількістю учнів і вчителів, рівнем розвитку мережі закладів освіти, рівнем фінансування.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ – глобальної спільноти з 45 країн світ, яка створює та підтримує в актуальному стані унікальний індекс журналів відкритого доступу з усього світу оприлюднено матеріал «DOAJ та DIAMOND: наш фокус на 2025 рік».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу DOAJ – глобальної спільноти з 45 країн світ, яка створює та підтримує в актуальному стані унікальний індекс журналів відкритого доступу з усього світу оприлюднено матеріал «DOAJ та DIAMOND: наш фокус на 2025 рік».
У ньому зазначається, що упродовж поточного року DOAJ планує зосередити увагу на журналах діамантового відкритого доступу, а також докладати свої зусилля для підвищення видимості та впливу безкоштовних журналів у всьому світі. Зокрема, наголошується на тому, що наразі дві третини журналів, які індексуються DOAJ, не стягують жодної плати за публікацію, при цьому підтримують високий рівень якості, видимості та впливу. Індексація DOAJ слугує для них знаком якості, демонструючи відповідність суворим критеріям фаховості. Метадані журналів і статей широко поширюються та повторно використовуються науковою спільнотою. З моменту запуску DOAJ активно співпрацює з видавничою інфраструктурою Diamond для підтримки безкоштовних публікацій та сприяння індексації журналів. У перспективі – участь у новому проєкті ALMASI від Horizon Europe задля зміцнення некомерційних видань з відкритим доступом в Європі, Латинській Америці та Африці. Глибоке розуміння сучасного ландшафту відкритого доступу у цих трьох регіонах дозволить ALMASI (на основі проєктів CRAFT-OA та DIAMAS) розробляти й узгоджувати стандарти, навчальні ресурси та підтримувати розроблення відповідної політики. Це відбувається шляхом поширення передових практик, розроблення стандартів та інструментів для сталого розвитку у видавничій сфері, покращення технічних можливостей та інфраструктури наукових видань. DOAJ є частиною нового Європейського центру розвитку (EDCH) для підтримки інституційних «діамантових» видавців. Дані DOAJ стануть основою EDCH для просування таких журналів у Європі. Також буде всіляко підтримуватись ініціатива Open Journals Collective (спільна ініціатива бібліотек та університетських видавництв), яка прагне забезпечити стале та масштабоване фінансування безкоштовних громадських журналів з відкритим доступом усіх бізнес-моделей, мов, дисциплін та географічних регіонів. Рух за рівноправне та інклюзивне наукове видавництво набирає обертів, DOAJ підтримує відкритий доступ та буде розвивати співпрацю задля підтримки «діамантових» журналів.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Розширення можливостей громадян через науку: роль громадянської науки в Європі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Розширення можливостей громадян через науку: роль громадянської науки в Європі».
Йдеться про те, як не лише вчені, а й небайдужі громадяни залучаються до досліджень і роблять свій внесок до академічної сфери. Громадянська наука є способом залучення усіх зацікавлених осіб, незалежно до їх фаху, до різних етапів процесу наукового дослідження. Загальновизнано, що такі зацікавлені особи можуть сприяти визначенню проблеми, забезпеченню якості її опрацювання, брати посильну участь у зборі та аналізі даних, а також долучатись до їх інтерпретації. Такий підхід робить наукові дослідження більш доступними та інклюзивними. Зазначається, що активні громадяни стали важливими постачальниками даних: на платформі European Citizen Science (ECS) представлено огляд понад 300 громадських наукових проектів з різних країн ЄС. Платформа ESC формує глобальну, інклюзивну та сильну спільноту науковців-громадян, щоб стимулювати суспільні зміни. Наприклад, у проекті «Громадянська обсерваторія посухи» громадяни збирають інформацію про посуху, надаючи локалізовані дані, які інакше могли б бути недоступними. Також ECS забезпечує підтримку відкритих та FAIR даних, роблячи знання та дані відкритими для громадськості і дозволяючи усім зацікавленим можливість брати участь у дослідженнях. Ця ініціатива повністю узгоджується з цілями data.europa.eu основна мета якої – зробити дані відкритими й доступними.
Sorry, this entry is only available in Українська. Офіс ефективного регулювання BRDO запустив інтерактивний дашборд з інформацією про те, як центральні органи влади оприлюднюють та оновлюють відкриті дані на площадці порталу відкритих даних.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Офіс ефективного регулювання BRDO запустив інтерактивний дашборд з інформацією про те, як центральні органи влади оприлюднюють та оновлюють відкриті дані на площадці порталу відкритих даних.
Він містить відомості про те, які саме дані наразі доступні, які регулярно оновлюються, які ще не представлені у відкритому доступі. Станом на кінець 2024 року лише 66% обов’язкових наборів даних представлені на data.gov.ua, а з доступних лише половина оновлюється вчасно. Повний перелік даних публікують 35% розпорядників, а всі без винятку дані оновлюють лише 14%. У блоці аналітики можна дізнатись про кількість завантажень даних у розрізі розпорядників. Наразі це Міністерство внутрішніх справ України (135,4 тис.), Національна служба здоров’я України (70 тис.), Державна податкова служба України (38,2 тис.), Укртрансбезпека (30,7 тис.), Держгеокадастр (25,5 тис.). Лідером серед окремих наборів є «Відомості про транспортні засоби та їх власників» (МВС України), які отримали понад 86 тис. завантажень. Дашборд охоплює лише відомості про відкриті дані органів центральної влади та базується на вимогах урядової постанови від 21 жовтня 2015 року № 835, яка визначає переліки відкритих даних, частоту їх оновлення та формати.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State