ЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АКАДЕМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

ЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АКАДЕМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях».

У ній автор зазначає, що науковці розуміють важливість прозорості та надійності перевірки поданих до журналів рукописів наукових публікацій. Джульєтта надає поради щодо етичного використання штучного інтелекту в академічній літературі й недопущення сумнівних дослідницьких практик. При цьому вона спирається на рекомендації, розроблені вченими з університетів Кембриджа, Копенгагена, Оксфорда, Національного університету Сінгапуру та інших установ, опубліковані в Nature Machine Intelligence. Надзвичайно високий рівень поширення використання великих мовних моделей (LLM), таких як ChatGPT, у наукове середовище, спричиняє велику кількість різноманітних ризиків (плагіат, некоректне зазначення авторства тощо). Провідні наукові журнали світу «тепер активно заохочують відповідальне використання ГШІ для підвищення якості». Для цього у будь-яких рукописах,  які містять згенеровані ШІ тексти, повинне надаватись чітке однозначне підтвердження та забезпечуватись прозорість щодо використання LLM. Крім того, знову набуває неабиякого значення людська перевірка текстів, яка має гарантувати точність і цілісність будь-якої роботи, створеної у співпраці зі штучним інтелектом, щоб встановити, що у роботу був зроблений «значний людський внесок».  Ці рекомендації розроблялись на тлі активних дебатів щодо використання штучного інтелекту в академічних колах і щодо того, чи повинні університети обмежити використання цієї технології або прийняти її, причому останні дослідження показують, що науковці використовують інструменти ШІ навіть більше, ніж студенти. Наприклад, пропонується шаблон, який автори можуть використовувати, направляючи рукописи до видавництва, щоб підтвердити задіяння інструментів ШІ у своїй роботі. Потрібно упорядковувати етичні стандарти та забезпечувати їх дотримання в умовах максимальної прозорості щодо використання LLM. Джуліан Савулеску, директор Оксфордського центру практичної етики та один із співавторів рекомендацій, стверджує, що інструменти ШІ «можуть знищити академічну незалежність, креативність, оригінальність і саму думку як таку. Разом із тим, вони також можуть сприяти неймовірній спільній творчості та продуктивності».

Детальніше: http://surl.li/gqbzbo, http://surl.li/hblzgx, http://surl.li/gfqoqj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-12-16
Поширити
QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS: SUSTAINABILITY 2025

QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS: SUSTAINABILITY 2025

Оприлюднене чергове видання рейтингу QS World University Rankings: Sustainability 2025, який презентує світові університети-лідери у соціальній, екологічній та управлінській стійкості.

Оприлюднене чергове видання рейтингу QS World University Rankings: Sustainability 2025, який презентує світові університети-лідери у соціальній, екологічній та управлінській стійкості.

Рейтинг вимірює внесок університетів у досягнення Цілей сталого розвитку ООН, зосереджуючись на відповідному оцінюванні впливу університетів як центрів освіти і досліджень та потужних роботодавців. Також він демонструє здатність університетів долати управлінські проблеми, з якими стикається будь-яка велика  і складна організація. При побудові рейтингу аналізувались показники сталого розвитку (екологічна освіта, екологічні дослідження, екологічна стійкість), соціального впливу (працевлаштування та успішність, рівність, здоров’я та добробут, вплив освіти, обмін знаннями) та показники ефективності і прозорості управління. До рейтингу включені освітні та наукові заклади, що відповідають вимогам QS World University Rankings, QS Rankings by Region або QS Rankings by Subject. Цьогоріч до рейтингу Sustainability увійшло 17 українських університетів, зокрема – Львівський національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Детальніше: http://surl.li/yfrswe, http://surl.li/mgnxxy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-12-16
Поширити
ПАРТНЕРСТВО З  УНІВЕРСИТЕТАМИ

ПАРТНЕРСТВО З  УНІВЕРСИТЕТАМИ

На сайті Європейської асоціації університетів у розділі «Голоси експертів» опублікована стаття Томаса Йоргенсена «ЄС повинен ставитися до університетів як до партнерів, а не як до інструментів».

На сайті Європейської асоціації університетів у розділі «Голоси експертів» опублікована стаття Томаса Йоргенсена «ЄС повинен ставитися до університетів як до партнерів, а не як до інструментів».

У ній наголошується, що погляд політиків на дослідження та інновації повинен виходити за межі вузьких економічних цілей. Програма Європейської Комісії на наступні п’ять років ґрунтується на  дослідженнях, інноваціях та освіті, тому  в центрі політики ЄС має бути переосмислення європейської економіки та академічного сектору. Що означають нові пропозиції Маріо Драгі, Енріко Летта та Мануеля Хейтора для європейської вищої освіти і досліджень? Є багато хороших новин для університетів. Але чи цей новий порядок денний повністю ураховує, як саме університети сприяють досягненню таких цілей, як конкурентоспроможність, і чи вбачають політики в університетах виключно інструменти досягнення вузьких економічних цілей?  Європейські політики прагнуть, щоб університети розробляли конкретні технології, використовували спільні європейські ступені для навчання зі стратегічних дисциплін і розвивали фундаментальні дослідження як базу для інновацій.  Але якщо європейські університети хочуть зробити свій внесок у сильну Європу, вони потребуватимуть сильної та наполегливої підтримки ззовні, брати участь у діалозі та формувати ефективні партнерства.

Детальніше: http://surl.li/vgdpld, http://surl.li/jxpgfi, http://surl.li/mhkvzn

Фото: EUA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-12-16
Поширити
ОЕСР: ЦСР- ЗОБОВ’ЯЗАННЯ  ФІНАНСОВИХ  УСТАНОВ

ОЕСР: ЦСР- ЗОБОВ’ЯЗАННЯ  ФІНАНСОВИХ  УСТАНОВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оцінка нетто-нульових показників для фінансових установ» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оцінка нетто-нульових показників для фінансових установ» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

Наголошується, що зміна клімату прискорюється, тому потрібні амбітні та ефективні політичні дії для суттєвого скорочення викидів парникових газів, здійснення кліматичного переходу та подолання негативних наслідків, пов’язаних зі зміною клімату. Державна політика залишається центральною ланкою кліматичних дій, але разом із тим фінансова система та фінансові установи можуть відігравати важливу роль у перерозподілі капіталу для інвестування у кліматичні рішення та фінансування кліматичного переходу. Необхідний моніторинг реалізації стратегій і планів, спрямованих на досягнення нульового рівня викидів та відповідних дій фінансових установ у контексті інвестиційних та фінансових рішень, пов’язаних зі зміною клімату, що має бути  побудований на прозорих і зрозумілих метриках. У звіті досліджуються ключові проблеми та можливості, пов’язані з формуванням прозорої, конкретної та цілісної системи показників для підтримки моніторингу зобов’язань фінансових установ щодо «чистого нуля». Увагу зосереджено на 5 варіантах показників, запропонованих різними ініціативами: показано типи та тематична спрямованість інформації, сильні риси та прогалини, методологічні обмеження. Підкреслюється необхідність продовження зусиль для розроблення надійних показників, стимулювання належного розкриття даних, розвитку міжнародного співробітництва для забезпечення основ для ефективних кліматичних дій.

Детальніше: http://surl.li/agqgky, http://surl.li/jdquyf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-12-16
Поширити
БАБИНЕЦЬ АНДРІЙ ЄВТИХІЙОВИЧ

БАБИНЕЦЬ АНДРІЙ ЄВТИХІЙОВИЧ

БАБИНЕЦЬ АНДРІЙ ЄВТИХІЙОВИЧ (13.12.1911 – 01.11.1982) Відомий український вчений-гідрогеолог, займався дослідженням теорії формування підземних вод і регіональною гідрогеологією України. Започаткував в Україні вичення ізтопного складу підземних вод і розчинених у них газів, визначення віку підземних вод і оцінку швидкості водообміну за допомогою радіогенних ізотопів. Доктор геологічних наук (1961), професор, член-кореспондент АН УРСР (1964), заслужений діяч науки УРСР (1981). Біографія: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000410 Нагороди: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000000410 Інформація на порталі НБУВ: ID: 1490316
БАБИНЕЦЬ АНДРІЙ ЄВТИХІЙОВИЧ

БАБИНЕЦЬ АНДРІЙ ЄВТИХІЙОВИЧ

(13.12.1911 – 01.11.1982)

Відомий український вчений-гідрогеолог, займався дослідженням теорії формування підземних вод і регіональною гідрогеологією України. Започаткував в Україні вичення ізтопного складу підземних вод і розчинених у них газів, визначення віку підземних вод і оцінку швидкості водообміну за допомогою радіогенних ізотопів. Доктор геологічних наук (1961), професор, член-кореспондент АН УРСР (1964), заслужений діяч науки УРСР (1981).

Біографія: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000410

Нагороди: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000000410

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1490316

2024-12-13
Поширити
РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧЕНОГО

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧЕНОГО

12 грудня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Розвиток цифрової компетентності вченого: досвід та перспективи».

12 грудня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Розвиток цифрової компетентності вченого: досвід та перспективи».

Захід проводиться в рамках онлайн школи «Цифрові технології в наукових дослідженнях», – волонтерської ініціативи, націленої на підвищення рівня цифрової компетентності наукових, науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти. Учасники заходу знайомляться з цифровими технологіями, які можна використовувати при проведенні наукових досліджень, для формування, підтримання й розвитку іміджу вченого та здійснення наукової комунікації, а також оцінюванням наукових досліджень. Під час круглого столу будуть обговорюватись різні аспекти розвитку цифрової компететності вченого та питання організації наукових і навчальних заходів. Організатори:  УкрІНТЕІ, Рада молодих вчених НАНУ, Інститут цифровізації освіти НАПНУ, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПНУ, Житомирська політехніка, Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу енергоефективності України, Центр неперервної цифрової освіти.

Детальніше: http://surl.li/bpsxri, http://surl.li/tjlnpv

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-12-12
Поширити
ОНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКИ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА

ОНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКИ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА

13 грудня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Роль громадянського суспільства у відбудові та європейській інтеграції України».

13 грудня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Роль громадянського суспільства у відбудові та європейській інтеграції України».

Захід стане площадкою для експертного обговорення поточних євроінтеграційних реформ та перспектив відбудови України. Планується розглянути зміст інструменту Ukraine Facility; потенціал політики Східного партнерства та порядок денний розширення ЄС; євроінтеграційні виклики для регіонів України; можливості залучення місцевих громад до євроінтеграційних процесів; взаємодію влади та громадянського суспільства у процесах відбудови та набуття членства в ЄС; роль організацій громадянського суспільства у адвокації інтересів України та її регіонів. Захід проводиться в рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП в 2024», що фінансується Європейським Союзом та виконується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Організатор події –  Українська платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

Детальніше: http://surl.li/rtoqxw, http://surl.li/zuxlcp

Фото: Книжкова палата

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-12-12
Поширити
АКСЕЛЕРАЦІЙНА ПРОГРАМА АКАДЕМ.СІТІ

АКСЕЛЕРАЦІЙНА ПРОГРАМА АКАДЕМ.СІТІ

14 грудня 2024 року у змішаному форматі відбудеться «Демонстраційний день акселераційної програми АкадемСіті».

14 грудня 2024 року у змішаному форматі відбудеться «Демонстраційний день акселераційної програми АкадемСіті».

Захід стане майданчиком для обговорення шляхів інтеграції наукових та інноваційних рішень у широкому сенсі та, зокрема,  Deep Tech інновацій, – у реальний сектор економіки. Планується демонстрація прикладних розробок науково-інноваційних груп інститутів НАН України з метою розширення співпраці із бізнесом і громадами та стимулювання упровадження інновацій у реальні проєкти; презентація науково-інноваційних проєктів Акселераційної програми Академ.Сіті; розкриття потенціалу стартап-школи Академ.сіті як інноваційної екоситеми для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України. Також буде організована панельна дискусія на тему «Інтеграція науково-інноваційних рішень у реальний сектор економіки: виклики та перспективи». Організатор – Київський академічний університет НАН України.

Детальніше: http://surl.li/wgjpup, http://surl.li/bnessf, http://surl.li/wpsbbk

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-12-12
Поширити
АВТОМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ

АВТОМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Грегора Калдоу і Дженніфер Робертсон «Посібник із автоматизації роботи у вищій освіті».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Грегора Калдоу і Дженніфер Робертсон «Посібник із автоматизації роботи у вищій освіті».

У ній наголошується, що запровадження автоматизації рутинних процесів в університетах може звільнити персонал від повторюваних завдань, оптимізувати його роботу та покращити освітній досвід студентів.  Завдяки автоматизації університети можуть закласти міцну основу для майбутніх рішень на основі ШІ. Автори пропонують свої поради для кожного етапу автоматизації. Зокрема, пропонується на старті чітко визначити, навіщо потрібна автоматизація (зменшення адміністративного навантаження, вивільнення ресурсів персоналу для більш ефективного залучення студентів та надання їм академічної підтримки). Потім слід визначити цілі та залучити усі зацікавлені сторони (консенсус щодо мети, спільне обговорення ролі автоматизації, визначення прийнятного співвідношення автоматизації, цінностей та економічних аспектів,  хто керуватиме даними та процесами, як досягти безпеки та будувати бізнес-системи, як здійснювати обробку даних). Далі необхідно формувати систему довгострокової підтримки та забезпечення стійкості. Важливе значення має аналіз набутого досвіду, демонстрація цінності отриманих результатів, моніторинг перебігу основних процесів та оцінювання ключових показників.  Автори наголошують, що успіху неможливо досягти без чіткого бачення загальних рис проєкту, залучення зацікавлених сторін, коректного обрання інструментів і технологій, запровадження пілотних програм, створення команди однодумців, інвестицій в навчання та підвищення кваліфікації учасників проєкту.

Детальніше: http://surl.li/lqmwdc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-12-12
Поширити
УРЯД ПІДТРИМАВ НАЦІОНАЛЬНУ СИСТЕМУ КВАЛІФІКАЦІЙ

УРЯД ПІДТРИМАВ НАЦІОНАЛЬНУ СИСТЕМУ КВАЛІФІКАЦІЙ

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».

Проєкт розроблено Міністерством освіти і науки України на виконання статті 37 Закону України «Про освіту», пункту 56 «Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року» та кроку 137 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік». Він покликаний упорядкувати Національну систему кваліфікацій та здійснити її належне законодавче забезпечення, визначити механізми взаємодії зацікавлених сторін, унормувати питання присвоєння, підтвердження та визнання професійних кваліфікацій. Прийняття документу створить умови для максимального залучення роботодавців до процесу підготовки фахівців в системі освіти.  Проєкт визначає мету, завдання, принципи та структуру організації та функціонування Національної системи кваліфікацій, засади розроблення рамок кваліфікацій, професійних стандартів, формування та супроводу Єдиного реєстру кваліфікацій. Також ним врегульовуються повноваження державних органів управління у сфері кваліфікацій (особливості статусу, завдання і повноваження Національного агентства кваліфікацій; завдання та права галузевих рад з розвитку професійних кваліфікацій, процедури акредитації та діяльності кваліфікаційних центрів; загальні засади присвоєння, підтвердження, визнання професійних кваліфікацій, зокрема здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти; присвоєння і підтвердження освітніх кваліфікацій, зокрема часткових). Важливо також, що у рамках рекомендацій Ради Європи (2022/C 243/02) в Україні запроваджується поняття мікрокваліфікацій та визначаються особливості їхнього здобуття і присвоєння.

Детальніше: http://surl.li/lmxovm, http://surl.li/spxfnpи

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-12-12
Поширити