Вересень 2025

ЗЕРОВ ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

(20.09.1895-20.12.1971 )

Відомий український вчений у галузі ботаніки, ботанічної географії, бріології, флористики. Проводив наукові дослідження щодо систематики, флористики та філогенії рослин, болотознавства, ботанічної географії, палеоботаніки, вивчав особливості сфагнів, поширення ксеротермофілів та печіночників на території України, запропонував філогенетні схеми походження й розвитку архегоніат, описав зміни клімату в голоцені на території України. Очолював відділ історії флори і палеоботаніки Інституту ботаніки (1963), Українське ботанічне товариство (1952–1971) та редакцію «Українського ботанічного журналу» (1948–1971). Професор (1936), доктор біологічних наук (1937), академік АН УРСР (1948), заслужений діяч науки УРСР (1965). Лауреат Держвної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969, 1983).

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000004676

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000004676

Інформація на порталі НБУВ: http://www.nbuv.gov.ua/node/2410

ЗЕРОВ ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

(20.09.1895-20.12.1971 )

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000004676

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000004676

Інформація на порталі НБУВ: http://www.nbuv.gov.ua/node/2410

2025-09-20

НАВІГАЦІЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ В АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕКАХ

8 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Навігація зі штучним інтелектом в академічних бібліотеках: етика, політика та практичні стратегії впровадження».

Він покликаний поінформувати учасників про те, як саме академічні бібліотеки можуть відповідально упроваджувати інструменти штучного інтелекту без шкоди для академічної доброчесності. Планується обговорити наступні питання: які є вдалі підходи упровадження інструментів ШІ в діяльність бібліотек; як в епоху ШІ дотримуватись наукової доброчесності та етичних норм; виклики, з якими стикаються академічні бібліотекарі внаслідок трансформації під впливом ШІ дослідницьких робочих процесів; як проводити порівняльний аналіз різних моделей великих мовних моделей, зосереджуючи увагу на сильних рисах, обмеженнях та перевагагх; як виявити та усунути упередженість, властиву інструментам ШІ; Scite Assistant як одне з найкращих та надійних рішень для роботи з ШІ в університетах; практики підтримки викладачів в адаптації педагогіки до інструментів штучного інтелекту; розроблення інституційної політики ШІ, яка мінімізує правові та етичні ризики; збалансування інновацій з доброчесністю у контексті бібліотечної, освітньої та науковоїдіяльності. Організатори: Сhoice, Research Solutions.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tF6HN

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-19

Зображення запису РЕКОМЕНДАЦІЇ EUA ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

ДОПОМОГА ЧИ ПЕРЕШКОДА? ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.

У ньому йдеться про те, як штучний інтелект починає змінювати глобальний ландшафт рецензування та, зокрема – процес рецензування наукових публікацій. Люди все більше цінують переваги автоматизованих інструментів, у тому числі сервісів генеративного штучного інтелекту, причому легкість їх використання спричиняє зниження, а подекуди – навіть вимкнення критичного мислення. Коли ChatGPT вперше було відкрито для широкого загалу наприкінці 2022 року, з’явився цілий шквал наукових статей, у яких інструмент був вказаний як автор/співавтор, незважаючи на те, що цей по суті інструмент явно не мав здатності брати на себе відповідальність за будь-які згенеровані результати. На щастя, здоровий глузд було відновлено, і швидко сформувався консенсус щодо того, що автоматизовані інструменти не можуть бути авторами. Однак люди все ще знаходять нові способи зловживання такого роду інструментами. Цьогоріч DOAJ змушений був відхилити заявку журналу, який використовує штучний інтелект для обрання рецензентів. Це була не єдина проблема з журналом, але вона була головною, що засвідчила більш широкий пласт видавничих проблем з публікаційною етикою. Використання автоматизованих алгоритмів для підбору потенційних рецензентів здійснюється вже багато років, для чого використовуються бази даних видавців та зовнішніх джерела (наприклад, Publons як частина Web of Science). Однак, експертів DOAJ вразило у політиці журналу те, що використаний алгоритм жодним чином не був описаний, тобто він був «чорною скринькою», над якою повністю відсутній людський контроль. З огляду на цей досвід Метт Ходжкінсон звертає увагу на цінність оновлення посібника із подання заявок, до якого було додано розділ про штучний інтелект та інші автоматизовані інструменти. Тепер DOAJ вимагатиме від журналів чіткої та прозорої політики використання ШІ, яка повинна включати наступні аспекти: як автори повинні розкривати використання ШІ (окрім перевірки орфографії, граматики тощо); як автори нестуть відповідальність за результат роботи з інструментами ШІ (авторами можуть виступати лише люди); чи повинен ГШІ цитуватися; чи мають рецензенти використовувати генеративний штучний інтелект для написання своїх звітів тощо. Журнал повинен розкривати використання інструментів ШІ, здійснювати належну перевірку та пропонувати людям перевіряти результати рецензування. Ці пропозиції по суті своїй не нові, бо спираються на позицію COPE, Асоціації STM, AME та інших авторитетних організацій. Нові правила ураховують нинішній консенсус щодо ШІ і пропонують запобіжні заходи, при цьому не надто обмежуючи експерименти з автоматизацією процесів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SqCvd, https://peerreviewweek.net/theme.php

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-09-19

ОЕСР: ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ ДЕФІЦИТУ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Як вирішити проблему дефіциту технічних спеціалістів».

У ній зазначається, що технологічний сектор продовжує стрімко зростати і відповідно збільшується попит на кваліфікованих фахівців, який наразі перевищує пропозицію. Швидкий технологічний прогрес, проблеми з освітою та навчанням, а також нерівний доступ до освіти для певних груп – все це перешкоджає здатності сектору наймати необхідні йому таланти. Як уряди та роботодавці можуть гарантувати, що у них буде достатньо працівників для підтримки потреб бізнесу та довгострокового економічного зростання? Технологічний сектор є наріжним каменем сучасної економіки, що забезпечує інновації й зростання продуктивності. Він стимулює прогрес у сфері штучного інтелекту та кібербезпеки, перехід до нульових викидів шляхом розробки нових екологічно чистих інструментів та продуктів. Цей кадровий дефіцит ще більше посилюється тим фактом, що технологічна галузь стикається з проблемами нерівного доступу та можливостей для певних груп. Для вирішення цих проблем урядові інституції та роботодавці мають орієнтуватись на найм спеціалістів з відповідними навичками, підтвердженими мікросертифікатами, які мають цінність з огляду на здатність швидкого усунення прогалин у знаннях або усунення нестачі певних навичок. Брак талантів є проблемою для всіх: фірми не можуть збільшувати продуктивність та інновації; працівники страждають від невідповідності між їхніми навичками та попитом з боку роботодавців; уряди втрачають можливість сприяти підвищенню конкурентоспроможності та економічному зростанню. Застосування підходів до найму та навчання, орієнтованих на навички та визнання відповідних мікрокваліфікацій сприяє справедливій та відкритій практиці найму, підтримує просування по службі, пом’якшує дефіцит талантів у технологічному секторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0cGLg, https://qrpage.net/qr/MX37n,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-19

АНДРОНАТІ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ

(19.09.1940-29.06.2022 )

Відомий український хімік-біоорганік, який зробив важливий внесок у розвиток хімії біологічно активних речовин. Досліджував теоретичні основи синтезу психо- та імунотропних, противірусних та інших лікувальних засобів, створив і запровадив у медичну практику перший вітчизняний транквілізатор феназепам, анксіолітичний препарат денної дії гідазепам, противірусний препарат аміксин. Директор Фізико-хімічного інституту НАН України, голова Південного наукового центру НАН та МОН України. Академік АН УРСР.

Біографія: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000220

Нагороди: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000000220

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1476282

Наукові праці у НРАТ

АНДРОНАТІ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ

(19.09.1940-29.06.2022 )

Біографія: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000220

Нагороди: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000000220

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1476282

Наукові праці у НРАТ

2025-09-19

РЕПОЗИТАРІЙ ВІДКРИТИХ ДАНИХ НАН УКРАЇНИ

25-26 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Розміщення дослідницьких даних в Репозитарії відкритих даних НАН України DataverseUA».

Захід покликаний поінформувати наукову спільноту про сутність відкритої науки, принципи FAIR та підходи до управління відкритими даними, зокрема – в рамках репозитарію DataverseUA. Планується обговорити наступні питання: що таке відкрита наука та як вона розвивається в ЄС; принципи відкритої науки та її необхідність для проєктів «Horizon Europe», з чого складається інфраструктура відкритої науки; як побудована Європейська хмара відкритої науки (EOSC); що таке FAIR (знаходжуваність, доступність, інтероперабельність і придатність до повторного використання); управління даними досліджень та життєвий цикл дослідницьких даних. Науковці та куратори даних дізнаються, як можна здійснювати завантаження та організацію даних у DataverseUA; які вимоги пред’являються до метаданих; які ліцензії та умови поширення можна застосовувати до наборів даних; яким чином здійснюється публікація та управління наборами даних у DataverseUA.

Організатори: Київський академічний університет, Інститутом теоретичної фізики ім.М.М. Боголюбова НАН України.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7jCc, https://qrpage.net/qr/ijPqk, https://qrpage.net/qr/YvnWd, https://qrpage.net/qr/a9HOO

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-18

ЕКОНОМІКА ДЛЯ НЕ ЕКОНОМІСТІВ

25 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Економіка для не економістів».

Учасники заходу дізнаються про ряд економічних концепцій, які важливо знати навіть пересічним громадянам, які не є фахівцями у галузі економіки; як нові ідеї дозволяють створювати капітал; як зберегти цінності в епоху генеративного штучного інтелекту. Організатор – Ukraine Global Faculty.

Детальніше: https://ugf.academy/workshops/ekonomika-dlya-ne-ekonomistiv/

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-18

REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

У статті йдеться про те, що Research England – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти баланс між прозорістю й автономією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ch6F1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-18

ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ У ПРОМИСЛОВІЙ ПОЛІТИЦІ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

У ній наголошується, що уряди країн ОЕСР дедалі частіше використовують промислову політику для підвищення конкурентоспроможності, прискорення «зеленого переходу» та зміцнення економічної стійкості в умовах торговельної напруженості, уповільнення зростання продуктивності праці та зміни клімату. Але як цей процес відродження промислової політики виглядає на практиці? Автори досліджують дані одинадцяти країн ОЕСР (Канада, Данія, Франція, Німеччина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Велика Британія), оприлюднені у матеріалі ОЕСР «Кількісна оцінка промислових стратегій», щоб визначити основні риси промислової політики 2019-2022 років. Відбуваються значні зміни як у масштабах, так і в спрямованості державного втручання: витрати на промислову політику зростають в усіх 11-ти країнах витрати на промислову політику через гранти та податкові пільги зросли у середньому з 1,4% ВВП у 2019 році до 1,55% ВВП у 2022 році (+4,1 млрд дол. США); суми, що спрямовуються через фінансові інструменти (кредити, гарантії кредитів та державний венчурний капітал), зросли з 0,73% до 0,8% ВВП (+2 млрд дол. США); підтримка окремих секторів знизилася, тоді як горизонтальна підтримка зросла (підтримка конкретних секторів економіки, широка інвестиційна підтримка, підтримка досліджень та розробок, «зелений перехід») у середньому на 0,4%, 0,29%, 0,28% та 0,28% ВВП відповідно. У рамках «зеленого переходу» заохочується упровадження та розвиток технологій з нульовим рівнем викидів, а також заходи, що сприяють інвестиціям та виробництву екологічно чистих ресурсів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qyy8A, https://qrpage.net/qr/vuDQ6, https://qrpage.net/qr/wSHDB

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-18