Жовтень 2025

МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ 2025

20 жовтня 2025 року відбудеться серія подій, приурочених до Міжнародного тижня відкритого доступу, який проводиться під гаслом «Кому належать наші знання?».

Заплановані наступні заходи: «Тиждень відкритого доступу з бібліотеками Університету Південної Алабами»; «Майбутнє рівноправного відкритого доступу»; «Регіональні перспективи діамантового відкритого доступу»; «Переосмислення видавничої справи у світі, де керують науковці»; «Доступність науки: яка роль у цьому належить мові?». Більш детальна інформація про події Міжнародного тижня відкритого доступу та організаторів відповідних заходів представлена на офіційному сайті Тижня.

Детальніше: https://www.openaccessweek.org/events, https://qrpage.net/qr/pl6NS, https://qrpage.net/qr/YFGSB, https://qrpage.net/qr/sbAas, https://qrpage.net/qr/jVvBO, https://qrpage.net/qr/IAzZI

Фото: SPARC

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-14

ШІ ДОПОМАГАЄ ЛЮДЯМ І РОЗВИВАЄ БІЗНЕС

15 жовтня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Штучний інтелект сьогодні: як він допомагає людям і розвиває бізнес».

Під час семінару засновник та CEO Learn To Earn Global / AI Sync Global, експерт у сфері штучного інтелекту та інвестицій, поінформує слухачів про те, що таке генеративний штучний інтелект; як писати ефективні запити для ШІ; запропонує конкретні приклади використання ШІ для розвитку бізнес та полегшення повсякденного життя. Організатор – Команда UGF.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4uwTo

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-14

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ПОРОГУ 50 %

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Стармер: мета в 50 відсотків для університетів не на часі».

У ній автор аналізує рішення прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера стосовно перегляду однієї з найвідоміших освітніх цілей країни, за якою половина молодих людей має здобути університетський ступінь. Гроув зазначає, що започаткована ще у 1999 році ініціатива Тоні Блера колись символізувала віру в університет як головний соціальний ліфт і рушійну силу економічного розвитку. Проте за чверть століття контекст змінився: сучасний ринок праці потребує не лише випускників із дипломами, а й висококваліфікованих фахівців, які здобувають освіту через професійні коледжі, технічні програми чи стажування. Саме тому, на переконання Стармера, мета «50 %» більше не відповідає викликам сьогодення. Вибір професійно-технічної освіти має бути не «другим варіантом», а рівнозначним шляхом до кар’єрного успіху. Прем’єр-міністр анонсував нову стратегію, відповідно до якої дві третини молодих людей у віці до 25 років повинні мати вищий рівень кваліфікації, незалежно від того, здобутий він в університеті чи в межах системи стажувань. Таке бачення уряд вважає більш справедливим і реалістичним, оскільки воно визнає цінність різних форм навчання та шляхів отримання практичних навичок. Нова політика супроводжується масштабними інвестиціями: уряд виділяє додатково 800 млн фунтів на освіту для молоді віком від 16 до 19 років і підтримку мережі сучасних технічних коледжів. Ці заклади мають забезпечити якісну підготовку з урахуванням запитів економіки, а також стати альтернативою університетам у тих регіонах, де традиційна вища освіта малодоступна. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в академічному середовищі: частина університетських лідерів сприйняла його як сигнал про зменшення політичного пріоритету вищої освіти. Вони застерігають, що об’єднання університетського й професійного секторів у межах однієї цілі може розмити уявлення про специфічну роль університетів як осередків наукового пошуку й інтелектуального розвитку. Також без стабільного державного фінансування й перегляду системи оплати навчання жодна з моделей не зможе стати справді інклюзивною. Відбувається переосмислення самої суті освітньої амбіції: тепер важливо не лише скільки молодих людей отримає диплом, а яким чином вони зможуть реалізувати свій потенціал. Такий підхід ставить у центр уваги не університет як інституцію, а людину — її здібності, практичні навички й можливість знайти своє місце у змінному світі. Нова урядова стратегія є спробою адаптувати систему освіти до реалій постіндустріальної економіки. Якщо раніше університет був головним критерієм успіху, то сьогодні акцент робиться на компетентності та гнучкості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tPMAJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-14

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ПРОВІДНИХ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження державної фінансової підтримки для найкращих українських наукових видань.

Відповідна постанова від 8 жовтня 2025 р. № 1278 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсного відбору для надання фінансової підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», оприлюднена на урядовому порталі. Донедавна найкращі українські наукові журнали не мали державної фінансової підтримки, попри те, що значна частина з них безоплатно публікує наукові праці українських освітян та дослідників, забезпечуючи вимоги до індексації провідними міжнародними базами даних Scopus і Web of Science. Це – велика і складна робота, особливо для журналів, які працюють без будь-якої плати для авторів. Фактично, робота редакційних колегій є волонтерською, обтяжливою та часто призводить до втрат у складі редакційних колегій і емоційного вигоряння рецензентів, через що журнали можуть втратити високий рівень якості та індексацію у МНБД, а українська наука – свої позиції у світовому дослідницькому просторі. Згідно урядового рішення тепер у конкурсному відборі зможуть брати участь наукові видання, які індексуються базами даних Scopus і Web of Science Core Collection та віднесені до першого–четвертого квартилів (Q1-Q4) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports. Це близько 200 українських журналів, які мають міжнародне індексування. Обов’язковою умовою для участі в конкурсі є згода учасника конкурсу забезпечити публікацію статей українських авторів у разі перемоги у конкурсі на безоплатній основі. Також із порядку вилучено норму, що забороняла повторну участь у конкурсі виданням, які вже отримували державну підтримку, що сприятиме розвитку найякісніших видань. Крім того, електронні наукові журнали (онлайн-медіа), індексовані в міжнародних базах даних, відтепер також зможуть брати участь у конкурсному відборі на рівних умовах із друкованими виданнями. Конкурс буде проводитись щороку. Переможці конкурсу отримують до 350 тис. грн щорічно упродовж двох років поспіль. У 2026 році планується підтримати 19 видань, відібраних у 2025 році за результатами оцінювання якості та впливу. Основні критерії відбору: рівень впливовості видання, визначений міжнародними наукометричними базами та рейтингами (Index, Journal Impact Factor, JIF Rank, JIF Quartile, JIF Percentile, Journal Citation Indicator, CiteScore, CiteScore Rank, CiteScore Quartile, CiteScore Percentile, SCImago Journal Rank (SJR), SJR Quartile, Source Normalized Impact per Paper (SNIP)), за останні два роки; відповідність редакційної політики та публікаційної етики видання принципам транспарентності, відкритого доступу та найкращих видавничих практик (Principles of Transparency and Best Practice іn Scholarly Publishing), сформульованим COPE (Committee on Publication Ethics), DOAJ (Directory of Open Access Journals), OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association), EASE (European Association of Science Editors), для медичних видань — WAME (World Association of Medical Editors); дотримання принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment); наявність в директорії видань відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ) та категорії «А» в переліку фахових видань України, затвердженого наказом МОН та чинного на рік проведення конкурсу; дотримання принципів відкритої науки, зокрема -Budapest Open Access Initiative, Initiative for Open Citations (I4OC), Initiative for Open Abstracts (I4OA), Barcelona Declaration on Open Research Information; дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема -відсутність будь-якої співпраці з недоброчесними організаціями, які пропонують ученим послуги з написання (підготовки) дисертацій, монографій, наукових статей, тез доповідей, підручників тощо на замовлення, продаж співавторства в публікаціях, продаж членства в редакційних колегіях, штучне забезпечення цитувань публікацій, інших наукометричних показників, швидке оприлюднення рукопису та інші маніпуляції з процесом опублікування з метою отримання фінансової вигоди. Ухвалення постанови має стати додатковим стимулом для удосконалення видавничих політик фахових видань, їхнього індексування в базах Scopus і Web of Science, посилить якість українських наукових публікацій і зміцнить присутність України в Європейському та світовому дослідницькому просторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XIFJo, https://qrpage.net/qr/ETiNx, https://qrpage.net/qr/GyR36

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-14

ОЕСР: ОЦІНКА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ВОДНУ БЕЗПЕКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка сприятливих умов для інвестицій у водну безпеку в країнах Східного партнерства ЄС» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони навколишнього середовища».

У ньому зазначається, що експерти організації узагальнили результати оцінювання наявних умов для інвестицій у водну безпеку в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні у рамках фінансованої програми ЄС EU4Environment. Визначені спільні риси у доступі до інфраструктурних послуг і нормативно-правовій базі, а також відмінності у забезпеченості ресурсами і прогресі на шляху до вступу в ЄС. За останні два десятиліття кожна країна створила політичну основу для інвестицій у водні ресурси та управління ними, хоча ступінь зрілості ключових факторів – різний. Серед проблем – нерівномірне застосування економічних інструментів і стандартів стічних вод, істотно обмежені можливості планування. Разом із тим є гарні приклади, коли великі міські комунальні служби залучили приватне фінансування, але дрібні та сільські постачальники стикаються з обмеженнями при підготовці проектів і дотриманні нормативних вимог. Використання досвіду ЄС, розроблення послідовних національних інвестиційних планів, зміцнення економічних і нормативних інструментів, залучення диверсифікованого фінансування, а також задіяння підходів, заснованих на захисту клімату та природнього середовища, можуть підвищити здатність досліджених країн мобілізувати стійкі інвестиції у забезпечення водної безпеки.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/3f5d9a13-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-14

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ШІ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ ТА РЕЦЕНЗЕНТІВ

18 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект зустрічає докази: практичне застосування для бібліотекарів у процесі рецензування».

Захід покликаний надати слухачам інформацію заального плану та конкретні поради щодо того, як найкраще інтегрувати штучний інтелект у синтез доказів та допомогти дослідникам більш ефективно використовувати інструменти штучного інтелекту. Під час вебінару планується розглянути сучасні підходи до інтеграції штучного інтелекту в процес наукових досліджень та рецензування з акцентом на етапах вибору теми дослідження та роботи з даними; обговорити результати новітніх досліджень щодо використання ШІ; поділитись ключовими міркуваннями щодо вибору програмного забезпечення, проектування робочого процесу та прозорої звітності; сформувати консенсусне бачення ролі штучного інтелекту у синтезі доказів; запропонувати бібліотекарям кращі навички підтримки дослідників у їхньому ефективному, результативному та відповідальному використанні інструментів штучного інтелекту. Організатори: Сhoice, Sysrev.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/m1dpl

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-13

ОКСФОРД ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки».

У ній йдеться про відкриття нового проєкту в Оксфорді для демонстрації значимості гуманітарних наук у ХХІ столітті. Центр Шварцмана для гуманітарних наук став найбільшим проєктом в історії Оксфордського університету, що являє собою не лише видатну інфраструктурну будівлю, а й символ інтеграції різних наукових дисциплін. Відбулось об’єднання дев’яти факультетів та інститутів гуманітарного профілю – з англійської літератури, історії, філософії, інтернет-інституту Оксфорда, факультету етики ШІ. Нова будівля має концертну залу на 500 місць, театральну залу на 250 місць, кінотеатр на 100 місць, а також можливості реалізації культурних проєктів у сфері мистецтва, музики, танців. Нова будівля не лише покращить умови для освітньої та викладацької діяльності, вона фактично ставить гуманітарні науки у центр системи. Проєкт має значення для всього академічного сектору, – не лише для Оксфорда. 185 мільйонів фунтів стерлінгів були надані щедрим донором, який побажав залишитись невідомим. Університет доклав значних зусиль, щоб будівля не виглядала ізольованою або «чужою» в історичному контексті. Замість вікторіанських будівель, які не були призначені для навчання, для студентів і дослідників створено нові умови: вони тепер працюють у сучасних спеціально спроектованих приміщеннях, серед яких сім міждисциплінарних бібліотек з великою заллю. Новий центр — не просто велика будівля, а фактично послання: гуманітарні науки здатні не лише існувати, а бути активним чинником у вирішенні суспільних і глобальних викликів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4GckK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-13

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОГРАМИ ПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ З ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт програми предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття ступеня магістр на основі НРК 6 та НРК 7.

Проєкт містить два розділи – «Узагальнена структура предметного тесту» (мікроекономіка, макроекономіка, економіка підприємства, система міжнародних економічних відносин) та «Деталізована структура – напрями узагальненої структури» (25 детальних піднапрямів). Планується, що реалізація проєкту підтримає права вступників, здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти (наукові установи) та ознайомить заінтересовані сторони з програмою предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 22 жовтня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/p8Y4l, https://qrpage.net/qr/S3kGv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговоркеея #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-10-13

ОЕСР: УДОСКОНАЛЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Удосконалення вимірювання інвестицій у штучний інтелект» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що незважаючи на зростаючий глобальний інтерес до кількісної оцінки інвестицій у розвиток технологій штучного інтелекту, відсутність стандартизованих рамок та невідповідність даних ускладнюють отримання надійних оцінок, придатних для порівняння. У цьому звіті експерти ОЕСР пропонують надійну та прозору систему вимірювання для вирішення цієї проблеми та здійснення коректних оцінок інвестицій у ШІ як в країнах ЄС, так і інших країнах. ШІ визначається як технологія загального призначення з потенціалом трансформації в різних секторах, що вимагає значних інвестицій не лише в розвиток цієї технології, але й у допоміжні активи, – навички, дані, апаратне забезпечення, організаційний капітал. Пропонується класифікувати інвестиції за чотирма основними групами: навички, дослідження та розробки, дані та обладнання, інші продукти інтелектуальної власності. Методологія базується на двоступеневому підході. Спочатку збираються агреговані дані по всій економіці з офіційних джерел, включаючи Євростат та бази даних EUKLEMS & INTANProd. Надалі, використовуючи загальнодоступні національні рахунки та галузеві джерела, інвестиції у ШІ оцінюються шляхом застосування коефіцієнтів інтенсивності ШІ, отриманих з патентних даних, академічних програм та статистики робочої сили. Методологія деталізує інвестиції за такими напрямками, як інформаційно-комунікаційні технології, винагорода спеціалістів, корпоративне навчання, програмне забезпечення та бази даних, а також телекомунікаційне обладнання. Це дозволяє визначити, як інвестиції у ШІ розподілені між країнами ЄС.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/13e0da2f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-13

ФІНАНСОВО-УПРАВЛІНСЬКІ ІННОВАЦІЇ ЯК ДРАЙВЕР СТАЛОГО РОЗВИТКУ

7 листопада 2025 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-управлінські інновації як драйвер сталого розвитку в умовах сучасних викликів».

Захід приурочений до 70-річного ювілею доктора економічних наук, професора Синчака В.П. Учасники конференції обговорять корпоративні фінанси і стратегічне управління в умовах турбулентності; фінансові ринки та механізми залучення інвестицій для ESG-трансформації; фінтех, цифрові валюти та блокчейн у фінансових стратегіях організацій; фінансові ризики, комплаєнс і безпеку бізнесу; інноваційні інструменти публічного управління у забезпеченні сталого розвитку територій; податкову та митну політику у контексті євроінтеграційних процесів; маркетингові та управлінські інновації; інноваційні тренди обліку та аудиту; трансформацію законодавства у контексті ЦСР; трансформацію освітніх стратегій. Організатори: Хмельницька обласна рада, Хмельницька обласна військова адміністрація, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Інститут обліку і фінансів Національної академії аграрних наук України, Інститут аграрної економіки, Запорізький національний університет, Академія економіки в Радомі (Польща), Міжнародна академія прикладних наук в Ломжі (Польща).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/JIUdk, https://forms.gle/nqD59qJB5958USVu8

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-10