2026 - Сторінка 39 з 98 - Національний репозитарій академічних текстів

ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».

Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства. Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» – 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-katehorii-b, https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0129-26#Text

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-06-17

ОНОВЛЕННЯ ПРАВИЛ КОНКУРСНОГО ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.

Відповідний наказ від 15 червня 2026 р. № 934 опубліковано на офіційному сайті МОН. Нові правила визначають, як відтепер відбиратимуться й фінансуватимуться наукові проєкти за кошти державного бюджету. Запроваджено більш чіткі умови участі, посилено вимоги до якості результатів, зроблено фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави, залученні молодих науковців та використанні сучасної наукової інфраструктури, підтримується залучення співфінансування з боку бізнесових структур, міжнародних програм і грантів. З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом. У межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами. Перший напрям – традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами; другий – проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів; третій напрям – пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами на підставі запитів Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади, які надійшли у 2026 році. Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Окремо діятиме конкурс для молодих вчених, який охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Також у наказі визначені фінансові умови конкурсів, тривалість виконання проєктів, запроваджене обмеження за вартістю проєктів на рік, викладені нові підходи до оцінювання отриманих результатів, уточнені вимоги до виконавців, посилені вимоги до академічної доброчесності.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-onovliuie-pravyla-konkursnoho-finansuvannia-naukovykh-doslidzhen-shcho-zminytsia-u-2026-rotsi, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy, https://nauka.gov.ua/information/fk2026/, https://nauka.gov.ua/information/ys2026/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-17

ОЕСР: ПРО ЩО СВІДЧАТЬ НАЯВНІ ДАНІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Федералізм масштабу: про що свідчать наявні дані?» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».

У ньому зазначається, шо в умовах обмеженого бюджетного простору та зростання попиту на державні послуги субнаціональні органи влади стикаються із загостренням цілої низки проблем. Підвищення ефективності надання державних послуг може допомогти узгодити суперечливі чинники впливу та підтримати фінансову стабільність внаслідок економії від масштабу. Децентралізація дозволяє адаптувати державні послуги до місцевих переваг, тоді як надання послуг у більшому масштабі може знизити питомі витрати та зміцнити адміністративний потенціал. Політики країн ОЕСР прагнуть збалансувати економію за рахунок масштабу за допомогою трьох основних підходів: проведення правових та адміністративних реформ; передача політичної відповідальності на інші рівні управління чи створення нових інституційних рівнів; перегляд субнаціональних кордонів шляхом злиття чи поділу більших територій. У документі показано, як економія та зміна масштабу впливають на ефективність надання місцевих державних послуг у системах багаторівневого управління; продемонстровано, що ефекти масштабу суттєво відрізняються в різних секторах залежно від фіксованих витрат, щільності попиту, технологій та характеристик послуг. Існує U-подібний зв’язок між масштабом та ефективністю: невеликі юрисдикції стикаються з вищими питомими витратами, тоді як великі та щільні юрисдикції несуть витрати на перевантаження та координацію. Аналізується компроміс між масштабом та фіскальною децентралізацією: об’єднане надання послуг може підвищити ефективність, але знизити швидкість реагування та підзвітність. Надається оцінка таким політичним інструментам, як міжмуніципальна співпраця, перерозподіл обов’язків та злиття, отримання переваг масштабу при збереженні місцевої автономії.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/federalism-of-scale_dfbf2d06-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/federalism-of-scale_913a2d93/dfbf2d06-en.pdf, https://doi.org/10.1787/dfbf2d06-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-17

ПАСІЧНИК МИТРОФАН ВАСИЛЬОВИЧ

(17.06.1912-08.11.1996)

Відомий вчений у галузі ядерної фізики, фізики реакторів, металофізики, історії та методології фізики. Вивчав структуру сплавів і захисних шарів методами електронографії, взаємодію нуклонів низьких і середніх енергій з атомними ядрами. Виконав комплекс досліджень з вивчення взаємодії швидких і повільних нейтронів з ядрами, пов’язаний зі створенням реакторів на швидких нейтронах. Отримав дані про існування ізотоп-спінових і оболонкових ефектів в сферичних і деформованих ядрах. Проводив дослідження перерізів взаємодії нейтронів у широкій області енергій із великою кількістю різних елементів, що дало змогу створити банк даних нейтронних констант для конструкційних матеріалів ядерних реакторів, виявлення оболонкових ефектів при розсіянні нейтронів ядрами та визначення відносних внесків прямого й компаундного механізмів у перерізи пружного та непружного розсіяння швидких нейтронів ядрами в широкій області енергій. Кандидат фізико-математичних наук (1938), доктор фізико-математичних наук (1956). Член-кореспондент АН УРСР (1958), академік АН УРСР (1961), дійсний член АН УРСР (1961). Директор Інституту ядерних досліджень АН УРСР (1970-1973). Заслужений діяч науки України (1962).

Біографія: https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1471601

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1471601

ПАСІЧНИК МИТРОФАН ВАСИЛЬОВИЧ

(17.06.1912-08.11.1996)

Біографія: https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1471601

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1471601

2026-06-17

ШІ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ І ВМІТИ

18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році».

Захід покликаний надати учасникам відповідь на питання, як не просто «бути в темі», а отримати ШІ-навички, які дійсно потрібні для успішної роботи. Планується обговорити наступні питання: у яких задачах ШI вже замінює рутину, а де без людини не обійтися; чому ШІ часто лякає та не працює так, як очікували; як перестати спостерігати за ШI і почати його використовувати в поточній роботі; чому ШI-компетенції стають новою вимогою роботодавців. Під час вебінару планується розібрати реальні кейси використання ШІ у вирішенні щоденних задач без навичок програмування і задіяння складних інструментів. Організатор – Prometheus.

Детальніше: https://event.webinarjam.com/2q51n/register/ro5l2tw0?webinar_id=212

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-16

ВНЕСОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

17 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться презентація результатів першого комплексного дослідження в Україні «Оцінка економічного внеску галузей в економіку України через призму інтелектуальної власності».

Захід стане площадкою для обговорення результатів дослідження, в рамках якого здійснене оцінювання внеску IP-інтенсивних галузей у формування валового внутрішнього продукту, зайнятості населення та інноваційного потенціалу держави. Планується обговорити наступні питання: реальний внесок інтелектуальної власності в економіку України; які галузі формують інноваційний потенціал держави та можуть стати драйверами зростання; чому інтелектуальна власність стала одним із механізмів збереження людського капіталу та висококваліфікованих кадрів в Україні; які сектори економіки демонструють найбільший потенціал зростання завдяки патентам, технологіям, дизайну та брендам; що слід включити до державної економічної та інноваційної політики; Регіональний індекс розвитку інтелектуальної власності та потенціал регіонів до інноваційного та економічного зростання. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/vnesok-ip-v-ekonomiku-ukrainy-anons/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdutKeta-9XqNNeuy22aFLedTZ5sxpWpNq5a_pgTBAtX1CVuA/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-16

ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ В НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року відбудеться круглий стіл «Дослідницькі інфраструктури в науково-інноваційній системі України».

Захід покликаний надати керівникам центрів колективного користування науковим обладнанням, відповідальним за підтримку та розвиток об’єктів, що становлять національне надбання, а також керівникам наукових підрозділів організацій, які планують подавати або вже подали заявки на конкурс, інформацію про проєкт RIFF та роботу з підготовки «Дорожньої карти відновлення та вдосконалення дослідницьких інфраструктур в Україні». Планується обговорити наступні питання: актуальний стан нормативно-правового забезпечення дослідницьких інфраструктур в Україні; принципи організації та функціонування дослідницьких інфраструктур країн Європейського Союзу; особливості розроблення національних дорожніх карт розвитку дослідницьких інфраструктур; принципи та критерії відбору заявок, поданих на відкритий конкурс в рамках проєкту RIFF для включення до «Дорожньої карти розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні»; досвід реалізації проєкту НФДУ зі створення дослідницької інфраструктури; цифрова дослідницька інфраструктура в галузі матеріалознавства; досвід Інституту молекулярної біології і генетики у підготовці подання анкети на Open Call проекту RIFF; співпраця Національного університету «Києво-Могилянська академія» та наукових установ НАН України в рамках Відкритого конкурсу проєкту RIFF; практичні аспекти підготовки пропозицій для участі у відкритому конкурсі RIFF. Організатор – проєкт RIFF.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/u-mezhah-proyektu-riff-vidbudetsya-krugliy-stil-shchodo-rozvitku-doslidnickih-infrastruktur-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/kruglii-stil-projekt-programi_1781458788.pdf, https://docs.google.com/forms/d/1UlFOWkNrg1zOBbPY4fy3R-JmL96kOlclCGKtkaiWn4s/viewform?edit_requested=true

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-16

ЦІННІСТЬ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ПРОЄКТІВ ТА ПЕРЕШКОДИ В ЇХ ВИКОНАННІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Герайнта Ріса «Програми великих викликів зазнають невдачі цілком передбачуваним чином. Ось що ми зрозуміли».

У ній автор аналізує досвід реалізації важливих міждисциплінарних програм (grand challenges), спрямованих на розв’язання складних суспільних проблем, і пояснює, чому такого роду ініціативи зазвичай не досягають поставлених цілей попри залучення значних ресурсів та амбітні наміри. Сучасні прориви в медицині, охороні здоров’я та інших сферах стали можливими завдяки співпраці представників різних галузей знань. Наприклад, міжнародна програма з генної терапії Cancer Grand Challenges об’єднує фахівців із різних дисциплін для роботи над проблемами, що не можуть бути розв’язані в межах окремої наукової галузі. Університети мають необхідний потенціал для підтримки таких форм співробітництва, оскільки здатні створювати простір для довготривалої взаємодії дослідників, державних структур, бізнесу та громадянського суспільства. Водночас міждисциплінарні програми стикаються з проблемами й потерпають від невдач внаслідок відсутності власної організаційної структури, спеціально виділеного фінансування, ефективної управлінської команди. Міждисциплінарна амбітна програма – це не просто задекларований пріоритет, вона повинна мати реальне інфраструктурне підґрунтя, розглядатись не лише як організаційний, а й культурний проєкт, у рамках якого представники різних галузей знань мають виробити спільну мову, навчитися працювати з відмінними дослідницькими підходами та погоджувати різні критерії успіху. Це потребує часу й ресурсів, а результати не завжди можна оцінити за традиційними наукометричними показниками. Важливу роль у становленні таких підходів відіграють невеликі стартові гранти, які дозволяють перевіряти нові ідеї без надмірного ризику невдачі. Також успішні програми потребують керівників, для яких розвиток міждисциплінарної співпраці є основною професійною місією, а не одним із багатьох напрямів діяльності. Такі лідери повинні бути готовими підтримувати експерименти, визнавати невдачі та продовжувати роботу навіть за відсутності швидких результатів. Багато глобальних проблем (зміна клімату, соціальна нерівність, низька продуктивність економіки) виникають не через брак наукових знань, а через неякісне їх практичне упровадження, відсутність узгоджених дій різних інституцій та неефективну співпрацю між наукою, владою і суспільством. Реалізація результатів досліджень має розглядатися як повноцінна інтелектуальна діяльність, а не як другорядний етап, який починається після завершення наукової роботи. На думку автора, однією з найважливіших переваг університетів є їхня здатність виступати майданчиком для конструктивного діалогу між людьми з різними інтересами, цінностями та професійними підходами. У світі, де політична поляризація та міжнародна напруженість ускладнюють співпрацю, саме ця роль набуває особливого значення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/grand-challenges-fail-predictable-ways-heres-what-weve-learned

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-16

КОНКУРС ВИКЛАДАЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Міністерство освіти і науки України у співпраці з Міністерством освіти Словацької Республіки оголосило про старт конкурсного відбору серед викладачів української мови та літератури для підтримки їх педагогічної діяльності в університетах Словацької Республіки.

Кандидати повинні мати офіційну рекомендацію закладу вищої освіти та відповідати обов’язковим вимогам приймаючого університету, зокрема: щодо володіння українською мовою на рівні С2 та знання іншої іноземної, фахова спеціалізація зі східнослов’янської філології, педагогічний стаж за спеціальністю не менше 3 років, вища освіта третього ступеня, публікаційна активність за фахом (вимоги університету імені Коменського в місті Братислава) або вища освіта щонайменше третього ступеня за спеціальністю «філологія» або «освіта/педагогіка» зі спеціалізацією «українська мова та література», досвід викладання української мови та літератури у ЗВО, здатність викладати літературознавчі та мовознавчі дисципліни з української мови та літератури, здійснювати наукове керівництво дипломними роботами студентів першого та другого ступенів вищої освіти, володіння сучасними методами викладання української мови як рідної та як іноземної, володіння словацькою мовою як державною мовою Словаччини щонайменше на рівні А2-В1, бездоганна ділова та правова репутація (вимоги Пряшівського університету в місті Пряшів). Заявку на участь у можна подати до 26 червня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-sered-vykladachiv-ukrainskoi-movy-ta-literatury-dlia-zdiisnennia-ikh-pedahohichnoi-diialnosti-v-universytetakh-slovatskoi-respubliky

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-16

НОВАЦІЇ У ПОЛОЖЕННЯХ ПРО ПРЕМІЇ ТА СТИПЕНДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Верховна Рада України ухвалила зміни до власної Постанови від 4 грудня 2025 року № 4712-IX «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України».

Це рішення забезпечує удосконалення процедур присудження премій і призначення стипендій Верховної Ради України. Нововведення пов’язані з оптимізацією процедур висування кандидатів, оформлення дипломів лауреатів, вимог до підготовки і подання документів на конкурс, проведення публічного фахового обговорення конкурсних робіт на присудження Премії Верховної Ради України імені Ігоря Юхновського тощо.

Детальніше: https://kno.rada.gov.ua/news/main_news/77752.html, https://kno.rada.gov.ua/print/77757.html, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4712-20#Text, https://ips.ligazakon.net/document/DI14584I?an=4,https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4913-20#Text

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-06-16