15 вересня 2025 року у змішаному форматі стартує освітня програма «School of Digital Business».
15 вересня 2025 року у змішаному форматі стартує освітня програма «School of Digital Business».
Програма покликана надати студентам, які прагнуть створити IT-продукт, спеціалістам, що хочуть зрозуміти, як працює діджитал-продукт та підприємцям, які планують працювати у продуктовому ІТ, – системне розуміння процесів у діджитал-бізнесі та отримати практичні поради від фахівців Genesis та KSE. Програма охоплює шість модулів: «Ринок продуктового ІТ»; «Продуктовий менеджмент»; «Маркетинг»; «Аналітика»; «Фінанси й інвестиції»; «Менеджмент». Організатори: Genesis, Київська школа економіки.
23 серпня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться «AI Cyber Forum 2025: ШІ та кібербезпека у розробці, бізнесі, освіті та державі».
23 серпня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться «AI Cyber Forum 2025: ШІ та кібербезпека у розробці, бізнесі, освіті та державі».
Захід стане майданчиком для фахівців із кібербезпеки, бізнесу та критичної інфраструктури для обговорення того, як зростає роль кіберосвіти, як адаптується держава до упровадження ГШІ та ефективно локалізувати загрози ШІ. Планується розглянути наступні питання: як ШІ змінює кібербезпеку (ШІ стає робочим інструментом як для хакерів, так і для протидії ним); які виникають нові моделі загроз (автоматизація зламу комп’ютерних систем, нові засоби виявлення атак); нова відповідальність і нові правила кібербезпеки для держави і бізнесу; виклики регулювання та обміну даними у держсекторі; питання репутації, бюджету й компетенцій у бізнесі; як компанії та урядові структури реагують на появу ШI-загроз; фішинг-розсилки, згенеровані ШI та автоматичний обхід MFA; зловмисні агенти, що сканують інфраструктуру без участі людини; актуальна освіта для отримання навичок з кібербезпеки в епоху ШI та нові вимоги до знань у кіберсфері. Організатор – Neoversity.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights», вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів», які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина – через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений Університетом Карнегі-Меллона у 2018 році. Упродовж наступних п’яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах, щорічно зростала на 45 %. Біля 1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % – ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу, що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами… Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Законопроєкт забезпечує актуалізацію системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Замість чинної системи з понад 500 пріоритетних напрямів різного рівня визначено до 10 справді важливих для країни, які сформовані на основі форсайт-досліджень – визнаного інструменту прогнозування тенденцій розвитку науки і технологій, економіки, суспільства. Відповідно за новими вузькими пріоритетами буде здійснюватись конкурсне фінансування, тоді як базове не матиме тематичних обмежень і відбуватиметься у межах академічної свободи та за результатами держатестації. Формується єдина система пріоритетних напрямів у сферах науки та інновацій: довгострокові пріоритети (на 10 років) визначатиме парламент, а на їхній основі уряд формуватиме середньострокові напрями (на 5 років), за якими надаватимуть державну підтримку. Визначення пріоритетів відбуватиметься на основі глибокого аналізу потреб держави, економіки та науки, будуть оновлені інструменти реалізації пріоритетів, які будуть задіяні для підтримки прикладних наукових досліджені, державно-приватного партнерства, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, популяризації результатів наукової та інноваційної діяльності. Основна спрямованість – оборона, повоєнна відбудова і розвиток реального сектору економіки. За новими пріоритетами буде фінансуватись виконання наукових досліджень та розробок, що відповідають потребам економіки, безпеки та повоєнної відбудови держави. Результати таких досліджень мають знайти практичне застосування, а нова система пріоритетів – підвищити конкурентоспроможність країни.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Зростання макроекономічної продуктивності завдяки штучному інтелекту в економіках країн G7» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Зростання макроекономічної продуктивності завдяки штучному інтелекту в економіках країн G7» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому зазначається, що підвищення продуктивності є ключовим пріоритетом для країн G7 в умовах збереження низької продуктивності, яка негативно позначається на доходах на душу населення і рівні життя. Штучний інтелект з його можливостями, які можуть бути задіяні в різних контекстах, часто розглядається як наступна технологія загального призначення нарівні з електрикою або попередніми цифровими технологіями (такими, як комп’ютери або мережа інтернет). Звісно, існує невизначеність щодо потенційних шляхів розвитку цієї технології: від сценарію стагнації ШІ без серйозних технологічних проривів до можливої революції в галузі загального штучного інтелекту. Тим не менш, поява ГШІ надає підстави очікувати пожвавлення зростання продуктивності. Історично склалося так, що попередні трансформаційні технології загального призначення спричиняли періоди прискореного економічного зростання. Щоб кількісно оцінити потенційну роль ГШІ у відновленні продуктивності у країнах G7, експерти досліджували очікуване макроекономічне зростання продуктивності завдяки штучному інтелекту упродовж 10-річного періоду, базуючись на попередніх розробках. Було уточнено та розширено оцінки впливу шляхом гармонізації поточних показників рівня упровадження серед фірм та оновлені оцінки майбутніх шляхів упровадження. За трьома розглянутими сценаріями оцінений діапазон річного сукупного зростання продуктивності праці завдяки ШІ, він коливається від 0,4 до 1,3 відс. пункти у країнах з високим впливом ШІ (завдяки більш сильній спеціалізації на наукоємних послугах з високим рівнем впливу ШІ – йдеться про фінансові та ІКТ-послуги та більш широкому упровадженню у першу чергу в США та Великій Британії). Прогнозоване зростання в кількох економіках G7 до 50% менше внаслідок секторальних відмінностей та очікуваних відносних темпів упровадження ШІ.
21 серпня 2025 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Механізми державної підтримки для бізнесу: можливості та умови доступу».
21 серпня 2025 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Механізми державної підтримки для бізнесу: можливості та умови доступу».
Під час заходу планується всебічно обговорити актуальні питання створення та функціонування індустріальних парків як зручних майданчиків для заснування нових виробництв; побудову та склад режиму сприяння крупним інвестиціям (інститут «інвестиційних нянь»); управління питанням локалізації під час здійснення публічних закупівель; використання інструменту пільгового кредитування («програма 5-7-9»); надання грантів для виробників (Є-Робота); особливості та призначення галузевих програм підтримки. Організатор – Ukraine Global Faculty.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
У ній йдеться про недоліки спільної роботи рецензентів, редакторів, журналістів та авторів, що призвели до 15-річної боротьби за відкликання статті, яку взагалі не слід було публікувати. Автор задається питанням, чи створює відкликання статті з причин, відмінних від неправомірних дій, небезпечний прецедент? Він вважає, що ні і пояснює чому. У складі прес-релізу Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) було повідомлення про «астробіологічне відкриття, яке вплине на пошук доказів існування позаземного життя» – йшлося про «відкриття» мікроба, здатного жити навіть за відсутності фосфату – елементу, який раніше вважався необхідним для життя. Бактерія, про яку йде мова, нібито могла рости за відсутності фосфату та включати миш’як замість фосфору до своєї ДНК та РНК. Прозвучало багато гучних заяв про значення дослідження, описаного у статті, одночасно опублікованій в онлайн-журналі Science. Слід зауважити, що навіть під час цієї, відверто кажучи, незручної події, пролунали тривожні дзвіночки: один з учасників дискусії м’яко заперечив проголошені твердження. Назвавши себе буркотливим, хімік Стівен Беннер спокійно та доброзичливо показав, що мало місце ненаукове обґрунтування і тим самим зруйнував його правдоподібність. Більшість наукової спільноти одразу зрозуміла, що стаття – безглузда, вона порушує усталені хімічні норми, а докази – нічим не підтверджені. Але більшість ЗМІ некритично розрекламували цю статтю, назвавши її провісником наукової революції. Навіть деякі вчені долучилися до цього: один фізик-коментатор написав у «The Wall Street Journal», що стаття «означає, що тепер кожен підручник з біології має бути переглянутий. Навіть саме визначення життя, можливо, доведеться змінити». Інші науковці запекло чинили опір, наприклад мікробіолог Розі Редфілд, наголошував на відсутності реальних доказів включення миш’яку до бактеріальної ДНК, він писав про це у своєму блозі у рамках післяпублікаційної дискусії. Іштван Чабай та Еорс Сатмарі, як і Девід, виявили, що розрахунки та статистика, які використовували автори, були підозрілими. Насправді автори статті про миш’як знали про ці проблеми, але очевидно, були настільки захоплені своїми гіпотезами, що бажали позбутися критичного ставлення до фактів – ретельної перевірки результатів та їх належної інтерпретації. І навіть зараз, коли статтю нарешті відкликали, автори все ще не бажають визнати, що вона була принципово недосконалою, хоча цей факт був очевидним вже у момент публікації. Під тиском численних критичних публікацій у публічному аналізі цієї статті журнал змушений був опублікувати поряд з нею безпрецедентні вісім «технічних коментарів», які повністю вичерпали майже кожен її аспект. Позиція авторів була надзвичайно слабкою, відповіді на закиди рецензентів – нещирими та здебільшого недоречними, хоча і вони також були опубліковані. Чому видання, що розрекламувало результати дослідження з хибними висновками у 2010 році, не заявило про неправдивість наведених фактів і висновків, коли це стало незаперечним? Тут є підстава для важливих для нас уроків щодо академічної доброчесності, залучення наукової громадськості, забезпечення довіри до науки.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Як Європа підтримує зв’язок завдяки оперативній сумісності: презентація центру знань про країни».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Як Європа підтримує зв’язок завдяки оперативній сумісності: презентація центру знань про країни».
Вона презентує сторінку «Знання про країни», де подано відомості про те, як саме держави-члени ЄС розвивають власне цифрове урядування та сприяють транскордонній співпраці. Наголошується, що на порталі Interoperable Europe представлено безліч корисних інструментів та рішень для підтримки користувачів, зацікавлених у певному програмному забезпеченні з особливими вимогами до специфікації, стандартів та моделей даних. Одним із таких ресурсів є сторінка «Знання про країни», що надає розуміння забезпечення інтероперабельності у Європі. Тут представлені ключові ресурси щодо цифровізації державних адміністрацій як на національному, так і на європейському рівні. Головна мета сторінки – об’єднати національні профілі, стратегії та ініціативи країн-членів ЄС на одній платформі, демонструючи структури та політики сумісності, надаючи доступ до текстів національних стратегій, опису законодавства, відомостей про кращі практики, безкоштовної аналітики. Наявність сумісних систем, які можуть обмінюватися даними, та даних, які можуть вільно розповсюджуватись, надзвичайно важлива для забезпечення найбільш ефективного використання інформації державного сектору. Окрім порталу Interoperable Europe, є сенс звернути увагу на Data.europa.eu, що пропонує великий асортимент цінних наборів даних для повторного використання та дослідницьких цілей. Разом ці портали є цінним джерелом інформації для розроблення політик на основі фактичних даних у рамках розвитку цифрової Європи.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців директорату державного управління «Узгодженість політики для сталого розвитку та океанічної економіки».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців директорату державного управління «Узгодженість політики для сталого розвитку та океанічної економіки».
У ній демонструється, як узгодженість політики в цілях сталого розвитку може сприяти переходу до сталої океанічної економіки, а також розглядаються проблеми, що виникають через фрагментоване управління, зміну клімату та деградацію навколишнього середовища, наводиться огляд інструментів покращення міжсекторальної координації, керування політичними компромісами та узгодження національних стратегій з ЦСР. Спираючись на досвід Португалії та Мальти, експерти зосереджують увагу на практичних реформах управління задля сприяння сталому економічному зростанню. У звіті подано огляд актуальних питань океанічної економіки, завдань посилення узгодженості політики для вирішення взаємопов’язаних океанічних проблем, зокрема – узгодженості політики для сталого розвитку океанічної економіки (Мальта) та посилення ефективності управління (Португалія). Наголошується на важливості посилення уваги до даних та співпраці з усіма зацікавленими сторонами, оскільки саме інклюзивна залученість та прозорі системи обміну даними є ключовими для посилення узгодженості в управлінні океанічними ресурсами. Інвестиції Португалії у цифрові платформи та зусилля Мальти щодо партисипативного планування демонструють, як обґрунтовані та інклюзивні процеси можуть покращити узгодженість на всіх рівнях управління.
17 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Вплив досліджень та розвідувальні послуги: надання експертних знань».
17 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Вплив досліджень та розвідувальні послуги: надання експертних знань».
Він покликаний надати слухачам корисну інформацію про те, як найкраще застосовувати інструменти та навички бібліометрії, щоб продемонструвати вплив досліджень. Планується обговорити наступні питання: яких успіхів у бібліометрії бібліотеки вже досягли; якою має бути участь бібліотекарів у виборі та запровадженні бібліометричних систем; як бібліометрія пов’язана з системами управління дослідженнями; чи важливо для університетів демонструвати вплив досліджень для кар’єрного зростання співробітників (просування по службі, отримання постійних посад замість тимчасових, фінансування досліджень, пошук персоналу тощо); успішні приклади застосування навичок бібліометрії та упровадження систем управління дослідженнями з досвіду різних університетів; відповідальний підхід до використання методів оцінювання впливу досліджень; місія та перспективи проекту TARA. Організатори: Сhoice, Taylor & Francis.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
