4 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід університетських стартап-студій «University Innovation Day» у рамках проєкту «Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice»».
4 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід університетських стартап-студій «University Innovation Day» у рамках проєкту «Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice»».
Захід має на меті підтримати українські університети у їхній діяльності з системного розвитку інновацій та власних стартап-команд. Відбудеться презентація сучасних підходів до підтримки університетських інновацій та розвитку мережі стартап-шкіл – інкубаторів -акселераторів; результатів роботи команди YEP Accelerator щодо реалізації дворічного пілоту університетських стартап-студій Seeds of Bravery у чотирьох університетах; практичних інструментів для роботи з командами у ЗВО; шляхів створення спін-офів в українському правовому та інституційному контексті; досвід Університету Аалто (Фінляндія) щодо побудови інноваційної екосистеми навколо університету. Подія є частиною Дорожньої карти розвитку мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів. Організатори: МОН, Український фонд стартапів.
27 листопада 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Доступність дослідницьких даних».
27 листопада 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Доступність дослідницьких даних».
Вона присвячена одній із ключових вимог сучасної наукової публікації – доступності дослідницьких даних, яка може стати потужним інструментом сучасного науковця, допоможе підвищити якість та обгрунтованість результатів дослідження, цитованість і зробити внесок у науку дійсно помітним. Планується обговорити наступні питання: що таке принципи FAIR і чому важлива доступність даних; які характеристики необхідні даним, щоб їх було легко знайти та використати; яка політика журналів щодо даних і як це впливає на процес публікації; навіщо потрібні шаблони заяв про доступ до даних, як їх правильно скласти; як цитованість даних впливає на наукову кар’єру. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеувоу «За межами робочого дня: підготовка студентів як цифрових підприємців».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеувоу «За межами робочого дня: підготовка студентів як цифрових підприємців».
У ній автор наголошує, що з огляду на стрімкі зміни, які відбуваються на ринку праці, університети вже не можуть готувати лише «найманих працівників» — вони повинні формувати нових підприємців і новаторів, здатних створювати цінність у цифровому світі. Багато випускників мають глибокі теоретичні знання, але не мають належної цифрової грамотності, підприємницької впевненості чи здатності адаптуватися в умовах, де стандартна робота з 9 до 5 вже не є нормою. Щоб університети відповідали новим викликам, потрібно змінити не лише зміст навчання, а й способи оцінювання та навчальні практики. Одним із запропонованих рішень є упровадження бізнес-симуляцій із підтримкою генеративного ШІ. Наприклад, замість традиційного есе студенти можуть розробляти проєкт цифрового бізнесу — створювати макет бренду, сайт, маркетингові матеріали, клієнтські профілі за допомогою ШІ, а потім захищати свою ідею у форматі живої презентації перед колегами. При цьому важливо, щоб студенти не просто «копіювали» відповіді, а критично аналізували, коригували й адаптували результати ШІ, демонструючи розуміння, де система помиляється або має обмеження. Ще один підхід — формат «fail-fast» (швидкої спроби): за умовами курсу студентам доручається за тиждень запустити простий онлайн-проект (наприклад, інтернет-магазин або соціальну кампанію), протестувати його роботу, забезпечити маркетинг, логістику, клієнтський досвід і відрефлектувати помилки. Мета цього не полягає у доведенні продукту до досконалості, вони таким чином мають зрозуміти, як працює цифровий бізнес, як реагувати на невдачі й швидко адаптуватися. Також автор описує, як групові проєкти з цифрового сторітелінгу (розроблення віртуального бренду, контенту для соцмереж, візуального стилю) допомагають студентам засвоїти навички роботи в команді, креативність, розуміння цифрового простору та ринку. Такий підхід наближає освіту до реальних умов праці, де важливі не лише знання, а й здатність створювати цінність, адаптуватися, комунікувати і швидко реагувати на зміни. Отже, настав час змінити парадигму – перейти від формального оцінювання знань до навчання через створення, експерименти й постійне удосконалення. Якщо університети приймуть цей виклик, вони зможуть забезпечити студентам не просто диплом, а надзвичайно цінні навички цифрової гнучкості, підприємливості та готовності будувати власний шлях у сучасному світі, де цінуються інновації, адаптивність і творчість.
Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада оголосили про старт другого раунду конкурсного відбору на додаткові грантові можливості для українських вчених, який реалізується у рамках партнерської ініціативи NWO–НФДУ.
Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада оголосили про старт другого раунду конкурсного відбору на додаткові грантові можливості для українських вчених, який реалізується у рамках партнерської ініціативи NWO–НФДУ.
Ініціатива спрямована на підтримку українських науковців у їхньому прагненні розширювати свої професійні контакти й розвивати продуктивну дослідницьку співпрацю з нідерландськими колегами. Участь в ініціативі допомагає науковим командам, що вже реалізують проєкти за підтримки NWO, залучати до роботи дослідників з України. Керівники проєктів у Нідерландах можуть подавати заявки на фінансування для оплати залучення одного українського дослідника на період від 6 до 24 місяців. Максимальні витрати на одного українського співзаявника становлять 1250 євро на місяць (включно з витратами на матеріали); загальний бюджет цієї ініціативи становить 480 тис. євро. Взяти участь у конкурсі можуть вчені, які мають науковий ступінь PhD або його еквівалент, отриманий або визнаний в Україні; працюють за основним місцем роботи в українській державній науково-дослідній установі чи закладі вищої освіти, що зареєстровані та функціонують відповідно до законодавства України; перебувають і здійснюють свою дослідницьку діяльність саме в Україні. У рамках другого раунду конкурсного відбору українські заклади вищої освіти або наукові установи можуть отримати максимум два гранти на установу. Заявки на участь можна подати до 23 червня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що унікальні властивості передових матеріалів та швидке упровадження інновацій у цій сфері мають великий потенціал для створення більш безпечних, стійких та ефективних продуктів. Зокрема, нові фотоелектричні матеріали та батареї можуть допомогти у подальшому використанні потенціалу відновлюваної енергії, а біопродукти можуть зменшити потребу в сировині для викопного палива та підтримати циркулярну економіку. Передові матеріали можуть спричинити інновації у таких різноманітних секторах, як аерокосмічний, упаковка харчових продуктів, м’яка робототехніка. Передові матеріали все частіше визнаються критичною галуззю нових технологій, аде досі глобального стандартного визначення передових матеріалів не існує, а в національних стратегіях з цього питання часто використовуються більш розмита термінологія («інновації в матеріалах», «нові матеріали», «матеріали з доданою вартістю» тощо), а термін «передові матеріали» часто тлумачиться по-різному. У цьому звіті детально розглядається, як можна використовувати передові матеріали, оновлювати списки нових критичних технологій, додавати цей напрямок до національних стратегій зростання й здійснювати просування відповідних досліджень. Узагальнено досвід прогнозування, координації дій, управління та стратегічного аналізу. Матеріали звіту підтримають політиків та практиків, зацікавлених в оцінюванні технологій, розробленні чи обновленні національних стратегій для нових технологій в цілому та, зокрема, передових матеріалів, з метою прискорення інновацій.
11 грудня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний науково-практичний форум «Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони».
11 грудня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний науково-практичний форум «Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони».
Він стане площадкою для обговорення результатів наукових досліджень у сфері виховання доброчесності та запобігання корупції, а також підготовки рекомендацій щодо зміцнення співпраці у цій сфері. Планується розглянути наступні питання: досвід структур сектору безпеки та оборони України у сфері виховання доброчесності та запобігання корупції в умовах воєнного стану; міжнародний досвід управління корупційними ризиками у воєнний та післявоєнний час; шляхи мінімізації корупційних ризиків у секторі безпеки та оборони України в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення. Організатори: Національний університет оборони України, Науковий центр проблем виховання доброчесності та запобігання корупції у секторі безпеки та оборони та інкі.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання».
У ній автор пояснює, як нова ініціатива британських академічних бібліотек має забезпечити баланс між оновленням фондів і збереженням цінних наукових текстів. Наразі багато закладів у Великій Британії щорічно позбавляються тисяч непопулярних або маловикористаних книг у рамках роботи з очищення фондів. Проте це не завжди означає безпечну утилізацію, оскільки серед вилучених можуть опинитися унікальні або рідкісні видання, потрібні дослідникам у майбутньому. Щоб вирішити цю проблему, було створено ініціативу UK Print Book Collection (UK PBC), в рамках якої об’єднались академічні бібліотеки, що вирішили координувати інвентаризацію фондів на загальнонаціональному рівні. Книгу можна вилучати (продавати, списувати або утилізувати) лише за умови, якщо принаймні сім інших копій цього видання є в інших учасниках ініціативи. Для цього використовується інформація платформи Library Hub, яка включає десятки мільйонів записів про наявні книги в 202 бібліотеках країни. Ця політика «семи примірників» має зменшити ризик втрати рідкісних або науково важливих видань, зберігши при цьому можливість для бібліотек очищувати полиці, звільняючи простір для нових надходжень. Представники бібліотек відзначають, що в умовах обмеженого простору та зростаючих витрат на зберігання колекцій UK PBC дає довгоочікуване рішення-баланс. У першому пілотному закладі – Університеті Ворвіку бібліотечний фонд уже перевищує мільйон одиниць та розміщується на 43,5 км полиць, а вільного місця залишалося лише близько 100 метрів. Стандартна практика передбачала щорічне вилучення близько 5 тисяч непопулярних примірників, але нова схема дозволяє зробити цей процес прозорішим і безпечнішим. Мета UK PBC – не просто скоротити загальну кількість книг у бібліотеках, а зберегти доступність знань і захистити рідкісні видання від необережного списання. Перевірка перед вилученням охоплює не лише наявність копій, але й ретельну оцінку значення видання, дисциплінарної релевантності та потреб спільноти. Таким чином, нова координаційна ініціатива демонструє, що бібліотеки здатні поєднувати практичні виклики (такі, як брак простору, зростання колекцій, знос фондів) із відповідальністю за збереження культурної та наукової спадщини. Створюється механізм, який дозволить відновити баланс між оновленням та консервацією й гарантує, що навіть при очищенні полиць важливі тексти не зникнуть, а залишаться доступними для дослідників майбутніх поколінь.
Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.
Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.
У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії; моделі моніторингу відкритої науки, зокрема – French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».
У ньому представлено інноваційну методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект, тобто патентів, які захищають винаходи, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Ця методологія базується на попередній, розробленій ОЕСР та враховує останні розробки у сфері ШІ, інтегруючи сплеск розвитку генеративного ШІ, а також стратегію пошуку на основі класів патентних технологій за схемою Спільної патентної класифікації та відповідним словником з ШІ. Переглянута таксономія визначає нову термінологію ШІ шляхом аналізу тексту новітніх наукових статей, списки груп, потенційно пов’язаних з ШІ, ідентифікуються на основі їх поєднання з термінами ШІ у назвах патентів чи рефератах, а також підлягають експертній перевірці. Запропонований підхід дозволяє часто оновлювати методологію для оперативного врахування нових технологій ШІ. Аналіз спирається на патентні заявки, подані відповідно до «Договору про патентну кооперацію» (PCT), що забезпечує міжнародно порівнянні та своєчасні показники. Методологію та результуючу таксономію можна легко застосувати до інших наборів патентних даних. У звіті узагальнено нові дані щодо патентування ШІ, описано переглянуту методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект та висвітлено останні тенденції у патентуванні ШІ з акцентом на заявки PCT.
27 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Міжнародна співпраця і розкриття технологічного потенціалу українського виробничого бізнесу».
27 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Міжнародна співпраця і розкриття технологічного потенціалу українського виробничого бізнесу».
Захід є частиною курсу «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини». Слухачі дізнаються про роль міжнародної співпраці у посиленні конкурентоспроможності та інноваційності українського виробничого бізнесу; отримають інформацію про інструменти та моделі розвитку технологічного потенціалу, а також нові можливості для зростання через участь у міжнародних проєктах, партнерствах і технологічних екосистемах. Організатор – Ukraine Global Faculty.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
